Ухвала суду № 57457213, 25.04.2016, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

25 квітня 2016 рокусправа № 804/1706/15

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Гімона М.М.

суддів: Чумака С. Ю. Юрко І.В.

за участю секретаря судового засідання: Федосеєвій Ю.В.

за участю позивача ОСОБА_1, представника третьої особи ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 березня 2016 року по справі № 804/1706/15 за позовом ОСОБА_1 до Державної фіскальної служби України, треті особи - Державна казначейська служба України, ПрАТ "Українська акціонерна страхова компанія "АСКА", Державний виконавець відділу Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Кушнір Людмила Володимирівна про визнання протиправною бездіяльності та стягнення страхової суми,-

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 березня 2016 року у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про зміну способу і порядку виконання судового рішення по справі № 804/1706/15 - відмовлено.

Не погодившись з ухвалою суду, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу та ухвалити нове рішення, яким задовольнити клопотання про зміну способу та порядку виконання судового рішення. Апелянт вважає, що суд першої інстанції невірно застосував норми процесуального права, оскільки не врахував наявність підстав для задоволення клопотання. З наданих матеріалів вбачається, що на підставі постанови суду стягувачу нараховано суму виплати, але через відсутність бюджетних асигнувань боржник не може її виплатити, тому спосіб виконання судового рішення повинен бути змінений із зобов'язання виплатити на стягнення нарахованої суми.

Позивач та представник третьої особи в судовому засіданні підтримали доводи апеляційної скарги та просили скасувати рішення суду.

Інші сторони в судове засідання не з'явилися, про час, дату та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Заслухавши суддю - доповідача, пояснення позивача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що останню необхідно залишити без задоволення з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2015 року по справі №804/1706/15, яка набрала законної сили, позовні вимоги в частині визнання протиправною бездіяльності Міністерства доходів і зборів України по виплаті ОСОБА_1 страхової суми у розмірі 192852,43 грн. та в частині зобов'язання Державної фіскальної служби України розглянути та вирішити питання щодо виплати ОСОБА_1 страхової суми у розмірі 192852,43 грн. задоволено.

На підставі виконавчого листа, виданого за вказаним судовим рішенням, Департаментом державної виконавчої служби Міністерства юстиції України відкрито виконавче провадження №49768221.

З повідомлення Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України вбачається, що Державна фіскальна служба України видала наказ від 26 лютого 2016 року № 27-ф «Про виконання рішення суду», відповідно до якого буде здійснено виплату страхової суми на користь ОСОБА_1.

У зв'язку з тим, що виплата такої суми до теперішнього часу не здійснена, позивач звернувся до суду із заявою про зміну порядку виконання судового рішення.

Відмовляючи в задоволенні подання про зміну способу та порядку виконання судового рішення, суд першої інстанції виходив з відсутності законних підстав для цього.

Суд апеляційної інстанції погоджується з таким висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.

Згідно з частинами першою та другою статті 162 КАС за результатами розгляду звернення особи до суду з адміністративним позовом і в разі його задоволення можуть бути прийняті постанови: 1) про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення; 2) зобов'язання відповідача вчинити певні дії; 3) зобов'язання відповідача утриматись від вчинення певних дій; 4) стягнення з відповідача коштів; 5) тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об'єднання громадян; 6) примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднання громадян; 7) примусове видворення іноземця чи особи без громадянства за межі України; 8) визнання наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень. Суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Відповідно до частини четвертої статті 105 КАС адміністративний позов може містити як вимоги про зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень - прийняти рішення або вчинити певні дії, так і про стягнення з нього коштів на відшкодування шкоди, завданої його незаконним рішенням, дією або бездіяльністю.

Згідно з частиною першою статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист, із поданням, а особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження - із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення.

Під зміною способу і порядку виконання рішення слід розуміти вжиття адміністративним судом нових заходів для реалізації рішення. Ці заходи повинні забезпечити виконання конкретного судового рішення і не поширюватися на правовідносини, які виникли після його ухвалення.

Для відстрочення, розстрочення виконання рішення та зміни способу його виконання є такі підстави: для розстрочення та відстрочення - обставини, що ускладнюють виконання, а для зміни способу і порядку виконання - обставини, які роблять виконання неможливим.

Зміна способу і порядку виконання рішення суду може відбутися шляхом заміни одного заходу примусового виконання судового рішення іншим або коли, при виконанні рішення адміністративного суду, яким присуджені певні речі або кошти, неможливо їх повернути за їх відсутності, що є підставою для звернення стягнення на грошові кошти тощо.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання постанови суду боржником видано наказ від 26 лютого 2016 року № 27-ф «Про виконання рішення суду», відповідно до якого нараховані для виплати на користь ОСОБА_1 страхова сума у розмірі 192852,43 грн.

Отже, виконання постанови суду фактично можливе, а тому відсутні підстави для зміни способу виконання рішення суду.

Аналізуючи норми частини першої статті 263 КАС у системному зв'язку із нормами, які гарантують право на судовий захист і передбачають форми й способи його реалізації, можна дійти висновку, що в контексті спірних правовідносин обставини, якими обґрунтовувалася необхідність зміни способу і порядку виконання судового рішення, не можуть бути підставами для такої зміни, оскільки обраний позивачем спосіб захисту порушеного права не може бути змінений на стадії виконання судового рішення і поза межами судового розгляду позову по суті. Варто також зазначити, що невиконання боржником судового зобов'язання в частині виплати страхової суми через відсутність фінансування на її виплату в розумінні частини першої статті 263 КАС не може бути вагомою причиною для зміни способу і порядку виконання судового рішення, оскільки ця виплата буде виконана при надходженні коштів із Державного бюджету України.

Таким чином, відсутні правові підстави для висновку про неможливість виконання судового рішення, що відповідно до статті 263 КАС було б підставою для зміни порядку його виконання.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, порушень матеріального та процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 24, 195, 199, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 березня 2016 року по справі № 804/1706/15 - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з дня її складення в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлено 28 квітня 2016 року

Головуючий: М.М.Гімон

Суддя: С.Ю. Чумак

Суддя: І.В. Юрко