Ухвала суду № 57448644, 27.04.2016, Апеляційний суд Закарпатської області

Справа № 306/2004/15-ц

У Х В А Л А

Іменем України

27 квітня 2016 року м. Ужгород

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області в складі:

головуючого судді Панька В.Ф., суддів: Куштана Б.П., Мацунича М.В., при секретарі: Кухта М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою заступника прокурора області, старшого радника юстиції ОСОБА_1 на рішення Свалявського районного суду від 03 лютого 2016 року по справі за позовом керівника Мукачівської місцевої прокуратури в інтересах держави до Свалявської міської ради, ОСОБА_2 про визнання недійсними рішення ради та договору купівлі-продажу та припинення права власності на земельну ділянку, -

в с т а н о в и л а :

Заступник прокурора області старший радник юстиції ОСОБА_1, подав апеляційну скаргу на рішення Свалявського районного суду від 03 лютого 2016 року в якій просить скасувати рішення Свалявського районного суду від 03 лютого 2016 року по справі № 306/2004/15-ц та прийняти рішення про задоволення позову. Мотивує свою апеляційну скаргу тим, що рішення суду є незаконним, необґрунтованим та підлягає скасуванню, у звязку із порушенням судом норм матеріального та процесуального права. Вказує на те, що вирішуючи даний спір по суті, суд першої інстанції не дослідив всі обставини, яким прокурор обґрунтовував позовні вимоги, та дійшов до невірного висновку про законність набуття права власності на спірну земельну ділянку відповідно до ст.120 ЗК України; судом першої інстанції невірно застосовано до спірних правовідносин положення ч.2 ст.120 ЗК України; доводи суду першої інстанції про те, що на спірній земельній ділянці розташоване нерухоме майно торговий кіоск, який належить ОСОБА_2 на праві власності, не відповідають обставинам справи, непідтверджені належними і допустимими доказами, а відтак будь-яких правових підстав набуття ним права власності на цю земельну ділянку без проведення аукціону немає. З огляду на викладене, рішення Свалявського районного суду від 03 лютого 2016 року прийнято без всебічного та обєктивного дослідження всіх обставин справи, що призвело до прийняття рішення, яке суперечить вимогам чинного законодавства, а також інтересам територіальної громади м. Сваляви. Рішенням Свалявського районного суду від 03 лютого 2016 року у позові керівника Мукачівської місцевої прокуратури в інтересах держави до Свалявської міської ради, ОСОБА_2 про визнання недійсними рішення ради та договору купівлі-продажу та припинення права власності на земельну ділянку відмовлено. 1 квітня 2016 року на адресу апеляційного суду Закарпатської області надійшли письмові заперечення на апеляційну скаргу від виконавчого комітету Свалявської міської ради Закарпатської області в якій вказано, що Свалявською міською радою здійснено всю процедуру передбачену чинним законодавством України, щодо викупу земельної ділянки, за адресою, м. Свалява, вул. Головна, 55/1, площею 0,0299 га, що підтверджується висновками управління Держземагенства у Свалявському районі Закарпатської області та висновків відділу містобудування та архітектури Свалявської районної державної адміністрації, а рішення Свалявського районного суду від 03 лютого 2016 року ухвалено у відповідності до вимог чинного законодавства України, тому просять залишити його без змін, а апеляційну скаргу залишити без задоволення. Судом першої інстанції було встановлено, що позивач звернувся в суд із позовом мотивуючи його тим, що рішенням сесії Свалявської міської ради від 07 лютого 2003 року « Про виділення земельної ділянки для встановлення кіоску з продажу книг та іншої друкованої продукції» ОСОБА_2, надано земельну ділянку площею 16 кв.м біля будівлі ТОВ « Курортний» по вул. Головній, 55/1 в м.Свалява в тимчасове користування строком на 3 роки оренди для встановлення естетично оформленого кіоску з продажу книг та супутніх товарів. Після чого Свалявською міською радою ОСОБА_2 видано свідоцтва про право власності від 26.04.2010 року на торговий кіоск загальною площею 10 кв.м за адресою в м.Свалява по вул. Головній, 55/1. Рішенням сесії Свалявської міської ради від 16.08.2012 № 476 « Про надання дозволу на складання проекту відведення земельної ділянки» ОСОБА_2 надано дозвіл на складання проекту відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування будівель торгівлі з метою передачі в оренду, орієнтованою площею 0,0300 га по вул. Головна, 55/1 в м. Свалява. Рішенням сесії Свалявської міської ради від 28.01.2014 року « Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з метою передачі в оренду ОСОБА_2, затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки з метою передачі в оренду для будівництва та обслуговування будівель торгівлі площею 0,0299 га за адресою м.Свалява, вул. Головна, 55/1. Рішенням сесії Свалявської міської ради від 11.04.2014 року № 897 « Про надання дозволу на викуп земельної ділянки несільськогосподарського призначення» надано дозвіл ОСОБА_2, на викуп земельної ділянки площею 0,0299 га за адресою м. Свалява, вул. Головна, 55/1. Відповідно до договору купівлі-продажу земельної ділянки для здійснення підприємницької діяльності від 24.07.2014 року, укладеного між Свалявською міською радою та ОСОБА_2, останньому відчужено земельну ділянку площею 299 кв. м. Однак відчужена земельна ділянка розміром 284 кв. м відноситься до зелених насаджень та є вільною земельною ділянкою, а саме клумбою та жодного відношення до торгового кіоску немає, а тому вказані рішення Свалявської міської ради прийнято з порушенням ч.1 ст.134 ЗК України. Оспорювана земельна ділянка надавалася ОСОБА_2, для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, на ній розташоване нерухоме майно ОСОБА_2 торговий кіоск, а тому доводи прокурора про обовязковість відчуження даної земельної ділянки шляхом проведення продажу на земельних торгах є необгрунтованими. Також прокурором ні у позові, ні у судовому засіданні не зазначено обмеження за якими ОСОБА_2 може мати у власності лише 16 кв. м земельної ділянки для обслуговування торгового кіоску. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та вивчивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що така підлягає до задоволення частково з наступних підстав. Згідно з ч.1 ст.15 ЦПК України суду розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин. Частинами 1,2 статті 1 ГПК України встановлено, що підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу субєкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. У випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право також звертатися державні та інші органи, фізичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності. Згідно з ст.2 ГПК України господарський суд порушує справи за позовними заявами: підприємств та організацій, які звертаються до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів; державних та інших органів, які звертаються до господарського суду у випадках, передбачених законодавчими актами України; прокурорів, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. Рахункової палати, яка звертається до господарського суду в інтересах держави в межах повноважень, що передбачені Конституцією та законами України. Прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обгрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до господарського суду прокурор зазначає про це в позовній заяві. Прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, повинен обґрунтувати наявність підстав для здійснення представництва інтересів держави в суді, передбачених частиною третьою статті 25 Закону України "Про прокуратуру". Невиконання прокурором вимог щодо надання господарському суду обґрунтування наявності підстав для здійснення представництва інтересів держави в господарському суді має наслідком повернення поданої ним позовної заяви в порядку, встановленому статтею 63 цього Кодексу. Відповідно до п.1 ч.1 ст.12 ГПК України Господарським судам підвідомчі справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна та з інших підстав; п.6 справи у спорах, що виникають із земельних відносин, в яких беруть участь суб'єкти господарської діяльності, за винятком тих, що віднесено до компетенції адміністративних судів. Як було встановлено в суді апеляційної інстанції ОСОБА_2 є фізичною особою підприємцем з 03 лютого 1999 року, що підтверджується копією свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця серія В00, № 084109. З огляду на викладене та на підставі ст. 310 ЦПК України рішення суду підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі з підстави, передбаченої п. 1 ч. 1 ст. 205 ЦПК України, оскільки відповідачем по даній справі є фізична особа-підприємець і справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. Керуючись ст..ст.312,314,315 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

1. Апеляційну скаргу заступника прокурора області, старшого радника юстиції ОСОБА_1, задовольнити частково. 2. Рішення Свалявського районного суду від 03 лютого 2016 року скасувати, а провадження по справі за позовом керівника Мукачівської місцевої прокуратури в інтересах держави до Свалявської міської ради, ОСОБА_2 про визнання недійсними рішення ради та договору купівлі продажу та припинення права власності на земельну ділянку закрити. 3. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили шляхом подачі скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий:

Судді: