Постанова № 57457428, 28.04.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/13835/15 Головуючий у 1-й інстанції: Огурцов О.П.

Суддя-доповідач: Бабенко К.А

ПОСТАНОВА

Іменем України

28 квітня 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Бабенка К.А., суддів: Василенка Я.М., Степанюка А.Г., розглянувши адміністративну справу за апеляційною скаргою Одеської митниці Державної фіскальної служби України на Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 лютого 2016 року у справі за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства "Індустріальні та дистрибуційні системи" до Одеської митниці Державної фіскальної служби України, Митного посту "Іллічівськ" Одеської митниці Державної фіскальної служби України про визнання протиправними дій, скасування Рішення та Картки відмови в прийнятті митної декларації, -

В С Т А Н О В И В:

У зв'язку з неприбуттям жодного з представників осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, відповідно до п. 2 частини першої ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 лютого 2016 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, Відповідачем - Одеською митницею Державної фіскальної служби України подано апеляційну скаргу, в якій він просить судове рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове судове рішення, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити у повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково, судове рішення суду першої інстанції в його резолютивній частині змінити з наступних підстав.

Як вбачається з п. 1.1. Контракту №СТ20-001/1501 від 13 січня 2015 року (надалі - Контракт), копія якого наявна в матеріалах справи (Т.1, а.с.47-54), укладеного між Позивачем, як Покупцем, та ТОВ «Аідіес Боржомі Грузія» (Грузія), як Продавцем, Продавець продає, а Покупець покупає окремими партіями товар в наступному асортименті: мінеральну воду «Боржомі» в скляних пляшках ємністю 0,33 л; мінеральну воду «Боржомі» в скляних пляшках ємністю 0,5 л; мінеральну воду «Боржомі» в РЕТ- пляшках ємністю 0,5 л; мінеральну воду «Боржомі» в РЕТ- пляшках ємністю 0,75 л на умовах СІР Одеса Західна згідно Інкотермс - 2010.

Пунктом 2.4. Контракту передбачено, що загальна його сума складає 50000000,00 дол. США (п'ятдесят мільйонів доларів США).

А пунктом 3.1. Контракту передбачено, що Покупець здійснює повну сплату кожної партії Товару протягом 75 днів з моменту митної очистки вантажу в м. Одеса Україна.

Відповідно до п. 6.1. Контракту, зокрема кожну упаковку Товару Продавець пакує в поліетиленову плівку.

Крім того, 02 березня 2015 року між Позивачем, як Покупцем, та ТОВ «Аідіес Боржомі Грузія» (Грузія), як Продавцем, укладено Додаткову угоду №1 до Контракту №СТ20-001/1501, копія якого також наявна в матеріалах справи (Т.1, а.с.44-46), якою визначено (змінено) ціну товару при перевезенні у звичайних вагонах або контейнерах та яка складає: за одну скляну пляшку мінеральної води «Боржомі» ємністю 0,33 л - 0,37 доларів США; за одну скляну пляшку мінеральної води «Боржомі» ємністю 0,5 л - 0,44 доларів США; за одну РЕТ-пляшку мінеральної води «Боржомі» ємністю 0,5 л - 0,34 доларів США; за одну РЕТ-пляшку мінеральної води «Боржомі» ємністю 0,75 л - 0,50 доларів США.

Також, між Позивачем, як Довірителем, та Дочірнім підприємством «Інтегровані логічні системи», як Повіреним, укладено Договір поруки №ІІСО2 від 01 червня 2014 року, копія якого наявна в матеріалах справи (Т.1, а.с.55-57), згідно з п. 1 якого, зокрема Повірений від імені та в інтересах Довірителя зобов'язується особисто здійснювати процедури декларування товарів та митних формальностей, у тому числі документальне оформлення митних декларацій, додаткових листів до неї, інших документів, що необхідні для подальшого їх надання в митні установи, що перебувають на митній території України.

ТОВ «Аідіес Боржомі Грузія» (Грузія) здійснено поставку товару на митну територію України, для митного оформлення якого 28 березня 2015 року Дочірнім підприємством «Інтегровані логічні системи» від імені та в інтересах Позивача надано Відповідачу - Одеській митниці Державної фіскальної служби України електронну митну декларацію №500040403/2015/001297, копія якої наявна в матеріалах справи (Т.1, а.с.13-14). За зазначеною Декларацією митну вартість товару, що імпортується, визначено Повіреним Позивача за ціною Контракту та до неї додано: Картку обліку особи, яка здійснює операції з товарами №100/2012/0003919 від 16.11.2012 року; вагонну відомість № 59492 від 29.03.2015 року; Накладні ЦІМ/УМВС від 25.03.2015 року № В002089, № В002090, № В002091, № В002092, № В002093, № В002094, № В002095, від 26.03.2015 року № В002098, № В002099, № В002100, № В002101, № В002102; передатну поїздну відомість (документ, який засвідчує факт передання товару/вантажу/ однією залізницею іншій) від 29.03.2015 року № 2; Рахунки-фактури (інвойси) від 23.03.2015 року №GE20150033, №GE20150036; Пакувальні листи від 23.03.2015 року; Додаткову угоду №1 до Контракту №СТ20-001/1501; Контракт №СТ20-001/1501 від 13 січня 2015 року; Договір поруки №ІІСО2 від 01 червня 2014 року; інформацію про позитивні результати здійснення санітарно-епідеміологічного контролю товару № 2720 від 25.03.2015 року; інформацію про позитивні результати здійснення радіологічного контролю № 2720 від 25.03.2015 року; Сертифікати про походження товару форми СТ-1 від 24.03.2015 року № GEO 2015 01/000731, № GEO 2015 01/000732; копії митних декларацій країни відправлення від 25.03.2016 року № C467, від 26.03.2015 року № С478 (Т.1, а.с. 19-63).

02 квітня 2015 року Відповідачем - Митним постом "Іллічівськ" Одеської митниці Державної фіскальної служби України оформлено Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №500040403/2015/00003, копія якої наявна в матеріалах справи (Т.1, а.с.17-18).

Для уточнення вартості задекларованого Позивачем товару, Відповідачем - Одеською митницею Державної фіскальної служби України запропоновано йому надати додаткові документи.

На виконання вимоги Відповідача - Одеської митниці Державної фіскальної служби України, 02 квітня 2015 року Позивачем надано додаткові документи, а саме: Прайс-лист виробника товару від 02.03.2015 року; Розрахунок ціни (калькуляція) №LT32-589/1503 від 26.03.2015 року; Лист від виробника № LT32-591/1503 від 30.03.2015 року; Довіреність №003 від 13.01.2015 року; Лист ПрАТ «ІДС» №201/4-15ц від 27.03.2015 року, копії яких також наявні в матеріалах справи (Т.1, а.с. 64-70). В Листі Позивача, до якого додано зазначені вище документи, зазначено про відсутність можливості надати Відповідачу - Одеській митниці Державної фіскальної служби України виписки з бухгалтерської документації, оскільки Контрактом передбачено здійснення повної оплати кожної партії товару протягом 75 днів з моменту митного очищення і станом на 02.04.2015 року її ще не проведено.

У зв'язку з тим, що надані Позивачем документи містять розбіжності та не містяться всі відомості щодо підтвердження числових значень складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, Відповідачем прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів від 02 квітня 2015 року №5000403/2015/000002/2, копія якого наявна в матеріалах справи (Т.1, а.с.15-16).

Як зазначено в Рішенні Відповідача - Митного посту "Іллічівськ" Одеської митниці Державної фіскальної служби України, за результатом проведеної консультації між органом доходів і зборів та декларантом обрано метод визначення митної вартості - за ціною договору щодо ідентичних товарів. У органу ДФС наявна інформація щодо вартості операцій з ідентичними товарами (МД від 03.02.2015 року №500040403/2015/000472), тому, відповідно до ст. 59 Митного кодексу України можливо застосувати метод за ціною договору щодо ідентичних товарів.

Згідно зі ст. 49 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до частини першої ст.51 Митного кодексу України, митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

А згідно з частиною другою ст.53 Митного кодексу України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до частини першої-третьої ст.54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості; контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу; за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Згідно з частиною першою ст. 55 Митного кодексу України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Відповідно до частини першої-шостої ст. 57 Митного кодексу України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Згідно з частиною другою ст.58 Митного кодексу України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.

Відповідачем - Митним постом "Іллічівськ" Одеської митниці Державної фіскальної служби України в оскарженому Позивачем Рішенні та апеляційній скарзі зазначено, що в інвойсах від 23.03.2015 року №№GE20150033, GE20150036 та Контракті наявні різні зразки підписів іноземної сторони, у зв'язку з чим документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Будь-яких належних та допустимих доказів в розумінні Кодексу адміністративного судочинства України на підтвердження зазначеного Відповідачами до суду не надано, відомості щодо порушення кримінального провадження з цього приводу в матеріалах справи також відсутні.

Більш того, в Листі Міністерства доходів і зборів України «Щодо судових спорів стосовно визначення (коригування) митної вартості товарів" від 07 травня 2015 року №10441/7/99-99-10-03-01-17 зазначено, що виготовлення іноземним контрагентом документів, що підтверджують митну вартість товарів, на різних бланках та підписання їх різними особами за відсутності розбіжностей у числових значеннях не можуть бути підставою для коригування митної вартості товарів. Надаючи правову оцінку вказаним розбіжностям, суди вказують, що такі розбіжності не свідчать про невірні числові значення складових митної вартості товарів та можуть бути зумовлені особливостями організації бухгалтерського обліку та розподілу обов'язків між працівниками відповідного підприємства.

Крім того, Відповідачем - Митним постом "Іллічівськ" Одеської митниці Державної фіскальної служби України в оскарженому Позивачем Рішенні зазначено, що Позивачем не надано на його вимогу доказів витрат за Контрактом відповідної поставки товару.

Проте, положення п. 3.1. Контракту надають право Позивачу здійснити повну сплату кожної партії Товару протягом 75 днів з моменту митної очистки вантажу в м. Одеса Україна, у зв'язку з чим станом на час здійснення митного оформлення 28 березня 2015 року товару у Позивача була відсутня можливість надати відповідні докази сплати коштів за Контрактом, оскільки фактично ці кошти сплачено ним 15 квітня 2015 року, що підтверджується Платіжним дорученням в іноземній валюті №14 від 15 квітня 2015 року, копія якого наявна в матеріалах справи (Т.1, а.с.71).

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що Позивачем належним чином підтверджено заявлену митну вартість товарів, а Відповідачами жодних належних та допустимих доказів правомірності коригування митної вартості імпортованих Позивачем товарів не надано.

Відповідно до частини другої ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, вимоги якої Відповідачами не виконано.

Проте, згідно з частиною другою ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України, суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять. Предметом адміністративного позову в даній справі є, зокрема скасування оскаржених Позивачем Рішення та Картки Відповідача, а відповідно до п. 1 частини другої ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову, зокрема, про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень і його скасування, тобто обов'язковим наслідком визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень є саме його скасування, у зв'язку з чим колегія суддів дійшла висновку про необхідність виходу для повного захисту інтересів Позивача за межі позовних вимог та визнання оскаржених Позивачем Рішення та Картки Відповідача протиправними і їх скасування.

Згідно зі ст. 201 Кодексу адміністративного судочинства України, підставою для зміни постанови або ухвали суду першої інстанції є, зокрема правильне по суті вирішення справи чи питання, але із помилковим застосуванням норм матеріального чи процесуального права.

Судом першої інстанції правильно по суті вирішено справу, але із помилковим застосуванням норм процесуального права, в зв'язку з чим Постанова суду першої інстанції в її резолютивній частині змінюється.

Крім того, Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 01 квітня 2016 року у даній справі, зокрема відстрочено Одеській митниці Державної фіскальної служби України сплату судового збору до закінчення перегляду судового рішення судом апеляційної інстанції.

Згідно з частиною першою ст. 4 Закону України «Про судовий збір» від 8 липня 2011 року № 3674-VI (далі - Закон № 3674-VI), судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до пп.пп. 1), 2) п. 3 частини другої ст. 4 Закону №3674-VI, в чинній на час звернення Позивача до суду першої інстанції з адміністративним позовом редакції, за подання до адміністративного суду адміністративного позову, майнового характеру ставка судового збору становить 2 відсотки розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати (1827 грн.) та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати (4872 грн.), а за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру ставка судового збору становить 0,06 розміру мінімальної заробітної плати (73,08 грн.), тому як мінімальну заробітну плату встановлено Законом України «Про Державний бюджет України на 2015 рік», яка на перше січня 2015 року становить 1218 грн.

А згідно з пп. 2) п. 3 частини другої ст. 4 Закону №3674-VI, в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» від 22.05.2015 року №484-VIII, який набрав чинності 1 вересня 2015 року, тобто на час подачі Відповідачем - Одеською митницею Державної фіскальної служби України апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції, за подання до адміністративного суду апеляційної скарги, зокрема на рішення суду ставка судового збору становить 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні, зокрема позовної заяви.

Відповідно до частини третьої ст. 6 Закону №3674-VI у цій же редакції, за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Оскільки адміністративний позов фактично задоволено повністю, проте зі зміною способу захисту порушеного права Позивача, колегія суддів дійшла висновку про стягнення з Відповідача - Одеської митниці Державної фіскальної служби України відповідної суми судового збору, що підлягає сплаті за подачу апеляційної скарги.

А як вбачається з адміністративного позову, Позивачем заявлено позовні вимоги як майнового характеру (скасування Рішення про коригування митної вартості товарів, яким скориговано митну вартість товарів на 64029,42 USD (465403,02 USD - 401373,6000 USD) х 23,451383, ПДВ у розмірі 20% з якої становить 300315,69 грн.), що і є загальною сумою майнових вимог, так і немайнового (визнання протиправними дій щодо коригування митної вартості товару за митною декларацією №500040403/2015/001244 від 28.03.2015 року; скасування Картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску транспортних засобів комерційного призначення №500040403/2015/00003), у зв'язку з чим за подачу апеляційної скарги Відповідач - Одеська митниця Державної фіскальної служби України мав сплатити судовий збір у сумі 5439,59 грн. (5359,20 грн. (4872 грн. х 110%)) + 80,39 грн. (73,08 грн. (1218,00 грн. х 0,06) х 110 %).

Керуючись ст.ст. 94, 195, 197, 198, 201, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Одеської митниці Державної фіскальної служби України задовольнити частково, Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 лютого 2016 року в її резолютивній частині змінити, замінити в її третьому та четвертому абзацах фразу «Скасувати» на «Визнати протиправним і скасувати».

В іншій частині Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 лютого 2016 року залишити без змін.

Стягнути з Одеської митниці Державної фіскальної служби України (код за ЄДРПОУ 39441717) в дохід Державного бюджету України 5439 (п'ять тисяч чотириста тридцять дев'ять) грн. 59 коп. суми судового збору.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили.

Головуючий суддя Бабенко К.А.

Судді: Василенко Я.М.

Степанюк А.Г.

Головуючий суддя Бабенко К.А

Судді: Степанюк А.Г.

Василенко Я.М.