Ухвала суду № 57457211, 10.03.2016, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

10 березня 2016 рокусправа № 804/16837/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючий суддя: Ясенова Т.І.

судді: Головко О.В. Суховаров А.В.

секретар судового засідання: Троянов А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпропетровську адміністративну справу за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2014 року у справі за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Криворізької південної об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі за текстом - ФОП ОСОБА_1) звернулась до суду з позовом до Криворізької південної об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (далі за текстом - Криворізька південна ОДПІ), в якому просила визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення рішення форми „Ш? №0016681701 від 23.06.2014 про визначення штрафу у розмірі 20% в сумі 6141,09 грн. та податкове повідомлення- рішення форми „Ш? №0016651701 від 23.06.2014 про визначення штрафу у розмірі 10% в сумі 421,59 грн.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2014 року відмовлено у задоволенні адміністративного позову.

В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування судом обставин справи, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що судом першої інстанції під час ухвалення постанови зроблено помилкові висновки щодо обставин справи, оскільки податковий орган як до здійснення перевірки, так і під час її здійснення та прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень діяв не в межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та податковим законодавством.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Судом встановлено, що на підставі пункту 1 та пункту 3 статті 10 Закону України від 4 грудня 1990 року №509-ХІІ „Про державну податкову службу в Україні? зі змінами та доповненнями, підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 та підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI із змінами і доповненнями посадовою особою Криворізької південної ОДПІ проведено камеральну перевірку позивача за звітний період 10.02.2012 - 29.04.2014, назва звітності: податкові декларації про майновий стан і доходи фізичних осіб за результатами річного декларування за 2011р., 2012р.

За результатами камеральної перевірки складено акт №710/171/2544700380 від 19.05.2014, відповідно до висновків якого встановлена несвоєчасна сплата позивачем податку на доходи фізичних осіб за результатами річного декларування

Так, на підставі вищезазначеного акту перевірки податковим органом прийнято оскаржувані податкове повідомлення-рішення від 23.06.14 №0016651701, яким позивача зобов'язано сплатити штраф у розмірі 10% у сумі 421,59 грн. від грошового зобов'язання в розмірі 4215,90 грн. за платежем податок з доходів фізичних осіб., та податкове повідомлення-рішення від 23.06.2014р. № 0016681701, яким позивача зобов'язано сплатити штраф у розмірі 20% у сумі 6 141,09 грн. від грошового зобов'язання в розмірі 30 705,45 грн. за платежем податок з доходів фізичних осіб.

Судом першої інстанції встановлено, що позивачем до відповідача подані: податкова декларація про майновий стан і доходи за 2011р. та Додаток 7 - розрахунок податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб, отриманих фізичною особою-підприємців від провадження господарської діяльності, відповідно до даних графи 8 якого розмір квартальних авансових платежів з податку, що підлягають сплаті до бюджету у наступному за звітним році, тобто у 2012р., дорівнює 372 грн.; податкова декларація про майновий стан і доходи за 2012р. та Додаток 7 - розрахунок податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб, отриманих фізичною особою - підприємців від провадження господарської діяльності, відповідно до даних графи 8 якого розмір квартальних авансових платежів з податку, що підлягають сплаті до бюджету у наступному за звітним році, тобто у 2013р., дорівнює 8111,80 грн.

Згідно пункту 20.1.4 статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право поводити перевірки платників податку (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Відповідно до статті 36 ПК України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором. Податковий обов'язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом. Виконання податкового обов'язку може здійснюватися платником податків самостійно або за допомогою свого представника чи податкового агента. Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Пунктом 54.1 статті 54 ПКУ визначено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Грошовим зобов'язанням платника податків законодавець визначає суму коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (пп.14.1.39).

Відповідно до пункту 57.1 статті 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України передбачено, що органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові, виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби.

Відповідно до підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні органу державної податкової служби виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків.

Згідно положень статті 76 Податкового кодексу України камеральна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.

Відповідно до пункту 86.2 статті 86 Податкового кодексу України за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації в органі державної податкової служби вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному ст. 42 цього Кодексу

Відповідно до пункту 126.1. статті 126 ПКУ у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: - при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; - при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Відповідно до пункту 177.5 статті 177 ПК України фізичні особи-підприємці подають до контролюючого органу податкову декларацію за місцем своєї податкової адреси за результатами календарного року у строки, встановлені цим Кодексом для річного звітного податкового періоду, в якій також зазначаються авансові платежі з податку на доходи.

Пунктом 177.5.1 статті 177 ПК України передбачено, що авансові платежі з податку на доходи фізичних осіб розраховуються підприємцем самостійно, але не менш як 100 % річної суми податку з оподатковуваного доходу за минулий рік (у співставних умовах), та сплачуються до бюджету по 25 % щокварталу (до 15 березня, до 15 травня, до 15 серпня і до 15 листопада). У разі зменшення суми отриманого доходу за попередній календарний квартал поточного року більше ніж на 20% у порівнянні з розрахунковою очікованою сумою доходу на такий квартал платник податку має право зменшити суму авансового платежу, що підлягає сплаті у наступний строк, встановлений цим підпунктом, пропорційно зменшенню суми зазначеного доходу. Для такого зменшення суми авансового платежу фізичною особою - підприємцем до настання строку сплати такого авансового платежу до контролюючого органу подається заява у довільній формі, що містить розрахунок зменшення суми авансового платежу та коротке пояснення обставин, що призвели до зменшення суми отриманого доходу.

Отже, квартальні авансові платежі з податку на доходи фізичних осіб, самостійно розраховані підприємцем та визначені в декларації, є узгодженою сумою грошових зобов'язань.

Відповідно до картки особового рахунку платника податку - позивача, визначені ним у наведених вище деклараціях авансові платежі сплачені ним з порушенням строків, визначених приписами пункту 177.5.1 статті 177 ПКУ, а саме сума в розмірі 30 705,45 грн. сплачена із затримкою більше 30 календарних днів, сума в розмірі 4 215,90 грн. - із затримкою до 30 календарних днів, що позивачем не спростовано.

Таким чином, позивачем порушено граничний термін сплати податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб в розмірі 30705,45 грн. на строк більше 30 календарних днів та в розмірі 4215,90 грн. на строк до 30 днів, у зв'язку з чим відповідачем правомірно застосовані штрафні санкції.

Дії щодо проведення перевірки є частиною процесу реалізації податковим органом повноважень, наданих йому чинним законодавством. Порушення під час проведення перевірки, при врученні акту перевірки, прийнятті та врученні податкового повідомлення-рішення не можуть бути підставою для скасування рішення, прийнятого за наслідками такої перевірки, якщо ці порушення не потягли за собою невірних висновків, а отже оскаржувані податкові повідомлення - рішення є правомірними

Враховуючи встановлені обставини справи, оцінивши докази у справі в їх сукупності та норми чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про правомірність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції вірно встановлено обставини справи та правильно застосовано до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують. Підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні.

Керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст.ст.200, 205, 206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2014 року у справі № 804/16837/14 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: Т.І. Ясенова

Суддя: О.В. Головко

Суддя: А.В. Суховаров