Рішення № 57465018, 28.04.2016, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 235-95-51

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" квітня 2016 р. Справа № 911/1124/16

Суддя А.С. Грєхов, розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом публічного акціонерного товариства "Київобленерго"

до відповідача відкритого акціонерного товариства "Бориспільський Райагропостач"

про стягнення заборгованості у розмірі 6403, 41 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 довіреність №113 від 20.03.2015;

від відповідача: не з'явився;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ПАТ "Київобленерго"(надалі позивач, ПАТ "Київобленерго") звернулось до господарського суду Київської області із позовом до відкритого акціонерного товариства "Бориспільський райагропостач" (надалі відповідач) про стягнення 4 364,51 грн основного боргу, 1 746,01 грн пені, 218,19 грн інфляційних втрат та 74,70 грн 3% річних з покладенням на відповідача відшкодування судового збору.

Позовні вимоги обґрунтовані позивачем неналежним виконанням відповідачем свого обовязку щодо оплати вартості спожитої ним електричної енергії згідно з договором про постачання електричної енергії № 220009929 від 02.02.2015 року.

Ухвалою господарського суду Київської області від 04.04.2016 р. порушено провадження у справі № 911/1124/16 за позовом ПАТ "Київобленерго" до відкритого акціонерного товариства "Бориспільський райагропостач" про стягнення 4 364,51 грн основного боргу, 1 746,01 грн пені, 218,19 грн інфляційних втрат та 74,70 грн 3% річних і призначено її розгляд у судовому засіданні за участю представників учасників процесу.

21.04.2016 представник позивача надав документи, витребувані судом, а саме: рахунки за спожиту електроенергію, довідку про заборгованість, акт контрольного огляду, відомості про надходження коштів, попередження про відключення.

28.04.2016 у судовому засіданні представник позивача надав усні пояснення щодо своїх позовних вимог, позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню з підстав, зазначених в позовній заяві.

Представник відповідача у судове засідання не зявився, хоча про судове засідання був повідомлений належним чином, про причини своєї неявки у судове засідання суд не повідомив, відзив на позовну заяву та інші документи, витребувані судом, не надав. Обовязок по повідомленню відповідача про час та місце судового засідання судом виконано, так як усі процесуальні документи по справі направлені відповідачу за його адресою реєстрації місцезнаходження: 08355, Київська область, Бориспільський район, с. Іванків, вул. Центральна, буд. 1. Про зміну адреси місцезнаходження відповідач позивача і суд не повідомляв.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за відсутності відзиву на позовну заяву за наявними у ній матеріалами.

За наслідками судового засідання судом оголошено вступну і резолютивну частини рішення у даній справі.

Заслухавши пояснення представників учасників процесу, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд

ВСТАНОВИВ:

02.02.2015 року між публічним акціонерним товариством "Київобленерго" (постачальник, позивач у справі) та відкритим акціонерним товариством "Бориспільський райагропостач" (споживач, відповідач у справі) укладено договір про постачання електричної енергії № 220009929, за умовами якого постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з дозволеною потужністю 15 кВт, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) ним електричної енергії та здійснює інші платежі за умовами цього договору.

Згідно з п. 1.2. договору точка продажу електричної енергії встановлюється сторонами згідно "Акту розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін", та зазначається в Додатку №1 "Загальна однолінійна схема електропостачання", що є невідємною частиною даного Договору.

Пунктом 2.1. договору передбачено, що під час виконання умов цього договору, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобовязуються керуватися чинним законодавством України та Правилами користування електричною енергією.

Згідно з п. 2.2.2 Договору, споживач зобовязується продавати (постачати) споживачу електричну енергію, як товар з врахуванням його особливих споживчих якостей та фізико-технічних характеристик: в межах дозволеної потужності, в обсягах, визначених відповідно до розділу 5, та з урахуванням умов розділу 6 цього Договору (додаток № 2 "Обсяги постачання електричної енергії споживачу та субспоживачу"); згідно з категорією струмоприймачів споживача відповідно до ПУЕ та гарантованого рівня надійності електропостачання схем електропостачання, визначених у додатку №3 "Режими постачання електричної енергії"; із дотриманням граничних показників якості електричної енергії, визначених державними стандартами України.

Пунктом 2.3.1 договору встановлено, що споживач зобовязується виконувати умови цього договору.

Відповідно до п. 2.3.3. Договору, споживач зобов'язувався оплачувати постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами Додатку № 4 "Порядок розрахунків за активну електроенергію" та Додатку № 6 «Порядок зняття показів розрахункових приладів обліку електричної енергії".

Пунктом 3.1.1. договору передбачено, що постачальник має право отримувати від споживача плату за поставлену електричну енергію за роздрібними тарифами, розрахованими згідно з Умовами та правилами здійснення підприємницької діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом, на умовах передбачених в Додатку № 4 „Порядок розрахунків за активну електроенергію, за компенсацію перетікання реактивної електричної енергії, на умовах передбачених в Додатку № 5 (5а) „Порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії, та інші платежі обумовлені цим договором.

Згідно з п. 4.2.1 Договору, за внесення платежів, передбачених цим договором, з порушенням термінів, визначених в додатку № 4 "Порядок розрахунків за активну електроенергію", споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати та три проценти річних від простроченої суми. Споживач зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення. Суми вказаних нарахувань зазначаються у розрахунковому документі окремими рядками.

Пунктом 7.1. договору передбачено, що облік електроенергії, спожитої споживачем та (або) субспоживачами, приєднаними до елетричних мереж споживача, здійснюється згідно з вимогами ПУЕ та ПКЕЕ. У разі порушення споживачем вимог нормативно-технічних документів щодо встановлення та експлуатації засобів обліку, їх покази не використовуються при розрахунках за спожиту електроенергію, а обсяги спожитої електроенергії визначаються постачальником розрахунково згідно з вимогами Додатку № 4 "Порядок розрахунків за активну електроенергію" та Додатку № 5 (5а) "Порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії".

Згідно з п. 7.5. договору на підставі показів засобів обліку електричної енергії та умов Додатка № 6 "Порядок зняття показів розрахунків приладів обліку електричної енергії" оформлюються такі документи:

-акт про використану електричну енергію (акт про прийняття-передавання товарної продукції);

-акт результатів замірів електричної потужності (у разі потреби за ініціативи постачальника).

02 лютого 2015 року між позивачем та відповідачем підписано додаток № 4 до договору "Порядок розрахунків за активну електроенергію".

Згідно пункту 1.1 додатку № 4, розрахунковий період встановлено споживачу з 20 числа календарного місяця до 20 числа наступного місяця.

Відповідно до пункту 2.1 додатку № 4, порядок оплати за активну електроенергію виконується у формі авансової оплати та/або планових платежів з остаточним розрахунком по закінченню розрахункового періоду. (Плановий платіж №1 50 % від договірного обсягу до 10 дня поточного періоду, плановий платіж №2 50% від договірного обсягу до 20 дня поточного періоду. Остаточний розрахунок до 100% відоговірного обсягу 5 операційнийх днів з дати закінчення розрахункового періоду).

Пунктом 3. Додатку № 4 до договору - Порядок розрахунків за активну електроенергію передбачено, що порядок отримання рахунків: представником споживача за адресою: вул. Ватутіна, 71, м. Бориспіль.

Пунктом 1. Додатку № 6 до договору - Порядок зняття показів розрахункових приладів обліку електричної енергії та форма змісту споживача про покази приладів обліку передбачено, що покази розрахункових приладів обліку електричної енергії (лічильників) знімаються станом на 24:00 годину останнього дня розрахункового періоду.

Пунктом 9. Додатку № 6 до договору - Порядок зняття показів розрахункових приладів обліку електричної енергії та форма змісту споживача про покази приладів обліку передбачено, що у випадку коли постачальник зняв покази електролічильників, які відрізняються від наданих споживачем, обсяги спожитої електроенергії розраховуються за показами знятими постачальником.

За період дії договору позивачем належним чином виконувався обовязок в частині надання послуг з постачання електроенергії, а відповідачем неналежним чином виконувався обовязок по оплаті її вартості і станом на 16.03.2016 р. основна заборгованість відповідача перед позивачем за використану електроенергію складала 4 364, 51 грн, що підтверджується договором про постачання електричної енергії № 220009929 від 02.02.2015 року, розрахунком заборгованості, доданим до позовної заяви, рахунком за спожиту електроенергію № НОМЕР_1 за лютий 2015 р. від 25.02.2015 р., рахунком за спожиту електроенергію № НОМЕР_2 за березень 2015 р. від 20.03.2015 р., рахунком за спожиту електроенергію № НОМЕР_3 за квітень 2015 р. від 20.04.2015 р., рахунком за спожиту електроенергію № НОМЕР_4 за травень 2015 р. від 20.05.2015 р., рахунком за спожиту електроенергію № НОМЕР_5 за червень 2015 р. від 20.06.2015 р., рахунком за спожиту електроенергію № НОМЕР_6 за липень 2015 р. від 20.07.2015 р., рахунком за спожиту електроенергію № НОМЕР_7 за серпень 2015 р. від 20.08.2015 р., рахунком за спожиту електроенергію № НОМЕР_8 за вересень 2015 р. від 20.09.2015 р., рахунком за спожиту електроенергію № НОМЕР_9 за жовтень 2015 р. від 20.10.2015 р., рахунком за спожиту електроенергію № НОМЕР_10 за листопад 2015 р. від 20.11.2015 р., рахунком за спожиту електроенергію № НОМЕР_11 за грудень 2015 р. від 20.12.2015 р., рахунком за спожиту електроенергію № НОМЕР_12 за січень 2016 р. від 20.01.2016 р., наявними у матеріалах справи.

Регулювання відносин, що виникають у звязку із купівлею-продажем електричної енергії здійснюється Господарським кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України "Електроенергетику", Постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України № 28 від 31.07.1996 р. "Про затвердження правил користування електричною енергією", іншими нормативно-правовими актами і безпосередньо договором, у разі його підписання.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ст. 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобовязується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобовязується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.

Частиною 1 ст. 692 цього ж кодексу передбачено, що покупець зобовязаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України закріплено, що якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ст. 610 цього ж кодексу порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 цього ж кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У встановлений договором строк і станом на час розгляду справи відповідач обовязок щодо оплати спожитої електричної енергії у повному обсязі не виконав і станом на 16.03.2016 р. основна заборгованість відповідача перед позивачем за використану електроенергію складала 4 364, 51 грн, що підтверджується договором про постачання електричної енергії № 220009929 від 02.02.2015 року, розрахунком заборгованості, доданим до позовної заяви, рахунком за спожиту електроенергію № НОМЕР_1 за лютий 2015 р. від 25.02.2015 р., рахунком за спожиту електроенергію № НОМЕР_2 за березень 2015 р. від 20.03.2015 р., рахунком за спожиту електроенергію № НОМЕР_3 за квітень 2015 р. від 20.04.2015 р., рахунком за спожиту електроенергію № НОМЕР_4 за травень 2015 р. від 20.05.2015 р., рахунком за спожиту електроенергію № НОМЕР_5 за червень 2015 р. від 20.06.2015 р., рахунком за спожиту електроенергію № НОМЕР_6 за липень 2015 р. від 20.07.2015 р., рахунком за спожиту електроенергію № НОМЕР_7 за серпень 2015 р. від 20.08.2015 р., рахунком за спожиту електроенергію № НОМЕР_8 за вересень 2015 р. від 20.09.2015 р., рахунком за спожиту електроенергію № НОМЕР_9 за жовтень 2015 р. від 20.10.2015 р., рахунком за спожиту електроенергію № НОМЕР_10 за листопад 2015 р. від 20.11.2015 р., рахунком за спожиту електроенергію № НОМЕР_11 за грудень 2015 р. від 20.12.2015 р., рахунком за спожиту електроенергію № НОМЕР_12 за січень 2016 р. від 20.01.2016 р., наявними у матеріалах справи.

Отже, вимоги позивача про стягнення із відповідача основної заборгованості у розмірі 4364, 51 грн за договором про постачання електричної енергії № 220009929 від 02.02.2015 є законними і обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім того, позивач просить стягнути із відповідача пеню, передбачену договором про постачання електричної енергії № 220009929 від 02.02.2015 року, за періоди прострочення відповідачем виконання обов'язку по оплаті електричної енергії, всього на загальну суму 1 746,01 грн у відповідності до виконаного ним розрахунку.

Згідно з ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Частиною 1 ст. 549 Цивільного кодексу України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання.

Частиною 3 цієї ж статті встановлено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 цього ж кодексу у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобовязання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобовязання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно з ч. 6 ст. 232 цього ж кодексу нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.

Проте, дослідивши вказаний розрахунок пені судом встановлено, що нарахування пені здійснюється позивачем без врахування вимог ч.6 статті 232 Господарського кодексу.

Враховуючи вищевикладене, суд здійснив розрахунок пені за період з 01.03.2015 по 03.03.2015 на суму 3 983,04 грн., з 28.03.2015 по 19.09.2015 на суму 2 826,67 грн., з 28.04.2015 по 19.10.2015 на суму 245,47 грн., з 28.05.2015 по 19.11.2015 на суму 443,77 грн, з 27.06.2015 по 19.12.2015 на суму 223,16 грн., з 28.07.2015 по 19.01.2016 на суму 223,50 грн., з 29.08.2015 по 31.01.2016 на суму 401,94 грн.

Оскільки арифметично вірний розмір пені, обрахованої судом в межах заявленого позивачем періоду, з урахуванням вимог вищезазначених норм Закону та положень договору, становить 1 187,97 грн., тому вимога позивача про стягнення з відповідача 1 746,01 грн пені підлягає частковому задоволенню у розмірі 1 187,97 грн. В частині стягнення 558,04 грн. пені слід відмовити, як безпідставно заявленої.

Також позивачем заявлено до стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 74,70 грн. та 218,19 грн. інфляційних втрат, нарахованих за несвоєчасне виконання грошових зобовязань за спожиту електроенергію в період з лютого по січень 2016 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За розрахунком, здійсненим господарським судом, арифметично правильним та нормативно обґрунтованим є розмір 3% річних, нарахованих за зобовязаннями відповідача по оплаті за спожиту електроенергію в період з лютого по січень 2016 року, у сумі 74,67 грн. У зазначеній сумі позовні вимоги щодо стягнення 3% річних підлягають задоволенню. В частині стягнення 0,3 грн. 3% річних слід відмовити, як безпідставно заявлених.

Розмір інфляційних втрат, визначений позивачем, становить 218,19 грн. за період з з липня 2015 року по грудень 2015 року.

Слід зазначити, що індекс інфляції (індекс споживчих цін) це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, який визначається виключно Держкомстатом, і його найменший період визначення становить місяць, тому прострочка платежу за менший період не тягне за собою нарахування інфляційних втрат.

Порядок проведення підрахунку інфляційних втрат передбачено листом Верховного Суду України від 03.04.1997 р. № 62-97р «Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ», відповідно до якого розрахунок суми боргу з урахуванням індексу інфляції проводиться шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення сплати заборгованості. Сума, внесена в період з 1 по 15 число відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця. Аналогічно, якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням даного місяця.

За розрахунком, здійсненим господарським судом, арифметично правильним та нормативно обґрунтованим є розмір інфляційних витрат, нарахованих за зобовязаннями відповідача по оплаті за спожиту електроенергію в період з лютого по січень 2016 року, у сумі 92,39 грн. У зазначеній сумі позовні вимоги щодо стягнення інфляційних витрат підлягають задоволенню. В частині стягнення 125,80 грн. інфляційних витрат слід відмовити, як безпідставно заявлених.

Витрати по сплаті судового збору, у відповідності до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ст. ст. 520, 549, 611, 612, 625, 692, 712 Цивільного кодексу України, ст. ст. 173, 193, 230 Господарського кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з відкритого акціонерного товариства "Бориспільський райагропостач" (08335, Київська область, Бориспільський район, село Іванків, вулиця Центральна, будинок 1, ідентифікаційний код: 00904606) на користь публічного акціонерного товариства "Київобленерго" (08132, Київська область, Києво-Святошинський район, місто Вишневе, вулиця Київська, 2 б, ідентифікаційний код: 23243188) 4 364,51 грн (чотири тисячі триста шістдесят чотири гривні пятдесят одна копійка) основного боргу, 1 187,97 грн (одна тисяча сто вісімдесят сім гривень девяносто сім копійок) пені, 74,67 грн (сімдесят чотири гривні шістдесят сім копійок) 3% річних, 92,39 грн (девяносто дві гривні тридцять дев'ять копійок) інфляційних витрат та 1 012,87 грн (одна тисяча дванадцять гривень вісімдесят сім копійок) судового збору.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 29.04.2016 року.

Суддя А.С. Грєхов