Рішення № 57464257, 14.04.2016, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м.Харків, пр.Науки, 5

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

14.04.2016 Справа № 905/1133/16

Суддя господарського суду Донецької області Тоцький С.В.

при секретарі судового засідання Вороніній О.С.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «АГЕНСТВО БЕЗПЕКИ «ЛЕГІОН», м.Київ

до відповідача: Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, м.Краматорськ

про стягнення заборгованості в розмірі 414 740,00грн.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 за довіреністю;

від відповідача: ОСОБА_2 за довіреністю;

СУТЬ СПОРУ:

Заявлено позов, Товариством з обмеженою відповідальністю «АГЕНСТВО БЕЗПЕКИ «ЛЕГІОН», м.Київ до Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, м.Краматорськ про стягнення заборгованості в розмірі 414 740,00грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилався на те, що відповідно до умов укладеного договору про закупівлю послуг за державні кошти №2621 від 25.03.2014р., відповідач, взяв на себе зобовязання щодо оплати наданих послуг охорони, однак у встановлений строк та належним чином їх не виконав, у результаті чого за відповідачем утворилася часткова заборгованість в сумі 414 740,00грн.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання зявився, проти задоволення позовних вимог заперечував у повному обсязі.

За клопотанням представників сторін справа слухалась без фіксації судового процесу технічними засобами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд встановив:

25.03.2014року між Головним управлінням юстиції у Донецькій області, найменування змінено на Головне територіальне управління юстиції у Донецькій області на підставі наказу Міністерства юстиції України від 30.01.2015року № 115/5 «Про деякі питання діяльності територіальних органів Міністерства юстиції України» (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю АБ Легіон (Виконавець) укладено договір про закупівлю послуг за державні кошти №2621.

Відповідно до умов п.1.1 договору виконавець зобовязується у продовж 2014 році надати Замовникові послуги систем безпеки відповідно зі специфікацією до договору, яка є його невідємною частиною, а Замовник - прийняти та оплатити такі послуги.

Згідно положень п.1.2 договору найменування послуг - послуги системи безпеки (код ДК 016-2010:80.20.1). Кількість послуг - відповідно до Специфікації, яка є невідємною частиною договору (Додаток № 1 - дислокація обєктів, що охороняються: державні нотаріальні контори).

Згідно Додатку № 1 до спірного договору, належним чином засвідчена копія якого знаходиться в матеріалах справи, Виконавцем надаються послуги щодо: охорони обєктів - державних нотаріальних контор; міських і районних відділів державної реєстрації актів цивільного стану та державної виконавчої служби за допомогою пунктів центрального обслуговування; спостереження за допомогою пунктів централізованого спостереження за станом засобів тривожної сигналізації, що встановлені на обєктах з реагуванням груп затримання при надходженні сигналу Тривога, та їх технічне обслуговування; забезпечення обслуговування технічних засобів сигналізації, встановлених обєктів.

Ціна цього договору становить 819000,00грн. з ПДВ (шістсот шістдесят пять тисяч двісті десять грн. 00 коп.), у тому числі ПДВ складає 136500,00грн. (пункт 3.1).

За умовами пунктів 4.1, 4.2 договору сторони встановили порядок здійснення оплати: розрахунки провадяться шляхом оплати Замовником після предявлення Виконавцем рахунка на оплату та підписання акту приймання - передавання наданих послуг. Замовник здійснює оплату послуг виконавцю через Головне управління Державної казначейської служби України у Донецькій області за наявності фінансування з Державного бюджету України. До рахунку додаються акти приймання - передавання наданих послуг.

У пункті 5.2 договору сторони погодили строк (термін) надання послуг - до 31.12.2014року (пункт 5.1). Місце надання послуг - Донецька область, а саме за адресами підвідомчих установ Замовника.

Згідно умов п.6.3 договору Виконавець зобовязаний: забезпечити надання послуг у строки, встановлені цим договором, забезпечити надання послуг, якість яких відповідає умовам, установленим Договором. Замовник зобовязаний приймати послуги згідно з актами приймання передавання наданих послуг по кожній підвідомчій установі окремо.

Відповідно до пункту 10.1 договір набирає чинності з дати його укладення і діє до 31.12.2014року. На підставі ч. 3 ст. 631 Цивільного кодексу України сторони домовились, що умови даного договору поширюють свою дію на відносини, які склались між сторонами починаючи з 01.03.2014року.

За розрахунком позивача, у зв'язку із невиконанням відповідачем умов договору та несплатою наданих послуг з охорони за останнім утворилася заборгованість та складає 414 740,00грн.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню повністю з огляду на наступне.

Згідно вимог передбачених ст.1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд, відповідно до приписів передбачених у частині 1 ст. 12 ЦК України.

Цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства, згідно вимог передбачених ст.13 ЦК України.

Згідно з положеннями ст.14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Способи судового захисту цивільних прав та інтересів встановлені статтею 16 Цивільного кодексу України та статтею 20 ГК України, цими нормами встановлено, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Згідно приписів частини 2 статті 11 ЦК України та ст.174 ГК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до вимог ч.1 ст.202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частиною 1 статті 67 Господарського кодексу України передбачено, що відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності, виконуються на підставі договорів.

Відповідно до вимог ст.509 Цивільного кодексу України та ст.173 Господарського кодексу України, зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Частиною першою статті 193 Господарського Кодексу України та статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

В силу вимог передбачених ч.1 ст.598 ЦК України зобов'язання припиняється на підставах, встановлених договором або законом.

За відсутності інших підстав припинення зобов'язання, передбачених договором або законом, зобов'язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином (ст.599 ЦК України).

Якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (частина 1 статті 530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до вимог статті 610 Цивільного кодексу України порушення зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (стаття 612 Цивільного кодексу України).

Частина 1 статті 626 ЦК України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч.1 ст. 627 ЦК України).

Статтею 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За змістом ст.610 ЦК України невиконання зобовязання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання, є порушенням зобовязання.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

У даній справі Договір про закупівлю послуг за державні кошти № 2621 за своєю природою відноситься до договору по наданню послуг, а саме наданню охоронних послуг.

Відповідно до вимог передбачених статтею 632 ЦК України, ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін.

Як викладено в ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Частиною першою ст.901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до приписів статті 632 ЦК України, ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін.

Частиною першою ст.903 ЦК України встановлено, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Як вбачається із матеріалів справи відповідач свої зобовязання за Договором про закупівлю послуг за державні кошти № 2621 від 25.03.2014р. належним чином не виконав, плату за надані послуги охорони сплатив не в повному обсязі, у звязку із чим за відповідачем утворилася заборгованість в сумі 414 740,00грн., що підтверджується матеріалами справи.

Що стосується вимог позивача про стягнення з відповідача інфляційних витрат в сумі 100,00грн. та 3% річних в сумі 100,00грн. є теж такими, що також підлягають задоволенню.

Відповідно до приписів ст.111-28 ГПК України рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України.

Аналогічна правова позиція щодо стягнення боргу при наявність або відсутності виставлених рахунку-фактури не звільняє відповідача від обовязку сплатити надані послуги висловлена Верховним Судом України у постанові від 29.09.2009р. у справі №37/405.

Відповідно до вимог передбачених пунктом 4 частини 3 ст.129 Конституції України основними засадами судочинства є - змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Статтею 4-3 ГПК України передбачено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Під час розгляду зазначеної справи відповідачем належним чином не спростовано вимоги позовної заяви.

Згідно вимог передбачених ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (ст.33 ГПК України).

Відповідно до приписів ст.36 ГПК України письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до вимог передбачених ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги підлягають задоволенню.

Судові витрати покладаються на відповідача відповідно до ст.49 ГПК України.

На підставі вимог передбачених ст.6, 8, 10, 19, 129 Конституції України, ст.ст.11-16, 202, 509, 526, 530, 546, 549, 550, 598, 599, 610-612, 625-629, 632, 638, 901, 903 Цивільного кодексу України, ст.ст.20, 67, 173, 174, 193 Господарського кодексу України та керуючись ст.ст.1, 2, 2-1, 4-2, 4-3, 4-5, 4-6, 4-7, 12, 15, 20, 22, 28, 32-34, 36, 43, 49, 74, 75, 77, 81-1, 82-85, 111-28 ГПК України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «АГЕНСТВО БЕЗПЕКИ «ЛЕГІОН», м.Київ до Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, м.Краматорськ про стягнення заборгованості в розмірі 414740,00грн, задовольнити повністю.

Стягнути з Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, м.Краматорськ (84313, Донецька область, м. Краматорськ, бул. Машинобудівників, 32, код ЄДРПОУ 34898944) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АГЕНСТВО БЕЗПЕКИ «ЛЕГІОН», м.Київ (02660, м. Київ, вул. Попудренка, 52, код ЄДРПОУ 35729068) борг в сумі 414 740,00грн. та витрати по сплаті судового збору в сумі 6221,10грн.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано і може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня прийняття рішення. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повний текст судового рішення виготовлений та підписаний 15.04.2016р.

Суддя С.В. Тоцький