Ухвала суду № 57456178, 28.04.2016, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/103/16

У Х В А Л А

28 квітня 2016 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Свиди Л.І.

при секретарі судового засідання - Селезньовій А.В.

за участю сторін:

представника позивача - ОСОБА_1 (по довіреності)

представника відповідача- ОСОБА_2 (по довіреності)

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника позивача про прийняття додаткової постанови по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ІКС ОІЛ» до Інспекції з питань захисту прав споживачів в Одеській області про визнання протиправним та скасування наказу, визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування припису, визнання протиправною та скасування постанови, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні суду знаходилася справа за адміністративним позовом ТОВ «ІКС ОІЛ» до Інспекції з питань захисту прав споживачів в Одеській області про визнання протиправним та скасування наказу №194 від 07.12.2015 року про проведення позапланової перевірки ТОВ «ІКС ОІЛ», визнання протиправними дій посадових осіб Інспекції з питань захисту прав споживачів в Одеській області щодо проведення позапланової перевірки ТОВ «ІКС ОІЛ», визнання протиправним та скасування припису від 09.12.2015 року про зобовязання ТОВ «ІКС ОІЛ» розпорядитися продукцією, яка зазначена у п. 1 додатку 7 до акту перевірки №53/07 від 09.12.2015 року, відповідно до вимог Закону України «Про вилучення з обігу, переробку, утилізацію, знищення або подальше використання неякісної та небезпечної продукції», визнання протиправною та скасування постанови Інспекції з питань захисту прав споживачів в Одеській області №24 від 22.12.2015 року про накладення на позивача стягнення, передбаченого ст. 23 Закону України «Про захист прав споживачів».

Постановою суду від 03.02.2016 року позовні вимоги ТОВ «ІКС ОІЛ» частково задоволені та з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ІКС ОІЛ» стягнутий судовий збір у розмірі 46745,19 грн.

Через канцелярію суду, 21.04.2016 року від представника позивача надійшла заява про прийняття додаткової постанови по адміністративній справі № 815/103/16, якою позивач просить стягнути з відповідача витрати на правову допомогу, повязані з розглядом справи у розмірі 37500 грн.

Відповідно до ст. 87 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на правову допомогу.

Згідно із п. 3 ч. 1 ст. 168 КАС України, суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою особи, яка брала участь у справі, чи з власної ініціативи прийняти додаткову постанову чи постановити додаткову ухвалу, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати.

Однак, суд звертає увагу на те, що при прийнятті рішення 03.02.2016 року по цій справі питання щодо стягнення всіх судових витрат, які підтверджувалися належними доказами у справі (платіжними дорученнями) було вирішено.

З наданих до суду доказів, зокрема платіжного доручення №6807 від 11 січня 2016 року вбачається, що судові витрати були понесені позивачем до прийняття рішення по цій справ, однак, зазначений доказ, незважаючи на його наявність у позивача не був наданий до суду, не був долучений до матеріалів справи та не досліджувався під час прийняття рішення від 03.02.2016 року.

Під час судового розгляду справи представник позивача не заявляв клопотання про надання йому можливості надати додаткові докази, не зазначав про наявність таких доказів понесених витрат на правову допомогу, а тому ці докази не були предметом дослідження під час розгляду справи та не мають враховуватися після прийняття остаточного рішення по справі.

Крім того, суд критично ставиться до наданого розрахунку витраченого часу з надання правової допомоги по цій справі, оскільки він містить витрати, зокрема, виступ в судовому засіданні (31 хвилина), складання клопотання про розподіл судових витрат (3 години), які включені в витрати в розмірі 37500 грн. до того, як ці витрати були понесені, враховуючи їх оплату та складання акту здачі-прийняття робіт 11 січня 2016 року та розгляду справи по суті та винесення рішення 03.02.2016 року.

Таким чином, враховуючи вирішення судом при прийнятті рішення по цій справі питання про судові витрати в повному обсязі в межах наданих доказів щодо їх понесення, надання доказів понесення витрат на правову допомогу вже після прийняття рішення по цій справі, не наведення обґрунтованих причин не можливості надати ці докази раніше, зокрема, до прийняття рішення по цій справі, суд не вбачає підстав для задоволення заяви представника позивача про прийняття додаткового рішення, а тому в її задоволенні слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 122, 168 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви представника Товариства з обмеженою відповідальністю «ІКС ОІЛ» про прийняття додаткової постанови по справі № 815/103/16 відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом 5 днів з дня проголошення ухвали, або в порядку ч. 3 ст.186 КАС України.

Суддя Л. І. Свида