Вирок № 57472481, 20.04.2016, Центральний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Маріуполя)

№1-кп/263/258/2016

№263/2840/16-к

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 квітня 2016 року місто Маріуполь

Жовтневий районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі:

головуючого судді Ковтуненка В.О.,

при секретарі Чертовій О.С.,

за участю прокурора Федченко А.О.,

обвинуваченого ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Маріуполі кримінальне провадження за обвинуваченням

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився у радгоспі імені Дзержинського Першотравневого району Донецької області, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_2, одруженого, пенсіонера, працюючого старшим виконавцем робіт ТОВ «Проектно-будівельне підприємство «Азовінтекс», раніше судимого:

1) вироком Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 29 грудня 2012 року за ст.364 ч.2, ст.366 ч.1, ст.366 ч.2, ст.70 ч.1 КК України до 3 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, повязані з виконанням організаційно-розпорядчих функцій на 2 роки; на підставі ст.75, ст.76 КК України звільнений від відбування основного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 (два) роки;

2) вироком Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 01 лютого 2013 року за ст.364 ч.2, ст.366 ч.2, ст.70 ч.4 КК України до 3 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, повязані з виконанням організаційно-розпорядчих функцій на 2 роки; на підставі ст.75, ст.76 КК України звільнений від відбування основного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 (один) рік 6 (шість) місяців;

3) вироком Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 23 липня 2014 року за ст.364 ч.2, ст.70 ч.4 КК України до 4 (чотирьох) років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади директора та його заступника на підприємствах, установах, організаціях строком на 2 (два) роки; на підставі ст.75, ст.76 КК України звільнений від відбування основного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 (два) роки;

який зареєстрований та проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.191 КК України,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 будучи службовою особою начальником комунального підприємства «Міське управління капітального будівництва» (далі КП «МіськУКБ», ЄДРПОУ 04011733), яке є комунальною власністю територіальної громади міста Маріуполя, виконуючі організаційно розпорядчі та адміністративно господарські функції, 10 лютого 2011 року перебуваючи на території складу КП «МіськУКБ», розташованого за адресою: Донецька область, місто Маріуполь, вулиця Карла Лібкнехта, 185, шляхом зловживання своїм службовим становищем привласнив майно керованого ним підприємства за наступних обставин.

12.03.2008 року розпорядженням міського голови міста Маріуполя Донецької області №137л ОСОБА_1 призначений з 13 березня 2008 року на посаду начальника КП «МіськУКБ».

04.11.2008 року рішенням №5/25-4227 Маріупольської міської ради затверджена нова редакція статуту КП «МіськУКБ» згідно якого на начальника ОСОБА_1 покладено наступні обовязки: п.4.1. здійснює управління Підприємством на підставі єдиноначальності; п.4.4. самостійно вирішує всі питання діяльності Підприємства, за винятком тих, що віднесені статутом до компетенції Власника; п.4.5.1. несе повну відповідальність за стан та діяльність Підприємства; п.4.5.2. діє без доручення від імені Підприємства, представляє його у всіх установах підприємствах та організаціях; п.4.5.3. розпоряджається коштами, майном Підприємства, а так само інвесторів будівництва та придбаними за їх рахунок матеріальними цінностями відповідно до чинного законодавства України та укладених угод; п.4.5.4. укладає від імені Підприємства угоди, у тому числі і зовнішньоекономічні, видає доручення, відкриває в установах банків всі передбачені чинним законодавством рахунки; п.4.5.6. видає накази, обовязкові для виконання всіма працівниками Підприємства.

24.02.2011 року розпорядженням міського голови міста Маріуполя Донецької області №56л ОСОБА_1 звільнений з 07 березня 2011 року з посади начальника КП «МіськУКБ».

Таким чином, ОСОБА_1 в період часу з 13.03.2008 року по 07.03.2011 року постійно обіймав посаду начальника КП «МіськУКБ» з виконанням адміністративно господарських та організаційно розпорядчих функцій, тобто являвся службовою особою.

19.06.2009 року на виконання основної мети діяльності КП «МіськУКБ», зазначеної в п.2.1. вищевказаного Статуту, «організація будівництва, реконструкції та ремонту обєктів комунального господарства і соціально-культурного призначення, житлових будинків, а також доріг місцевого значення за рахунок бюджетних коштів, юридичних осіб незалежно від форм власності та громадян», міським головою міста Маріуполя Донецької області, як представником власника КП «МіськУКБ», на адресу генерального директора ВАТ «ММК «Азовсталь» направлено лист №07-680-01 з проханням безоплатно виділити рейки «UIC-60» в кількості 500 тонн, для заміни трамвайного шляху по вулиці Шевченко в місті Маріуполі Донецької області.

15.09.2009 року та 25.11.2009 року відповідно до наказу генерального директора ВАТ «ММК «Азовсталь» №186 від 07.08.2009 року для проведення реконструкції трамвайної колії по вулиці Шевченко в місті Маріуполі Донецької області, на адресу КП «МіськУКБ» безоплатно виділено рейки «UIC-60» в кількості 462 штук, масою 499,946 тонн на загальну суму 2248757 гривень, які отримані та оприбутковані КП «МіськУКБ» і розміщені на охоронюваному складі за адресою: Донецька область, місто Маріуполь, вулиця Карла Лібкнехта, 185.

28.01.2011 року рішенням №6/3-163 Маріупольської міської ради, затверджена програма «Економічного і соціального розвитку міста Маріуполя на 2011 рік», за якою отримані рейки від ВАТ «ММК «Азовсталь» передбачалось використати на будівництво обєкту - «Капітальний ремонт вулиці Шевченко на ділянці від проспекту Металургів до проспекту Будівельників в місті Маріуполі» за рахунок бюджетних коштів, з залученням коштів підприємств міста.

Так, в один з днів на початку лютого 2011 року, в денний час, більш точні дата та час в ході досудового слідства не встановлено, до ОСОБА_1, що знаходився на своєму робочому місці, а саме в кабінеті начальника КП «МіськУКБ» за адресою: Донецька область, місто Маріуполь, проспект Леніна, 70, звернулась невстановлена в ході досудового слідства особа, з пропозицією продажу рейок «UIC-60» в кількості 40 штук за 100000 гривень. При цьому, у ОСОБА_1, який усвідомлював, що для реконструкції вказаної трамвайної колії необхідно не більше ніж 300 400 тонн рейок «UIC-60», раптово виник умисел на незаконне збагачення через привласнення чужого майна, шляхом зловживання своїм службовим становищем, а саме рейок отриманих від ВАТ «ММК «Азовсталь» в кількості 40 штук, та які знаходились в його віданні як керівника підприємством.

З метою реалізації свого злочинного наміру, ОСОБА_1, знаходячись в своєму робочому кабінеті, придумав злочинний план, за яким вирішив на робочому місці за допомогою компютерної техніки та наявними у нього чистих аркушів паперу з відбитками печатки приватного підприємства «Артпол» (далі ПП «Артпол»), що раніше використовувались останнім в роботі, скласти неправдиві документи, а саме: лист ПП «Артпол» з проханням продати останнім рейки; договір купівлі-продажу, накладну та довіреність, згідно яких КП «МіськУКБ» нібито продало, а ПП «Артпол» купило та отримало вказані рейки. Далі, з метою отримання рейок зі складу підприємства та приховування в подальшому слідів злочину ОСОБА_1 вирішив надати зазначені документи на склад та в бухгалтерію підприємства, після чого, повідомив невстановленій в ході досудового слідства особі про згоду на продажу рейок, не зазначаючи на те, що його дії злочинні.

Так, 10 лютого 2011 року приблизно о 08:00 годині, ОСОБА_1, реалізуючи свій злочинний намір, діючи умисно, керуючись корисливим мотивом, переслідуючи мету привласнення чужого майна шляхом зловживання своїм службовим становищем, знаходячись на своєму робочому місці, в будівлі за адресою: Донецька область, місто Маріуполь, проспект Леніна, 70, використовуючи компютерну техніку з наявними в ній зразками документів і чисті аркуші паперу з печатями ПП «Артпол», особисто виготовив: лист №8556 від 24.01.2011 року ПП «Артпол» на адресу КП «МіськУКБ» з проханням відпустити для виробничих потреб рейки «UIC- 60» в кількості 43,2 тонн; договір купівлі-продажу товару №84/30 від 03.02.2011 року, відповідно до якого КП «МіськУКБ» в особі ОСОБА_1 продавало ПП «Артпол» рейки «UIC-60» в кількості 43,2 тонн на загальну суму 233176,32 гривень з врахуванням ПДВ; довіреність №129 від 10.02.2011 року на видачу товару представнику ПП «Артпол», помилково не змінивши в ній навіть відомості про серію та номер паспорту громадянина України повіреної особи, залишивши відомості свого паспорту; накладну №1890 від 10.02.2011 року, відповідно до якої представнику ПП «Артпол» зі складу КП «МіськУКБ» необхідно відпустити рейки «UIC-60» в кількості 43,2 тонн на загальну суму 233176,32 гривень з врахуванням ПДВ, які власноруч підписав від імені обох сторін, у тому числі у накладній за комірника ОСОБА_2, та від імені вигаданих ним службових осіб ПП «Артпол» - директора ОСОБА_3, головного бухгалтера ОСОБА_4 та начальника відділу постачання ОСОБА_5 Крім того на листі № 8556 від 24.01.2011 року поставив резолюцію на адресу бухгалтера підприємства - «Прошу відпустити».

Після чого, у цей же день, 10 лютого 2011 року у денний час, більш точний час в ході досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_1 прибув на склад КП «МіськУКБ», за адресою: Донецька область, місто Маріуполь, вулиця Карла Лібкнехта, 185, де діючи умисно, надав комірнику комунального підприємства ОСОБА_2 наказ відвантажити невстановленій в ході досудового слідства особі, яка також прибула з ОСОБА_1 на склад, рейки «UIC-60» в кількості 40 штук, надавши в підтвердження своїх слів завідомо неправдиві офіційні документи, а саме довіреність №129 від 10.02.2011 року та накладну №1890 від 10.02.2011 року. Виконуючи розпорядження ОСОБА_1 приблизно до 22:00 годині вказаного дня, невстановленій в ході досудового слідства особі, зі складу КП «МіськУКБ» було відвантажено рейки «UIC-60» в кількості 40 штук, загальною вагою 43,285368 тонн вартістю 194697,58 гривень, які на невстановленому в ході досудового слідства автотранспорті були вивезені зі складу у невстановленому напрямку, за що ОСОБА_1 отримав від невстановленої в ході досудового слідства особи гроші в сумі 100000 гривень, які витратив на власний розсуд.

Крім того, наступного дня, 11 лютого 2011 року у денний час, більш точний час в ході досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_1 з метою завуальованості своєї злочинної діяльності, діючи умисно, надав до бухгалтерії КП «МіськУКБ» виготовлені ним завідомо неправдиві офіційні документи, а саме: лист №8556 від 24.01.2011 року ПП «Артпол» на адресу КП «МіськУКБ» і договір №84/30 від 03.02.2011 року купівлі-продажу товару.

Таким чином, ОСОБА_1, діючи умисно, із корисливих спонукань, зловживаючи своїм службовим становищем, привласнив чуже майно, а саме рейки «UIC-60» на загальну суму 194697,58 гривень, що на момент скоєння злочину в 250 і більше разів перевищувало неоподатковуваний мінімум доходів громадян, тобто спричинив територіальній громаді міста Маріуполя Донецької області в особі КП «МіськУКБ» матеріальну шкоду у великому розмірі.

Таким чином, обвинувачений ОСОБА_1 вчинив злочин, передбачений ч.4 ст.191 КК України, а саме: привласнення чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинене у великих розмірах.

ОСОБА_1 у судовому засіданні свою провину у скоєнні кримінального правопорушення визнав в повному обсязі та щиро розкаявся в скоєному. Суду пояснив, що вчинив злочин за обставин, які викладені в обвинувальному акті. Так, у лютому 2011 року за пропозицією невстановленої особи він склав завідомо неправдиві документи, на підставі яких зі складу КП «МіськУКБ» було відвантажено рейки «UIC-60» в кількості 40 штук, загальною вагою понад 40 тон. Зазначений металопрокат залишився після ремонту трамвайної колії і не міг в подальшому використовуватися. Просив врахувати, що раніше його було засуджено за три епізоди злочинної діяльності і він майже відбув покарання, а про даний злочин правоохоронцям було відомо, але з невідомих причин підозру оголошено тільки в даний час. Вважає, що тяжких наслідків від його дій на настало, він усвідомлює протиправність своїх дій, в звязку з чим активно сприяв розкриттю всіх обставин злочину.

Враховуючи, що ОСОБА_1 у судовому засіданні провину у висунутому проти нього кримінальному обвинуваченні визнав повністю, суд, розцінюючи його показання як об'єктивні, що відповідають фактичним обставинам кримінального провадження, і, вважаючи їх достатніми для винесення обвинувального вироку, у відповідності зі ст.349 КПК України, вважає за можливе розглянути кримінальне провадження без дослідження доказів, що відносяться до фактичних обставин провадження і які ніким не оспорюються.

Згідно ст.65 КК України, особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинений злочин призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових злочинів. Виходячи із принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації покарання має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу.

У відповідності до вимог ст.50 КК України при призначенні міри покарання обвинуваченому, суд вважає за необхідне призначити такий захід примусу, який би був відповідною мірою кари за скоєне, сприяв виправленню засудженого та запобігав вчиненню нових злочинів.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_1, суд враховує ступінь тяжкість злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

ОСОБА_1 скоїв тяжкий злочин, однак тяжких наслідків від його дій не настало, на час вчинення злочину був не судимий, за місцем проживання характеризується позитивно. Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_1, немає. Суд визнає обставинами, які помякшують покарання ОСОБА_1: щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, похилий вік.

З урахуванням обставин справи, особи обвинуваченого, думки прокурора про можливість звільнення ОСОБА_1 від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, суд призначає винному покарання у вигляді позбавлення волі у мінімальному розмірі, передбаченому санкцією ч.4 ст.191 КК України із застосуванням обовязкового додаткового покарання у вигляді позбавлення права обіймати певні посади, але вважає, що його виправлення можливо без відбування основного покарання з випробуванням та покладенням на нього обов'язків, передбачених ст.76 КК України.

Оскільки ОСОБА_1 скоїв даний злочин до винесення вироку Жовтневого районного суду міста Маріуполя від 23 липня 2014 року, тому при призначенні остаточного покарання останньому за вказаний злочин підлягають застосуванню положення ч.4 ст.70 КК України, а саме суд вважає можливим поглинути призначеним покаранням покарання, яке призначене попереднім вироком.

Суд визначає тривалість іспитового строку 1 (один) рік, враховуючи, що ОСОБА_1 в період з 23.07.2014 року до даного часу, тобто понад 1 рік 9 місяців сумлінно виконував обовязки, покладені на нього останнім вироком суду.

Позовні вимоги не заявлені.

Речові докази: відсутні.

Керуючись ст. ст. 370, 374 КПК України,

З А С У Д И В:

ОСОБА_1 визнати винуватим за ч.4 ст.191 КК України та призначити покарання у вигляді позбавлення волі строком на 5 (пять) років з позбавленням права обіймати посади директора та його заступника на підприємствах, установах, організаціях строком на 2 (два) роки.

На підставі ст.70 ч.4 КК України за сукупністю злочинів, застосувавши принцип визначення остаточного покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначеним покаранням поглинути покарання, призначене вироком Жовтневого районного суду міста Маріуполя віл 23 липня 2014 року, та остаточно призначити покарання у вигляді позбавлення волі строком на 5 (пять) років з позбавленням права обіймати посади директора та його заступника на підприємствах, установах, організаціях строком на 2 (два) роки.

На підставі ст.75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_1 від відбування призначеного основного покарання з випробуванням, якщо він протягом 1 (одного) року не вчинить нового злочину і виконає покладені судом обовязки.

Відповідно до ст.76 КК України зобов'язати засудженого ОСОБА_1 в період іспитового строку не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання та роботи.

Запобіжний захід ОСОБА_1 не обирався.

На вирок суду може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Донецької області через Жовтневий районний суд міста Маріуполя протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя В.О.Ковтуненко