Постанова № 57455546, 20.04.2016, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 квітня 2016 року 16год.52хв.Справа № 808/538/16 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі судді Дуляницької С.М., за участю секретаря судового засідання Філоненко Ю.М. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник Деревянко Д.В., Міловідова А.О.,

відповідача: представник Прокоф'єв С.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Літо"

до Запорізької митниці ДФС

про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Літо" (далі - ТОВ "Літо", позивач) - звернувся до суду з позовом до Запорізької митниці ДФС (далі - відповідач), в якому з врахуванням заяви про зменшення позовних вимог просить:

- визнати протиправною бездіяльність Запорізької митниці ДФС щодо не складання висновку про відшкодування Товариству з обмеженою відповідальністю "Літо" суми надмірно сплачених митних платежів на загальну суму 2921,79 грн.

- зобов'язати Запорізьку митницю ДФС направити висновок до відповідного органу Державної казначейської служби України про відшкодування Товариству з обмеженою відповідальністю "Літо" суми надмірно сплачених митних платежів на загальну суму 2921,79 грн.

Позивач вважає неправомірною відмову відповідача повернути позивачу надмірно сплачені кошти, оскільки рішення про коригування митної вартості товарів скасовані в судовому порядку. Представники позивача позовні вимоги підтримують повністю, просять їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечує з підстав, викладених в письмових запереченнях. Зазначає, що Запорізька митниця після скасування рішень про коригування митної вартості не приймала інших рішень щодо визнання митної вартості (за першорядним чи другорядними методами), до заяв про повернення коштів позивач не подавав документи, що підтверджують суму помилково та/або надмірно сплачених митних платежів. Просить у задоволенні позову відмовити повністю.

Розглянувши позовну заяву, заслухавши представників сторін, дослідивши подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити. При цьому суд враховує таке.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Літо" зареєстроване як юридична особа (а.с.15).

14 жовтня 2013 року між фірмою-продавцем "MARІОNEX" (Продавець) та ТОВ "Літо" (Покупець) укладено контракт купівлі-продажу від 14.10.2013 №3. За умовами якого Продавець зобов'язується передати у власність Покупця в 2013 році, а Покупець прийняти та оплатити напівпричіп марки SCHWARZMULLER моделі SPA З/Е 2004 року випуску шасі №VAVSAP3384H193264 вартістю 3500,00 євро.

1 листопада 2013 року до Запорізької митниці Товариством з обмеженою відповідальністю "Літо" подана ВМД №112050000/2013/029088 для митного оформлення напівпричепу у режимі імпорт. Митна вартість товару визначена декларантом відповідно до ціни угоди. На підтвердження зазначеної у декларації митної вартості товару позивачем було також надано митному органу документи, перелік яких наведений у митній декларації.

5 листопада 2013 року Запорізькою митницею було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №112050000/2013/000907/1, яким було визначено митну вартість товару за резервним методом згідно вимог ст. 64 МК України у розрахунку 6361,83 доларів США.

З метою випуску товару у вільний обіг та використання у власній господарській діяльності TОB "Літо" було додатково сплачено митні платежі в сумі 997,10 грн. та ПДВ в сумі 2193,60 грн. та подано нову митну декларацію.

10 жовтня 2013 року між фірмою-продавцем "MARIONEX" (Продавець) та ТОВ "Літо" (Покупець) укладено контракт №4, за умовами якого Продавець зобов'язується передати у власність Покупцю у 2013 році, а Покупець прийняти та оплатити напівпричіп марки FLIEGL моделі SDS-350 2001 року випуску шасі №WFDFLT33511000792 вартістю 2500,00 євро.

На виконання умов контракту, у жовтні 2013 року, фірма "MARIONEX" поставила на ТОВ "Літо" напівпричіп марки FLIEGL за ціною згідно умов контракту. При митному оформлені зазначеного товару, 14.11.2013 до Запорізької митниці позивачем була подана ВМД №112050000/2013/030382 для митного оформлення напівпричепу у режимі імпорт. Митна вартість товару була визначена декларантом відповідно до ціни угоди. На підтвердження зазначеної у декларації митної вартості товару позивачем було також надано митному органу документи, перелік яких наведений у митній декларації.

Запорізькою митницею 14 листопада 2013 року прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №112050000/2013/000932/1, яким було визначено митну вартість товару за резервним методом згідно вимог ст. 64 МК України у розрахунку 3300,00 євро.

З метою випуску товару у вільний обіг та використання у власній господарській діяльності ТОВ "Літо" було додатково сплачено митні платежі в сумі 640,14 грн. та ПДВ в сумі 1408,30 грн. та подано нову митну декларацію.

29 жовтня 2013 року між фірмою-продавцем "MARIONEX" (Продавець) та ТОВ "Літо" (Покупець) було укладено контракт №5, за умовами якого Продавець зобов'язується передати у власність Покупцю у 2013 році, а Покупець прийняти та оплатити напівпричіп марки FLIEGL моделі SD5-350 2001 року випуску шасі №WFDFLT33511000656 вартістю 2 500,00 євро.

На виконання умов контракту, у листопаді 2013 року, фірма "MARIONEX" поставила на ТОВ "Літо" напівпричіп марки FLIEGL за ціною згідно умов контракту.

14 листопада 2013 року позивачем при митному оформлені зазначеного товару до Запорізької митниці була подана ВМД №112050000/2013/030396 для митного оформлення напівпричепу у режимі імпорт. Митна вартість товару була визначена декларантом відповідно до ціни угоди. На підтвердження зазначеної у декларації митної вартості товару позивачем було також надано митному органу документи, перелік яких наведений у митній декларації.

14 листопада 2013 року Запорізькою митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №112050000/2013/000931/1, яким було визначено митну вартість товару за резервним методом згідно вимог ст. 64 МК України у розрахунку 3300,00 євро.

З метою випуску товару у вільний обіг та використання у власній господарській діяльності ТОВ "ЛІТО" було додатково сплачено митні платежі в сумі 639,07 грн. та ПДВ в сумі 1405,75 грн. та подано нову митну декларацію.

29 жовтня 2013 року між фірмою-продавцем "MARIONEX" (Продавець) та ТОВ "Літо" (Покупець) було укладено контракт №6, за умовами якого Продавець зобов'язується передати у власність Покупцю у 2013 році, а Покупець прийняти та оплатити напівпричіп марки FLIEGL моделі SDS-350 2001 року випуску шасі №WFDFLT33511000065 вартістю 2500,00 євро.

На виконання умов контракту, у листопаді 2013 року, фірма "MARIONEX" поставила ТОВ "Літо" напівпричіп марки FLIEGL за ціною згідно умов контракту.

При митному оформлені зазначеного товару, 21.11.2013 до Запорізької митниці Товариством була подана ВМД №112050000/2013/031220 для митного оформлення напівпричепу у режимі імпорт. Митна вартість товару була визначена декларантом відповідно до ціни угоди. На підтвердження зазначеної у декларації митної вартості товару позивачем було також надано митному органу документи, перелік яких наведений у митній декларації.

21 листопада 2013 року Запорізькою митницею було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №112050000/2013/000952/2, яким було визначено митну вартість товару за резервним методом згідно вимог ст. 64 МК України у розрахунку 3300,00 євро.

З метою випуску товару у вільний обіг та використання у власній господарській діяльності ТОВ "Літо" було додатково сплачено митні платежі в сумі 645,48 грн. та ПДВ в сумі 1420,07 грн.

Судом встановлено, що позивач у повному обсязі сплатив митні платежі, у зв'язку із чим було здійснено оформлення товару. Документальним підтвердженням сплати митних платежів є долучені до матеріалів справи копії банківських виписок (а.с.51, 52, 55, 60, 64).

Проте, не погодившись з прийнятим рішенням про визначення митної вартості, позивач звернувся з позовною заявою до Запорізького окружного адміністративного суду.

Як встановлено судом з матеріалів справи, постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23.06.2015 у справі № 808/579/14, визнано протиправними та скасовано рішення Запорізької митниці про коригування митної вартості товарів № 112050000/2013/000907/1 від 05.11.2013 року, № 112050000/2013/000932/1 від 14.11.2013 року, № 112050000/2013/000931/1 від 14.11.2013 року, № 112050000/2013/000952/2 від 21.11.2013 року; визнано протиправними та скасовано картки відмови Запорізької митниці в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів транспортних засобів комерційного призначення № 112050000/2013/01180, № 112050000/2013/01220, № 112050000/2013/01219 та № 112050000/2013/01249 (а.с.6). При цьому суд апеляційної інстанції в постанові зазначає, що "оскільки відносно позивача відсутні обмеження, що встановлені положеннями ст.58 МК України на застосування основного методу визначення вартості товарів, надані декларантом відомості підтверджені документально і в наявності є всі складові митної вартості товару, що імпортується, а відповідач не надав достовірних доказів, що подані позивачем для митного оформлення товару підтверджувальні документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів в достовірності відомостей стосовно заявленої вартості та не дають можливості визначити митну вартість товару шляхом застосування обраного позивачем основного методу за ціною договору, дії митного органу щодо відмови у митному оформленні товарів за ціною договору, та самостійної митної оцінки вартості товару із застосуванням резервного методу без достатніх для того підстав, базуючись на припущеннях та довільно обраній вартості товару, є протиправними".

Зважаючи, що суми сплаченого ПДВ позивач включив до складу податкового кредиту у відповідній податковій звітності та ці суми в подальшому були відшкодовані підприємству, позивач в заяві про зменшення позовних вимог зазначає, що відповідач повинен подати висновок щодо повернення лише сум митних платежів в розмірі 2921,79 грн.

Позивач неодноразово звертався до відповідача за заявами про подання відповідному органові Державної казначейської служби України висновку про повернення надмірно сплачених платежів. Так, відповідні заяви позивач направляв 21.07.2015 (а.с.7), 18.08.2015 (а.с.9), 06.11.2015 (а.с.11), на які відповідач направив листи про відмову в направленні висновків (а.с.8, 10, 12).

Позивач звернувся до Начальника Головного управління ДФС у Запорізькій області зі скаргою на бездіяльність посадових осіб Запорізької митниці (а.с.13), на яку Головне управління ДФС у Запорізькій області повідомило, що у період дії гарантій, за заявленими деклараціями, рішень про визнання заявленої декларантом митної вартості Запорізька митниця не приймала, отже у митного органу були відсутні підстави для оформлення висновку щодо повернення надмірно сплачених коштів (а.с.14).

Вважаючи бездіяльність відповідача щодо не направлення висновку протиправною, позивач звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду із даним позовом.

Надаючи оцінку позовним вимогам суд зазначає таке.

Відносини з приводу митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, справлянням митних платежів, регулюються положеннями Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI, який набув чинності з 01.06.2012 (далі - МК України).

Згідно з ч. 7 ст. 55 МК України у випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів митний орган за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, шляхом надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів.

Приписи ч.1 ст. 301 МК України передбачають, що повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів здійснюється відповідно до Бюджетного та Податкового кодексів України.

Відповідно до ч. 2 ст. 301 МК, у разі виявлення факту помилкової та/або надмірної сплати митних платежів орган доходів і зборів не пізніше одного місяця з дня виявлення такого факту зобов'язаний повідомити платника податків про суми надміру сплачених митних платежів. А згідно з ч. 3 цієї статті, помилково та/або надміру зараховані до державного бюджету суми митних платежів повертаються з державного бюджету в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Відповідно до пп. 17.1.10 п. 17.1 ст. 17 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) (далі - ПК України), платник податків має право на залік чи повернення надміру сплачених, а також надміру стягнутих сум податків та зборів, пені, штрафів у порядку, встановленому цим Кодексом.

Так, згідно з пп. 14.1.115 п. 14.1 ст. 14 ПК, як надміру сплачені грошові зобов'язання розуміють суму коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету понад нараховані суми грошових зобов'язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату.

Судом встановлено, що ТОВ "Літо" у повному обсязі сплатив митні платежі, у зв'язку із чим оформлення товару було здійснено й випущено у вільний обіг.

Тобто, різниця між митними платежами, що заявлені позивачем, та митними платежами, які сплачені позивачем у зв'язку з прийняттям відповідачем рішень про коригування митної вартості, складає 2921,79 грн.

Як зазначалося вище, судовим рішенням у справі №808/579/14 визнано протиправними та скасовані рішення відповідача про коригування митної вартості. При цьому в постанові суду апеляційної інстанції зазначено про те, що декларантом під час митного оформлення товару були подані всі необхідні та достатні документи, що дають змогу визначити митну вартість товару за основним методом.

Таким чином, суд приходить до висновку, що здійснена декларантом сплата митних платежів в розмірі 2921,79 гривень, на підставі рішень митного органу про коригування митної вартості товарів, які в подальшому було скасовано у судовому порядку, фактично є переплатою митних платежів.

Положення п. 43.1. ст.43 ПК передбачають, що помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

Суду позивачем надана довідка Запорізької об'єднаної державної податкової інспекції від 15.04.2016 № 1522/10/08-29-17-15 про відсутність у ТОВ "Літо" станом на 14.04.2016 заборгованості зі сплати податків, зборів і платежів (а.с.66).

Пунктом 43.3 ст. 43 ПК визначено, що обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання є подання платником податків заяви про таке повернення протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

Відповідно до п. 2 Порядку повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, затвердженого наказом Державної митної служби України № 618 від 20.07.2007 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.09.2007 під № 1097/14364 (далі - Порядок № 618), цей Порядок визначає процедуру повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами.

Згідно з абз.абз. 1, 2, 12 п. 1 р. ІІІ Порядку № 618, для повернення з Державного бюджету України митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, платником податків до загального відділу митного органу, яким здійснювалось оформлення митної декларації, подається заява довільної форми, яка підписується керівником і головним бухгалтером суб'єкта господарської діяльності або фізичною особою. Заява може бути подана не пізніше 1095-го дня, наступного за днем зарахування коштів до Державного бюджету України. У заяві зазначаються причини повернення коштів, реквізити банку, найменування та код за Єдиним державним реєстром підприємств і організацій України платника податків - юридичної особи та напрям перерахування коштів.

Відповідно до п.п. 2, 3, 4, 5 та 6 розділу ІІІ вказаного Порядку, визначений наступний порядок розгляду заяви платника: заява, зареєстрована в загальному відділі, після розгляду керівником або заступником керівника митного органу разом з пакетом документів передається до відділу для перевірки обґрунтованості повернення заявлених сум. Відділ перевіряє факт перерахування митних та інших платежів з відповідного рахунку до Державного бюджету України та наявність переплати. Керівник або заступник керівника митного органу на підставі результатів перевірки, в разі її проведення, підписує висновок про повернення, реєстр висновків про повернення та супровідний лист, адресований органу Державного казначейства України - пакет документів на повернення коштів. Пакет документів на повернення коштів передається до загального відділу для реєстрації та відправки до органу Державного казначейства України.

Згідно з п. 7 р. ІІІ цього ж Порядку, висновок про повернення платникам податків помилково та/або надмірно сплачених митних та інших платежів повинен бути прийнятий митним органом не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення 20-денного строку з дня подання платниками податків заяви.

Пункт 11 розділу ІІІ Порядку № 618 передбачає, що за відсутності підстав для повернення коштів у встановленому порядку митним органом готується та надсилається заявнику письмова обґрунтована відповідь.

З огляду на викладене, суд вважає, що повернення надмірно сплачених платежів, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, при наявності наступних чинників: наявність факту надмірної сплати коштів, звернення до митного органу платника податків, відповідно до якого останній визначається щодо напряму зарахування коштів, є обов'язком цих митних органів, встановленим вищезазначеними нормами Податкового й Митного кодексів, Порядку № 618.

Приписами Порядку №618 передбачено, що підставою для відмови митним органом заявнику у поверненні надмірно сплаченого податку може бути або невідповідність поданих документів вимогам цього порядку, або відсутність переплати. Між тим, відповідач ані в запереченнях, ані під час судового засідання не зазначив конкретних підстав для такої відмови.

На підставі викладеного суд дійшов висновку, що позивач, дотримуючись вищезазначених вимог, звернувся до митниці із заявами про повернення надмірно сплачених коштів й додав до заяв весь необхідний перелік документів, визначений Порядком № 618. За таких умов, відповідно до пункту 43.5 ст.43 ПК, контролюючий орган не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви повинен був підготувати висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подати його для виконання відповідному органові Державного казначейства України.

На підставі отриманого висновку орган Державного казначейства України протягом п'яти робочих днів мав здійснити повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань платникам податків у порядку, встановленому Державним казначейством України.

Однак, митницею висновок не підготовлено, а надано відповідь про відмову в поверненні коштів у зв'язку із відсутністю підстав для повернення коштів з Державного бюджету України, внаслідок чого не відбулося повернення позивачу надмірно сплачених коштів.

Зазначена відповідь митниці, на думку суду, є необґрунтованою, оскільки в ній не конкретизовані підстави для ненадання висновку.

Таким чином, за наявності рішення суду, яким визнано протиправними та скасовано рішення митниці про коригування митної вартості товарів та заяв позивача, поданих до митниці у встановленому порядку, суд дійшов висновку, що митниця не виконала процедурних обов'язків щодо алгоритму дій, покладених на неї зазначеними вище нормами, тому така бездіяльність митного органу є протиправною.

Враховуючи зазначені обставини, суд вважає, що позовні вимоги в частині визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо не складання висновку про відшкодування позивачу суми надмірно сплачених митних платежів в розмірі 2921,79 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Зважаючи, що суд дійшов висновку про протиправність бездіяльності відповідача, позовні вимоги про зобов'язання відповідача направити висновок до відповідного органу Державної казначейської служби України про відшкодування Товариству з обмеженою відповідальністю "Літо" суми надмірно сплачених митних платежів на загальну суму 2921,79 грн. - є обґрунтованими та підлягають до задоволення.

Відповідно до ст. 94 КАС України, присудженню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Запорізької митниці ДФС підлягають здійснені ним документально підтверджені судові витрати: судовий збір у розмірі 2756 гривень (платіжне доручення №221 від 09.02.2016 (а.с.3).

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність Запорізької митниці ДФС щодо не складання висновку про відшкодування Товариству з обмеженою відповідальністю "Літо" (69032, м.Запоріжжя, вул. Південне шосе, буд. 48, код ЄДРПОУ 13607028) суми надмірно сплачених митних платежів на загальну суму 2921,79 грн. (дві тисячі дев'ятсот двадцять одна гривня 79 коп.).

Зобов'язати Запорізьку митницю ДФС направити висновок до відповідного органу Державної казначейської служби України про відшкодування Товариству з обмеженою відповідальністю "Літо" (69032, м.Запоріжжя, вул. Південне шосе, буд. 48, код ЄДРПОУ 13607028) суми надмірно сплачених митних платежів на загальну суму 2921,79 грн. (дві тисячі дев'ятсот двадцять одна гривня 79 коп.).

Присудити на користь позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "Літо" (код ЄДРПОУ 13607028) судові витрати у розмірі 2756,00 грн. (дві тисячі сімсот п'ятдесят шість гривень 00 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Запорізької митниці ДФС (код ЄДРПОУ 39477764).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя С.М.Дуляницька