Постанова № 57456252, 26.04.2016, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 808/4364/15

26 квітня 2016 року 14год. 59хв. м. Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі судді Дуляницької С.М., за участю секретаря судового засідання Філоненко Ю.М. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник Самойленко І.І.

відповідача: представник Воронкова Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Приватного підприємства "Виробничо-будівельне підприємство "Мегаполіс"

до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Запоріжжя Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000252201 від 03.02.2015 , -ВСТАНОВИВ :

Приватне підприємство "Виробничо-Будівельне підприємство "Мегаполіс" (далі позивач, ПП "ВБП "Мегаполіс") звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі - відповідач, ДПІ у Шевченківському районі м.Запоріжжя), в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000252201.

Провадження у даній справі зупинялося до набрання законної сили судовим рішенням у справі №808/4326/15, в якій позивач оскаржував рішення відповідача про відмову в застосуванні податкового компромісу. Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 14.09.2015, яка залишена без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 03.12.2015, у задоволенні позову відмовлено (а.с.68-69 том 1).

Представник позивача в обґрунтування позовних вимог зазначає про помилковість висновків податкового органу, викладених в акті, складеному за результатами позапланової документальної невиїзної перевірки позивача з питань своєчасності, достовірності та повноти нарахування та сплати до бюджету податку на додану вартість під час взаємовідносин з ПП "БТФ "Еліпс" та ПП "Ашенві" за період з 01.03.2008 по 30.06.2009, оскільки податковий кредит позивачем був сформований на підставі належно оформлених податкових накладних. Порушення порядку здійснення господарської діяльності контрагентами не впливають на результати діяльності позивача. Зважаючи, що всі первинні документи у позивача були вилучені, відповідач не міг провести саме документальну перевірку. Наказ на перевірку позивачу не надавався. Оскаржуване податкове повідомлення-рішення відповідачем прийнято через 374 дні від отримання позивачем акта перевірки, що суперечить ст. 86 Податкового кодексу України (далі - ПК України). В оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні зазначено, що таке прийнято на підставі вироку суду, однак такий вирок відсутній. За наведених підстав представник позивача просить позовні вимоги задовольнити.

Відповідач подав письмові заперечення проти позову. Представник відповідача в судовому засіданні пояснив, що перевірка позивача проведена на підставі постанови слідчого в порядку п. 78.1.11 ПК України. Повідомлення та копію наказу на перевірку направлено позивачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення. В ході проведення перевірки було встановлено, що документи, на підставі яких позивачем сформовано податковий кредит від ПП "БТФ "Еліпс" та ПП "Ашенві" підписані не уповноваженими особами, що свідчить про безпідставність формування податкового кредиту на підставі таких документів. Враховуючи, що перевірка позивача була проведена на підставі пп. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 ПК України та на підставі постанови слідчого, винесеної в межах кримінального провадження відносно директора ПП "ВБП "Мегаполіс", за результатами зазначеної перевірки податкове повідомлення-рішення не приймалося, матеріали справи були передані до слідчого відділу ДПІ у Жовтневому районі. 26.01.2015 відповідачем було отримано інформацію про набрання законної сили ухвалою Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 11.06.2014, згідно з якою закрито провадження № 32013080020000047 відносно ОСОБА_3, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 212 Кримінального кодексу України у зв'язку з закінченням строків давності для притягнення до кримінальної відповідальності. При цьому судом встановлено, що будь-які товари, роботи чи послуги від ПП "БТФ "Еліпс" та ПП "Ашенві" не поставлялись та не надавались. Відповідно до пп. 86.9 ст. 89 ПК України податкове повідомлення-рішення приймається за результатами перевірки, проведеної в порядку пп. 78.1.11 ПК України протягом 10 робочих днів з дня наступного, за днем отримання контролюючим органом відповідного судового рішення, що набрало законної сили. А відтак, відповідачем правомірно прийнято податкове повідомлення-рішення. Просить у задоволенні позову відмовити повністю.

Розглянувши матеріали справи, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку, що в задоволенні адміністративного позову слід відмовити. При цьому суд виходить з такого.

В період з 21.01.2014 по 22.01.2014 працівниками податкового органу на підставі пп. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 ПК України та постанови старшого слідчого 2-го відділу СУ ФР ДПІ у Жовтневому районі м.Запоріжжя ГУ Міндоходів у Запорізькій області проведено позапланову документальну невиїзну перевірку ПП "БВП "Мегаполіс" з питань своєчасності, достовірності та повноти нарахування та сплати до бюджету податку на прибуток та податку на додану вартість під час взаємовідносин з ПП "БТФ "Еліпс" та ПП "Ашенві" за період з 01.03.2008 по 30.06.2009, результати якої оформлено актом перевірки від 24.01.2014 № 12/2201/34068009 (а.с.10-27).

Перевіркою встановлено, що в порушення пп. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" позивачем занижено суму податку на додану вартість на загальну суму 759413 грн.

До таких висновків контролюючий орган дійшов аналізуючи господарські операції позивача з ПП "БТФ "Еліпс" та ПП "Ашенві2, які, як зазначає відповідач, були зареєстровані без наміру здійснення підприємницької діяльності, а з метою використання їх реквізитів і розрахункових рахунків для перерахування грошових коштів.

Матеріали перевірки відповідачем передано до органу, що проводив розслідування.

29.01.2015 на адресу контролюючого органу надійшла копія ухвали суду віл 11.06.2014 відносно ОСОБА_3 з повідомленням про набрання законної сили (а.с.54, 55 том 1).

03.02.2015 відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення № 0000252201, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 949266,25 грн., з яких 795413 грн. - основний платіж, 189853,25 грн. - штрафні санкції.

Позивач, не погодившись з податковим повідомленням-рішенням, оскаржив його в судовому порядку.

Надаючи оцінку оскаржуваному податковому повідомленню-рішенню суд зазначає таке.

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" № 168/97-ВР (який регулював порядок формування податкового кредиту до 1 січня 2011 року, далі - Закон № 168-97-ВР) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду, зокрема у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону № 168/97-ВР не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 пункту 7.2 цієї статті). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Підпунктом 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 зазначеного Закону встановлено, що податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення [стаття 1 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (далі - Закон № 996-XIV)].

Згідно із частинами першою та другою статті 9 Закону № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом перевірки позивача були взаємовідносини з ПП "БТФ «Еліпс" та ПП "Ашенві" за період з 01.03.2008 по 30.06.2009.

Щодо підтвердження вчинених господарських операцій первинними документами представник позивача вказав, що 30.10.2013 в приміщенні ПП "ВБП "Мегаполіс" був проведений обшук та всі первинні документи і комп'ютери з бухгалтерськими базами, що належить ПП "ВБП "Мегаполіс" згідно протоколу обшуку від 30.10.2013 були вилучені.

Судом вживалися заходи щодо витребування таких документів. Від Запорізької місцевої прокуратури № 1 надійшли копії: податкової накладної № 1703-5 від 17.03.2008, виписаної ПП "БТФ "Еліпс" на суму ПДВ 49435,40 грн.; податкової накладної № 1703-3 від 17.03.2008, виписаної ПП "БТФ "Еліпс" на суму ПДВ 18426,60 грн.; податкової накладної № 1703-4 від 17.03.2008, виписаної ПП "БТФ "Еліпс" на суму ПДВ 33564,60 грн.; податкової накладної № 11035 від 11.03.2008, виписаної ПП "БТФ "Еліпс" на суму ПДВ 12479,20 грн.; податкової накладної № 3037 від 03.03.2008, виписаної ПП "БТФ "Еліпс" на суму ПДВ 19248,40 грн.; копії актів погашення зустрічних однорідних вимог, копії реєстрів виданих та отриманих податкових накладних (а.с.12-40 том 2).

Позивачем до матеріалів справи надано копії документів на підтвердження того, що роботи по договорах субпідряду з ПП "БТФ "Еліпс" та ПП "Ашенві" позивачем були використані в господарській діяльності (а.с.110-235 том 1).

Позивачем до податкового кредиту включені суми ПДВ по господарських операціях з ПП "БТФ "Еліпс" та ПП "Ашенві" на загальну суму 795413 грн., що позивачем не заперечується.

Суд враховує поважність причин ненадання позивачем первинних документів на підтвердження господарських операцій з ПП "БТФ "Еліпс" та ПП "Ашенві", оскільки такі документи були вилучені згідно протоколу обшуку від 30.10.2013 (а.с.105-109 том 1).

Однак, суд не може дійти висновку про реальне виконання умов договорів між позивачем та ПП "БТФ "Еліпс" та ПП "Ашенві", виконання останніми робіт, оскільки ухвалою Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 11.06.2014 № 336/1128/14-к (пр.1-кп/336/300/2014) встановлено, що ОСОБА_3, займаючи посаду ПП "ВБП "Мегаполіс", будучи особою, відповідальною за дотримання порядку ведення та достовірність податкового обліку, з метою заниження сум належних до сплати податкових зобов'язань шляхом завищення податкового кредиту по податку на додану вартість, усвідомлюючи, що фактично будь-які товари, роботи чи послуги від ПП "БТФ «Еліпс" та ПП "Ашенві" ПП "БВП "Мегаполіс" не поставлялись та не надавались, з метою ухилення від сплати податку на додану вартість умисно вніс до декларації з ПДВ за березень 2008 року, за квітень 2008 року, за травень 2008 року, за червень 2008 року, за липень 2008 року, за жовтень 2008 року, за грудень 2008 року, за січень 2009 року, за березень 2009 року, за квітень 2009 року, за червень 2009 року відомості щодо зазначених операцій, що призвели до ненадходження до бюджету сум податку на додану вартість на загальну суму 759413 грн. Допитаний в судовому засіданні підозрюваний вину у вчиненні скоєного злочину визнав, вказавши, що протягом 2008-2009 року між ПП "БВП "Мегаполіс" та ПП "БТФ "Еліпс" та ПП "Ашенві" були укладені договори на поставку товарів, виконання робіт та надання послуг, але фактично будь-які товари, роботи чи послуги від вказаних підприємств не надавались та не виконувались, роботи виконувались працівниками ПП "БВП "Мегаполіс", однак в деклараціях з ПДВ за 2008-2009 роки відомості щодо цих операцій були внесені з метою зменшення податкових зобов'язань (а.с.26 том 1). Вказаною ухвалою ОСОБА_3 звільнено від кримінальної відповідальності відповідно до ст. 49 КК України (у зв'язку із закінченням строків давності).

Наведені обставини свідчать про те, що господарські операції між позивачем та його контрагентами не були реальними, оформлялись лише документально і були спрямовані на отримання необґрунтованої податкової вигоди.

Вказане дає підстави для висновку про те, що первинні документи, які стали підставою для формування податкового кредиту, не можуть вважатися належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, а тому віднесення відображених у них сум ПДВ до податкового кредиту є безпідставними.

Щодо покликань позивача не те, що йому не направлено копію наказу та направлення, суд зазначає, що в матеріалах справи містяться докази направлення вказаних документів позивачу (а.с.56-57 том 1).

Щодо покликання позивача на строки прийняття податкового повідомлення-рішення, суд зазначає таке.

Відповідно до п. 86.9 ст. 86 ПК України (в редакції, чинній на момент правовідносин) у разі якщо грошове зобов'язання розраховується контролюючим органом за результатами перевірки, проведеної з обставин, визначених підпунктом 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, щодо кримінального провадження, у якому розслідується кримінальне правопорушення стосовно посадової особи (посадових осіб) платника податків (юридичної особи) або фізичної особи - підприємця, що перевіряється, предметом якого є податки та/або збори, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки приймається таким контролюючим органом протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання цим контролюючим органом відповідного судового рішення (обвинувальний вирок, ухвала про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами), що набрало законної сили.

В матеріалах справи міститься копія супровідного листа Шевченківського районного суду м.Запоріжжя, яким направлено відповідачу копію ухвали суду від 11.06.2014 відносно ОСОБА_3 (а.с.55 том 1). На вказаній копії міститься відбиток штампу реєстрації вхідної кореспонденції, з якого вбачається, що податковий орган отримав копію ухвали 29.01.2015. Податкове повідомлення-рішення відповідачем прийнято 03.02.2015. А відтак, контролюючий орган не порушив строки прийняття податкового повідомлення-рішення.

Крім того, відповідно до пп. 58.4 ст. 54 ПК України, у разі коли судом за результатами розгляду кримінального провадження про кримінальне правопорушення, предметом якого є податки, збори, винесено обвинувальний вирок, що набрав законної сили, або винесено рішення про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами, відповідний контролюючий орган зобов'язаний визначити податкові зобов'язання платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов'язань за якими встановлена судовим рішенням, та прийняти податкове повідомлення-рішення про нарахування платнику таких податкових зобов'язань і застосування стосовно нього штрафних (фінансових) санкцій у розмірах, визначених цим Кодексом.

Щодо дотримання відповідачем строку, передбаченого ст. 102 ПК України суд зазначає, що відповідно до пп. 102.2.2 п. 102.2 ст. 102 ПК України грошове зобов'язання може бути нараховане або провадження у справі про стягнення такого податку може бути розпочате без дотримання строку давності, визначеного в абзаці першому пункту 102.1 цієї статті, якщо посадову особу платника податків (фізичну особу - платника податків) засуджено за ухилення від сплати зазначеного грошового зобов'язання або у кримінальному провадженні винесено рішення про його закриття з нереабілітуючих підстав, яке набрало законної сили.

Щодо покликань позивача на зазначення в податковому повідомленні-рішенні про вирок суду, якого не було, представник відповідача в судовому засіданні пояснив, що в податковому повідомленні-рішення допущено описку, оскільки підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення була ухвала Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 11.06.2014 по справі № 336/1128/14-к (№ 1-кп-336/300/2014). А відтак, суд вказує, що описки, допущені при оформленні акта перевірки чи податкового повідомлення-рішення не можуть бути підставою для визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, оскільки в даному випадку такі описки не впливають на правильність збільшення позивачу грошових зобов'язань.

А відтак, суд дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення від 03.02.2015 № 0000252201 є правомірним, підстави для його скасування, а відтак і для задоволення позову, відсутні.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя С.М.Дуляницька