Ухвала суду № 57461623, 26.04.2016, Апеляційний суд міста Києва

Апеляційний суд міста Києва

Справа № 22-ц/796/5304/2016 Головуючий у 1-й інстанції - Васалатій К.А.

Доповідач - Кабанченко О.А.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 квітня 2016 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду м. Києва в складі:

головуючого - Кабанченко О.А.

суддів - Рубан С.М., Іванченка М.М.

при секретарі - Перетятько А.К.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Банк «Фінанси та Кредит» - Чернявської Олени Степанівни на ухвалу Оболонського районного суду м. Києва від 4 лютого 2016 року в справі за заявою ОСОБА_2 про скасування заходів забезпечення позову.

Заслухавши доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, -

в с т а н о в и л а:

Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 4 лютого 2016 року задоволено заяву ОСОБА_2 про скасування заходів забезпечення позову.

Скасовано тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1), уродженця м. Житомир, яке було накладено ухвалою Ленінського районного суду м. Севастополя від 31 травня 2010 року.

В апеляційній скарзі Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Банк «Фінанси та Кредит» - Чернявська О.С. просить скасувати ухвалу суду та постановити нову, якою відмовити у задоволенні заяви. Вважає, що ухвала суду першої інстанції не відповідає нормам процесуального права та обставинам справи. На думку Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Банк «Фінанси та Кредит», судом безпідставно задоволено заяву, оскільки не дотримано вимог ч. 5 ст. 154 ЦПК України, а також того, що заборгованість ОСОБА_2 за кредитним договором перед банком не погашена. ОСОБА_2 не подав до суду жодного документу, який би підтверджував виконання рішення суду та не скористався своїм правом оскаржити ухвалу Ленінського районного суд м. Севастополя по справі № 2-2986/10 від 31 травня 2010 року про обмеження у праві виїзду за межі України громадян України. Представник апелянта підтримав апеляційну скаргу, проте не заперечував, що ухвала Ленінського районного суд м. Севастополя від 31 травня 2010 року постановлена з порушенням вимог процесуально закону.

Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що Ленінським районним судом м. Севастополя розглядалась справа за позовом АТ «Банк «Фінанси та Кредит» в особі Севастопольскої філії АТ «Банк «Фінанси та Кредит» до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення солідарно заборгованості за кредитним договором.

ПАТ «Банк»Фінанси і Кредит» 31 травня 2010 року звернувся до Ленінського районного суду м. Севастополь щодо забезпечення позову шляхом тимчасового обмеження відповідачів у праві виїзду за межі України до виконання ними своїх зобов'язань.

Ухвалою Ленінського районного суд м. Севастополя від 31 травня 2010 року задоволено заяву представника позивача.

Обмежено у праві виїзду за межі України громадянина України ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1), уродженця м. Житомир та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженку м. Дніпропетровськ (ідентифікаційний номер НОМЕР_2) до виконання ними своїх зобов'язань за кредитним договором № 813/07-И від 12 вересня 2007 року.

20 жовтня 2010 року в даній справі було постановлено рішення, яким позов задоволено, стягнуто з солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ПАТ «Банк»Фінанси і Кредит» заборгованість за кредитним договором в розмірі 1 176 120 грн. 62 коп., судовий збір у справі в розмірі 1700 гривень та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в суді в розмірі 120 гривень.

13 січня 2016 року через Апеляційний суд м. Києва відповідач ОСОБА_2 звернувся до суду із заявою про скасування заходів забезпечення позову у вигляді заборони виїзду за межі України, вжитих за ухвалою суду від 31 травня 2010 року.

Задовольняючи заяву відповідача, суд першої інстанції виходив з її обґрунтованості, оскільки судом було встановлено, що ст. 152 ЦПК не передбачено вжиття судом тимчасового обмеження особи у праві виїзду за межі України в порядку забезпечення позову.

Судова колегія погоджується з таким висновком суду, вважає, що він відповідає обставинам справи та вимогам закону.

Так, у переліку видів забезпечення позову, наведеному у ч. 1 ст. 152 ЦПК України, такий вид забезпечення позову як тимчасове обмеження відповідача права виїзду за межі України - відсутній.

Не існував такий вид забезпечення позову і в редакції ст. 152 ЦПК України на час постановлення оскаржуваної ухвали.

В судовому засіданні Апеляційного суду м. Києва представник ОСОБА_2 зазначив, що оскаржуваною ухвалою порушуються права його довірителя, оскільки його сім'я проживає на території Автономної Республіки Крим.

Доводи апеляційної скарги про те, що заява про забезпечення позову була розглянута у відсутність представника АТ «Банк «Фінанси та Кредит», чим порушено його права, судова колегія відхиляє зважаючи на те, що відповідно до ст. 154 ЦПК України неявка осіб, які беруть участь у справі, не перешкоджає розгляду питання про скасування заходів забезпечення позову, та враховуючи, що за ч. 2 ст. 308 ЦПК України судове рішення, яке є правильним по суті, не може бути скасоване лише з формальних міркувань.

Крім того, у разі умисного ухилення від виконання покладених на ОСОБА_2 рішенням суду зобов'язань, державний виконавець при виконанні рішення суду в порядку ч.1 ст. 377-1 ЦПК України може звернутись до суду з поданням про обмеження права виїзду боржника за кордон.

З огляду на наведене, судова колегія вважає, що підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування ухвали суду немає.

Керуючись ст.. ст.. 307, 312 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Банк «Фінанси та Кредит» - Чернявської ОлениСтепанівни відхилити.

Ухвалу Оболонського районного суду м. Києва від 4 лютого 2016 року залишити без змін.

Ухвала не підлягає оскарженню в касаційному порядку.

Головуючий:

Судді: