Ухвала суду № 57457223, 27.04.2016, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

27 квітня 2016 рокусправа № 804/463/16 Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Шальєвої В.А.

суддів: Білак С.В. Олефіренко Н.А.

секретар судового засідання: Царьова Н.П.

за участі представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача Семенко Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду за адресою: м. Дніпропетровськ, пр. імені Газети «Правда», 29, апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.02.2016 р. в справі № 804/463/16 за позовом ОСОБА_3 до Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (далі - ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська) про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення № 0026091702 від 29.12.2015 р. про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб в загальному розмірі 131962,30 грн., в тому числі за основним платежем - 105569,84 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 26392,46 грн., та податкового повідомлення-рішення від 29.12.2015 р. № 0026101792 про застосування до позивача штрафних санкцій в розмірі 510 грн. В обґрунтування позову позивач зазначив, що основною ознакою доходу платника податку як об'єкта та бази оподаткування податком на доходи фізичних осіб, в тому числі у вигляді додаткового блага, є фактичне отримання такого доходу платником податку в грошовій, матеріальній чи нематеріальній формі. Позивач зазначає, що пеня за неналежне виконання боргових зобов'язань за кредитним договором, нарахована банком відповідно до умов договору та анульована за його рішенням, не є доходом платника податків в розумінні Податкового кодексу України, який підлягає оподаткуванню.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.02.2016 р. позов задоволено.

В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати постанову з підстав порушення норм матеріального права, постановити нове рішення про відмову у задоволенні позову, зазначає, що перевіркою встановлено, що позивач повинен був задекларувати дохід, отриманий як додаткове благо у вигляді суми боргу платника податку, анульованого (прощеного) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, у сумі 622261,41 грн., сплатити податок з цього доходу, а також, відобразити у річній податковій декларації вищезазначений дохід та податкове зобов'язання.

В судовому засіданні представник відповідача апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити.

Представник позивача в судовому засіданні просив в задоволенні апеляційної скарги відмовити.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши доводи апеляційної скарги матеріалами справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що між позивачем як позивальником та АТ «Райффайзен Банк Аваль» як кредитором укладено кредитний договір № 014/109932/3174/82 від 30.08.2006 р.

Згідно з повідомленням АТ «Райффайзен Банк Аваль» від 22.10.2012 р. позивачу анульовано (прощено) заборгованість з нарахованої пені за вказаним кредитним договором в сумі 622261,41 грн.

Відповідачем проведено невиїзну позапланову документальну перевірку ОСОБА_3 з питань дотримання вимог податкового законодавства України з податку на доходи фізичних осіб за період з 01.01.2012 р. по 31.12.2012 р., за результатами якої складено акт від 04.12.2015 р. № 1252/1702/НОМЕР_3, яким встановлено порушення позивачем абз. «д» пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164, що призвело до визначення податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на суму 105569,84 грн.; пп. 168.4.5 п. 168.4 ст. 168, абз. «а» п. 176.1 ст. 176 Податкового кодексу України в частині неналежного ведення обліку доходів у 2014 р., що призвело до включення до декларації про майновий стан і доходи за 2014 р. перекручених даних.

За наслідками перевірки відповідачем прийняті податкове повідомлення-рішення № 0026091702 від 29.12.2015 р. про збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб в загальному розмірі 131962,30 грн., в тому числі за основним платежем - 105569,84 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 26392,46 грн., та податкове повідомлення-рішення від 29.12.2015 р. № 0026101792 про застосування до позивача штрафних санкцій в розмірі 510 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що пеня за неналежне виконання боргових зобов'язань за кредитним договором, нарахована банком відповідно до умов договору та анульована за його рішенням, не є доходом платника податків в розумінні Податкового кодексу України, який підлягає оподаткуванню в порядку абз. «д» пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України.

Колегія суддів вважає такий висновок обґрунтованим, з огляду на наступне.

Позивач в силу п. 162.1 ст. 162 Податкового кодексу України є платником податку на доходи фізичних осіб.

Відповідно до пп. 14.1.180 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або не грошовій формі) зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність податковим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV цього Кодексу.

Як встановлено п. 163.1 ст. 163 цього кодексу об'єктами оподаткування резидента є: загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.

За змістом п. 164.1 ст. 164 Податкового кодексу України базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

Загальний місячний оподатковуваний дохід складається із суми оподатковуваних доходів, нарахованих (виплачених, наданих) протягом такого звітного податкового місяця (пп. 164.1.2 п. 164.1 ст. 164).

Види доходів, які включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, визначені пунктом 164.2 статті 164 Податкового кодексу України, згідно з абз. «д» пп. 164.2.17 якого до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді суми боргу платника податку, анульованого (прощеного) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності. Якщо кредитор повідомляє платника податку - боржника рекомендованим листом з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або шляхом надання повідомлення боржнику під підпис особисто про анулювання (прощеного) боргу та включає суму анульованого (прощеного) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було анульовано (прощеного), такий боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації.

Відтак, обов'язок щодо самостійної сплати податку на доходи фізичних осіб у вигляді суми боргу, анульованого (прощеного) кредитором за його самостійним рішенням, отриманого як додаткове благо, виникає у платника податку за наявності таких умов: отримання платником податку доходу, у вигляді суми боргу такого платника податку, анульованого (прощеного) кредитором за його самостійним рішенням; надіслання платнику податку повідомлення про анулювання (прощеного) боргу; включення кредитором суми анульованого (прощеного) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платника податку, за підсумками звітного періоду; відображення платником податків отриманого доходу у річній податковій декларації.

Відповідно до пп. 14.1.54 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України дохід з джерелом їх походження з України - будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні, у тому числі, але не виключно, доходи у вигляді: а) процентів, дивідендів, роялті та будь-яких інших пасивних (інвестиційних) доходів, сплачених резидентами України; б) доходів від надання резидентам або нерезидентам в оренду (користування) майна, розташованого в Україні, включаючи рухомий склад транспорту, приписаного до розташованих в Україні портів; в) доходів від продажу рухомого та нерухомого майна, доходів від відчуження корпоративних прав, цінних паперів, у тому числі акцій українських емітентів; г) доходів, отриманих у вигляді внесків та премій на страхування і перестрахування ризиків на території України; ґ) доходів страховиків - резидентів від страхування ризиків страхувальників - резидентів за межами України; д) інших доходів від діяльності, у тому числі пов'язаних з повною або частковою переуступкою прав та обов'язків за угодами про розподіл продукції на митній території України або на територіях, що перебувають під контролем контролюючих органів (у зонах митного контролю, на спеціалізованих ліцензійних митних складах тощо); е) спадщини, подарунків, виграшів, призів; є) заробітної плати, інших виплат та винагород, виплачених відповідно до умов трудового та цивільно-правового договору; ж) доходів від зайняття підприємницькою та незалежною професійною діяльністю.

За змістом пп. 14.1.56 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України доходи - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах.

В свою чергу, за приписами пп. 14.1.47 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України додаткові блага - кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов'язаний з виконанням обов'язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами цього Кодексу).

Відтак, визначальною ознакою доходу платника податку на доходи фізичних осіб як об'єкта та бази оподаткування податком на доходи фізичних осіб, в тому числі у вигляді додаткового блага, є фактичне отримання такого доходу платником податку в грошовій, матеріальній чи нематеріальній формі.

Сукупність приведених норм податкового законодавства дає суду апеляційної інстанції вважати, що висновок суду першої інстанції, що пеня за неналежне виконання боргових зобов'язань за кредитним договором, нарахована банком відповідно до умов договору та анульована за його рішенням, не є доходом платника податків, який підлягає оподаткуванню в порядку абз. «д» пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України, у розумінні Податкового кодексу України.

Що стосується позовних вимог в частині скасування податкового повідомлення-рішення № 0026101702 про застосування до позивача штрафних санкцій в розмірі 510 грн., колегія суддів зазначає наступне.

З акту перевірки, за наслідками якої прийнято вказане податкове повідомлення-рішення, вбачається, що підставою для висновку про порушення вимог податкового законодавства є недотримання позивачем приписів пп. 168.4.5 п. 168.4 ст. 168, абз. «а» п. 176.1 ст. 176 Податкового кодексу України в частині неналежного ведення обліку доходів у 2014 р., що призвело до включення до декларації про майновий стан і доходи за 2014 р. перекручених даних.

Разом з тим, відповідно до акту перевірки та наказу № 490 від 13.11.2015 р. контролюючим органом здійснена перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на доходи фізичних осіб за 2012 рік, тобто відповідачем встановлено порушення у періоді, якій не підлягав перевірці.

Пунктами 79.1, 79.2 ст. 79 Податкового кодексу України передбачено, що документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

Аналізуючи положення наведених норм Податкового кодексу України, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про протиправність дій контролюючого органу, які виявились у здійсненні перевірки позивача за 2014 р., в той час як наказом начальника контролюючого органу перевірка призначена саме за 2012 р.

Відтак, контролюючим порушено приписи пп. 79.1, 79.2 ст. 79 Податкового кодексу України, відповідно до якого посадовим особа контролюючого органу надається право проведення документальної позапланової невиїзної перевірки виключно на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом.

Доводи апелянта не спростовують висновків суду першої інстанції.

З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови не вбачається.

Керуючись ст. ст. 8, 9, 10, 11, 159, 160, 195, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.02.2016 р. в справі № 804/463/16 залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.02.2016 р. в справі № 804/463/16 за позовом ОСОБА_3 до Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі.

Повний текст ухвали складений 28.04.2016 р.

Головуючий: В.А. Шальєва

Суддя: С.В. Білак

Суддя: Н.А. Олефіренко