Рішення № 57465020, 26.04.2016, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. С. Петлюри, 16тел. 235-23-25

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" квітня 2016 р. Справа № 911/316/16

Господарський суд Київської області у складі судді Яреми В.А., розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю багатогалузевої фірми Меркурій, Київська обл., м. Переяслав-Хмельницький

до Товариства з обмеженою відповідальністю Добробут-А, Київська обл., с. Циблі

про стягнення 144 362,00 гривень

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_1 (директор)

ОСОБА_2 (довіреність б/н від 12.02.2016)

від відповідача: ОСОБА_3 (директор)

ОСОБА_4О (довіреність б/н від 29.02.2016)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

01.02.2016 через канцелярію господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю багатогалузевої фірми Меркурій (далі-позивач/ТОВ БГФ Меркурій) до Товариства з обмеженою відповідальністю Добробут-А (далі-відповідач/ТОВ Добробут-А), з урахуванням наданих 29.03.2016 пояснень, про стягнення 144 362,00 гривень, з яких: 141 362,00 грн завданої внаслідок пожежі матеріальної шкоди та 3 000,00 грн додаткових витрат за проведення експертних досліджень, понесених стороною, яка зазнала збитків.

Відповідач позов не визнав з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, та просив суд у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Ухвалою господарського суду Київської області від 02.02.2016 було порушено провадження у справі 911/316/16 та призначено розгляд справи на 16.02.2016.

16.02.2016 через канцелярію господарського суду Київської області від відповідача надійшло клопотання, зокрема, про відкладення розгляду даної справи.

У судових засіданнях 16.02.2016, 29.02.2016, 21.03.2016, 29.03.2016, 05.04.2016 та 19.04.2016 суд оголошував перерви до 29.02.2016, 21.03.2016, 29.03.2016, 05.04.2016, 19.04.2016 та 26.04.2016 відповідно.

Водночас, ухвалою господарського суду Київської області від 29.03.2016 строк розгляду спору у даній справі продовжено на 15 днів.

До того ж, ухвалою господарського суду Київської області від 19.04.2016 витребувано від Переяслав-Хмельницького міського відділення ГУМВС України у Київській області належним чином засвідченні копії матеріалів досудового розслідування №12012100240000071.

26.04.2016 через канцелярію господарського суду Київської області від Переяслав-Хмельницького ВП ГУНП в Київській області надійшли копії матеріалів кримінального провадження №12012100240000071 від 04.12.2012.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні у ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

17.05.2012 між ТОВ БГФ «Меркурій» (далі-орендродавець) та ТОВ «Добробут-А» (далі-орендар) було укладено договір оренди №17 (далі-договір), відповідно до якого орендодавець передав, а орендар прийняв у строкове платне володіння та користування на умовах оренди приміщення № 3, 4, розташоване за адресою: вул. Покровська, 7, загальною площею 38 кв.м. (надалі-обєкт оренди).

Відповідно до 2.1., 3.1. та 9.3. договору вступ орендаря у володіння та користування обєктом оренди настає одночасно з підписанням цього договору.

Термін оренди становить один рік з моменту прийняття орендарем обєкту оренди за цим договором.

Договір набуває чинності з моменту підписання сторонами цього договору і діє протягом усього терміну оренди, встановленому п. 3 цього договору.

Відповідно до наданих позивачем пояснень, відповідач вступив у строкове платне користування приміщеннями (кімнатами) №3, 4 згідно плану будівлі, що знаходиться за адресою вул. Покровська, 7, м. Переяслав-Хмельницький, Київська обл., обставини щодо чого відповідачем не заперечувались.

24.08.2012 приблизно о 03 год. 10 хв. в будівлі по вул. Покровська, 7, в м. Переяслав-Хмельницький сталася пожежа, що підтверджується наявним в матеріалах справи актом про пожежу від 25.08.2012, складеним начальником Переяслав-Хмельницького РВ ГУ ДСНС Київської області підполковником служби цивільного захисту ОСОБА_5

Відповідно до вищезазначеного акту про пожежу від 25.08.2012 пожежею знищено перекриття, покрівля на площі 40 кв.м., а також господарські речі.

До того ж, обставини щодо виникнення 24.08.2012 в будівлі по вул. Покровська, 7, в м. Переяслав-Хмельницький пожежі підтвердженні позивачем наданою суду довідкою Переяслав-Хмельницьким РС ГУ ДСНС у Київській області №148 від 22.03.2016.

Для визначення розміру нанесеної внаслідок пожежі шкоди майну позивача, останній звернувся до судового експерта ОСОБА_6 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1), який діє на підставі свідоцтва Міністерства юстиції України №1474 від 28.01.2011. Копія відповідного свідоцтва наявна в матеріалах справи.

За результатами проведених досліджень, експертом встановлено розмір завданих позивачу збитків у сумі 141 362,00 грн.

Крім того, за проведення вищезазначеного дослідження та визначення розміру шкоди позивачем було сплачено ТОВ БГФ «Меркурій» на користь ФОП ОСОБА_6 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) 3 000,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням №91 від 04.09.2012, копія якого наявна в матеріалах справи.

В подальшому, за повідомленням директора ТОВ БГФ «Меркурій» 04.12.2012 до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено кримінальне провадження за №120121002400000071 за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 270 Кримінального кодексу України, з приводу порушення невідомими особами встановлених законом правил пожежної безпеки, що спричинили виникнення пожежі в м. Переяслав-Хмельницький по вул. Покровська, 7.

12.02.2014 Переяслав-Хмельницьким МВ ГУМВС України у Київській області кримінальне провадження №120121002400000071 від 04.12.2012 було закрито на підстав п. 2 ч. 1 ст. 284 КК України, у звязку з відсутністю в діях працівників ТОВ «Добробут-А» складу кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 270 КК України, про що відповідно винесено постанову, копія якої наявна в матеріалах справи. Відповідна постанова обґрунтована тим, що між сторонами кримінального провадження виникли цивільно-правові відносини, які не відносяться до компетенції ОВС, а до компетенції суду.

Поряд з тим, позивач зауважив, що в межах вищезазначеного кримінального провадження згідно проведених експертних досліджень було встановлено, що пожежа сталася внаслідок займання горючих матеріалів від тліючого тютюнового виробу, а осередком виникнення пожежі є дальня ліва частина південно-західної кімнати, а саме кімнати №4, що орендувалася ТОВ «Добробут-А» за договором.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначав, що відповідальною особою, за завдану під час пожежі шкоду, є відповідач, який на момент пожежі на підставі договору оренди користувався приміщенням, в якому виникла пожежа, внаслідок чого було знищено належне позивачу майно будівлю за адресою м. Переяслав-Хмельницький, вул. Покровська, 7.

З огляду вищенаведеного, оскільки позивач зазнав матеріальної шкоди внаслідок пожежі, що сталась з вини відповідача, враховуючи визначений судовим експертом розмір зазначеної шкоди та понесені позивачем внаслідок проведення експертних досліджень витрати, позивач просить суд стягнути з відповідача 141 362,00 грн матеріальної шкоди та 3 000,00 грн додаткових витрат за проведення експертних досліджень, понесених стороною, яка зазнала збитків.

Дослідивши матеріали справи та подані докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з нижченаведеного.

Статтею 11 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

Відповідно до приписів ст. 1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Приписами статей 224 ГК України, що кореспондують із ст. 22 ЦК України, унормовано, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Таким чином, підставою для настання господарсько-правової відповідальності, передбаченої ст.ст. 224 ГК України та 22 ЦК України, є правопорушення, що включає в себе певні елементи: збитки, протиправність поведінки особи, яка заподіяла збитки; причинний звязок між ними; вина. Відсутність хоча б одного елемента складу правопорушення, за загальним правилом, виключає настання відповідальності у вигляді відшкодування збитків.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 20.06.2011 у справі №2/121-30/118.

Приписами статей ст. 173, 193 Господарського кодексу України встановлено, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Положеннями ч. 1 ст. 759, ст. 779 ЦК України унормовано, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Наймач зобов'язаний усунути погіршення речі, які сталися з його вини.

У разі неможливості відновлення речі наймодавець має право вимагати відшкодування завданих йому збитків.

Наймач не відповідає за погіршення речі, якщо це сталося внаслідок нормального її зношення або упущень наймодавця.

Приписами ст. ст. 627, 629 ЦК України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до п. п. 5.3.3. 5.3.4. договору орендар зобов'язаний забезпечити збереження обєкту оренди, вживати заходів для запобігання будь-якого пошкодження та псування обєкту оренди, а також нести повну відповідальність за дотримання на обєкті оренди правил пожежної безпеки, екологічної безпеки довкілля, охорони праці, техніки безпеки, норм санітарії та екології.

З огляду наведеного, підписання відповідачем, як орендарем, договору оренди №17 від 17.05.2012 без будь-яких зауважень щодо положень означеного правочину, за своїм правовим наслідком породжує для ТОВ «Добробут-А» обовязок належного виконання своїх договірних зобов'язань щодо забезпечення збереження обєкта оренди та повну відповідальність за дотримання у орендованому приміщенні, зокрема, правил пожежної безпеки.

Відповідно до наявного в матеріалах справи висновку пожежно-технічної експертизи №60-в від 20.06.2013, проведеної в межах кримінального провадження №120121002400000071, осередок пожежі, яка виникла 24.08.2012 в будівлі №7 по вул. Покровська в м. Переяслав-Хмельницький Київської області, знаходився в межах дальньої лівої частини південно-західної кімнати, у той час як найбільш ймовірною причиною пожежі стало займання горючих матеріалів від тліючого тютюнового виробу.

Відповідно до змісту вищезазначеного висновку та доданої до нього ілюстративної таблиці, зокрема ілюстрації №15, експертами зазначено, що знаходження осередкової зони в дальній лівій частині кімнати також підтверджується відеозаписом, зробленим під час розвитку пожежі, на якому спостерігається процес горіння в кімнаті лише через середнє вікно південної сторони будівлі.

Як вбачається з наявних в матеріалах справи графічних зображень поверхового плану належної позивачу будівлі по вул. Покровська,7 в м. Переяслав-Хмельницький Київської області, південно-західна кімната це кімната №4, яку на підставі договору орендував відповідач.

Водночас, відповідно до висновку судово-металографічної експертизи №52-В від 17.10.2012, проведеної в межах кримінального провадження №120121002400000071, встановлено, що на фрагменті електропровідника від масляного електрообігрівача відсутні ознаки, характерні для короткого замикання.

З огляду вищезазначеного, оскільки за встановленими експертними дослідженнями осередком виникнення пожежі є дальня ліва частина південно-західної кімнати будівлі по вул. Покровська, 7 в м. Переяслав-Хмельницький Київської області, якою на підставі договору оренди користувався відповідач, суд дійшов висновку про підставність та обґрунтованість посилань позивача на протиправність дій відповідача, що виявились у порушенні взятого на себе останнім договірного обовязку дотримуватись у орендованому приміщенні, зокрема, правил пожежної безпеки.

Доводи ж відповідача про недоведеність позивачем факту порушення ТОВ «Добробут-А» правил пожежної безпеки, судом визнаються неспроможними в силу того, що відповідальність за збереження обєкта оренди та дотримання правил пожежної безпеки є договірним обовязком відповідача, який не залежить ані від наявності порушення відповідних правил третьою особою, ані від встановлення факту порушення окремо визначених норм правил пожежної безпеки.

Як слідує з наявного в матеріалах справи висновку експертного будівельно-технічного дослідження №10-12/д від 19.09.2012, наданого судовим експертом ОСОБА_6 за зверненням позивача, розмір матеріальної шкоди, заподіяної власнику нерухомого майна внаслідок пожежі, що мала місце 24.08.2012 в офісному приміщенні ТОВ БГФ «Меркурій» за адресою м. Переяслав-Хмельницький, вул. Покровська, 7 становить 141 362,00 грн.

З огляду вищенаведеного, суд дійшов висновку про обгрунтованість доводів позивача щодо завдання останньому шкоди у розмірі 141 362,00 грн у результаті пожежі, що мала місце 24.08.2012 у належному ТОВ БГФ «Меркурій» приміщенні.

Водночас, оскільки відповідачем, як орендарем, порушено свої договірні обовязки в частині дотримання правил пожежної безпеки, внаслідок чого сталася пожежа, у результаті якої майно позивача було знищено, суд дійшов висновку про наявність безпосереднього причинно-наслідкового звязку між протиправним діями відповідача та завданими позивачу збитками.

Як слідує з наявного в матеріалах справи висновку судово-хімічної експертизи №1290/х від 24.09.2012, проведеної в межах кримінального провадження №120121002400000071, експертами було встановлено, що у вилученому після пожежі смітті слідів нафтопродуктів та пально-мастильних матеріалів не виявлено.

До того ж, як слідує з матеріалів кримінального провадження №12012100240000071, органами досудового слідства не встановлено осіб, винних у виникненні пожежі, що мала місце 24.08.2012 у приміщенні за адресою м. Переяслав-Хмельницький, вул. Покровська, 7.

За таких обставин, оскільки відповідно до п. п. 5.3.3. та 5.3.4. договору відповідач, як орендар, взяв на себе обовязок по збереженню орендованого приміщення та повну відповідальність за дотримання, зокрема, правил пожежної безпеки, охорони праці та техніки безпеки, беручи до уваги відсутність належних та допустимих доказів причетності третіх осіб до пожежі, що сталась 24.08.2012 у належному позивачу приміщенні, суд дійшов висновку про обґрунтованість доводів позивача про наявність вини ТОВ «Добробут-А».

Доводи ж відповідача про те, що у будівлі по вул. Покровська,7 в м. Переяслав-Хмельницький Київської області крім відповідача були інші орендарі, що виключає причетність до пожежі лише ТОВ «Добробут-А», оцінюються судом критично, оскільки відповідно до наявних в матеріалах справи доказів встановлено, що загоряння розпочалося саме в тій кімнаті, яку орендував відповідач, у той час як відповідно до умов договору повну відповідальність за збереження орендованого приміщення несе орендар цього приміщення, а не треті особи чи інші орендарі, що несуть відповідальність за ті приміщення, які орендуються саме ними.

Що ж до вимоги позивача про стягнення з відповідача 3 000,00 грн додаткових витрат за проведення експертних досліджень, понесених стороною, яка зазнала збитків слід зазначити наступне.

Статтею 225 ГК України, унормовано, що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються, зокрема, вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною.

Як слідує з матеріалів справи позивачем для визначення розміру завданої останньому внаслідок пожежі шкоди було проведено експертне будівельно-технічне дослідження та сплачено судовому експерту вартість такого дослідження у розмірі 3 000,00 грн.

За таких обставин, оскільки понесені позивачем витрати на проведення експертного дослідження, підтвердженні належними та допустимими доказами, входять до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, суд дійшов висновку про обґрунтованість обставин наявності завданих позивачу збитків, у вигляді додаткових витрат на проведення експертних досліджень, а також вини відповідача, протиправності дій та причинно-наслідкового звязку між діями та завданою шкодою.

За таких обставин, беручи до уваги наведені нормативні приписи, а також враховуючи доведеність позивачем, як власником знищеного приміщення, наявності у сукупності всіх елементів складу правопорушення, яке тягне за собою відповідальність у вигляді відшкодування завданих збитків в порядку ст. ст. 22, 1166, 779 ЦК України, 224, 225 ГК України, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача про стягнення з відповідача 144 362,00 гривень, з яких: 141 362, 00 грн. матеріальної шкоди та 3 000, 00 грн. витрат, повязаних з проведенням експертних досліджень.

Водночас, відповідач, заперечуючи проти позову з посиланням на ст.ст. 267, 786 ЦК України, просив суд застосувати строки позовної давності, зауваживши про те, що строк позовної давності за вимогами позивача у даній справі розпочався з 24.08.2012, тобто в день, коли сталася пожежа та про неї дізнався позивач, а тому, враховуючи визначений законом для спірних відносин спеціальний строк позовної давності у один рік, позивач звернувся до суду після спливу строку позовної давності.

З вищезазначених підстав, відповідач просив суд у задоволенні позовних вимог відмовити.

За приписами ст. ст. 256, 261, 253 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язують його початок.

Водночас, приписами ст. 786 ЦК України унормовано, що до вимог про відшкодування збитків у зв'язку з пошкодженням речі, яка була передана у користування наймачеві, а також до вимог про відшкодування витрат на поліпшення речі застосовується позовна давність в один рік.

Перебіг позовної давності щодо вимог наймодавця починається з моменту повернення речі наймачем, а щодо вимог наймача - з моменту припинення договору найму.

Відповідно до п. п. 2.5. та 2.6. договору обєкт оренди підлягає поверненню орендодавцеві у випадах: закінчення терміну оренди, припинення дії договору за взаємною згодою сторін та розірвання договору.

Орендар зобовязується повернути обєкт оренди орендодавцю не пізніше 10 (десяти) календарних днів із моменту, коли настала одна з подій, визначених п. 2.5. договору. Майно вважається поверненим орендодавцю з моменту підписання сторонами акту повернення.

Однак, відповідачем після спливу визначеного п. 3.1. договору строку, а саме 17.05.2013, орендоване приміщення позивачу не повернуто, позаяк доказів підписання сторонами акту повернення приміщень №3, 4 суду не надано.

До того ж, сторонами не заперечувались обставини щодо відсутності акту повернення відповідачем орендованого за договором майна.

Оскільки в силу приписів ст. ст. 253, 786 ЦК України, перебіг строку позовної давності щодо вимог наймодавця про відшкодування збитків завданих у зв'язку з пошкодженням речі починається з наступного дня після настання події, з якою пов'язується його початок, а саме з моменту повернення речі наймачем згідно акту, суд дійшов висновку про те, що перебіг строку позовної даності у спірних правовідносинах не розпочався, оскільки момент з яким повязаний його початок не настав, позаяк орендоване приміщення орендодавцю згідно акту не повернуто.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що строк позовної давності для пред'явлення позивачем позовних вимог про відшкодування майнової шкоди, завданої у зв'язку з пошкодженням орендованого відповідачем приміщення у даній справі, станом на день звернення позивача до суду не пропущено, а тому заява відповідача про застосування строку позовної давності є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

За таких обставин, беручи до уваги наведені нормативні приписи, суд дійшов висновку про задоволення вимог позивача про стягнення з відповідача 141 362, 00 грн. матеріальної шкоди та 3 000, 00 грн. витрат, повязаних з проведенням експертних досліджень як таких, що доведені позивачем належними і допустимими доказами та не спростовані у встановленому порядку відповідачем.

Витрати по сплаті судового збору, у відповідності до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ст. ст. 11, 22, 611, 627, 629, 759, 779, 786, 1166 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 193, 224, 225 Господарського кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Добробут-А (08454, Киїська обл., Переяслав-Хмельницький р-н, с. Циблі, вул. Дніпровська, 1А, ідентифікаційний код 36211162) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю багатогалузевої фірми Меркурій (08400, Київська обл., м. Переяслав-Хмельницький, вул. Покровська, 7, ідентифікаційний код 13726566) 141 362 (сто сорок одну тисячу триста шістдесят дві) грн 00 коп. матеріальної шкоди, 3 000 (три тисячі) грн 00 коп. витрат повязаних з проведенням експертних досліджень та 2 165 (дві тисячі сто шістдесят пять) грн 43 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Повне рішення складено 28.04.2016.

Суддя В.А. Ярема