Справа № 308/1988/16-ц
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
(заочне)
18 квітня 2016 року місто Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в особі:
головуючого судді - Микуляк П.П.,
при секретарі - Остич Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «РАНТЬЕ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
ВСТАНОВИВ:
ТОВ «ФК «РАНТЬЕ» звернулося до Ужгородського міськрайонного суду з зазначеною позовною заявою, посилаючись на те, що 14.07.2014 року між ПАТ «Ідея Банк» (на підставі договору факторингу №31/12-2 від 31.12.2015 року право вимоги набуло ТОВ «ФК «РАНТЬЕ») та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №Р25.101.16082, за умовами якого останньому надано кредит в розмірі 36407,0 грн., зі сплатою відсотків за його користування в розмірі 3% річних, строком на 60 місяців. Однак взяті на себе зобовязання відповідач щодо повернення кредиту та відсотків за його користування належним чином не виконував, останній платіж ним було здійснено 26.01.2015 року. Станом на 11.02.2016 року заборгованість по кредиту складає 43376,97 грн., з яких: 26641,92 грн. основна сума боргу по тілу кредиту; 6369,25 грн. прострочений борг по тілу кредиту; 10319,68 грн. прострочені проценти; 46,12 грн. строкові проценти. Оскільки відповідач на даний момент у добровільному порядку не сплатив заборгованість за кредитним договором, Товариство змушене за захистом своїх порушених прав та інтересів звернутися до суду.
В судове засідання представник позивача ТОВ «ФК «РАНТЬЕ» не зявився, але надав суду письмову заяву, в якій просить розглянути справу без його участі, позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. Проти винесення заочного рішення не заперечує.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не зявився, хоча про час і місце розгляду справи був повідомлений своєчасно і належним чином, заяву про розгляд справи за його відсутності до суду не подавав, а тому в порядку ст. 169 ч.4 ЦПК України, суд вважає, що справу слід вирішити на підставі наявних у ній доказів та постановити заочне рішення.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовна заява підлягає до часткового задоволення з наступних підстав:
14 липня 2014 року між ПАТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №Р25.101.16082, відповідно до умов якого, останньому надано кредит в розмірі 36407,0 грн. строком на 60 місяців, зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 3,0% річних та платою за обслуговування кредиту в розмірі 2,4% щомісячно від початкової суми кредиту.
Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до умов Договору, позичальник повертає кредит разом з процентами та платою за обслуговування в 60 щомісячних внесках, включно, до 14 дня/числа кожного місяця, згідно Графіку платежів, який є ануїтетним. Щомісячний платіж перші 59 внесків становить 1527,96 грн., а останній внесок становить 1530,44 грн.
Згідно ст.526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов Договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.
Статтею 1049 ЦК України визначено, що позичальник зобовязаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.
В судовому засіданні встановлено, що Позичальник ОСОБА_1 взяті на себе зобовязання щодо повернення кредиту та сплати відсотків за його користування належним чином не виконував, останній платіж Позичальником було здійснено 26.01.2015 року.
Пунктом 4.2.3 Договору визначено, що Банк має право вимагати дострокового повернення кредиту, сплати процентів, плати за обслуговування кредитної заборгованості, відшкодування збитків якщо позичальник порушив терміни сплати поточних місячних внесків більше ніж на один календарний місяць.
Таке ж право Банку передбачено і до ч.2. ст.1050 ЦК України, згідно якої якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
З довідки-розрахунку заборгованості ОСОБА_1 слідує, що станом на 11.02.2016 року заборгованість Позичальника по кредитному договору №Р25.101.16082 від 14.07.2014 року складає 43376,97 грн., з яких: 26641,92 грн. основна сума боргу по тілу кредиту; 6369,25 грн. прострочений борг по тілу кредиту; 10319,68 грн. прострочені проценти; 46,12 грн. строкові проценти.
Як вбачається з досліджених судом матеріалів, що на підставі договору факторингу №31/12-2 від 31.12.2015 року ПАТ «Ідея Банк», як первісний кредитор, відступило (передало у власність) Новому кредитору - ТОВ «ФК «РАНТЬЕ» з 31.12.2015 року права вимоги за кредитними зобовязаннями, в тому числі і за кредитним договором №Р25.101.16082 від 14.07.2014 року.
Статтею 514 ЦК України визначено, що до нового кредитора переходить права первісного кредитора в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Заміна кредитора у зобовязанні згідно ст.516 ЦК України здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Про заміну кредитора у зобовязаннях (відступлення право вимоги), що діють на підставі кредитного договору №Р25.101.16082 від 14.07.2014 року, новий кредитор ТОВ «ФК «РАНТЬЕ» повідомив Позичальника ОСОБА_1 листом (а.с.11).
Приймаючи до уваги, що Позичальником ОСОБА_1 порушено строк виконання своїх зобовязань за кредитним договором №Р25.101.16082 від 14.07.2014 року більше ніж на 1 календарний місяць, суд вважає, що у позивача є підставі для дострокового стягнення з відповідача заборгованості за даним кредитним договором.
Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що з ОСОБА_1 слід стягнути на користь ТОВ «ФК «РАНТЬЕ» заборгованість за кредитним договором №Р25.101.16082 від 14.07.2014 року в розмірі 43376,97 грн., а також у відповідності до вимог ст.88 ЦПК України сплачений позивачем судовий збір в розмірі 1378,0 грн.
Керуючись ст.ст. 526, 625, 1049, 1050 ЦК України, 4, 5, 14, 60, 88, 224, 226, 227, 233, 294 ЦПК України, суд, -
Р І Ш И В :
Позовну заяву задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «РАНТЬЕ» заборгованість за кредитним договором №Р25.101.16082 від 14.07.2014 року в розмірі 43376,97 грн., з яких: 26641,92 грн. основна сума боргу по тілу кредиту; 6369,25 грн. прострочений борг по тілу кредиту; 10319,68 грн. прострочені проценти; 46,12 грн. строкові проценти
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «РАНТЬЕ» сплачений позивачем судовий збір у розмірі 1378,0 грн.
Заяву про перегляд заочного рішення відповідачем може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: Микуляк П.П.
Судове рішення № 57473868, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області було прийнято 18.04.2016. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 308/1988/16-ц. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: