Рішення № 57464435, 25.04.2016, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 8/92/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.04.2016 Справа № 908/2570/14

За позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (69002, АДРЕСА_1)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Аптека-Магнолія" (69121, м.Запоріжжя, вул.. Ладозька, 19)

про стягнення 18107 грн. 73 коп. пені, 17888 грн. 87 коп. річних процентів, 242029 грн. 45 коп. втрат від інфляції грошових коштів за договором оренди № 14/04/11-14/Г-30 від 14.04.2011 р.

Суддя І. А. Попова

Представники:

Позивача - ОСОБА_3, дов. № 1655 від 10.06.2015 р.

Відповідача - Чорна О.С., дов. від 02.03.2015 р.

Заявлено позовні вимоги про стягнення з відповідача 18806 грн. 21 коп. пені, 8252 грн. 79 коп. річних процентів, 35638 грн. 10 коп. втрат від інфляції грошових коштів за договором оренди № 14/04/11-14/Г-30 від 14.04.2011 р.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 14.03.2016 року поновлено провадження по справі. Розгляд справи, призначений на 31.03.2016 р., відкладався до 14.04.2016 р., в судовому засіданні оголошувалася перерва до 25.04.2016 р. Вступну та резолютивну частини рішення оголошено в судовому засіданні 25.04.2016 р.

В судовому засіданні 31.03.2016 року позивачем заявлено клопотання про збільшення розміру позовних вимог. У відповідності до ст. 22 ГПК України клопотання задоволено судом.

Розглядаються позовні вимоги про стягнення з відповідача 18107 грн. 73 коп. пені, 17888 грн. 87 коп. річних процентів, 242029 грн. 45 коп. втрат від інфляції грошових коштів за договором оренди № 14/04/11-14/Г-30 від 14.04.2011 р.

Позивач підтримує вимоги з підстав, викладених у позові та заяві про збільшення розміру позовних вимог від 24.03.2016 р. В обґрунтування вимог зазначає, що на виконання умов договору оренди № 14/04/11-14-Г-30, укладеного з відповідачем 14.04.2011 р., надав останньому в користування нерухоме майно. Порушуючи умови договору, відповідач не виконував належним чином взяті на себе зобов'язання з внесення орендної плати та відшкодовування експлуатаційних та комунальних послуги. У зв'язку з цим позивач неодноразово звертався до суду. Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 17.02.2016 р. змінено рішення господарського суду Запорізької області по справі №908/149/14 від 02.04.2014 р. та стягнуто з ТОВ «Аптека «Магнолія» 303623 грн. основного боргу, 4163 грн. 32 коп. пені, 5213 грн. 14 коп. річних процентів, 3295 грн. 96 коп. втрат від інфляції грошових коштів та 6326 грн. 54 коп. судового збору. В судовому засіданні представник позивача пояснив, що дане рішення виконано відповідачем 01.03.2016 р. Оскільки відповідач неналежно виконав зобов'язання щодо внесення орендних платежів, позивач просить стягнути з товариства «Аптека «Магнолія» 18107 грн. 73 коп. пені, 17888 грн. 87 коп. річних процентів, 242029 грн. 45 коп. втрат від інфляції грошових коштів за договором оренди № 14/04/11-14/Г-30 від 14.04.2011 р.

Відповідач, визнавши факт несвоєчасного виконання грошового зобов'язання, не погодився з наданим розрахунком заявленої до стягнення суми. У запереченнях на позовну заяву вказує, що наданий позивачем розрахунок вважає помилковим.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково внаслідок наступного:

Згідно до приписів ст.. 35 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі сторони або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 17.02.2016 р. частково скасовано рішення господарського суду Запорізької області від 02.04.2014 р. у справі № 908/149/14 та стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Аптека-Магнолія» на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 303623 грн. основного боргу, 4163 грн. 32 коп. пені, 5213 грн. 14 коп. річних процентів, 3295 грн. 96 коп. втрат від інфляції грошових коштів, 3295 грн. 96 коп. судового збору.

При розгляді справи № 908/149/14 судом встановлено наступне: ФОП ОСОБА_1 (орендодавець) та ТОВ "Аптека-Магнолія" (орендар) 14.04.2011 укладено Договір № 14/04/11-14/Г-30, відповідно до якого Орендодавець на правах власника передає, а Орендар приймає в строкове платне користування нерухоме майно, а саме: відокремлене вбудоване нежитлове приміщення з окремим входом, загальною площею 74,3 м2, яке знаходиться на першому поверсі дев'ятиповерхового житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_2, прим. № 76, загальною вартістю 205 080, 00 грн. станом на 12.04.2011. Відповідач, в порушення п.п. 3.2, 3.4, 4.2 договору № 14/04/11-14/г-30 від 14.04.2011 р. у визначені строки оплату за надані послуги оренди не провів, а отже прострочив виконання зобов'язання та має заборгованість в розмірі 303623 грн. за період з лютого 2013 р. по березень 2014 р. За несвоєчасне виконання грошових зобов'язань у відповідності до ст. 625 ЦК України з відповідача стягнуто 5213 грн. 14 коп. річних процентів, нарахованих за період з 15.01.2013 р. по 15.03.2014 р., та 3295 грн. 96 коп. втрат від інфляції грошових коштів, нарахованих за період з грудня 2012 р. по березень 2014 р. Крім того, відповідно до п. 4.3 договору з відповідача стягнуто 4163 грн. 32 коп. пені, нарахованої за період з 15.02.2013 р. по 15.07.2013 р.

Звертаючись до господарського суду з позовом у даній справі, позивач обґрунтовував вимоги тим, що відповідачем допущено порушення строків погашення стягнутої суми.

Предметом даного судового розгляду є сума нарахованих втрат від інфляції грошових коштів за період з грудня 2012 р. по лютий 2016 р., річних процентів, нарахованих за період з 15.01.2013 р. по 29.02.2016 р., та 18107 грн. 73 коп. пені, нарахованої за період з 15.08.2013 р. по 15.09.2014 р. (за прострочення відповідних платежів).

Згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вичинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу , інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 598 ЦК України передбачено, що зобов'язання припиняється частково або в повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Відповідно до ст. 599 ЦК України, за відсутності інших підстав припинення зобов'язання, передбачених договором або законом, зобов'язання, в тому числі й грошове, припиняється його виконанням, проведеним належним чином.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України ).

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України правовими наслідками порушення грошового зобов'язання, тобто зобов'язання сплатити гроші, є обов'язок сплатити не лише суму основного боргу, а й інфляційні нарахування, що обраховуються як різниця добутку суми основного боргу на індекс (індекси) інфляції, та проценти річних від простроченої суми основного боргу. Кредитор вправі вимагати, в тому числі в судовому порядку, сплати боржником сум інфляційних нарахувань та процентів річних як разом зі сплатою суми основного боргу, так і окремо від неї. Право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору.

Прийняття господарським судом рішення про задоволення вимог кредитора, якщо таке рішення не виконано в установленому законом порядку, не припиняє зобов'язальних відносин сторін і не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК України сум. Якщо судове рішення про стягнення з боржника коштів фактично не виконано, кредитор вправі вимагати стягнення з нього в судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних аж до повного викання грошового зобов'язання.

Чинне законодавство не пов'язує припинення зобов'язання з постановленням судового рішення чи відкриттям виконавчого провадження з його примусового виконання, а наявність судових актів про стягнення заборгованості не припиняє грошових зобов'язань боржника та не виключає його відповідальності за порушення строків розрахунків.

Отже, позивач вправі вимагати стягнення з відповідача в судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних до повного виконання грошового зобов'язання.

Представники сторін підтвердили, що сума боргу в повному обсязі сплачена відповідачем 01.03.2016 р.

Розрахунок заявленої до стягнення суми річних процентів в розмірі 17888 грн. 87 коп., нарахованих за період з 15.01.2013 р. по 29.02.2016 р., судом перевірено. Суд вважає розрахунок заявлених позивачем до стягнення річних процентів помилковим. За перерахунком правомірною є сума річних процентів в розмірі 17838 грн. 96 коп., нарахованих за період з 16.03.2014 р. по 29.02.2016 р.

Розрахунок втрат від інфляції грошових коштів в розмірі 242009 грн. 45 коп., нарахованих за період з грудня 2012 р. по лютий 2016 р. судом перевірено. Наданий позивачем розрахунок суд вважає невірним. Правомірною є сума втрат від інфляції грошових коштів в розмірі 226419 грн. 58 коп., нарахованих за період з квітня 2014 р. по лютий 2016 р., враховуючи, що у справі № 908/149/14 втрати від інфляції грошових коштів стягнуто за період з грудня 2012 р. по березень 2014 р.

Вимоги про стягнення 18107 грн. 73 коп. пені, нарахованої за період 15.08.2013 р. по 15.09.2014 р., позивач обґрунтовує з посиланням на п. 4.3 договору № 14/04/11-14/Г-30, яким передбачено, що орендар зобов'язаний сплачувати орендодавцю нараховану ним пеню за орендну плату, перераховану несвоєчасно в розмірі 1% від суми заборгованості за кожний день прострочення (включаючи оплати).

За приписами частини першої статті 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Згідно з частиною третьою статті 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. У відповідності до частини першої статті 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Частиною шостою статті 231 ГК України передбачено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

З розрахунку заявленої до стягнення пені, здійсненого позивачем, вбачається, що пеню нараховано за несвоєчасну сплату орендних платежів за період з серпня 2013 р. по березень 2014 р. (до дати припинення дії договору) відповідно за кожний місяць оренди. Розрахунок пені судом перевірено. Суд знаходить представлений розрахунок обґрунтованим, вимоги не суперечними ст. 232 ГК України та Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та такими, що підлягають задоволенню.

Позовні вимоги задовольняються частково.

Судові витрати покладаються на сторін пропорційно задоволеним вимогам.

На підставі викладеного, ст. ст. 526, 546, 549, 625 ЦК України, керуючись ст.ст. 49, 82-84 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Аптека-Магнолія" (69121, м.Запоріжжя, вул. Ладозька, 19, ідентифікаційний код 23879012) на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (69002, АДРЕСА_3, реєстраційний номер облікової картки фізичної особи - платника податків НОМЕР_1) 17838 (сімнадцять тисяч вісімсот тридцять вісім) грн. 96 коп. річних процентів, 226419 (двісті двадцять шість тисяч чотириста дев'ятнадцять) грн. 58 коп. втрат від інфляції грошових коштів, 18107 (вісімнадцять тисяч сто сім) грн.. 73 коп. пені, 3935 (три тисячі дев'ятсот тридцять п'ять) грн. 49 коп. судового збору. Видати наказ.

В іншій частині позову відмовити.

Повне рішення складено 27 квітня 2016 року.

Суддя І.А. Попова