Ухвала суду № 57469311, 28.04.2016, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 28.04.2016 Справа № 554/3096/16-к

Справа № 554/3096/16-к

Провадження № 1-кс/554/3730/2016

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 квітня 2016 року м. Полтава

Октябрський районний суд міста Полтави у складі:

слідчого судді - Шевської О.І.,

при секретарі - Мальованій В.О.

прокурора - Мандича С.М.

підозрюваного - ОСОБА_1

адвоката - ОСОБА_2М

розглянувши клопотання старшого слідчого слідчого відділу прокуратури Полтавської області молодшого радника юстиції ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця: ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, одруженого, на утримані має малолітню дитину, не судимий,-

який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, за матеріалами досудового розслідування № 42016170000000111, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 30.03.2016 року,-

В С Т А Н О В И В:

Старшого слідчого слідчого відділу прокуратури Полтавської області молодшого радника юстиції ОСОБА_3 звернувся до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_1, підозрюваного у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 386 КК України. У клопотанні орган досудового розслідування необхідність прийняття такого рішення аргументував наступним.

Досудовим розслідуванням установлено, що упродовж 2016 року ОСОБА_1 займає посаду начальника відділення соціально психологічної служби відділу соціально виховної та психологічної роботи Кременчуцької виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України в Полтавській області (№69), (далі Кременчуцька ВК №69).

У відповідності вимог ч.1 ст.123 Кримінально-виконавчого кодексу України соціально-виховна робота - цілеспрямована діяльність персоналу органів і установ виконання покарань та інших соціальних інституцій для досягнення мети виправлення і ресоціалізації засуджених.

Згідно із посадовою інструкцією начальника відділення соціально психологічної служби відділу соціально виховної та психологічної роботи Кременчуцької ВК №69, яка затверджена Начальником Кременчуцької ВК №69 від 10.03.2014, основними завданнями та обовязками ОСОБА_1 є:

- у період відбування покарання засудженими вивчати їх особистість, аналізувати стан виконання індивідуальних програм роботи із засудженими та періодично здійснювати оцінку ступеня виправлення засуджених;

- складання характеристики на засуджених для розгляду питань щодо зміни умов тримання, заміни невідбутої частини покарання більш мяким, умовно-дострокового звільнення від відбування покарання, застосування амністії або помилування та в інших необхідних випадках.

Водночас, у відповідності до вимог вищевказаної посадової інструкції ОСОБА_1 має право:

-брати участь у засіданнях комісії з питань переведення засуджених до інших структурних дільниць або інших установ, застосування до засуджених заохочувальних норм, амністії або помилування та інших комісій, доповідати про свої пропозиції щодо доцільності прийняття тих чи інших рішень стосовно засуджених;

-вносити керівництву установи пропозиції щодо застосування до засуджених заходів заохочення та стягнення, користуватися дисциплінарними повноваженнями, визначеними кримінально-виконавчим законодавством.

ОСОБА_1 відповідно ч.3 ст. 135 Кримінально-виконавчого кодексу України уповноважений застосовувати в усній формі такі заходи стягнення у виді попередження та догани.

Згідно з примітками до ст.ст. 364, 368 КК України ОСОБА_1, відповідно до своїх службових повноважень, здійснює функції представника влади, організаційно-розпорядчі функції, є керівником структурної одиниці підрозділу органу державної влади та відповідно службовою особою.

Так, 10.03.2016 ОСОБА_1, будучи службовою особою, у приміщенні свого робочого кабінету, розташованому на території Кременчуцької ВК №69, за адресою: Полтавська область, м. Кременчук, проїзд Зональний, 1, поставив вимогу засудженому ОСОБА_4, який відбуває покарання у Кременчуцькій ВК №69, щодо надання неправомірної вигоди у вигляді грошових коштів в сумі 2 000 грн. за підготовку документальних матеріалів про застосування до останнього заохочувальної пільги у вигляді умовно-дострокового звільнення від подальшого відбування покарання. При цьому, ОСОБА_1 повідомив, що у разі відмови ОСОБА_4 від виконання вказаної вимоги, до останнього будуть застосовані дисциплінарні стягнення, що унеможливить його умовно-дострокове звільнення.

Продовжуючи свою злочинну діяльність, 07.04.2016, ОСОБА_1, будучи службовою особою, з прямим умислом та корисливою метою, перебуваючи у приміщенні свого робочого кабінету, розташованому на території Кременчуцької ВК №69, за адресою: Полтавська область, м. Кременчук, проїзд Зональний, 1, під час розмови із засудженим ОСОБА_4, продиктував останньому номер мобільного оператора звязку ПрАТ «Київстар» +38097-655-74-25, рахунок якого необхідно поповнити на суму 2000 грн. для вирішення питання щодо підготовки відповідних документів для прийняття позитивного рішення з приводу умовно-дострокового звільнення ОСОБА_4

На виконання вищевказаної незаконної вимоги, за проханням ОСОБА_4, ОСОБА_5 07 та 08 квітня 2016 року у приміщенні магазину «Світанок», розташованому за адресою: м. Суми, вул. Інтернаціоналістів, 21, за допомогою терміналу самообслуговування ПАТ «КБ «Приватбанк», здійснено два платежі, по 1000 грн. кожен, в якості поповнення рахунку номеру мобільного оператора звязку ПрАТ «Київстар» +38097-655-74-25.

У подальшому, ОСОБА_1, упевнившись в отриманні грошових коштів в якості неправомірної вигоди від ОСОБА_4, перерахував їх на власний розрахунковий рахунок у ПАТ «КБ «Приватбанк», що обслуговується карткою 5168 7572 2053 4509, після чого розпорядився ними на власний розсуд.

Вина підозрюваного ОСОБА_1 в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні підтверджується зібраними у провадженні доказами, а саме:

-заявою ОСОБА_6;

-протоколом допиту ОСОБА_6;

-протоколом допиту ОСОБА_5;

-протоколом огляду телефону ОСОБА_5;

-протоколом огляду грошових коштів;

-матеріалами НСРД;

-іншими матеріалами в їх сукупності.

27.04.2016 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Прокурор клопотання підтримав в повному обсязі, просив задовольнити, наголосив на ризиках передбачених ст. 177 КПК України, а саме можливості впливу на свідків і потерпілих по цій справі та переховування від органів досудового розслідування. Зазначив, що саме такий запобіжний захід зумовить належну поведінку на стадії досудового розслідування.

Адвокат просила не застосовувати запобіжний захід пов»язаний з триманням під вартою, вважає що підозра є не обгрунтованою, а прокурором не доведено жодного ризику передбаченого ст. 177 КПК України, наголосила на бездоганній репутації підозрюваного, співпрацю зі слідством.

Підозрюваний вину не визнав. Просив не застосовувати запобіжний захід пов»язаний з триманням під вартою з огляду на те що має на утримані малолітню дитину та вагітну дружину, а також активно співпрацює з органами досудового розслідування

Заслухавши прокурора, підозрюваного та його захисника, вивчивши матеріали клопотання, суд приходить до наступного.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Частиною 1 статті 183 КПК України передбачено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш мяких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.02.2010 року у справі „ Гарькавий проти України" зазначив, що особа не може бути позбавлена або не може позбавлятися свободи, крім випадків, встановлених у п. 1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

У відповідності до ст. 5 п. „С" Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року, нікого не може бути позбавлено свободи інакше ніж відповідно до процедури, встановленої законом, і в таких випадках, як: законний арешт або затримання особи, здійснені з метою припровадження її до встановленого законом компетентного органу на підставі обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо є розумні підстави вважати за необхідне запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.

Таким чином, право на свободу та особисту недоторканність не є абсолютним і може бути обмежене, але тільки на підставах та в порядку, які чітко визначені в законі.

Суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством.

Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування щодо особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою міститься і в положеннях ст.ст.177, 178, 183 КПК України.

Згідно з ч. 1, 3 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Суд, у відповідності до ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, враховує дані про особу підозрюваного ОСОБА_1 в їх сукупності, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання його винуватим, вік та стан його здоровя, міцність соціальних звязків в місці його проживання, репутацію, майновий стан.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про задоволення клопотання слідчого та необхідність застосування щодо підозрюваного виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

У відповідності до ч.1 ст.197 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

Відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні: 1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування; 2) щодо злочину, який спричинив загибель людини; 3) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею.

Одночасно, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя враховує не доведеність на даний момент стороною обвинувачення наявності обставин, передбачених ч. 4 ст. 183 КПК України, а відтак вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави.

Згідно ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

У відповідності до ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів мінімальної заробітної плати щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину.

Враховуючи особу підозрюваного, слідчий суддя вважає за необхідне визначити заставу відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України у вигляді сорока розмірів мінімальної заробітної плати, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та зумовити його належну процесуальну поведінку.

Відповідно до ч. 7 ст. 182 КПК України у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу, підозрюваний або заставодавець мають право у будь - який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Окрім цього, слідчий суддя вважає за необхідне відповідно до норм ч. 3 ст. 183 та ч. 5 ст. 194 КПК України у разі внесення застави покласти на підозрюваного такі обов'язки: 0прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та до суду; не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає чи перебуває без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК України підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому перебуває підозрюваний, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 131, 132, 176-179, 183, 193,196-197, 199, 205, 309, 369-372, 395 КПК України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В:

Клопотання - задовольнити.

Обрати відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під варто ю в Полтавській установі виконання покарань № 23 УДПТС України в Полтавській області у межах строку тримання під вартою, передбаченого ч. 1 ст. 197 КПК України, який обчислювати у відповідності до приписів ст. 209 КПК України з 20 год. 50 хв. 27.04.2016 року.

Кінцевим днем тримання під вартою визначити 27.06.2016 року, до 20 год. 50 хв.

Розмір застави визначити у межах 40 (тридцять) мінімальних заробітних плат , що становить 55120 (п»ятдесят п»ять тисяч сто двадцять грн. ) гривень у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок: отримувач: ТУ ДСАУ в Полтавській області, р/р 37314008015950 в ДКСУ м. Київ, ЗКПО 26304855, МФО 820172, призначення платежу: застава, № ухвали суду, прізвище, ім'я, по - батькові платника застави.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь - який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_1 такі обов'язки: прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та до суду; не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає чи перебуває без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.

Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному в даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на вказаний депозитний рахунок коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення. Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув'язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю. У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.ё

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню.

Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого в провадженні якого знаходиться кримінальне провадження.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Полтавської області протягом пяти днів з часу проголошення.

Слідчий суддя О.І. Шевська