Постанова № 57461166, 26.04.2016, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" квітня 2016 р. Справа № 902/1588/15

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Розізнана І.В.

судді Грязнов В.В. ,

судді Мельник О.В.

при секретарі судового засідання Романчук М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача військової частини А0215 на рішення господарського суду Вінницької області від 01.03.2016р. у справі №902/1588/15 (суддя Тварковський А.А.)

за позовом державного підприємства "Миколаївський авіаремонтний завод "НАРП" (м.Миколаїв)

до військової частини А0215 (м. Вінниця)

про стягнення 107489,59 грн. інфляційних втрат за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань за договором №268/12/339-12 від 23.11.2012р.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1, представник за довіреністю від 26.10.2015р. №3414/Ю;

відповідача - не з'явився;

Судом роз`яснено представнику права та обов`язки, передбачені ст. ст. 20, 22 ГПК України.

Клопотання про технічну фіксацію судового процесу не поступало, заяв про відвід суддів не надходило.

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство "Миколаївський авіаремонтний завод "НАРП" звернулося до господарського суду Вінницької області з позовом про стягнення з відповідача 107489, 59 грн. інфляційних втрат за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань за договором №268/12/339-12 від 23.11.2012р.

Рішенням господарського суду Вінницької області від 01.03.2016р. у справі №902/1588/15 позов задоволено повністю.

Стягнуто з військової частини А 0215 на користь державного підприємства "Миколаївський авіаремонтний завод "НАРП" 107489 грн. 59 коп. інфляційних втрат та 1612 грн. 34 коп. відшкодування витрат зі сплати судового збору.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, військова частина А0215 звернулася до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати, прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

Мотивуючи апеляційну скаргу скаржник зазначає, що при прийнятті судового рішення судом першої інстанції не взято до уваги специфіку здійснення платежів розпорядниками бюджетних коштів, зокрема те, що відповідач - як і всі розпорядники бюджетних коштів, не є безпосереднім користувачем коштів та безпосередньо не здійснює проведення платежів, оскільки одержує бюджетні кошти і здійснює розрахунки за поставлений товар виключно шляхом перерахування коштів з рахунків ОСОБА_2 частини А0215 органами Державної казначейської служби України у встановленому законом порядку. Для проведення розрахунків із позивачем ОСОБА_2 частині А0215 необхідно було лише надати відповідні доручення до Головного управління Державної казначейської служби України у Вінницькій області. Після підписання актів виконаних робіт, відповідачем підготовлено фінансові зобовязання та платіжні документи на відповідні суми, зазначені у договорі, які після підписання надано на оплату до Головного управління Державної Казначейської служби України у Вінницькій області. Однак, Головним управлінням Державної Казначейської служби України у Вінницькій області оплату вище зазначених зобовязань не здійснено. Відповідно до інформації, наданої Головним управлінням Державної Казначейської служби України у Вінницькій області (№09.1-70/9-122 від 04.01.2013), оплата не здійснена у звязку із тим, що в першу чергу здійснювалось виконання захищених статей видатків. Оскільки відповідач вчинив усі дії, передбачені законом, та вжив усіх залежних від нього заходів для проведення оплати позивачу, тому відсутні підстави для визнання відповідача таким, що прострочив виконання зобовязання.

Крім того, скаржник вважає, що судом першої інстанції не враховано приписи статті 218 Господарського кодексу України та статті 617 Цивільного кодексу України, якими визначено, що особа, яка порушила зобовязання, звільняється від відповідальності, коли обставина, що завадила належному виконанню зобовязання, містить ознаки непереборної сили. Оскільки іншого порядку проведення розрахунків між відповідачем та позивачем (окрім як через органи Державної казначейської служби України) законодавством не передбачено, тому належне виконання зобовязань за договором від 23.11.2012р. №268/12/339-12 виявилося неможливим внаслідок незалежних від відповідача обставин. Настання цих обставин відповідач не міг передбачити під час укладання договору, так як і не міг їх уникнути під час проведення розрахунків, тому підстави для його відповідальності відсутні. Оскільки основною причиною невиконання платіжного доручення ОСОБА_2 частини А0215 була необхідність проведення в першочерговому порядку розрахунків за захищеними видатками бюджетів - зазначену обставину можливо розцінювати як дію непереборної сили (надзвичайних і невідворотних обставин), що виникли поза волею (поза контролем) відповідача.

Державним підприємством "Миколаївський авіаремонтний завод "НАРП" надісланий до суду відзив на апеляційну скаргу (вх. №10582/16 від 15.04.2016р.), в якому позивач доводи апеляційної скарги вважає безпідставними та необґрунтованими, тому просить залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.04.2016р. визначено колегію суддів для розгляду справи №902/1588/15 у складі: головуючий суддя Розізнана І.В., суддя Мельник О.В., суддя Сініцина Л.М.

У зв'язку із тимчасовою непрацездатністю судді - члена колегії Сініциної Л.М. у період з 04 квітня 2016 р. по 08 квітня 2016 р. включно та відповідно до п.2.3.25 Положення про автоматизовану систему документообігу суду та п.8.2 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Рівненському апеляційному господарському суді, на виконання службової записки головуючого судді (судді - доповідача) у справі призначено автоматичну зміну складу колегії суддів автоматизованою системою документообігу суду.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.04.2016р. визначено колегію суддів для розгляду справи №902/1588/15 у складі: головуючий суддя Розізнана І.В., суддя Мельник О.В., суддя Грязнов В.В.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 04.04.2016р. апеляційну скаргу відповідача прийнято до провадження, справу призначено до слухання.

Представник позивача в судовому засіданні 26.04.2016р. заперечив доводи апеляційної скарги, вважає її безпідставною, тому просить відмовити в її задоволенні, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

В судове засідання 26.04.2016р. представник відповідача не з'явився, про день, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Враховуючи те, що судом вчинено всі необхідні дії для належного повідомлення всіх учасників провадження у справі про час і місце розгляду справи, явка сторін в судове засідання обов'язковою не визнавалась, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні.

Дослідивши матеріали справи та обставини на предмет повноти їх встановлення, надання їм судом першої інстанції належної юридичної оцінки, вивчивши доводи апеляційної скарги стосовно дотримання норм матеріального і процесуального права судом першої інстанції, заслухавши пояснення представника позивача, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду зазначає наступне.

Як встановлено апеляційним судом, 23.11.2012 року між державним підприємством "Миколаївський авіаремонтний завод "НАРП" (виконавець, позивач) та військовою частиною А0215 (замовник, відповідач) укладено договір №268/12/339-12 про закупівлю послуг за державні кошти (а.с. 11-16).

Відповідно до п. 1.1. договору виконавець зобов'язався надати у 2012р. послуги, зазначені у специфікації послуг (додаток №1), а замовник - прийняти і оплатити такі послуги.

Згідно п. 1.4 договору виконавець здійснює надання послуг за договором після отримання від замовника (командира в/ч А 0215) письмового повідомлення про готовність до виконання умов договору (за поданням командира в/ч А0257-Т, письмово погодженого з командиром в/ч А 1049), яким замовник визначає обсяги закупівлі послуг, у відповідності до специфікації послуг (додаток №1).

Пунктом 3.1. договору визначено суму договору, яка складає 27031596 грн., в тому числі ПДВ (20%) у розмірі 4505266 грн.

Відповідно до п. 4.3 договору розрахунки за наданні послуги здійснюються за фактом їх надання протягом бюджетного 2012р., згідно із чинним законодавством після отримання замовником документів на оплату: рахунку-фактури, приймально-здавального акту літального апарату, акту приймання (етапу) послуг, посвідчення військового представництва. У разі приймання замовником для оплати послуг за етапами їх виконання, виконавцем надається: рахунок-фактура, акт приймання (етапу) послуг, посвідчення військового представництва.

Згідно п. 5.1 договору термін надання послуг: до 20.12.2012р., після одержання письмового повідомлення замовника.

Відповідно до п. 5.13 договору датою виконання зобов'язань замовником є дата повного розрахунку з виконавцем за умовами даного договору.

Згідно п. 6.1.1 договору замовник зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати за надані послуги.

Договір підписаний повноваженими представниками сторін та скріплений їх печатками.

Листом від 07.12.2012р. №350/129/138/2221/пс командир в/ч А0215 (замовник, відповідач) повідомив виконавця (позивача) про готовність до виконання умов договору на суму 17746224 грн. в обсязі І підетапу (ІІ підетап ІІ етапу. Ремонт планера, з`ємного та нез`ємного обладнання) (а.с. 35).

Листом від 20.12.2012р. №350/129/138/2378 ТВО командира в/ч А0215 (замовник, відповідач) повідомив виконавця (позивача) про готовність до виконання умов договору на суму 3917544 грн. (І частина 2 підетапу (І підетап ІІІ етапу. Монтаж та випробовування систем та обладнання) (а.с. 36).

20.12.2012р. між сторонами підписано додаткову угоду №1 про зміну умов договору від 23.11.2012р. №268/12/339-12 про закупівлю послуг за державні кошти, якою, серед іншого, внесено зміни до п. 3.1 договору в частині суми договору та визначено її в розмірі 27031596 грн., в томі числі ПДВ (20%) у розмірі 4505266 грн., з них за кошти бюджету 2012року: 21663768 грн., в тому числі ПДВ (20%) у розмірі 3610628 грн.; за кошти бюджету 2013 року: 5367828 грн., в тому числі ПДВ (20%) у розмірі 894638 грн. Пункт 4.3 договору викладено в наступній редакції: "Розрахунки за послуги, надані у 2012р., здійснюються за фактом їх надання, протягом бюджетного 2012р., згідно із чинним законодавством після отримання замовником документів на оплату: рахунку-фактури, акту приймання (етапу) послуг (додаток 3). Розрахунки за послуги, надані у 2013р., здійснюються за умови затвердження в установленому порядку видатків на зазначені цілі, за фактом їх надання, протягом 2013р. бюджетного року, згідно із чинним законодавством після отримання замовником документів на оплату: рахунку-фактури, акту приймання (етапу) послуг (додаток 3), посвідчення військового представництва. У разі прийняття послуг за 3 підетапом додатково надається наступний документ: приймально-здавальний акт літального апарату, затверджений виконавцем та представником замовника". Крім того, внесено зміни до п. 5.1 договору, виклавши його в наступній редакції: "Термін надання послуг: згідно зі специфікацією послуг (додаток №1) після одержання письмового повідомлення замовника, передбаченого п. 1.4 договору. Дострокове надання послуг дозволяється за письмовою згодою замовника". Також, вказаною додатковою угодою викладено в новій редакції п. 10.2. договору, згідно із яким договір діє до 01.06.2013р., в частині гарантійних зобовязань до повного їх виконання, а в частині фінансових зобовязань - 31.12.2013р. (а.с. 24)

22.05.2013р. між сторонами підписано додаткову угоду №2 про зміну умов договору від 23.11.2012р. №268/12/339-12 про закупівлю послуг за державні кошти, якою, серед іншого, внесено зміни до п. 10.2 договору виклавши його в наступній редакції: "договір діє до 31.12.2013р., а в частині гарантійних зобов`язань - до повного їх виконання" (а.с. 29).

19.12.2013р. між сторонами підписано додаткову угоду №4 про зміну умов договору від 23.11.2012р. №268/12/339-12 про закупівлю послуг за державні кошти, якою, серед іншого, внесено зміни до п. 5.1 договору виклавши його в наступній редакції: "термін надання послуг: згідно зі специфікацією послуг (додаток №1), після одержання письмового повідомлення замовника, передбаченого п. 1.4 договору. Дострокове надання послуг дозволяється за письмовою згодою замовника" (а.с. 33).

Пунктом 5.1 договору (зі змінами внесеними додатковою угодою №4) визначено, що термін надання послуг: 1 підетапу (ІІ підетап ІІ етапу. Ремонт планера, з`ємного та нез`ємного обладнання) до 20.12.2012р. за письмовим повідомленням замовника; 1 частина 2 підетапу (І підетап ІІІ етапу. Монтаж та випробовування систем та обладнання) до 24.12.2012р. за письмовим повідомленням замовника; 2 частина 2 підетапу (ІІ підетап ІІІ етапу. Монтаж та випробовування систем та обладнання) до 20.12.2013р. за письмовим повідомленням замовника та 3 підетап (ІV етап. Доводка літака в ЛВС, льотні випробовування. фарбування) до 25.12.2013р. за письмовим повідомленням замовника.

Умовами п. 5.12 договору встановлено, що датою виконання послуг виконавцем за даним договором є остання дата затвердження акту приймання (етапу) послуг (додаток 3) замовником, приймально-здавального акту літального апарату (додаток №6) представником замовника-командиром військової частини, що зазначена в наряді виданому службою забезпечення замовника та акту інвентаризації (додаток 5) виконавцем згідно п. 5.16 договору, якщо інше не узгоджено сторонами.

Факт надання позивачем послуг щодо ремонтних робіт на літаку Іл-76МД заводський №0063468029 на загальну суму 21663768 грн. підтверджується актом приймання етапу (підетапу) послуг від 20.12.2012 року на суму 17746224 грн. та актом приймання етапу (підетапу) послуг від 21.12.2012р. на суму 3917544 грн. (а.с. 37-38).

13.12.2012р. та 19.12.2012р. позивачем виставлено відповідачу рахунки на оплату наданих послуг №ДП-0001249 від 13.12.2012р. на суму 17746224 грн. та №169 від 19.12.2012р. на суму 3917544 грн. (а.с. 40, 42).

Відповідачем оплачені надані послуги в сумі 21663768 грн. лише 30.12.2013р., про що свідчить виписка про рух коштів по особовому рахунку державного підприємства "Миколаївський авіаремонтний завод "НАРП" за період з 30.12.2013р. по 30.12.2013р. (а.с. 44-45).

Предметом позову є вимога позивача про стягнення з відповідача 107489,59 грн. інфляційних втрат нарахованих за період з 01.01.2013р. по 30.12.2013р. на суму 21663768 грн., у звязку з порушенням строків оплати за надані послуги за договором №268/12/339-12 від 23.11.2012р.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (ст. 11 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Між сторонами виникли правовідносини за договором про надання послуг відповідно до якого одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (ст. 901 ЦК України).

Статтею 193 ГК України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст.ст. 526, 525 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Як встановлено апеляційним судом, пунктом 4.3 договору про закупівлю послуг за державні кошти від 23.11.2012р. №268/12/339-12 (зі змінами внесеними додатковою угодою №1) сторони передбачили, що розрахунки за надані послуги, здійснюються за фактом їх надання протягом 2012 бюджетного року, згідно з чинним законодавством, після отримання замовником документів на оплату: рахунку-фактури та акту приймання (етапу) послуг затвердженого виконавцем та замовником.

Враховуючи п. 4.3 договору від 23.11.2012р. №268/12/339-12 про закупівлю послуг за державні кошти (зі змінами внесеними додатковою угодою №1), апеляційний суд зазначає, що відповідач мав розрахуватися з позивачем за надані послуги до кінця 2012р. При цьому, умовами договору передбачено підставою проведення розрахунку отримання замовником документів на оплату: рахунку-фактури та акту приймання (етапу) послуг, затвердженого виконавцем та замовником.

Матеріалами справи підтверджено, що сторони підписали акти приймання етапу (підетапу) послуг від 20.12.2012 року на суму 17746224 грн. та від 21.12.2012р. на суму 3917544 грн., якими зафіксували факт надання послуг, їх вартість та період надання послуг.

Надані позивачем до матеріалів справи акти наданих послуг є первинними бухгалтерськими документами, які відповідають вимогам Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Як встановлено апеляційним судом, позивачем виставлено відповідачу рахунки на оплату наданих послуг №ДП-0001249 від 13.12.2012р., №169 від 19.12.2012р., які згідно п. 4.3. договору слугують підставою для здійснення оплати за надані послуги.

Разом з тим, відповідач за надані послуги розрахувався з позивачем лише 30.12.2013р., що підтверджується випискою про рух коштів по особовому рахунку державного підприємства "Миколаївський авіаремонтний завод "НАРП" за період з 30.12.2013р. по 30.12.2013р.

Відтак, враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що відповідач з 01.01.2013р. вважається таким, що прострочив виконання грошового зобов'язання за договором про закупівлю послуг за державні кошти від 23.11.2012р. №268/12/339-12.

Поняття зобов'язання та підстави його виникнення визначені статтею 509 Цивільного кодексу України. За приписами наведеної норми зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України, яка кореспондується зі статтею 202 Господарського кодексу України, господарське зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Якщо зобов'язання не виконано неналежним чином, то воно не припиняється, а навпаки на сторону, яка допустила неналежне виконання, покладаються додаткові обов'язки, у тому числі передбачені статтею 625 Цивільного кодексу України, оскільки остання унормовує, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Згідно з приписами частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. У розумінні наведеного припису наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційних втрат та трьох відсотків річних, що нараховуються на суму боргу, є способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Тобто, приписи частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України поширюються на правовідносини з прострочення виконання основного грошового зобов'язання, а відтак інфляційні втрати і відсотки річних нараховуються саме на суму основного боргу.

Згідно п. 7.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань", за відсутності інших підстав припинення зобов'язання, передбачених договором або законом, зобов'язання, в тому числі й грошове, припиняється його виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).

Оскільки відповідач не виконав своєчасно зобов'язання зі сплати 21663768 грн., позивач нарахував інфляційні втрати на суму боргу 21663768 грн. у період з 01.01.2013р. по 30.12.2013р. в розмірі 107489,59 грн.

Перевіривши розрахунок інфляційних втрат, апеляційний суд вважає позовні вимоги законними та обґрунтованими, нарахування здійснені в допустимих межах, тому правомірно задоволені господарським судом в межах позовних вимог.

При цьому, апеляційний суд зазначає, що частина 2 ст. 617 ЦК України та ч. 2 ст. 218 ГК України передбачають, що відсутність у боржника необхідних коштів, а також порушення зобов'язань контрагентами правопорушника не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення боржника від відповідальності за порушення зобов'язання.

Статтею 1 ЦК України визначено, що однією із ознак майнових відносин є юридична рівність їх учасників, в тому числі й органів державної влади, а тому самі лише обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, не виправдовують бездіяльність замовника та не заперечують обов'язку такого органу, який виступає стороною зобов'язального правовідношення, від його виконання належним чином.

Судом також враховуються положення ч. 1 ст. 96 ЦК України згідно якої юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями.

Враховуючи викладене, відсутність бюджетних коштів не виправдовує бездіяльність відповідача і не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання, передбаченого договором.

Дана правова позиція викладена в постанові Верховного суду України від 15.05.2012р. по справі №11/446.

Апеляційним судом також звертається увага скаржника, що п. п. 8.1., 8.2., 8.3. договору сторони передбачили, що вони звільняються від відповідальності за невиконання (часткове чи повне) або неналежне виконання зобов'язань за цим договором у разі виникнення обставин непереборної сили, які не існували під час укладення договору та виникли поза волею сторін і безпосередньо вплинули на виконання договору. Під обставинами непереборної сили розуміються зовнішні та інші надзвичайні обставини, які виникли поза волею сторін і настанню та дії яких сторони не могли перешкодити за допомогою заходів та засобів, застосування яких у конкретній ситуації справедливо вимагати та чекати від сторони, що підпала під дію таких обставин. Обставинами непереборної сили визначаються такі обставини: аварії, катастрофи, стихійні лиха, епідемії, епізоотії, пожежі, диверсії, війна та військові дії, масові страйки та обставини, що виникли внаслідок прийняття рішень законодавчого або нормативно-правового характеру, обов'язкових для сторін згідно із законодавством, які перешкоджають виконанню умов договору, тощо.

Згідно п. 8.7. договору належним доказом обставин, зазначених у пунктах 8.2., 8.3. договору, та строку їх дії служать довідки, які видаються компетентними органами за місцем виникнення обставин непереборної сили.

Відповідно до ч. 3 ст. 14 Закону України "Про торгово-промислові палати України" торгово-промислова палата України, зокрема, засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), а також торговельні та портові звичаї, прийняті в Україні, за зверненнями субєктів господарської діяльності та фізичних осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати України" торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення субєкта господарської діяльності.

Відповідно до ч. 2 ст. 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати України" форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобовязань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обовязків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

Таким чином, належним підтвердженням виникнення форс-мажорних обставин є висновок торгово-промислової палати України та уповноважених нею регіональних торгово-промислових палат. Разом з тим, відповідачем не надано апеляційному суду виданий компетентним органом документ на підтвердження настання форс-мажорних обставин.

Колегія суддів вважає обґрунтування скаржника, викладені в апеляційній скарзі, безпідставними, документально необґрунтованими. Апеляційним судом не встановлено порушень чи неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права при розгляді спору судом першої інстанції, а тому мотиви, з яких подана апеляційна скарга, не можуть бути підставою для скасування прийнятого у справі рішення, а наведені в ній доводи не спростовують висновків суду.

Керуючись ст.ст. 33, 43, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Рівненський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу військової частини А0215 на рішення господарського суду Вінницької області від 01.03.2016р. у справі №902/1588/15 залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку згідно з Розділом ХІІ-1 Господарського процесуального кодексу України.

3. Справу повернути до господарського суду Вінницької області.

Головуючий суддя Розізнана І.В.

Суддя Грязнов В.В.

Суддя Мельник О.В.