Рішення № 57466635, 26.04.2016, Богунський районний суд м. Житомира

Справа №295/85/16-ц

Категорія 26

2/295/9/16

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.04.2016 року м. Житомир

Богунський районний суд міста Житомира у складі:

головуючого судді Перекупка І.Г.

за участю секретаря Сидорець К.Г.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу за позовом Публічного Акціонерного Товариства Універсал Банк до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

21.12.2015 року позивач звернувся до суду з даним позовом, в якому просив стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заборгованість в сумі 80558,85 грн. та сплачений судовий збір 1218 грн. При цьому посилається на те, що 21.06.2013 року між позивачем та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № CL138241, за яким останній отримав кредит у розмірі 50000 грн., з кінцевою датою повернення суми кредиту до 05.06.2016 р. із сплатою 39 відсотків річних.

Виконання зобовязань по кредитному договору забезпечено договором поруки № CL138241 від 21.06.2013 року укладеним між позивачем та ОСОБА_2

Умови договору відповідач ОСОБА_1 не виконує належним чином, щомісячно кредит не погашає. У звязку з чим у позичальника утворюватись заборгованість по кредиту, яка станом на 11.11.2015р. року становить 80558.85 грн., з них: прострочена заборгованість за кредитом 26148,10 грн.; сума дострокового стягнення кредиту 14498,87 грн.; несплачені відсотки 24825,53 грн.; пеня 15086,35 грн.

Представник позивача, надіслав заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав, не заперечував щодо винесення заочного рішення у разі неявки відповідачів.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не зявився, належним чином повідомлялись про день, час і місце розгляду справи, подав заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги визнає частково та просив застосувати строк позовної давності по пені.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не зявилася, належним чином повідомлялась про день, час і місце розгляду справи, надіслала заперечення, в яких просила розгляд справи проводити за її участі та просила відмовити в задоволенні позову.

Враховуючи, що в матеріалах справи зібрано достатньо доказів про взаємовідносини сторін, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності сторін, на підставі вимог ст.ст.158, 169 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, 21.06.2013 року між позивачем та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № CL138241, за яким останній отримав кредит у розмірі 50000 грн., з кінцевою датою повернення суми кредиту до 05.06.2016 р. із сплатою 39 відсотків річних.

Виконання зобовязань по кредитному договору забезпечено договором поруки № CL138241 від 21.06.2013 року укладеним між позивачем та ОСОБА_2

Умови договору відповідач ОСОБА_1 не виконує належним чином, щомісячно кредит не погашає. У звязку з чим у позичальника утворюватись заборгованість по кредиту, яка станом на 11.11.2015р. року становить 80558.85 грн., з них: прострочена заборгованість за кредитом 26148,10 грн.; сума дострокового стягнення кредиту 14498,87 грн.; несплачені відсотки 24825,53 грн.; пеня 15086,35 грн.

Відповідно до виписки № 217 із медичної картки амбулаторного хворого ОСОБА_1, останній звернувся 29.04.2015 року до лікаря травматолога та 20.01.2016 рокут отримав виписку.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Договір є обовязковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків (частина перша статті 626 ЦК України).

Визначення поняття зобовязання міститься у частині першій статті 509 ЦК України.

Відповідно до цієї норми зобовязання це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з нормою статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 ЦК України).

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).

Одним із видів порушення зобовязання є прострочення невиконання зобовязання в обумовлений сторонами строк.

Якщо в зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін).

Підставою, яка породжує обовязок сплатити неустойку, є порушення боржником зобовязання, яке визначається ст. 610 ЦК України.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 551 ЦК України та умов договору (п. 5.2) розмір пені за прострочення виконання грошового зобовязання визначений у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у відповідний період від суми прострочених виконанням зобовязань за кожний день прострочення. За загальним правилом, що випливає із Цивільного кодексу України, період, за який нараховується пеня за прострочення виконання зобовязання, не обмежується.

Відповідно до ч. 2 ст. 258 ЦК України до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік.

Статтею 253 ЦК України визначено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

За правилами ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Тобто пеня - це санкція, яка нараховується з першого дня прострочення й до тих пір поки зобовязання не буде виконано. Її розмір збільшується залежно від продовження правопорушення.

Правова природа пені така, що позовна давність до вимог про її стягнення обчислюється по кожному дню (місяцю), за яким нараховується пеня, окремо. Право на позов про стягнення пені за кожен день (місяць) виникає щодня (щомісяця) на відповідну суму, а позовна давність обчислюється з того дня (місяця), коли кредитор дізнався або повинен був дізнатися про порушення права.

Стаття 266 ЦК України передбачає, що зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо).

Наслідки прострочення позичальником повернення позики визначено у статті 1050 ЦК України. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу (частина друга статті 1050 ЦК України).

Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником (частина перша статті 553 ЦК України).

Відповідно до ст. 533 ЦК України якщо у зобовязанні визначено грошовий еквівалент в іноземні валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки (частини перша, друга статті 554 ЦК України).

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку про відмову в задовооленні вичмоги про стягнення з відповідачів пені в розмірі 15086,35 грн., тому позво підлягає частковому задоволенню.

У відповідності до ч.1 ст. 88 ЦПК України підлягають стягненню з відповідачів понесені позивачем витрати по оплаті судового збору .

Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 88, 158, 169, 212-215 ЦПК України ст. ст. 258, 526, 530, 527, 551, 1054 ЦК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) та ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2) на користь ПАТ Універсал Банк заборгованість, яка станом на 11.11.2015р. року становить 65472,50 грн., з них: прострочена заборгованість за кредитом 26148,10 грн.; сума дострокового стягнення кредиту 14498,87 грн.; несплачені відсотки 24825,53 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) та ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2) на користь ПАТ Універсал Банк з кожного по 609 грн. сплаченого судового збору при зверненні до суду.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Житомирської області через Богунський районний суд міста Житомира шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення, особи які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя І.Г. Перекупка