Ухвала суду № 57457500, 25.04.2016, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.04.2016р. Справа № 876/6658/15

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

Головуючого судді Левицької Н.Г.,

судді Обрізка І.М.,

судді Сапіги В.П.,

за участю секретаря судового засідання Гелецького П.В.,

за участю представників:

апелянта (позивача у справі): ОСОБА_1, ОСОБА_2,

відповідача у справі: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові

апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3

на постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 07.05.2015р. у справі №807/3024/14

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3

до Державної податкової інспекції у м.Ужгороді Головного управління Міндоходів у Закарпатській області

про визнання протиправними та скасування рішень, -

ВСТАНОВИВ:

24.09.2014р. позивач: фізична особа-підприємець ОСОБА_3 звернулась до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовом до відповідача: Державної податкової інспекції у м.Ужгороді Головного управління Міндоходів у Закарпатській області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення №006021703 від 15.07.2014р., податкового повідомлення-рішення №006031703 від 15.07.2014р., податкового повідомлення-рішення №006041703 від 15.07.2014р., рішення №006051703 від 15.07.2014р., вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ф-0006061703 від 15.07.2014р., податкового повідомлення-рішення №0010491703 від 10.09.2014р., рішення №0010591703 від 12.09.2014р., вимогу про сплату боргу №Ф-0010551703 від 10.09.2015р.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що висновки відповідача за весь період перевірки, які викладено в акті від 12.06.2014р. № 1650/07-01-17-03/НОМЕР_1 не підтверджуються жодними первинними документами, не відповідають дійсності та дії відповідача по суті є протиправними та не законними, оскільки в акт перевірки було внесено завідомо неправдиві відомості. На думку позивача, дії відповідача з тлумачення законодавства України, обчислення та визначення загального оподатковуваного доходу, документально підтверджених витрат, пов'язаних з діяльністю, чистого оподатковуваного доходу та нарахування неправильні, а тому усі винесені ДПІ у м. Ужгороді за наслідками перевірки податкові повідомлення-рішення не відповідають вимогами діючого законодавства України та підлягають скасуванню.

За результатами розгляду справи Закарпатський окружний адміністративний суд у задоволенні позовних вимог відмовив, оскільки відповідачем доведено правомірність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, а позовні вимоги є необґрунтованими, суперечать матеріалам справи та вимогам закону.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, апелянт (позивач у справі): ФОП ОСОБА_3 оскаржила її в апеляційному порядку. В своїй апеляційній скарзі апелянт зазначає, що у 2012р. її дохід не перевищував 1000000,00грн. та не мала більше 10 найманих працівників, а отже порушень п.п.2 п.291.4 ст.291 ПК України не здійснювала. Як наслідок вважає, що податкове повідомлення-рішення №006031703 від 15.07.2014р. є незаконним та підлягає скасуванню. Також апелянт вказує, що виносячи податкове повідомлення-рішення №006021703 від 15.07.2014р. відповідач помилково прийшов до висновку про перевищення обсягу виручки та не врахував, що сума в розмірі 38000,00грн. є поверненням позики та не є виручкою. Апелянт зазначає, що у 2011р. позивачка здійснювала витрати необхідні для виконання укладених договорів транспортного експедирування, як наслідок жодного перевищення суми виручки позивачем не допущено. Апелянт звертає увагу на те, що рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів винесено на підставі того, що нібито з ІV кварталу 2011р. позивач повинна була перейти на загальну систему оподаткування, однак, оскільки жодних порушень позивачем не здійснювалось, переведена на загальну систему неправомірно, то вищевказані рішення є незаконними та підлягають скасуванню. Крім того, апелянт вважає, що виручкою від реалізації транспортно-експедиційних послуг є різниця між отриманими коштами від замовника на організацію перевезення та витратами - оплату послуг інших осіб, залучених до виконання договорів та сплату зборів під час виконання договору. Апелянт просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задоволити повністю.

Відповідачем у справі: Державною податковою інспекцією у м.Ужгороді було подано заперечення на апеляційну скаргу. Відповідач зазначає, що інспекцією правомірно, відповідно до вимог чинного законодавства визначено зобов'язання позивачу та застосовано штрафні санкції у встановлених розмірах.

У судове засідання апеляційного суду з'явились представники апелянта (позивача у справі): ОСОБА_2 та ОСОБА_1, які доводи апеляційної скарги підтримали у повному обсязі, надали усні пояснення на підтримку правової позиції, викладеної у позовній заяві та апеляційній скарзі.

Заслухавши доповідь судді-доповідача у справі, пояснення учасників судового розгляду, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечення на пеляційну скаргу у їх сукупності, встановивши обставини справи та відповідні їм правовідносини, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегією суддів встановлено наступне:

Як свідчать матеріали справи та встановлено судом першої інстанції, ФОП ОСОБА_3 за період з 2011 по 2012рр. (платник єдиного податку ІІ групи), І квартал 2013р. (платник єдиного податку ІІІ групи з ставкою єдиного податку у розмірі 5 відсотків доходу) перебувала на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності; в ІІ-ІV кварталах 2013р. ФОП ОСОБА_3 перебувала на загальній систему оподаткування та здійснювала наступні види діяльності - інша допоміжна діяльність у сфері транспорту, консультування з питань комерційної діяльності та керування. ФОП ОСОБА_3 здійснювала зовнішньоекономічну діяльність і для здійснення діяльності нею було заключено договори на транспортно-експедиційне обслуговування по перевезенню вантажів автомобільним транспортом у міжнародному сполученні, згідно яких одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних із перевезенням вантажу. ФОП ОСОБА_3 для здійснення транспортно-експедиційних послуг укладала договори із фізичними особами-підприємцями (перевізниками) та орендувала транспортні засоби з екіпажем (з водієм).

Проведеною ДПІ у м. Ужгороді документальною плановою виїзною перевіркою ФОП ОСОБА_3 щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, виконання валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2011р. по 31.12.2013p., дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2011р. по 31.12.2013р., встановлено порушення (акт ДПІ у м. Ужгороді від 12.06.2014 року № 1650/07-01-17-03/НОМЕР_1), в частині, яка є предметом спору, а саме:

- пп.2 п.291.4 ст. 291, пп.4 п.293.4 ст.293, пп.296.1.1 п.296.1 ст.296 Податкового кодексу України, у зв'язку з чим відповідачу донараховано єдиного податку з фізичних осіб у сумі 16178,28грн.;

- пп. 16.1.2 п. 16.1 ст. 16, п. 177.10 ст. 177, п.177.2 ст. 177 Податкового кодексу України, у зв'язку з чим відповідачу донараховано до сплати податку на доходи фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності за 2011 рік в сумі 24016,50грн., за 2012 рік в сумі 41198,76грн., за 2013 рік в сумі 5643,60грн.;

- ч.1 п.2 ст.6, ч.2 п.1 ст. 7, п. 11 ст. 8 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", у зв'язку з чим, відповідачу донараховано єдиного внеску в сумі 73399,57грн., в т.ч., по звітних (податкових) періодах: за 2011 рік в сумі 16511,65грн., за 2012 рік в сумі 41735,19грн., за 2013 рік в сумі 15152,73грн.

15.07.2014p. ДПІ у м. Ужгороді прийнято наступні рішення:

- податкове повідомлення - рішення за № 0006021703 (про збільшення суми грошового зобов'язання по податку на доходи фізичних осіб у розмірі 89083,58грн. (в тому числі, за основним платежем - 70858,86грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 18224,72грн.);

- податкове повідомлення-рішення за № 0006031703 (про збільшення суми грошового зобов'язання по єдиному податку з фізичних осіб у розмірі 16178,28грн.;

- податкове повідомлення-рішення за № 0006041703 (про збільшення суми грошового зобов'язання по податку на доходи фізичних осіб у розмірі 510,00грн.;

- рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску за № 0006051703 (про донарахування ФОП ОСОБА_3 - 73399,57грн. єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та застосування штрафних санкцій у сумі 6582,33грн.);

- вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-0006061703 (про сплату заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 73399,57грн.).

Крім того, проведеною ДПІ у м. Ужгороді документальною позаплановою виїзною перевіркою ФОП ОСОБА_3 з питань дотримання вимог податкового, валютного законодавства по податку на доходи фізичних осіб, єдиного податку за період з 01.01.2011р. по 31.12.2013р., правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2011р. по 31.12.2013р., встановлено порушення відповідачем податкового законодавства (акт ДПІ у м. Ужгороді від 04.09.2014 року № 2284/07-01-17-03/НОМЕР_1), а саме:

- пп. 16.1.2 п. 16.1 ст. 16, п. 177.10 ст. 177, п.177.2 ст. 177 Податкового кодексу України, у зв'язку з чим відповідачу донараховано до сплати податку на доходи фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності за 2011 рік в сумі 28965,21грн., за 2012 рік в сумі 41413,36грн., за 2013 рік в сумі 5643,60грн.;

- ч.1 п.2 ст.6, ч.1 п.2 ст. 7, п. 11 ст. 8 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", у зв'язку з чим, перевіркою визначено суму податкових зобов'язань єдиного внеску в сумі 77054,99грн., в т.ч., по звітних (податкових) періодах: за 2011р.в сумі 16511,65грн., за 2012 рік в сумі 48597,36грн., за 2013 рік в сумі 11945,98грн.;

- пп.2 п.291.4 ст.291, пп.4 п.293.4 ст.293, пп.296.1.1 п.296.1 ст. 296 Податкового кодексу України, у зв'язку з чим відповідачу донараховано до сплати єдиного податку за І квартал 2012 року в сумі 16178,28грн.

За наслідками проведеної перевірки ДПІ у м. Ужгороді прийнято наступні рішення:

- податкове повідомлення-рішення від 10.09.2014р. № 0010491703 (про збільшення ОСОБА_3 грошового зобов'язання по податку на доходи фізичних осіб у розмірі 6454,14грн. (в тому числі, за основним платежем - 5163,31грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 1290,83грн.);

- вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 10.09.2014р. № Ф-0010551703 (про зобов'язання сплатити суму боргу зі сплати єдиного внеску, штрафів та пені на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у сумі 3655,42грн.);

- рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 12.09.2014р. за №0010591703 (про донарахування ФОП ОСОБА_3 77054,99грн. єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та застосування штрафних санкцій у сумі 525,88грн.).

Колегія суддів не бере до уваги доводи апеляційної скарги, оскільки такі є безпідставними, не спростовують висновків суду першої інстанції та спростовуються наявними в матеріалах справи доказами з огляду на наступне.

Відповідно до вимог ст.9 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність", за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.

Платою експедитору вважаються кошти, сплачені клієнтом експедитору за належне виконання договору транспортного експедирування. До плати експедитору не включаються витрати експедитора на оплату послуг (робіт) інших осіб, залучених до виконання договору транспортного експедирування, на оплату зборів (обов'язкових платежів), що сплачуються при виконанні договору транспортного експедирування.

Згідно із вимогами ст.1 Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" (чинного на момент здійснення підприємницької діяльності), спрощена система оподаткування, обліку та звітності запроваджується для таких суб'єктів малого підприємництва: фізичних осіб, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і у трудових відносинах з якими, включаючи членів їх сімей, протягом року перебуває не більше 10 осіб та обсяг виручки яких від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 500тис. грн. Виручкою від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) вважається сума, фактично отримана суб'єктом підприємницької діяльності на розрахунковий рахунок або (та) в касу за здійснення операцій з продажу продукції (товарів, робіт, послуг).

Оскільки позивачем в ІІІ кварталі 2011р. обсяг виручки ФОП ОСОБА_3 перевищив 500000,00грн., тому позивачка повинна була перейти на загальну систему оподаткування, обліку, звітності починаючи з IV кварталу 2011р.

Відповідно до норм п.п.2 п.291.4 ст.291 ПК України, суб'єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на такі групи платників єдиного податку: друга група - фізичні особи - підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:

-не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб;

-обсяг доходу не перевищує 1000000 гривень.

Відповідно до п.п.291.5.7, п.291.5, ст.291 ПК України, не можуть бути платниками єдиного податку фізичні та юридичні особи - нерезиденти.

Відтак, позивач надавала транспортно-експедиційні послуги не платникам єдиного податку та отримала доходи від контрагентів - фірм нерезидентів за транспортно-експедиційні послуги, чим порушила вимоги п.п.2 п.291.4 ст.291 ПК України.

Відповідно до вимог пп.5 п.298.2.3 ст.298 ПК України, платники єдиного податку зобов'язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, у таких випадках та в строки: у разі здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, або невідповідності вимогам організаційно-правових форм господарювання - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності або відбулася зміна організаційно-правової форми.

Відповідно до положень пп.4 п.293.4 ст.293 ПК України, ставка єдиного податку встановлюється для платників єдиного податку першої, другої і третьої груп у розмірі 15 відсотків: до доходу, отриманого від здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування.

Відносно тверджень апелянта про те, що кошти в сумі 38000,00грн. не є доходом, а короткотерміновою фінансовою позикою, колегія суддів бере до уваги той факт, що сума в розмірі 38000,00грн. надійшли позивачу з призначенням платежу: "оплата за інформаційні послуги за.рах.№2 від 16.03.2011р." та підтверджується наявними в матеріалах справи доказами. Відтак доводи апелянта в цій частині є безпідставними та не підтверджені жодними доказами.

Приписами статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Керуючись вимогами ст.9 КАС України, суди при вирішенні справи керуються принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновками суду першої інстанції, що відповідачем доведено правомірність винесення оскаржуваних рішень, а позовні вимоги є необґрунтованими, суперечать матеріалам справи та вимогам закону, відтак не підлягають до задоволення.

Відповідно до приписів ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись вимогами ч.3 ст.160, ст.ст.195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,

суд, -

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 на постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 07.05.2015р. у справі №807/3024/14 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Державної податкової інспекції у м.Ужгороді Головного управління Міндоходів у Закарпатській області про визнання протиправними та скасування рішень, - залишити без задоволення.

2. Постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 07.05.2015р. у справі №807/3024/14, - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення.

Касаційна скарга подається безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції.

Касаційна скарга на судові рішення подається протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а у разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, з дня складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя Н.Г. Левицька

Суддя І.М. Обрізко

Суддя В.П. Сапіга

Повний текст рішення виготовлено 26.04.2016р.