Постанова № 57456240, 26.04.2016, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 квітня 2016 року 10 год. 20 хв. Справа № 808/1200/16 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Каракуші С.М.

за участю секретаря Рибакової М.В.

представника позивача Рикова В.Ю.

представника відповідача Харченко Р.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «КЛІОН»

до: Запорізької митниці ДФС

про: визнання протиправними та скасування рішень

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «КЛІОН» (далі - позивач або ТОВ «КЛІОН») звернулось з адміністративним позовом до Запорізької митниці ДФС (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування Рішення про коригування митної вартості товарів № 112050000/2015/000313/2 від 13.10.2015 та Картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 112050000/2015/00618 від 13.10.2015.

Вказуючи на те, що при митному оформленні товару ТОВ «КЛІОН» були подані всі необхідні документи для визначення митної вартості за першим методом, та відповідачем не було обґрунтовано, що документи, подані для митного оформлення є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, а також на те, що щодо виявлених розбіжностей підприємством було надано відповідні документи, що усували виявлені розбіжності та додатково підтверджували заявлену митну вартість, позивач вважає прийняті відповідачем Рішення про коригування митної вартості товарів і Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення протиправними, просить їх скасувати.

Представник позивача в судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі, надав пояснення в їх обґрунтування, аналогічні викладеним у позовній заяві.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечувала у повному обсязі, про що подала заперечення на адміністративний позов, відповідно до яких позов не визнає, просить у його задоволенні відмовити, вважає оскаржувані рішення такими, що прийняті обґрунтовано, а тому підстав для їх скасування не вбачає. Також вказує на ту обставину, що надані документи для підтвердження рівня митної вартості товару (первинні та додатково надані) не дали можливості Запорізькій митниці ДФС остаточно упевнитись в достовірності визначеної декларантом митної вартості товару, у зв'язку з чим було застосовано наявну в Запорізькій митниці ДФС інформацію щодо раніше визнаних/визначених митних вартостей за основним та другорядними методами (а.с. 79-82).

Вислухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 30.04.2015 між ТОВ «КЛІОН» (Покупець) та Айсленд Пеладжік єхф., Ісландія (Продавець) укладено Контракт № 184F/2015І, відповідно до умов якого Продавець зобов'язується передати у власність Покупцеві, а Покупець зобов'язується прийняти у власність від Продавця заморожену чи охолоджену рибу різних видів та морепродукти (далі - товари). Умови поставки кожної партії товару, найменування товару, кількість, ціна, вартість кожної партії товару, строки проведення розрахунків, строки відвантаження чи доставки товару, відправник та інші суттєві умови поставки визначаються сторонами шляхом переговорів та після узгодження вказуються в інвойсах на кожну партію товару, які є невід'ємною частиною Контракту. Поставка здійснюється у відповідності до Правил Інкотермс в редакції 2010 року. Перевезення товару може здійснюватися морським, автомобільним, залізничним чи авіаційним транспортом, про що зазначається в інвойсі. Датою поставки вважається дата, що вказана у товарно-транспортній накладній. За дорученням Продавця безпосереднім відправником може бути інша компанія, про що зазначається в інвойсі на поставку товару. Загальна сума Контракту встановлюється відповідно до суми всіх оплачених інвойсів Контракт набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2016 (а.с. 20-28).

Згідно з Інвойсом № SR010829 від 30.09.2015 товар, що поставлявся - морожена скумбрія б/г, б/п 200-400 гр. у кількості 886 карт. короба по 22 кг, вага нетто 19492 кг, ціна - 0,95 USD, загальна вартість товару 18517,40 USD. Умови поставки: FCA Клайпеда, Литва. Країна походження: Ісландія. Дата відвантаження: 40-й 2015 року. Умови оплати: відстрочка платежу протягом 45 календарних днів з дати інвойсу. Можливі зміни в графіку платежів за узгодженням сторін. Перевезення товарів від продавця покупцеві здійснюватимуться автомобільним або залізничним транспортом. (а.с. 25).

Згідно з Інвойсом № SR0108 від 30.09.2015 товар, що поставлявся - морожена скумбрія б/г, б/п 200-400 гр. у кількості 886 карт. короба по 22 кг, вага нетто 19492 кг, ціна - 0,95 USD, загальна вартість товару 18517,40 USD. Умови поставки: FCA Клайпеда, Литва. Країна походження: Ісландія. Дата відвантаження: 40-й 2015 року. Умови оплати: відстрочка платежу протягом 45 календарних днів з дати інвойсу. Можливі зміни в графіку платежів за узгодженням сторін. Перевезення товарів від продавця покупцеві здійснюватимуться автомобільним або залізничним транспортом. (а.с. 26).

Для здійснення митного оформлення поставленого за Контрактом № 184F/2015І від 30.04.2015 товару, згідно з інвойсом № SR010829 від 30.09.2015, № SR0108 від 30.09.2015, позивачем до митного органу 09.10.2015 подана електронна митна декларація по формі МД-2 № 112050000/2015/017786 (а.с. 14-15), відповідно до якої митна вартість товару визначена позивачем за ціною контракту 806814,98 грн. (20,70 грн. або 0,97 доларів США за 1 кг).

Разом із митною декларацією, позивачем до митного оформлення були подані наступні документи: контракт № 184F/2015І від 30.04.2015; інвойс № № SR010829, SR010830 від 30.09.2015; калькуляція постачальника від 30.09.2015; прайс-лист від 28.09.2015; довідка про транспортні витрати б/н від 02.10.2015; довідка розрахунку транспортних витрат б/н від 02.10.2015; міжнародна товарно-транспортна накладна № 0803487 від 02.10.2015; міжнародна товарно-транспортна накладна № 0001246 від 02.10.2015; договір міжнародного транспортного експедирування № 2015МЭ/3М від 02.01.2015; договір про надання транспортних послуг № 1602-П від 16.02.2015; договір міжнародного транспортного експедирування № 2015МЭ/3Т від 02.01.2015; дублікат ветеринарного свідоцтва від 09.10.2015 серії ЄРД-00 № 090927; дублікат ветеринарного свідоцтва від 09.10.2015 серії ЄРД-00 № 090925; ветеринарний (санітарний) сертифікат № LT 0178175/L2-10568 від 02.10.2015; ветеринарний (санітарний) сертифікат № LT 0178172/L2-10559 від 02.10.2015; сертифікат походження № IS-005553-1 від 30.09.2015; сертифікат походження № IS-005556-1 від 30.09.2015; сертифікат якості №28-2015 від 30.09.2015; сертифікат якості №29-2015 від 30.09.2015; експортна декларація №15LTLUB000EK01A281 від 02.10.2015; експортна декларація №15LTLUB000EK01A290 від 02.10.2015 (а.с. 16-63).

Під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товару, заявленого до митного оформлення за митною декларацією № 112050000/2015/017786 від 09.10.2015, орган доходів і зборів дійшов висновку, що документи, які надані до митного оформлення товару містять розбіжності:

1) в наданих до митного оформлення копіях експортних деклараціях країни відправлення № 15LTLUB000EK01А281 від 02.10.2015 та № 15LTLUB000EK01A290 від 02.10.2015 найменування товару та вартість (найменування - SCOMBER SCOMBRUS, вартість - 33215,06 Євро) не відповідає даним інвойсів № SR010829 від 30.09.2015 та SR010830 від 30.09.2015 (найменування - ROUNDFROZEN MACKEREL 200-400 gr та вартість - 37034,8 дол. США);

2) відповідно до умов пункту 5.1 контракту від 30.04.2015 № 184F/2015I вартість товару включає в себе вартість упаковки, маркування, доставку відповідно до умов Інкотермс, оформлення товаросупровідних документів, податки та збори в країні продавця. Надана до митного оформлення калькуляція від 30.09.2015 містить витрати, що не зазначені у відповідному пункті контракту (заморожування, маржа компанії), а контракт містить витрати, що не зазначені в калькуляції. Крім того згідно калькуляції у вартість товару включаються витрати на транспортування, хоча на умовах FCA такі витрати додаються окремо, про що свідчать довідки про транспортні витрати б/н в 02.10.2015 та б/н від 02.10.2015;

3) наявні розбіжності в зазначенні відправника товару в наданих до митного оформлення копіях експортних деклараціях країни відправлення № 15LTLUB000EK01A281 від 02.10.2015 та №15LTLUB000EK01А290 від 02.10.2015 (LAIVU KROVOS AB «KLAIPEDOS SMELTE» NEMUNO G. 24 LT Klaipedos m.), інвойсах № SR010829 від 30.09.2015 та SR010830 від 30.09.2015 (Iceland Pelagiс ehf, Krossey 780 Hornafjordur, Iceland) та накладних CMR № 0001246 від 02.10.2015 та № 0803487 від 02.10.2015 (UAB «Green Transport» S/Dariaus ir S/ Gireno 9-1, Klaipeda, Lithuania) (а.с. 64).

У зв'язку з цим, для підтвердження митної вартості та її складових частин, Запорізькою митницею ДФС запитано додаткові документи, а саме: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) виписку з бухгалтерської документації; 4) каталоги, специфікації виробника товару; 5) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Додатково повідомлено декларанта, що згідно частиною 6 статті 53 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

У відповідь на повідомлення митного органу стосовно надання додаткових документів, 12.10.2015 декларантом були подані: експертний висновок № ОИ-511 від 05.10.2015 Запорізької торгово-промислової палати; лист експедитора б/н від 12.10.2015 щодо заповнення експортної декларації; лист постачальника б/н від 12.10.2015 про бухгалтерський облік, порядок складання інвойсу та експортної декларації, відсутність специфікацій та каталогів; лист позивача №06-1394 від 12.10.2015 про договори та платежі з третіми особами; лист позивача №06-1395 від 12.10.2015 про транспортні договори; інформаційне повідомлення від митного центру інформаційних систем від 06.10.2015 (а.с. 65-72).

13.10.2015 Запорізькою митницею ДФС надано консультацію щодо митної вартості товару та прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів № 112050000/2015/000313/2 від 13.10.2015, відповідно до якого митна вартість визначена за резервним методом (а.с. 9).

Зазначене рішення обґрунтовано тим, що незважаючи на подані ТОВ «КЛІОН» додаткові документи, заявлена декларантом митна вартість товару не може бути визнана, оскільки декларантом заявлено неповні відомості про митну вартість товарів, а подані документи містять розбіжності.

Під час розгляду додатково наданих ТОВ «КЛІОН» документів, Запорізькою митницею ДФС також встановлено, що: висновком Запорізької торгово-промислової палати № ОИ-511 від 05.10.2015 визначено, що під час експертизи використовувались дані Норвезьких компаній, в той час як країна виробництва оцінюваного товару - Ісландія. Висновок Запорізької торгово-промислової палати № ОИ-511 від 05.10.2015 містить інформацію про те, що ціна на то може бути вищою (1,01 USD за кг) за заявлену (0,97 USD за кг). Висновок № ОИ-511 від 05.10.2015 складено за формою Листа, а не за формою Експертного висновку (висновку про вартість) номерному, яка зазвичай використовується Запорізькою торгово-промисловою палатою для оформлення відповідних висновків. Тобто, фактично для підтвердження митної вартості надано лист, а не висновок.

Інформаційне б/н від 12.10.2015 містить інформацію про те, що воно дійсне з 01.10.2015 по 06.10.2015, а так як воно надано 13.10.2015, то є не дійсним та не може братись до уваги з метою підтвердження заявленої митної вартості. Лист б/н від 12.10.2015 містить інформацію про те, інвойси і є бухгалтерською документацією продавця, але даний документ не містить реквізитів форми бланка первинної бухгалтерської документації. За змістом даний документ не є витягом з первинного документу.

Також митним органом зазначено, що розглянувши додатково надані листи можна зробити висновок, вони спрямовані на спростування та пояснення виявлених розбіжностей, а не на підтвердження митної вартості оцінюваного товару.

У органа доходів і зборів наявна інформація щодо митної вартості аналогічного (подібного) товару на рівні 1,6 USD за кг товару, що призвело до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товарів та до прийняття рішення про коригування митної вартості товарів заявленої декларантом.

Також зазначено, що метод визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), не може бути застосований через те, що заявлені не повні відомості про митну вартість товару відповідно до вимог пункту 2 частини 6 статті 54 Митного кодексу України. Метод визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів та подібних (аналогічних) товарів не застосовується, оскільки відсутня інформація щодо вартості подібних (аналогічних) товарів відповідно до вимог статей 59, 60 Митного кодексу України. Методи визначення митної вартості на основі віднімання (додавання) вартості не можуть бути прийняті у зв'язку з відсутністю у декларанта та митниці інформації щодо складових митної вартості згідно вимог статей 62, 63 Митного кодексу України.

Митну вартість товару, що імпортується, визначено із застосуванням резервного методу, згідно наявної у органу доходів і зборів інформації, з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами й положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ).

Для визначення митної вартості товару, використана наявна в Запорізькій митниці ДФС інформація щодо раніше визнаних/визначених митних вартостей за основним та другорядними методами з розрахунку 1,6 USD за кг товару (МД № 112050000/2015/016920 від 30.09.2015, № 112050000/2015/016306 від 22.09.2015).

Також митним органом видано Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 112050000/2015/00618 за поданою митною декларацією № 112050000/2015/017786 від 09.10.2015 (а.с. 10-11).

У вищевказаній картці відмови як причину у відмові вказано те, що митним органом прийняте рішення про коригування митної вартості та зазначено про вимогу, виконання якої забезпечить митне оформлення та пропуск товарів через митний кордон України, а саме - подання нової митної декларації з урахуванням Рішення про коригування митної вартості товарів № 112050000/2015/000313/2 від 13.10.2015.

13.10.2015 позивач подав митному органу нову митну декларацію № 112050000/2015/017944, яку прийнято до митного оформлення, та товари були випущені у вільний обіг шляхом надання гарантій у розмірі різниці між заявленою митною вартістю та митною вартістю зазначеною відповідачем (шляхом грошової застави у розмірі 171152,86 грн.), що зазначено в графі 47 МД під кодом «55»(а.с. 12-13).

Суд вважає прийняті Рішення про коригування митної вартості товарів № 112050000/2015/000313/2 від 13.10.2015 та Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 112050000/2015/00618 від 13.10.2015 такими, що винесені протиправно та всупереч вимог чинного законодавства, у зв'язку з наступним.

Статтею 49 Митного кодексу України визначено, що митна вартість товарів - це вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з частинами 4 та 5 статті 58 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. При цьому ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.

У відповідності до частини 3 статті 318 Митного кодексу України, митний контроль передбачає виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Статтею 50 Митного кодексу України визначено, що відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів; застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; ведення митної статистики; розрахунку податкового зобов'язання, визначеного за результатами документальної перевірки.

Частиною 1 статті 51 Митного кодексу України встановлено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 52 Митного кодексу України декларант який заявляє митну вартість товару зобов'язаний подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Стаття 57 Митного кодексу України передбачає, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Таким чином, митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. Однак, дискреційні повноваження митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До таких, зокрема, належать процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов'язок послідовного вибору методів (від першого до шостого) визначення митної вартості товарів.

При декларуванні товару позивач визначив його митну вартість виходячи саме з ціни угоди, що підлягала сплаті згідно до умов контракту, інвойсів та інших документів постачальника.

Згідно з частиною 1 статтею 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, згідно з частиною 2 зазначеної статті є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до частин 1, 2 статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Зокрема, статтею 58 Митного кодексу України передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи.

Відповідно до частин 1-3 статті 55 Митного кодексу України, Рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Форма рішення про коригування митної вартості товарів встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Разом з тим, відповідно до вимог статті 57 Митного кодексу України, основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Якщо основний метод не може бути використаний, застосовується послідовно кожний із перелічених у частині першій цієї статті методів. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

Тобто, відповідно до норм Митного кодексу України, митним органом при прийнятті рішення про коригування митної вартості товарів повинна бути зазначена послідовність застосування методів визначення митної вартості та причини, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.

Відповідно до частини 3 статті 53 Митного кодексу України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Також згідно з частиною 6 вищевказаної статті, декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

В той же час, витребуванню підлягають лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а визначення митної вартості не за першим методом можливе тільки тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Таким чином, витребування додаткових документів можливе лише у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. При цьому, сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відтак, наведені приписи зобов'язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали вiдповiднi сумніви, причини неможливості їх перевірки на пiдставi наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Встановивши вiдсутнiсть достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхiднi для підтвердження того чи іншого показника.

У зв'язку з встановленням розбіжностей у наданих до митного оформлення документах та неможливістю підтвердити митну вартість товару, Запорізькою митницею ДФС було витребувано додаткові документи.

Зокрема, відповідач зазначив, що в експортних деклараціях країни відправлення № 15LTLUB000EK01А281 від 02.10.2015 та № 15LTLUB000EK01A290 від 02.10.2015 та інвойсах № SR010829 від 30.09.2015 та № SR010830 від 30.09.2015 вказані різні найменування товару та вартість.

Так, позивачем 12.10.2015 додатково було надано Запорізькій митниці ДФС лист постачальника б/н від 12.10.2015, в якому роз'яснено, що в експортних деклараціях вказано латинське найменування товару, відвантаженого на ім'я ТОВ «Кліон», яке відповідає найменуванню, зазначеному у ветеринарних сертифікатах від 02.10.2015 № LT 0178175/L2-10568, № LT 0178172/L2-10559 та сертифікатах походження № IS-005553-1, № IS-005556-1 від 30.09.2015. Крім того, в графі «44» експортних декларацій є посилання на номери інвойсів, що дозволяє повністю ідентифікувати товар. Листом експедитора б/н від 12.10.2015 роз'яснено, що вартість в експортних деклараціях країни відправлення № 15LTLUB000EK01А281 від 02.10.2015 та № 15LTLUB000EK01A290 від 02.10.2015 вказана в євро, а в інвойсах № SR010829 від 30.09.2015 та № SR010830 від 30.09.2015 в доларах, проте суми є рівними на підставі додаткової інформації з митного центру інформаційних систем. Таким чином, суд приходить до висновку, що зазначена митним органом розбіжність усунута.

Також, відповідачем зазначено, що складові вартості товару вказані у контракті від 30.04.2015 № 184F/2015I не співпадають зі складовими вартості вказаними в калькуляції від 30.09.2015. Як вбачається з наданого як до митного оформлення, так і під час судового розгляду справи листа постачальника б/н від 12.10.2015, яким роз'яснено, що в калькуляції б/н від 30.09.2015 детально зазначено всі складові ціни товару, у тому числі заморозка та маржа компанії. Такі складові вартості як оформлення супровідних документів та податки і збори, зазначені в пункті 5.1 контракту, входять в інші витрати та зазначені в пункті 3 калькуляції б/н від 30.09.2015. У пункті 3 калькуляції б/н від 30.09.2015 зазначені витрати на транспортування товару від виробника в Ісландії до складу зберігання в Литві.

Продукція відвантажується на підставі інвойсу, який і є бухгалтерським документом компанії. Додатково, на підставі даних бухгалтерського звіту зазначено, що 17.08.2015 - товар відвантажений на зберігання у м. Клайпеда (Литва) судном Geen Tromso; 30.09.2015 - на ім'я ТОВ «Кліон» оформлені інвойси № SR010829 від 30.09.2015 на суму 18 517,40 доларів США та № SR010830 від 30.09.2015 на суму 18 517,40 доларів США; 02.10.2015 - здійснено відвантаження товару по інвойсу № SR010829 від 30.09.2015 на суму 18 517,40 доларів США (CMR № 0803487 від 02.10.2015) та № SR010830 від 30.09.2015 на суму 18 517,40 доларів США (CMR № 0001246 від 02.10.2015). Станом на 12.10.2015 оплату за товар не отримано, у відповідності з умовами оплати (відстрочка платежу 45 днів від дати інвойсу). Печатних каталогів виробник не має, оформлення специфікацій на вантаж умовами договору не передбачено. Таким чином, суд приходить до висновку, що зазначена митним органом розбіжність усунута.

Щодо розбіжностей стосовно того, що в експортних деклараціях № 15LTLUB000EK01A281 від 02.10.2015 та №15LTLUB000EK01А290 від 02.10.2015, інвойсах № SR010829 від 30.09.2015 та SR010830 від 30.09.2015 та накладних CMR № 0001246 від 02.10.2015 та № 0803487 від 02.10.2015 зазначені різні відправники товару.

Листом експедитора б/н від 12.10.2015 роз'яснено порядок складання експортної декларації та накладної CMR. Так, UAB «Green Transport» надає у м. Клайпеда (Литва) експедиторські послуги у відношення вантажів Iceland Pelagic eht, які прямують транзитом через Литву або знаходяться на зберіганні на митному складі у м. Клайпеда. У зв'язку із вищезазначеним товаросупровідні документи, необхідні для відправки вантажу з Литви, оформлюються UAB «Green Transport», у якості експедитора відправника, як особи фактично здійснюючого відвантаження товару. При оформленні CMR у графі 22 «підпис та штамп відправника» проставляється штамп та підпис експедитора (у зв'язку із відсутністю у власності товару представництва в Литві), у зв'язку із чим данні про експедитора також зазначаються в пункті 1 CMR «Відправник». Порядок заповнення врегульований «Конвенцией о договоре международной перевозки грузов автомобильным транспортом (КДПГ) от 19 мая 1956 года в Женеве». Експортна декларація заповнюється в Литовській республіці тільки при відвантаженні товару, який знаходиться на зберіганні на митному складі в Литві, відправником зазначається юридична особа, зареєстроване в Литовській республіці, яке є власником митного складу. Коли товар лежить на тимчасовому зберіганні експортна декларація не заповнюється. Оформлення експортної декларації в Литовській республіці врегульовано «Инструкцией заполнения общего административного документа № 1В-329 от 13.04.2004». У зв'язку із чим, в експортних деклараціях № 15LTLUB000EK01A281 від 02.10.2015 та №15LTLUB000EK01А290 від 02.10.2015 у графі 2 зазначено LAIVU KROVOS AB «KLAIPEDOS SMELTE», так як товар, відвантажений по вказаним експортним деклараціям знаходився на зберіганні на даному митному складі. Таким чином, суд приходить до висновку, що зазначена митним органом розбіжність усунута.

Щодо зазначення Запорізькою митницею ДФС зауважень в додатково поданих документах, а саме, що висновок Запорізької торгово-промислової палати № ОИ-511 від 05.10.2015 містить інформацію про те, що ціна на то може бути вищою (1,01 USD за кг) за заявлену (0,97 USD за кг) та складений за формою Листа, суд зазначає наступне.

Згідно з частиною 1 статті 11 Закону України «Про торгово-промислові палати України» від 02.12.1997 № 671/97-ВР (далі - Закон № 671), торгово-промислові палати мають право проводити на замовлення українських та іноземних підприємців експертизу, контроль якості, кількості, комплектності товарів (у тому числі експортних та імпортних) і визначати їх вартість.

Відповідно до частини 2 статті 11 вказаного Закону, методичні та експертні документи, видані торгово-промисловими палатами в межах їх повноважень, є обов'язковими для застосування на всій території України.

Позивачем для підтвердження числових значень митної вартості задекларованого товару надано Експертний висновок № ОИ-511 від 05.10.2015, який виготовлений у строгій відповідності до діючих документів: Закону України «Про торгово-промислові палати України», «Методикой проведения товароведческой экспертизы экспертами торгово-промышленных палат Украины» СОУ94.1-00016934-001:2005, Документированной процедурой ДП 7.5-05.001 СМК ЗТПП, відповідно до якого зазначено ціновий діапазон на аналогічну продукцію та ціна поставленого товару знаходиться в межах встановлених на міжнародному ринку цін на морепродукти, а отже вказаний висновок підтверджує, що задекларована ціна на поставлений ТОВ «КЛІОН» товар, є такою, що визначена правомірно та залежить від певного ринку морепродуктів, постачальника, тощо.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що висновок торгово-промислової палати складений за встановленою формою та містять необхідну для ідентифікації товару інформацію.

Суд також вважає необґрунтованими зауваження відповідача що інвойси № SR010829 від 30.09.2015 та № SR010830 від 30.09.2015 не містять реквізитів форми бланка первинної бухгалтерської документації та за змістом не є витягом з первинного документу, з наступних підстав.

Так, згідно з Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Крім того, відповідно до пункту 2.1 Розділу 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Згідно з частиною 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис, аналог власноручного підпису або підпис, прирівняний до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином, первинними документами можуть бути будь-які документи, що фіксують та підтверджують господарські операції та містять визначені частиною 2 статті 9 вищевказаного закону обов'язкові реквізити. Надані до митного оформлення інвойси № SR010829 від 30.09.2015 та № SR010830 від 30.09.2015 відповідають вказаним вимогам, а отже є первинними документом, що підтверджують здійснення відповідної господарської операції.

З урахуванням встановлених обставин справи, суд приходить до висновку, що на вимогу митного органу та згідно Митного кодексу України щодо поставки риби мороженої скумбрії за Контрактом № 184F/2015І від 30.04.2015 позивачем надані усі необхідні документи для визначення митної вартості товару за методом оцінки за ціною угоди щодо товарів (метод 1), можливість надання яких об'єктивно існувала у позивача на час витребування митницею.

Відповідно до частини 2 статті 55 Митного кодексу України прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, крім іншого, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Згідно з пунктом 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених Наказом Міністерства фінансів України № 598 від 24.05.2012, посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов'язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Проте в Рішенні Запорізької митниці ДФС про коригування митної вартості товарів від 13.10.2015 № 112050000/2015/000313/2 не зазначено який саме товар було використано в якості джерела інформації, які числові значення митної вартості таких товарів, відсутні обґрунтування числового значення митної вартості товарів, відсутнє її коригування, не зазначені факти, які вплинули або повинні були вплинути на таке коригування, щодо обсягів, умови поставки, фактурної вартості, країни походження, методи визначення митної вартості тощо.

За вказаних обставин суд приходить до висновку, що відповідачем не надано переконливих доказів, які підтверджують правомірність прийняття оскаржуваного Рішення щодо коригування митної вартості та Картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України.

Надані позивачем до митного оформлення документи спростовують сумніви щодо достовірності поданих декларантом відомостей про митну вартість товару та/або неправильності обрання позивачем методу визначення та обчислення митної вартості товару.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З урахуванням викладеного суд приходить до висновку, що при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості митним органом не дотримано процедуру визначення митної вартості імпортованого товару та його митного оформлення відповідно до вимог митного законодавства, декларантом було надано всі необхідні документи з яких можливо було підтвердити задекларовану вартість товару, у зв'язку з чим Рішення про коригування митної вартості товарів за резервним методом № 112050000/2015/000313/2 від 13.10.2015 та Картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 112050000/2015/00618 від 13.10.2015 прийняті необґрунтовано та всупереч вимогам діючого законодавства, а відтак позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, присудженню на користь позивача підлягають всі здійснені ним документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа (а.с. 3).

Керуючись статтями 2, 11, 71, 94, 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати прийняті Запорізькою митницею ДФС Рішення про коригування митної вартості товарів № 112050000/2015/000313/2 від 13.10.2015 та Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 112050000/2015/00618 від 13.10.2015.

Присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КЛІОН» за рахунок бюджетних асигнувань Запорізької митниці ДФС судові витрати у розмірі 3945 (три тисячі дев'ятсот сорок п'ять) грн. 29 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя С.М. Каракуша