Постанова № 57456344, 08.04.2016, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 819/150/16

08 квітня 2016 р.м. ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд, в складі:

головуючого судді Білоус І.О.

розглянувши у письмовому провадженні в місті Тернополі адміністративну справу за позовом Державного вищого навчального закладу "Тернопільський державний медичний університет імені І. Я. Горбачевського Міністерства охорони здоров'я України" до Першого відділу Державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції про визнання дій неправомірними та скасування постанови, -

ВСТАНОВИВ:

Державний вищий навчальний заклад "Тернопільський державний медичний університет імені І.Я. Горбачевського Міністерства охорони здоров'я України" (далі - ДВНЗ «ТДМУ ім.І.Я. Горбачевського МОЗ України») звернувся до суду з адміністративним позовом до Першого відділу Державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції (далі - Перший відділ ДВС Тернопільського МУЮ) про визнання дій неправомірними та скасування постанов.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на підставі рішення Господарського суду Тернопільської області видано наказ про стягнення заборгованості з позивача на користь КП «Тернопільводоканал». Останній звернувся з даним наказом до виконавчої служби для його виконання. Постановою від 20.08.2015 р. відкрито виконавче провадження № 48478558. Позивач заперечує проти дій відповідача та просить суд скасувати постанови, з підстав того що від є бюджетною установою, а згідно норм Закону України «Про виконавче провадження», рішення про стягнення коштів з бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів. Тому, позивач вважає що кошти повинні бути перераховані казначейством а не ДВНЗ «ТДМУ ім. І. Я. Горбачевського МОЗ України», що й було зроблено в подальшому.

В ході розгляду справи позивач подав заяву про уточнення позовних вимог, в якій просить суд визнати дії головного державного виконавця Першого відділу державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції Максимлюка В.І. неправомірними та визнати незаконними та скасувати постанови про відкриття виконавчого провадження від 20.08.2015 р. та від 06.11.2015 р., постанову про стягнення з боржника виконавчого збору від 02.10.2015 р., постанову про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій від 02.10.2015 р., постанову про арешт коштів боржника від 02.10.2015 р., крім того просить стягнути судові витрати з відповідача.

Представник позивача у судове засідання не з'явився подав заяву в якій просить слухати справу без його участі позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився просив суд слухати справу за відсутності представника. Проти позову заперечив, подав заперечення в якому вказав, що виконавцем при винесенні оскаржуваних постанов дотримано вимог Закону України «Про виконавче провадження».

Відповідно до ч. 4 ст. 122 КАС України особа, яка бере участь у справі має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Згідно із ч. 4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. Як передбачено ч. 1 ст. 41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Таким чином, судовий розгляд даної справи здійснено в порядку письмового провадження на підставі наявних у ній доказів, без фіксування адміністративного процесу технічними засобами.

При вирішенні питання щодо визнання поважними причин пропуску звернення позивача до суду за захистом його порушеного права, суд, проаналізувавши обставини справи, підтверджені відповідними письмовими доказами та зміст норм процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України ( далі - КАС України) адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Ч. 3 ст. 99 КАС України встановлено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Частиною 2 ст. 181 КАС України встановлений десятиденний строк поданя позовної заяви щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності державної виконавчої служби. Судом встановлено, та підтверджується матералами адміністративної справи, що з моменту відкриття виконавчого провадження щодо виконання наказу про стягнення заборгованості з позивача на користь КП «Тернопільводоканал» позивачем вживалися дії щодо врегулювання питання належного визначення підвідомчісти виконання даного наказу, які потягли за собою повернення виконавчого документу стігувачу (Постанова Головного державного виконавця Першого відділу ДВС ТМУЮ 29.10.2015 р.) В подальшому, 01.12.2015 р. з метою захисту своїх порушених прав, позивач звертався із адміністративним позовом до Першого відділу Державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції про визнання дій неправомірними та скасування постанов, який 27.01.2016 р. залишено без розгляду.

Відповідно до ч. 2 ст. 8 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику суду як джерело права.

У Рішенні Європейського суду з прав людини по справі "Іліан проти Туреччини" зазначено, що правило встановлення обмежень доступу до суду у зв"язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватись з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру, перевіряючи його виконання слід звертати увагу на обставини справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

Зважаючи на то, що позивачем вживалися дії щодо врегулювання питання належного визначення підвідомчісти виконання даного наказу, які потягли за собою повернення виконавчого документу стігувачу та дії щодо захисту порушеного права у суді, враховуючи правову позицію Європейського суду з прав людини та з огляду на вищенаведені норми КАС України, суд приходить до висновку про наявність поважних причин для пропуску позивачем передбаченого ч. 5 ст. 99 КАС України строку звернення із даним адміністративним позовом.

Суд, вивчивши доводи позову та заперечень проти позову, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, при прийнятті рішення виходить з наступних підстав та мотивів

Судом встановлено, що 23.06.2015 р. Господарський суд Тернопільської області ухвалив рішення, яким зобов'язав стягнути з ДВНЗ «ТДМУ ім. І.Я. Горбачевського МОЗ України» на користь КП «Тернопільводоканал» 6176,72 грн. - основного боргу, 816,48 грн. - пеню, 2 168, 96 грн. - інфляційних нарахувань та 115, 79 грн. - 3% річних та 1 827, 00 грн. в повернення сплаченого судового збору.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 29.09.2015 р. рішення Господарського суду Тернопільської області залишено без змін.

7.07.2015 р., на підставі зазначеного рішення КП «Тернопільводоканал» одержало у Господарському суді Тернопільської області Наказ № 921/550/15-г/11 від 7.07.2015 р., який подало до Першого відділу державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції для стягнення вищезазначених коштів.

20.08.2015 р. державним виконавцем Першого відділу ДВС Тернопільського МУЮ винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 48478558 на підставі наказу № 921/550/15-г/11 виданого 7.07.2015 р. про стягнення з ДВНЗ «ТДМУ ім. І.Я. Горбачевського МОЗ України» на користь КП «Тернопільводоканал» 6176,72 грн. - основного боргу; 816,48 грн. - пеню; 2168,96 грн. - інфляційних нарахувань та 115, 79 грн. - 3% річних та 1 827 грн. в повернення сплаченого судового збору. Боржнику встановлено термін добровільного виконання до 27.08.2015 р.

Після відкриття провадження у виконавчому провадженні № 48478558 державним виконавцем Першого відділу ДВС Тернопільського МУЮ прийнято наступні постанови:

- постанова від 02.10.2015 р. про арешт коштів боржника;

- постанова від 02.10.2015 р. про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій;

- постанова від 02.10.2015 р. про стягнення з боржника виконавчого збору.

В подальшому 28.10.2015 р. КП «Тернопільводоканал» звернувся із заявою до Першого відділу ДВС Тернопільського МУЮ в якому просив на підставі пп. 1 п. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» повернути виконавчий документ стягувану у справі № 921/550/15-г/11 виданий 7.07.2015 р.

29.10.2015 р. державним виконавцем Першого відділу ДВС Тернопільського МУЮ Максимлюком В. І. прийнято постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві у виконавчому провадженні № 48478558.

Після цього, представник КП «Тернопільводоканал» передав виконавчий документ (наказ № 921/550/15-г/11 від 7.07.2015 р.) до казначейства, та йому перерахували усі заборговані кошти.

Державним виконавцем Першого відділу ДВС Тернопільського МУЮ Максимлюк В.І. 6.11.2015 р. на підставі постанови від 02.10.2015р. № 48478558 про стягнення з ДВНЗ «ТДМУ ім. І.Я. Горбачевського МОЗ України» виконавчого збору в розмірі 1110,49 грн. відкрито виконавче провадження № 49186328 та 02.10.2016 р. та відкрито виконавче провадження № 49186266 про стягнення з ДВНЗ «ТДМУ ім. І.Я. Горбачевського МОЗ України» витрат на проведення виконавчих дій в сумі 100 грн.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з вимогами ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Суд зобов'язаний перевірити дотримання суб'єктом владних повноважень вказаних критеріїв при прийнятті оскаржуваних рішень.

У відповідності до положень ч. 1, 2 ст. 181 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб. Позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначені в Законі України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999 р. № 606-ХІV.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України "Про виконавче провадження", рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Згідно п. 12 ст. 2 Бюджетного кодексу України (далі - БК України) «бюджетні установи - органи державної влади, органи місцевого самоврядування, а також організації, створені ними у встановленому порядку, що повністю утримуються за рахунок відповідно державного бюджету чи місцевого бюджету».

ДВНЗ «ТДМУ ім. І. Я. Горбачевського МОЗ України» створене відповідно до Постанови Ради Міністрів УРСР № 343 від 12.04.1957 р. та повністю утримується за рахунок коштів державного бюджету.

Відповідно до статті 43 БК України при виконанні державного бюджету і місцевих бюджетів застосовується казначейське обслуговування бюджетних коштів». Підпунктами 1 та 4 пункту 1 вказаної статті передбачено, що «казначейське обслуговування бюджетних коштів передбачає розрахунково-касове обслуговування розпорядників і одержувачів бюджетних коштів, а також інших клієнтів відповідно до законодавства; здійснення інших операцій з бюджетними коштами.

Згідно з абз. 7 ст. 43 БК України в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, бюджетним установам відкриваються рахунки у встановленому законодавством порядку.

Згідно з підпунктом 4 п. 1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі пред'явлення виконавчого документа до органу державної виконавчої служби не за місцем або не за підвідомчістю виконання рішення.

Виходячи з вищенаведеного, та враховуючи те, що позивач є бюджетною установою та обслуговується Головним управлінням Державної казначейської служби України у Тернопільській області, суд приходить до висновку що відповідачем виконавче провадження № 48478558 відкрито із порушенням правил підвідомчісті.

Відтак, з наведених вище підстав, суд приходить до переконання про протиправність оскаржуваних постанов державного виконавця, прийнятих у виконавчому провадженні № 48478558 та прийнятих на їх підставі постанов від 06.11.2015 р., виконавчих провадженнях № № 49186328, № 49186266.

Відповідно до ст.104 КАС України до адміністративного суду має право звернутися з адміністративним позовом особа, яка вважає, що порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин.

Згідно ст. 69 КАС доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи. При цьому належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Разом з тим, у задоволенні позовних вимог про визнання протиправними дій Головного державного виконавця Першого відділу ДВС ТМУЮ Максимлюк В. І. протиправними слід відмовити, оскільки публічно-правовий спір між сторонами фактично виник з приводу постанови державного виконавця якими (а не діями щодо їх винесення) порушено права позивача, та яким суд дав правову оцінку. В даному випадку дії державного виконавця є невід'ємною складовою частиною процедури винесення постанови та самі по собі ніяк не впливають на наявні у позивача права, не створюють для нього додаткових обов'язків, не визначають правову поведінку позивача, а тому, не можуть бути самостійним предметом судового розгляду у розумінні КАС України.

Виходячи з вищенаведеного, суд приходить до висновку, що вимоги позивача підлягають до часткового задоволення.

Керуючись ст.ст. 94,158-167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправними та скасувати постанови державного виконавця Першого відділу державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції Максимлюка В. І.,

- постанову № 48478558 від 20.08.2015 р. про відкриття виконавчого провадження;

- постанову № 48478558 від 02.10.2015р. про арешт коштів боржника;

- постанову № 48478558 від 02.10.2015р. про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій;

- постанову № 48478558 від 02.10.2015р. про стягнення з боржника виконавчого збору;

- постанову № 49186328 від 06.11.2015р. про відкриття виконавчого провадження;

- постанову № 49186266 від 06.11.2015р. про відкриття виконавчого провадження.

Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд в порядку і строки, передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Білоус І.О.

копія вірна

Суддя Білоус І.О.