УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25.04.2016р. Справа № 876/7867/15
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
Головуючого судді Левицької Н.Г.,
судді Обрізка І.М.,
судді Сапіги В.П.,
за участю секретаря судового засідання Гелецького П.В.,
за участю представників:
апелянта (відповідача у справі): не з’явився
позивача у справі: не з’явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові
апеляційну скаргу Тернопільської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Тернопільській області
на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 02.07.2015р. у справі №819/1418/15
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Торгова група “АРС-Кераміка”
до Тернопільської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Тернопільській області
про скасування податкового повідомлення-рішення, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю “Торгова група “АРС Кераміка” звернулося до Тернопільської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Тернопільській області про скасування податкового повідомлення-рішення від 12.05.2015р. №00011141502.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що Тернопільською ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 12.05.2015р. №0011141502, яким застосовано штрафну санкцію до позивача у розмірі 14999,98грн. Вказане рішення прийняте на підставі висновків Акта камеральної перевірки податкової звітності з податку на прибуток, в якому встановлено, що позивачем несвоєчасно сплачено самостійно узгоджену суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 149999,84грн., зокрема, з граничним терміном сплати 11.03.2015р. сплачено 12.03.2015 (із затримкою до 30 календарних днів). На думку позивача, вказане рішення Тернопільської ОДПІ винесено з порушенням норм чинного податкового законодавства, оскільки позивач здійснив сплату суми податкового зобов'язання визначеного ним в податкових розрахунках з податку на прибуток за 2014рік у строк та у спосіб, які визначено чинним законодавством, шляхом подання 11.03.2015р. платіжного доручення на суму 150000,00грн. протягом операційного часу банку, з граничним строком сплати податкового зобов'язання 11.03.2015р. Проте, дані грошові кошти не було вчасно перераховано банківською установою до Державного бюджету України.
З огляду на те, що за порушення строку зарахування податків до бюджетів або державних цільових фондів з вини банку, позивач звільняється від відповідальності за несвоєчасне перерахування або перерахування не в повному обсязі таких податків, зборів та інших платежів, позивач просить скасувати вказане податкове повідомлення-рішення.
За результатами розгляду справи Тернопільський окружний адміністративний суд позовні вимоги задоволив, оскільки датою сплати податкового зобов’язання з податку на прибуток в розмірі 149999,84грн. є дата подання позивачем банку платіжного доручення, а саме – 11.03.2015р. Як наслідок, висновки відповідача про сплату грошового зобов’язання із затримкою до 30 календарних днів не відповідають дійсності, а податкове повідомлення-рішення, прийняте на підставі таких висновків, підлягає скасуванню.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, апелянт (відповідач у справі): Тернопільська ОДПІ ГУ ДФС у Тернопільській області оскаржила її в апеляційному порядку. В своїй апеляційній скарзі апелянт зазначає, що позивачем несвоєчасно сплачено самостійно узгоджену суму грошового зобов’язання з податку на прибуток у розмірі 149999,84грн., зокрема, з граничним терміном сплати 11.03.2015р., сплачено 12.03.2015р. Апелянт просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою в задоволені позову відмовити повністю.
В судове засідання сторони не з’явились, хоча належним чином були повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, тому суд вважає можливим розглянути справу без їх участі та відповідно до вимог ч.1 ст.41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювати.
Заслухавши доповідь судді-доповідача у справі, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги у їх сукупності, встановивши обставини справи та відповідні їм правовідносини, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегією суддів встановлено наступне:
Як свідчать матеріали справи та встановлено судом першої інстанції, TOB “ТГ “АРС-Кераміка” 27.02.2015р. подано до Тернопільської ОДПІ податкову декларацію з податку на прибуток, згідно з якою сума податку на прибуток, що підлягає сплаті до бюджету, становить 149999,84грн. Згідно з даними облікової картки платника з податку на прибуток на 2015р. сума податку у розмірі 149999,84грн. відображена в картці платника, яка нарахована самостійно платником, по терміну сплати 11.03.2015р.
Тернопільською ОДПІ проведено камеральну перевірку своєчасності сплати узгоджених податкових зобов'язань TOB “ТГ “АРС-Кераміка” з податку на прибуток.
За результатами зазначеної перевірки складений акт від 23.04.2015p. № 3010/15-02/32549732 (далі - Акт) в якому зафіксовано, що платником податків порушені терміни сплати самостійно визначеного податкового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 149999,84грн., яке сплачене 12.03.2015р. із граничним терміном сплати 11.10.2015р.
Не погоджуючись з висновками викладеними в Акті TOB “ТГ “АРС-Кераміка” 28.04.2015р. подано до Тернопільської ОДПІ заперечення на акт камеральної перевірки від 23.04.2015p. №3010/15-02/32549732, в яких позивач звертав увагу контролюючого органу на те, що платіжним дорученням №22 від 11.03.2015р. TOB “ТГ “АРС-Кераміка” своєчасно здійснено сплату протягом операційного часу банку (9 год. 27 хв. 11.03. 2015 р.) з податку на прибуток приватних підприємств за 2014р. на суму 150000,00грн.
Тернопільською ОДПІ листом від 12.05.2015р. №17120 надано позивачу відповідь на заперечення, в якому відповідач прийняв рішення про залишення висновків акту камеральної перевірки без змін, а заперечення без задоволення.
12.05.2015р. Тернопільською об'єднаною державною податковою інспекцією за результатами розгляду акта перевірки від 23.04.2015p. №3010/15-02/32549732 прийнято податкове повідомлення-рішення від 12.05.2015 р. №0011141502, яким на підставі ст. 126 Податкового кодексу України до позивача застосовано штрафну санкцію у розмірі 14999,98грн. (10 % від погашеної суми податкового боргу).
Згідно із вимогами ст. 38 Податкового кодексу України, виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
Сплата податку та збору здійснюється платником податку безпосередньо, а у випадках, передбачених податковим законодавством, - податковим агентом, або представником платника податку.
Спосіб, порядок та строки виконання податкового обов'язку встановлюються цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Відповідно до положень п.57.1 ст.57 ПК України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до вимог п.126.1 ст.126 ПК України, у разі, якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу.
Колегіє суддів апеляційного суду не беруться до уваги доводи апеляційної скарги, оскільки такі є безпідставними та жодним чином не спростовують висновків суду першої інстанції.
Відповідно до змісту акту перевірки від 23.04.2015р. №3010/15-02/32549732, граничним строком самостійно визначеного позивачем грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємства було 11.03.2015р. Сума грошового зобов'язання склала 149999,84грн. Як вбачається з матеріалів справи, TзOB “ТГ “АРС-Кераміка” на адресу обслуговуючого платника банку ПАТ КБ “Приватбанк” 11.03.2015 р. надано платіжне доручення №22 на суму 150000,00грн., яке одержано банком 11.03.2015р. о 09:27 год. Вказане також підтверджується звітом про дебетові і кредитові операції по рахунку TзOB “ТГ “АРС-Кераміка” за 11.03.2015р. Однак, ПАТ КБ “Приватбанк” не виконано доручення позивача та сума податкового зобов'язання не була вчасно перерахована до бюджету, що не заперечується сторонами. Крім цього, факт невчасного неперерахування зазначених грошових коштів ПАТ КБ “Приватбанк” підтверджується також листом ПАТ КБ “Приватбанк” від 21.03.2015р., в якому зазначено, що платіжне доручення TOB “ТГ “АРС-Кераміка” від 11.03.2015р. було виконано банком у повному обсязі на наступний день 12.03.2015р.
Відповідно до положень п.1.30 ст.1 Закону України “Про платіжні системи та переказ коштів в Україні”, платіжне доручення – це розрахунковий документ, який містить доручення платника банку, здійснити переказ визначеної в ньому суми коштів зі свого рахунка на рахунок отримувача.
Згідно із приписами ст.21 цього Закону, ініціювання переказу проводиться шляхом: 1) подання ініціатором до банку, в якому відкрито його рахунок, розрахункового документа; 2) подання платником до будь-якого банку документа на переказ готівки і відповідної суми коштів у готівковій формі; 3) подання ініціатором до відповідної установи - учасника платіжної системи документа на переказ, що використовується у відповідній платіжній системі для ініціювання переказу; 4) використання держателем електронного платіжного засобу для оплати вартості товарів і послуг або для отримання коштів у готівковій формі; 5) подання отримувачем платіжної вимоги при договірному списанні; 6) надання клієнтом банку, що його обслуговує, належним чином оформленого доручення на договірне списання; 7) внесення готівкових коштів для подальшого переказу за допомогою платіжних пристроїв.
Відповідно до п.22.1 та п.22.6 статті 22 Закону, ініціювання переказу здійснюється за такими видами розрахункових документів: 1) платіжне доручення; 2) платіжна вимога-доручення; 3) розрахунковий чек; 4) платіжна вимога; 5) меморіальний ордер.
Під час використання розрахункового документа ініціювання переказу є завершеним: для платника – з дати надходження розрахункового документа на виконання до банку платника; для банку платника – з дати списання коштів з рахунка платника та зарахування на рахунок отримувача в разі їх обслуговування в одному банку або з дати списання коштів з рахунка платника та з кореспондентського рахунка банку платника в разі обслуговування отримувача в іншому банку.
Відтак, датою сплати податкового зобов’язання шляхом ініціювання грошового переказу за допомогою платіжного доручення є дата надходження розрахункового документа на виконання до банку платника.
Приписами статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Керуючись вимогами ст.9 КАС України, суди при вирішенні справи керуються принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що позивачем було вчинено всі дії для сплати податкового зобов’язання з дотриманням строків визначених податковим законодавством. Відтак, податкове повідомлення-рішення від 12.05.2015р. №0011141502 є протиправним та підлягає скасуванню.
Відповідно до приписів ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду – без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись вимогами ч.3 ст.160, ст.ст.195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,
суд, –
УХВАЛИВ:
1. Апеляційну скаргу Тернопільської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Тернопільській області на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 02.07.2015р. у справі №819/1418/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Торгова група “АРС-Кераміка” до Тернопільської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Тернопільській області про скасування податкового повідомлення-рішення, - залишити без задоволення.
2. Постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 02.07.2015р. у справі №819/1418/15, - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення.
Касаційна скарга подається безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції.
Касаційна скарга на судові рішення подається протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а у разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, з дня складення ухвали в повному обсязі.
Головуючий суддя Н.Г. Левицька
Суддя І.М. Обрізко
Суддя В.П. Сапіга
Повний текст рішення виготовлено 26.04.2016р.
Судове рішення № 57457501, Львівський апеляційний адміністративний суд було прийнято 25.04.2016. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 819/1418/15. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: