Постанова № 57465751, 27.04.2016, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

27.04.2016 справа №908/934/14

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддів за участю представників сторін: від позивача: від відповідача: від третьої особи:ОСОБА_1 ОСОБА_2, ОСОБА_3 не зявився не зявився не з'явивсярозглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Комунального підприємства «Водоканал» м. Запоріжжяна рішення господарського суду Запорізької областівід09.03.2016 р. у справі№ 908/934/14 (суддя Науменко А.О.)за позовом до за участю третьої особиКомунального підприємства «Водоканал» м. Запоріжжя Товариства з обмеженою відповідальністю «Лакма Z» м. Запоріжжя Приватного підприємства «Саліан» м. Запоріжжяпростягнення 28 099,39грн. ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство «Водоканал», м. Запоріжжя (далі Позивач) звернулось до господарського суду Запорізької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лакма Z» м. Запоріжжя (далі Відповідач) про стягнення 28 099,39 грн. плати за безоблікове користування.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 19.05.2014р. у справі №908/934/14 позовні вимоги задоволено в повному обсязі. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Лакма-Z» на користь Комунального підприємства «Водоканал» 28 099 грн. 39 коп. основного боргу, 1 827 грн. судового збору.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 04.08.2015р. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Лакма Z» залишено без задоволення, а рішення господарського суду Запорізької області від 19.05.2014р. у справі №908/934/14 - без змін.

Постановою Вищого господарського суду від 13.01.2016р. касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Лакма Z» задоволено частково, а рішення господарського суду Запорізької області від 19.05.2014р. та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 04.08.2015р. у справі №908/934/14 скасовано та передано справу до суду першої інстанції на новий розгляд.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 09.03.2016р. в задоволенні позову Комунального підприємства «Водоканал» м. Запоріжжя відмовлено.

Позивач, не погоджуючись з прийнятим рішенням, звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Запорізької області від 09.03.2016р. та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Зокрема, скаржник посилається на те, що у звязку з тим, що покази приладу обліку абонента, який не пройшов державну повірку (тобто відсутні дані про результати державної повірки більше місяця, як то зазначено у п. 5.14 Правил користування), не можуть враховуватися як показники обсягу спожитої послуги, водоспоживання за недержповіреним засобом обліку та не може вважатися як облікове.

Крім того, апелянт зазначає, що оскільки відповідачем було порушено п. 3.2.3 Договору, п. 5.14 Правил користування, а саме не було вчасно зроблено повірку засобу обліку, у позивача були всі підстави для нарахування оплати відповідно до п. 3.3. Правил користування.

Представник позивача у судове засідання не прибув, причини неявки суду не повідомив, надав суду докази направлення копії апеляційної скарги на адресу третьої особи.

Представники відповідача та третьї особи у судове засідання не прибули, причини неявки суду не повідомили.

Судова колегія вважає можливим здійснити розгляд апеляційної скарги за відсутності представників сторін за наявними матеріалами справи, оскільки їх повідомлено про день та час судового засідання належним чином відповідно до вимог Господарського процесуального кодексу України.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України, на підставі встановлених фактичних обставин, переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи. Апеляційний господарський суд не звязаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, відзив на апеляційну скаргу, заслухавши у судовому засіданні повноважних представників сторін, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції встановила.

З матеріалів справи вбачається, що Комунальне підприємство «Водоканал» (Водоканал, позивач у справі) та Товариство з обмеженою відповідальністю «Лакма - Z» (Абонент, відповідач у справі) 01.01.2006р. уклали договір № 3568 про надання послуг з питного водопостачання та приймання стічних вод у системи каналізації (надалі - договір).

Згідно п. 1.1. договору, Водоканал забезпечує Абоненту подачу питної води на господарсько-питні, побутові та технічні потреби, а також приймання стічних вод по майданчикfv: кафе Акваріум Набережна; офіс вул. Патріотична, 54, прим. 41А; офіс вул. Патріотична, 56, прим. 2.

Пунктом 3.2.1. договору сторони узгодили, що абонент зобов'язаний своєчасно оплачувати надані йому послуги водопостачання та водовідведення, експлуатувати водопровідні та каналізаційні мережі, прилади і пристрої на них у встановленому порядку та у відповідності з даним договором та нормативними документами, вказаними у п.1.1. цього договору.

При відсутності або не встановленому обліковому приладі у встановлений Водоканалом термін або розміщенні Абонентом водолічильних вузлів чи то їх експлуатації з порушенням "Правил користування…", "Правил експлуатації…" водопостачання Абонента вважається безобліковим, а витрати води і об'єм стоків у такому випадку визначаються розрахунковим шляхом у відповідності з пунктами 9.6 та 21.5 "Правил користування…", починаючи з дня виписки останнього акту до дня приймання в експлуатацію облікового приладу або водолічильного вузла (п. 3.2.3 договору).

Відповідно до п. 5.1. договору основним документом на оплату є акт. Абонент зобов`язаний протягом трьох банківських днів з дня виписки акту перерахувати грошові кошти на розрахунковий рахунок Водоканалу в сумі, вказаній в акті. Якщо Абонент відмовляється підписати акт, він підписується представником Водоканалу, а в акті робиться відповідний запис про таку відмову. Такий акт пересилається Абоненту поштою. Оформлений таким чином акт є обов'язковим для виконання у вказані в ньому терміни, а також є підставою для розрахунків за питне водопостачання та приймання стічних вод.

Згідно з розділом 2 Договору, договір укладається з 01.01.2006 року по 31.12.2009 року. Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення терміну його дії, про його припинення не було письмово заявлено однією із сторін.

З матеріалів справи вбачається, що 27.04.2009р. представником КП «Водоканал» за участю представника відповідача складено акт технічного обстеження водопроводу № 191 по майданчику кафе «Акваріум» Набережна. В даному акті зазначено, що у Абонента на вводі встановлено засіб обліку марки КВ 1,5 № 070719, державна повірка 1 квартал 2009р. Акт підписано представниками сторін.

29.07.2013р. представником КП Водоканал проведено технічне обстеження водопроводу Абонента по майданчику кафе Акваріум Набережна, за результатами якого складено акт № 99, в якому вказано, що строк держповірки приладу обліку марки КВ 1,5 № 070719 на вводі Ду = 258 мм сплинув. Покази засобу обліку становлять 00593 м-3. Засіб обліку при пломбовано до труби роторною пломбою А3105. Обєм витрат води позивачем визначено на підставі п.п. 3.3, 5.14 Правил користування системи центрального комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, за період: з 28.06.2013р. по 29.07.2013р. 2713,344 м.куб. Акт має відмітку про відмову відповідача від його підписання.

Також, 29.07.2013р. представниками позивача за наслідками технічного обстеження водопроводу Абонента по майданчику Набережна, складено акт № 100, яким Абоненту винесено припис у строк до 03.08.2013р. встановити на водопровідному вводі держповірений резервний технічно-справний прилад обліку КВ 1,5.

На підставі акту технічного обстеження водопроводу № 99 від 29.07.2013р., КП Водоканал складено акт-рахунок № 3568/1 від 29.07.2013р. за період: з 28.06.2013р. по 29.07.2013р. на суму 28 099,39 грн.

Акт технічного обстеження водопроводу № 99 від 29.07.2013р. та акт-рахунок 3568/1 від 29.07.2013р. КП Водоканал було направлено разом із супровідним листом за вих№7955 на адресу відповідача 05.08.2013р.

Однак, відповідач оплату за вказаним вище Актом-рахунком не здійснив, внаслідок чого, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача суми безобліково використаної води за період з 28.06.2013р. по 29.07.2013р. на суму 28 099,39 грн.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Стаття 193 Господарського кодексу України передбачає, що субєкти господарювання та учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Аналогічне положення закріплено в ст. 526 Цивільного кодексу України

Відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обовязку не встановлений або визначений моментом предявлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обовязок у семиденний строк від дня предявлення вимоги якщо обовязок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

При цьому, приписи ч.7 ст.193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобовязання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обовязковості договору для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання» від 10.01.2002р. № 2918 послуги з питного водопостачання надаються споживачам підприємством питного водопостачання на підставі договору з підприємствами, установами або організаціями, у повному господарському віданні або оперативному управлінні яких перебуває житловий фонд і до обовязків яких належить надання споживачам послуг з питного водопостачання та водовідведення.

Відповідно до вимог ст.23 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання» від 10.01.2002р. №2918 підприємства питного водопостачання мають право, зокрема, сприяти впровадженню засобів обліку та регулюванню споживання питної води.

Правилами користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України №190 від 26.11.2012 (далі Привила користування № 190) визначено порядок користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення населених пунктів України для виробників послуг централізованого постачання та осіб, що приєднані до системи централізованого комунального водопостачання та водовідведення населених пунктів України, та з якими виробником укладено договір на отримання питної води та скидання стічних вод.

Ці Правила діють у період виникнення спірних правовідносин, тому правильно застосовані місцевим господарським судом.

Згідно з п. 2.1 Правил № 190 договірні відносини щодо користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення здійснюються виключно на договірних засадах відповідно до Законів України «Про питну воду та питне водопостачання» та «;Про житлово-комунальні послуги».

Водокористування вважається безобліковим, якщо споживач самовільно приєднався до систем централізованого комунального водопостачання та водовідведення або самовільно користується ними (п. 3.2 Правил № 190).

Згідно з п. 6.5 Договору вказано, що у разі самовільного приєднання водоспоживача (субабонента) до комунального водопроводу та вводів абонентів або за безоблікове водокористування, витрата води визначається згідно з п. 3.3 «Правил користування».

Згідно п.3.3 Правил користування №190 у разі безоблікового водокористування виробник виконує розрахунок витрат води за пропускною спроможністю труби вводу при швидкості руху води в ній 2,0 м/сек та дією її повним перерізом протягом 24 годин за добу.

Розрахунковий період при безобліковому водокористуванні встановлюється з дня початку такого користування. Якщо термін початку безоблікового водокористування виявити неможливо, розрахунковий період становить один місяць (п.3.4 Правил користування.).

За таких обставин, колегія суддів вважає правомірним висновок місцевого господарського суду про незадоволення позовних вимог з наступних підстав.

Самовільне водоспоживання це користування питною водою з міського водопроводу без дозволу Виконавця та/або без оформлення необхідних документів (в т.ч. без реєстрації у Виконавця в якості Споживача, ухилення чи відмова від укладення договору на надання послуг з водопостачання тощо).

Самовільне приєднання до систем водопостачання - приєднання до мереж централізованого комунального водопостачання, здійснене без письмового дозволу Виконавця.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що чинним законодавством не передбачено норми, відповідно до якої виробник, у разі не проведення споживачем вчасно повірки засобу обліку води, має проводити розрахунок витрат води згідно п.3.3 Правил, оскільки розрахунок витрат води згідно із зазначеним пунктом Правил проводиться виробником у випадку, якщо споживач самовільно приєднався до систем централізованого комунального водопостачання та водовідведення або самовільно користується ними.

Крім того, дослідивши схему розподілу меж балансової належності водопровідних та каналізаційних мереж між ТОВ Лакма - Z та ПП Саліан за адресою: м. Запоріжжя, бул. Шевченка, 74 Б Набережна, узгоджену між сторонами та третьою особою, судом встановлено, що дійсно відповідач підключений до водопостачання через іншу юридичну особу, яка безпосередньо підключена до міської мережі водопроводу Приватне підприємство Саліан.

Відповідно до ч.1 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Згідно з ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Отже, належних та допустимих доказів самовільного приєднання відповідача до системи водопостачання або самовільного водокористування позивач не надав.

За таких обставин, колегія суддів вважає правомірним висновок місцевого господарського суду про відмову у задоволенні позовних вимог.

Доводи апелянта колегією суддів відхиляються, оскільки не спростовують висновок місцевого господарського суду.

Враховуючи викладене, твердження заявника апеляційної скарги про недоведеність обставин справи, що мають значення для справи, порушення норм матеріального права не знайшло свого підтвердження, в зв'язку з чим Донецький апеляційний господарський суд не вбачає підстав для його скасування та задоволення апеляційної скарги.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись статями 43, 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Комунального підприємства «Водоканал» м. Запоріжжя - залишити без задоволення, а рішення господарського суду Запорізької області від 09.03.2016р. у справі № 908/934/14 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги до Вищого господарського суду України через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.

Головуючий Н.В. Ломовцева

Судді:К.І. Бойченко

ОСОБА_3

Надруковано 5 прим.:

1. Позивачу;

2. Відповідачу;

3. Третій особі

3. У справу,

4. ДАГС,

5. ГСЗО