Постанова № 57460814, 21.04.2016, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" квітня 2016 р.Справа № 907/1060/15

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого - суддіМатущака О.І.

суддівДанко Л.С.

ОСОБА_1

розглянувши апеляційну скаргудержавного підприємства „Великобичківське лісомисливське господарство с. В. Бичків Рахівського району

на рішеннягосподарського суду Закарпатської області від 12.01.2016 р.

у справі№ 907/1060/15

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю „Індустріальна компанія Крона м. Київ

до відповідача:державного підприємства „Великобичківське лісомисливське господарство с. В. Бичків Рахівського району

про стягнення суми 58235,50 грн., в т.ч. 31409,78 грн. заборгованості за договором підряду на розробку лісових деревних ресурсів № 117 від 25.01.2012, 24262,69 грн. інфляційних нарахувань та 2563,03грн. 3 % річних

за участю представників сторін від:

позивача: ОСОБА_2 за довіреністю від 05.01.2016 р.;

відповідача: ОСОБА_3 за довіреністю №09 від 11.01.2016 р.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Закарпатської області від 12.01.2016 р. (у складі колегії суддів: головуючого судді В.В. Мокану, В.П. Кривки, В.С. Русняка) позов задоволено частково. Стягнуто з державного підприємства «Великобичківське лісомисливське господарство» на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Індустріальна компанія «Крона» суму 52331, 09 грн., в тому числі 31409, 78 грн. заборгованості за договором підряду на розробку лісових деревних ресурсів № 117 від 25.01.2012 р., 18358, 28 грн. інфляційних втрат, 2563, 03 грн. 3% річних, а також 1094, 51 грн. у відшкодування витрат по сплаті судового збору. В інший частині позову відмовлено.

Рішення суду мотивоване неналежним виконанням зобовязання за договором.

Відповідачем подано апеляційну скаргу на зазначене рішення суду, в якій просить скасувати рішення місцевого господарського суду, прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. В своїй апеляційній скарзі скаржник посилається на те, що позивачем не доведено належним чином фактичне виконання ним робіт, зазначених у актах здачі прийняття робіт, оскільки інших доказів виконання робіт, зокрема: акту прийняття передачі лісосіки, асортиментної структури лісосіки, технологічної карти, графіку виконання робіт, позивачем не надано, хоча зазначені документи мають складатися до початку виконання робіт. Крім цього, відповідач стверджує про відсутність у долученому позивачем кошторису вказівки, що він є додатком саме до договору № 117 від 25.01.2012 р., а також неподанні позивачем акту приймання передачі лісової ділянки для виконання робіт до початку їх виконання, акту приймання передачі (повернення) лісової ділянки по завершенню робіт та лісорубного квитка на виконання робіт у кварталі/виділі 3/9 загальною масою 865 куб. м. Апелянт також вказує, що згідно акту № 07-07/61 від 29.11.2013 р. ревізії фінансово господарської діяльності державного підприємства «Великобичківське лісомисливське господарство» за 2011 2012 роки та звітний період 2013 року, проведеної державною фінансовою інспекцією в Закарпатській області, встановлено, що ТОВ «Транспортно лісові інвестиції України» в акти виконаних робіт за 2011 2012 роки включено завищені обсяги заготівлі лісової продукції на загальну суму 73772,56 грн., а в ході ревізії встановлено, що незаконні витрати державних коштів відшкодовані в сумі 73772,56 грн. шляхом зменшення заборгованості по ТОВ «Транспортно лісові інвестиції України» за виконані роботи.

Позивачем відзиву на апеляційну не подано, однак в судовому засіданні його представник заперечив щодо вимог апеляційної скарги, просив рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, з підстав викладених у ньому. Крім цього, в судовому засіданні пояснив, що що між сторонами спору існувало ряд договорів, за якими виконувалися роботи, в тому числі, і протягом спірного періоду. Крім цього, зазначив, що проведені відповідачем в лютому та в червні 2013 року проплати в сумі 80000 грн. та 30000 грн. здійснено без зазначення конкретних актів виконаних робіт, а тому заборгованість погашена позивачем частинами в порядку черговості за роботи, виконані у жовтні, листопаді та в грудні 2012 року.

Розглянувши наявні у справі матеріали, давши належну оцінку доводам апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з огляду на наступне.

Як встановлено судом першої інстанції та перевірено Львівським апеляційним господарським судом, між ТОВ «Транспортно лісові інвестиції України» (найменування змінено на ТОВ «Індустріальна компанія «Крона» рішенням загальних зборів ТОВ «Транспортно лісові інвестиції України» від 01.04.2015 р.) як виконавцем та ДП «Великобичківське ЛМГ» як замовником 25.01.2012 р. був укладений договір № 117 підряду на розробку лісових деревних ресурсів.

Згідно п.п. 1.1., 3.1 вказаного договору, замовник доручає, а підрядник зобовязується на свій ризик розробити лісосіку в Лужанському лісництві, квартал/виділ 3/9 загальною кубомасою 865 куб. м, в т.ч. фансир. 5 кбм., пил. 1с 122 кбм, пил. ІІс. 162 кбм, пил. ІІІс. 254 кбм, буд..ліс 22 кбм, тех.сировини 180 кбм, дрова 120 кбм.

Вартість виконуваних робіт (послуг) визначається кошторисом, що складається відповідно до технологічної карти, і становить 105962,50 грн. + ПДВ 21192,50 грн.

Необхідно зазначити, що долучений до матеріалів справи кошторис (а.с. 16) затверджено керівниками сторін. Кошторис хоча і не містить відмітку про номер і дату договору, але відповідає по обєкту послуг заготівлі лісу предмету робіт, зазначеному у п. 1.1 договору № 117 від 25.01.2012 р.

Відповідно до п.п. 3.2, 3.3 договору, підставою для оплати є акт приймання виконаних робіт встановленої форми.

Замовник здійснює оплату виконаних робіт протягом 20 календарних днів з моменту їх виконання та прийняття.

Наявними матеріалами справи підтверджується, що згідно акту здачі прийняття робіт (надання послуг) № 4 від 30.11.2012 р., підписаного представниками сторін та затвердженого їх керівниками, у листопаді місяці виконавцем здійснено комплексну заготівлю деревини в кварталі № 3 виділі № 9, площа 4,0 га Лужанського лісництва у кількості 213 куб. м на загальну суму 31311 грн. з ПДВ.

Актом здачі прийняття робіт (надання послуг) № 5 від 31.12.2012 р., підписаним представниками сторін і затвердженим їх керівниками, підтверджено виконання позивачем комплексу робіт по заготівлі лісопродукції у кількості 91 куб. м. вартістю 13377 грн. з ПДВ в кварталі № 3 виділі № 9, площа 4.0 га Лужанського лісництва.

У вказаних актах зазначено, що зауважень по результатах виконаних робіт немає, на підставі актів роботи слід вважати виконаними та прийнятими, акти є документами для проведення розрахунків між виконавцем та замовником. Отже, загальна сума вартості наданих послуг згідно вищевказаних актів складає 44 688,00 грн.

За твердженням позивача, не спростованим відповідачем, виконані роботи оплачено відповідачем частково. Платіжним дорученням № 519 від 01.02.2013 р. сплачено 80 000,00грн. з призначенням платежу: «За надані послуги по заготівлі деревини згідно актів виконаних робіт за жовтень-листопад 2012 р.»

Як пояснив позивач та підтверджується наявними матеріалами справи, враховуючи те, що у 2012 році між сторонами діяло кілька договорів, по яких надавалися аналогічні послуги, а саме, договір № 126 від 25.01.2012 р., № 169 від 12.03.2012р., № 170 від 12.03.2012 р., № 299 від 22.05.2012 р., № 390 від 17.07.2012 р., № 459 від 27.08.2012 р., № 462 від 27.08.2012 р., № 475 від 27.08.2012 р., позивач одержану суму 80 000,00 грн. зарахував у погашення заборгованості відповідача по всіх договорах за жовтень в сумі 67 478,61 грн., а залишок в сумі 12521,39 грн. використав для часткового погашення заборгованості за роботи, виконані у листопаді по договорах №№ 169, 170, 126. Платіжним дорученням № 845 від 07.06.2013 р. відповідач сплатив 30 000,00 грн. з призначенням платежу: «за надані послуги по закупівлі деревини згідно актів виконаних робіт за листопад грудень 2012 р.» З зазначеної суми позивач суму 13 278,22 грн. відніс в оплату робіт за актом № 4 від 30.11.2012 р., решту заборгованості по вищевказаних актах у сумі 31 409,78 грн. просить стягнути з відповідача.

При прийнятті постанови, судова колегія виходила з наступного.

Відповідно до ст. ст. 193, 265 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. А за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. ст. 837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Таким чином, суд апеляційної інстанції погоджується з позицією суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення основного боргу в сумі 31409,78грн.

Щодо стягнення з відповідача інфляційних втрат та 3% річних, необхідно зазначити таке.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд апеляційної інстанції здійснивши перерахунок інфляційних втрат та 3 % річних, погоджується з позицією місцевого господарського суду про стягнення з відповідача 18 358,28 грн. інфляційних нарахувань, 2 563,03 грн. 3 % річних.

Судова колегія звертає увагу також на таке.

Згідно наказу Державної податкової адміністрації України «Про затвердження методичних рекомендацій щодо оформлення матеріалів перевірок за дотриманням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій» №534 від 12.08.2008 р., акт перевірки - це службовий документ, який підтверджує факт проведення перевірки і є носієм доказової інформації про виявлені порушення (або їх відсутність) вимог чинного законодавства зазначеними суб'єктами.

Зважаючи на те, що сторонами було погоджено всі істотні умови договорів, зокрема, порядок розрахунків між сторонами, даний акт може лише слугувати для підтвердження можливого порушення, однак не може бути належним та допустимим доказом порушення позивачем зобовязань за договором чи тим більше, бути підставою для відмови у стягненні заборгованості за договором.

Згідно ст. 33, абзацу 2 ст. 34, ст. 43 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Скаржником не подано суду належних та допустимих доказів, які б підтверджували обґрунтованість вимог, заявлених у апеляційній скарзі.

За таких обставин, апеляційний господарський суд прийшов до висновку, що рішення прийняте із дотриманням норм чинного законодавства та у відповідності до обставин справи, тому підстав для його зміни чи скасування, колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Рішення господарського суду Закарпатської області від 12.01.2016 р. у справі

№ 907/1060/15 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

2.Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

3.Матеріали справи скеровуються в господарський суд Закарпатської області. Повний текст постанови виготовлено та підписано 26.04.2016 р.

Головуючий-суддяМатущак О.І.

СуддіДанко Л.С.

ОСОБА_1