Рішення № 57473102, 21.04.2016, Лівобережний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Маріуполя)

Справа №265/4205/15-ц

Провадження №2/265/33/16

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 квітня 2016 року місто Маріуполь

Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі:

головуючого судді Костромітіної О. О.,

за участю секретаря Куксенко А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Маріуполі цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «АКЦЕНТ-БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

26.07.2015 року позивач ОСОБА_2 акціонерне товариство «АКЦЕНТ-БАНК» (надалі ПАТ «АКЦЕНТ-БАНК») звернувся до Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя Донецької області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

В обґрунтування своїх позовних вимог ПАТ «АКЦЕНТ-БАНК» зазначив, що відповідно до кредитного договору №б/н від 21.10.2011 року надав кредит у розмірі 20000,00 гривень у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. Щодо зміни кредитного ліміту ОСОБА_3 керується п.3.2, 3.3 Умов та Правил надання банківських послуг, де зазначено, що клієнт дає свою згоду, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням Банку, і клієнт дає право Банку в будь-який момент змінити (зменшити або збільшити) кредитний ліміт, підписання даного Договору з боку відповідача є прямою і безумовною згодою щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту, встановленого Банком. При цьому, як вказує позивач ПАТ «АКЦЕНТ-БАНК», відповідач ОСОБА_1 підписом у Заяві підтвердила свою згоду на те, що підписана ним Заява разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг складають єдиний ОСОБА_4 між ним та банком.

Банк свої зобовязання за Договором та угодою виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит у розмірі, встановленому Договором. Відповідач ОСОБА_1 своєчасно не надала ПАТ «АКЦЕНТ-БАНК» грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами, тобто порушила зобовязання за Договором. У звязку з зазначеними порушеннями зобовязань за Договором, у відповідача станом на 20.05.2015 року виникла заборгованість у розмірі 33828,28 гривень, яка складається з наступного: заборгованість за кредитом 18989,02 грн.; заборгованість по процентам за користування кредитом 12052,20 грн..; заборгованість за пенею та комісією 700,00 грн., а також відповідно до п.8.6 Умов та правил надання банківських послуг штраф (фіксована частина) - 500,00 грн.; штраф (процентна складова) 1587,06 грн. Посилаючись, зокрема на ОСОБА_4, ст.ст.526, 530, 1050, 1054 Цивільного кодексу України, позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь заборгованість у розмірі 33828,28 гривень за кредитним договором №б/н від 21.10.2011 року, а також судові витрати.

У відкрите судове засідання представник позивача не зявився, надав заяву з проханням розглядати справу за його відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив позов задовольнити.

Відповідач ОСОБА_1 у відкрите судове засідання не зявилася, надала заяву про розгляд справи за її відсутності, проти задоволення позову заперечувала, не погодившись із розрахунком банку щодо розміру суми боргу.

Представник відповідача ОСОБА_1 адвокат ОСОБА_5 у відкрите судове засідання не зявилася , надала заяву про розгляд справи за її відсутності, проти задоволення позову заперечувала, надала письмові заперечення, не погодившись із розрахунком, наданим банком щодо розміру суми боргу за процентами, комісією та пенею, штрафом. В обґрунтування заперечень посилалась на те, що Умови та Правила надання банківських послуг, на які посилається банк, не містять відомостей про розмір встановленого кредитного ліміту, про розмір процентної ставки за вказаним кредитом, розмір комісії, пені та штрафів, а відсилають у цій частині до ОСОБА_6, які є складовою частиною договору про надання банківських послуг. Тарифами ОСОБА_6 визначено, що базова % ставка в місяць скаладає UAH - 2,5.% «комісія за кредитне обслуговування(щомісячна)» -не має. Іншого розміру процентів, окрім базової процентної ставки Тарифами ОСОБА_6 не передбачено. Але нарахування процентів за базовою процентною ставкою, навіть з урахуванням зміни розміру базової процентної ставки з 2.5% до 3,7% (з 01.04.2015р,) не складають ту суму нарахованих банком процентів, яку заявлено у позові і наведено у розрахунку банку. ОСОБА_3 нараховує проценти у подвій ному розмірі від базової процентної ставки. Але це не передбачено Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами ОСОБА_6. Розмір суми боргу за процентами, який розраховано згідно базової процентної ставки ( з урахуванням її зміни до 3,7% з 01.04.2015), згідно розрахунку Відповідача складає 6885,48 гривні станом на 20.05.2015р. У ОСОБА_6 міститься посилання на пеню, яка може нараховуватись пеня=пеня (1)+пеня(2), де пеня (1)=(базова процентна ставка по договору/30 нараховується за кожен день прострочки кредиту, пеня (2)=1% від заборгованості, але не менше 50грн./в місяць, нараховується 1 раз в місяць. Таким чином вважає, фактичні дії Позивача свідчать про те, що під видом процентів Позивач нараховує ОСОБА_1 і пеню 1 і пеню 2, тобто за одне і те ж порушення строків платежів дважди нараховується пеня. Також за це ж порушення строків платежів Позивач на підставі п.8.6 Умов нараховує ще один вид відповідальності - штраф у розмірі 500грн. +5% від суми позову. Вважає, що за одне і те ж порушення: строків платежів, Позивач застосував до ОСОБА_7 потрійну відповідальність, і що вказані дії Позивача є порушенням положень ст.61 Конституції України. Згідно правових висновків, викладених у Постанові Верховного Суду України від 21.10.2015р. по справі №6-2003цс15. Відповідно до ст.549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення-строків виконання грошових зобов`язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень,закріплених у ст.61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.»

Дослідивши матеріали справи, суд вважає позов обґрунтованим, проте таким, що підлягає частковому задоволенню за наступних підстав.

Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

21.10.2011 року відповідач ОСОБА_1, ознайомившись з Умовами та Правилами надання банківських послуг, підписала Анкету-Заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПАТ «АКЦЕНТ-БАНК» та отримала кредит у розмірі 20000,00 гривень у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.

Відповідач ОСОБА_1 підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг та Тарифами Банку, складає між нею та позивачем ОСОБА_4, відповідно до умов якого відповідач зобовязалася повернути наданий кредит, а також сплатити відсотки за користування ним.

Відповідно до п.3.2 Умов та Правил надання банківських послуг, клієнт дає свою згоду , що кредитний ліміт встановлюється за рішенням банку і клієнт дає право банку в будь-який момент змінити ( зменшити або збільшити) кредитний ліміт.

Відповідно до п. 3.3 Умов та Правил надання банківських послуг підписання договору є прямою і безумовною згодою позичальника щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту, встановленого банком.

Згідно п. 9.12 Умов та Правил надання банківських послуг договір діє протягом 12 місяців з моменту підписання. Якщо протягом цього терміну жодна зі сторін не проінформує іншу сторону про припинення дії договору, він автоматично лонгується на такий же термін.

Відповідно до п. 6.5 Умов та Правил надання банківських послуг позичальник зобовязується погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах передбачених договором.

Відповідно до п. 6.6 Умов та Правил надання банківських послуг у разі невиконання зобовязань за договором, на вимогу банку позичальник повинен виконати зобовязання з повернення кредиту ( у тому числі простроченого кредиту та овердрафту), оплатити винагороди банку.

Згідно п. 8.6 Умов та Правил надання банківських послуг при порушенні позичальником строків платежів по кожному з грошових зобовязань більш ніж на 30 днів, позичальник зобовязаний сплатити банку штраф в розмірі 500 грн. +5% від суми позову.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обовязковим для виконання сторонами.

Ч. 1 ст. 509 ЦК України встановлено, що зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтями 525, 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України. Одностороння відмова від зобов'язань або одностороння зміна його умов не допускається.

В сенсі п.1 ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 625 цього кодексу передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання. При цьому ст. 599 ЦК України встановлено, що зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

За ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання)

Ст. 612 ЦК України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Відповідно до статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до наданого Позивачем розрахунку заборгованості станом на 20 травня 2015 року ОСОБА_1 має заборгованість за кредитним договором перед позивачем за сумою наданого кредиту в розмірі 33828,28 гривень, яка складається з наступного: заборгованість за кредитом 18989,02 грн.; заборгованість по процентам за користування кредитом 12052,208грн..; заборгованість за пенею та комісією 700,00 грн ., а також відповідно до п.2.1.1.7.6 Умов та правил штраф (фіксована частина) - 500,00 грн.; штраф (процентна складова) 1587,06 грн.

Відповідно до ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Тобто пеня - це санкція, яка нараховується з першого дня прострочення й доти, доки зобов'язання не буде виконано. Її розмір збільшується залежно від продовження правопорушення.

14 жовтня 2014 року набрав чинності Закон України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», в статті 2 якого зазначено, що на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, а також юридичним особам та фізичним особам - підприємцям, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція. Банки та інші фінансові установи, а також кредитори зобов'язані скасувати зазначеним у цій статті особам пеню та/або штрафи, нараховані на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами і договорами позики у період проведення антитерористичної операції.

У п. 5 ст. 11 Прикінцевих та перехідних положень Закону передбачено, що Кабінет Міністрів України у десятиденний строк з дня опублікування цього Закону зобов'язаний, зокрема: затвердити перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014, у період з 14 квітня 2014 року до її закінчення.

На виконання цього Закону 30 жовтня 2014 року Кабінет Міністрів України прийняв Розпорядження № 1053-р, яким було затверджено Перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція. Згідно з п. 20 ч. 1 цього Розпорядження м. Маріуполь Донецької області входить до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція.

Проте 05 листопада 2014 року Кабінет Міністрів України прийняв Розпорядження №1079-р про зупинення дії Розпорядження від 30 жовтня 2014 року № 1053-р, яке в подальшому постановою окружного адміністративного суду м. Києва від 09 лютого 2015 року було визнано нечинним (справа № 826/18330/14).

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про боротьбу із тероризмом», район проведення антитерористичної операції - це визначені керівництвом антитерористичної операції ділянки місцевості або акваторії, транспортні засоби, будівлі, споруди, приміщення та території чи акваторії, що прилягають до них і в межах яких проводиться зазначена операція.

За наказом керівника Антитерористичного центру при СБУ від 07 жовтня 2014 року №33/6/а «Про визначення районів проведення антитерористичної операції та термінів її проведення» районами проведення АТО визначені всі населені пункти Донецької та Луганської області (без виключень).

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02 грудня 2015 року № 1275-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визначення такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України» затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція і до цього переліку включено м. Маріуполь Маріупольської міської ради.

Згідно матеріалів справи, відповідач ОСОБА_1 зареєстрована та проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1.

Відповідно до статті 5 ЦК України, акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності.

Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом'якшує або скасовує цивільну відповідальність особи.

Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов'язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.

Оскільки на теперішній час м. Маріуполь згідно затвердженого переліку є територією, де проводилася антитерористична операція, то визначені Законом України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» тимчасові заходи для забезпечення підтримки осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції, розповсюджуються на відповідача ОСОБА_1 і звільняють її від обов'язку по оплати пені та штрафів на користь ПАТ «АКЦЕНТ-БАНК», з урахуванням положень ст.5 ЦК України та ст. 58 Конституції України.

Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги ПАТ «АКЦЕНТ-БАНК» про стягнення з відповідача штрафів у розмірі 500 гривень та 1587,06 гривень та пені не підлягають задоволенню у повному обсязі.

Також позивачем були заявлені вимоги про стягнення «пені та комісії в розмірі 700,00 гривень. Проте, скільки нараховано саме пені та скільки комісії та за якою ставкою нарахована комісія, Позивачем не визначено. Як вбачається із розрахунку Банку, ставка пені у розрахунку банка вказана 0 (нуль), а щомісячна комісія не підлягає стягненню у зв`язку з відсутністю її у ОСОБА_6, доданих банком до позову.

Перевіривши розрахунок суми нарахованих процентів, суд не погоджується із розрахунком Позивача щодо стягнення процентів в сумі 12052,20 грн.

ПАТ «АКЦЕНТ-БАНК» зазначив, що ОСОБА_3 нараховує відсотки за користування кредитом в розмірі, встановленому «Тарифами Банку», з розрахунку 360 календарних днів на рік. Як вказано у розрахунку Позивача, з часу виникнення прострочки за кредитом -31.07.2014 року, Позивач нараховує проценти за ставкою 27,6%, з 01.10.2014р- по 01.04.2015р. за ставкою 34,8%, з 01.04.2015р по 20.05.2015р- 42%. При математичному перерахунку, виходячи із вказаного розміру процентів, загальна сума нарахованих та не сплачених процентів з 31.07.2014 року по 20.05.2015 року складає 6885,48грн., а не 12052,20 гривень. Розрахунок заборгованості суми процентів наданий суду представником відповідачки в письмовому вигляді. Даний розрахунок позивачем не спростований, тому суд приймає його до уваги при вирішені спору по суті.

На підставі викладеного, позовні вимоги ПАТ «АКЦЕНТ-БАНК» про стягнення процентів за користування наданим кредитом підлягають задоволенню частково в розмірі 6885,48грн.

Враховуючи той факт, що суду не було надано доказів щодо належного виконання відповідачем ОСОБА_1 умов кредитного договору, то суд вважає, що позовні вимоги ПАТ «АКЦЕНТ-БАНК» про стягнення з відповідача заборгованості підлягають задоволенню частково: підлягає стягненню заборгованість за кредитом в сумі 18989,02гривень, сума заборгованості за процентами 6885,48 гривень, а всього 25874,50 гривень.

Крім того, відповідно до ч.1 ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтвердженні судові витрати. Як встановлено ст.79 ЦПК України до судових витрат належить судовий збір. Таким чином, суд вважає, що з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір пропорційно до розміру задоволених позовних вимог - в розмірі 258,75 гривень.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10, 57, 60, 88, 209, 212-215, 224-227 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «АКЦЕНТ-БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, ІПН НОМЕР_1, зареєстрованої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3 на користь Публічного акціонерного товариства «АКЦЕНТ-БАНК» (код ЄДРПОУ 14360080, рахунок № 29090829000010, МФО 307770) заборгованість за кредитним договором № б/н від 21.10.2011 року, яка складається із заборгованості за кредитом в сумі 18989,02гривень, суми заборгованості за процентами 6885,48 гривень, а всього 25874 (двадцять пять тисяч вісімсот сімдесят чотири) гривні 50 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, ІПН НОМЕР_1, на користь Публічного акціонерного товариства «АКЦЕНТ-БАНК» суму судового збору у розмірі 258,75 гривень.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Апеляційного суду Донецької області через Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя О.О. Костромітіна