Ухвала суду № 57448156, 25.03.2016, Апеляційний суд Закарпатської області

Справа № 308/11097/15-ц

У Х В А Л А

Іменем України

25 березня 2016 року м. Ужгород

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Закарпатської області у складі:

головуючого судді Леска В.В.

суддів Кожух О.А., Кондора Р.Ю.

при секретарі Волощук В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за скаргою ОСОБА_1 на бездіяльність державного виконавця за апеляційною скаргою міського відділу Державної виконавчої служби Ужгородського міськрайонного управління юстиції на ухвалу Ужгородського міськрайонного суду від 22 жовтня 2015 року, -

в с т а н о в и л а :

3 березня 2015 року ОСОБА_1 звернулася до суду із скаргою на неправомірні дії та бездіяльність головного державного виконавця міського відділу державної виконавчої служби Ужгородського міськрайонного управління юстиції ОСОБА_2 щодо не виконання рішення Ужгородського міськрайонного суду від 26 листопада 2012 року за її позовом до ПАТ «Альфа-Банк», про визнання недійсним окремих частин правочинів, часткове скасування рішень третейського суду, припинення договорів поруки та не зняття арешту на нерухоме майно ОСОБА_1, скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за кордон та повернення паспорта громадянина України ОСОБА_1 для виїзду за кордон в межах виконавчого провадження №37590792 і №37592141 згідно з постановами державного виконавця про відкриття виконавчого провадження від 17 квітня 2013 року.

Листом від 27 серпня 2015 року за № 01-54/17271 головний державний виконавець Грицищук М.П. повідомив ОСОБА_1 про те, що згідно винесеної ним постанови від 25 червня 2013 року на підставі п. 4 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» повернуто виконавчі документи стягувачеві з примусового виконання виконавчих листів №6-1731/09 та №6-1731, виданих 22 жовтня 2009 року Новозаводським районним судом м. Чернігова, а тому ДВС не вправі в межах завершених виконавчих проваджень винести постанову про закінчення виконавчих проваджень та зняти арешти, накладені на майно боржника.

Заявниця просила визнати неправомірною бездіяльність головного державного виконавця міського відділу державної виконавчої служби Ужгородського міськрайонного управління юстиції ОСОБА_2 в межах виконавчого провадження №37590792 і №37592141 згідно з постановами про відкриття виконавчого провадження від 17 квітня 2013 року за виконавчими документами з примусового виконання виконавчих листів №6-1731/09 та №6-1731, виданих 22 жовтня 2009 року Новозаводським районним судом м. Чернігова та зобовязати:

- скасувати арешт, накладений на все майно, що належить ОСОБА_1 у межах суми звернення стягнення 107497,11 грн. та заборону здійснювати відчуження вказаного майна, яке належить боржнику, що накладені в межах виконавчого провадження № 37590792 згідно з постановою про відкриття виконавчого провадження від 17 квітня 2013 року;

- скасувати арешт, накладений на все майно, що належить ОСОБА_1 у межах суми звернення стягнення 90579,02 грн., та заборону здійснювати відчуження вказаного майна, яке належить боржнику, що накладені в межах виконавчого провадження № 37592141 згідно з постановою про відкриття виконавчого провадження від 17 квітня 2013 року;

- винести відповідну постанову та направити її до Адміністрації Державної прикордонної служби України для зняття боржника ОСОБА_1 з контролю щодо тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України та відповідного органу міграційної служби для повернення вилученого паспортного документа на імя боржника.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду від 22 жовтня 2015 року скаргу задоволено.

Постановлено: «Визнати неправомірною бездіяльність головного державного виконавця міського відділу державної виконавчої служби Ужгородського міськрайонного управління юстиції ОСОБА_2 щодо не виконання рішення Ужгородського міськрайонного суду від 26 листопада 2012 року за позовом ОСОБА_1 до ПАТ «Альфа-Банк» в особі відділення «Ужгородське» про визнання недійсним окремих частин правочинів, часткове скасування рішень третейського суду, припинення договорів поруки та не зняття арешту на нерухоме майно ОСОБА_1, скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за кордон та повернення паспорта громадянина України ОСОБА_1 для виїзду за кордон в межах виконавчого провадження №37590792, №37592141 згідно з постановами про відкриття виконавчого провадження від 17.04.2013р.

Зобовязати головного державного виконавця міського відділу державної виконавчої служби Ужгородського міськрайонного управління юстиції ОСОБА_2 в межах виконавчого провадження №37590792 та №37592141 згідно з постановами про відкриття виконавчого провадження від 17.04.2013 за виконавчими документами з примусового виконання виконавчих листів №6-1731/09 та №6-1731, виданих 22.10.2009 року Новозаводським районним судом м. Чернігова:

- скасувати арешт, накладений на все майно, що належить ОСОБА_1 у межах суми звернення стягнення 107497,11 грн. та заборону здійснювати відчуження вказаного майна, яке належить боржнику, що накладені в межах виконавчого провадження № 37590792 згідно з постановою про відкриття виконавчого провадження від 17.04.2013 р;

- скасувати арешт, накладений на все майно, що належить ОСОБА_1 у межах суми звернення стягнення 90579,02 грн., та заборону здійснювати відчуження вказаного майна, яке належить боржнику, що накладені в межах виконавчого провадження № 37592141 згідно з постановою про відкриття виконавчого провадження від 17.04.2013 р.;

- винести відповідну постанову та направити її до Адміністрації Державної прикордонної служби України для зняття боржника ОСОБА_1 з контролю щодо тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України та відповідного органу міграційної служби для повернення вилученого паспортного документа на імя боржника».

Не погоджуючись з вказаною ухвалою міський відділ Державної виконавчої служби Ужгородського міськрайонного управління юстиції подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на незаконність ухвали із-за порушення норм матеріального права та невідповідність висновків суду обставинам справи, просив скасувати оскаржувану ним ухвалу та поставити нову ухвалу про відмову в задоволенні скарги ОСОБА_1М на бездіяльність державного виконавця. В обгрунтування доводів апеляційної скарги посилається на те, що згідно закону в разі повернення виконавчого документа державний виконавець не вправі вирішувати питання про зняття арешту з майна боржника.

Представники МВ ДВС Ужгородського міськрайонного управління юстиції ОСОБА_3 та ОСОБА_4 підтримали апеляційну скаргу.

Представник заявниці ОСОБА_5 просив відхилити апеляційну скаргу як безпідставну та необгрунтовану і залишити без змін ухвалу суду першої інстанції.

Заслухавши доповідача, пояснення зявившихся осіб, дослідивши матеріали справи й обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково.

Задовольняючи скаргу суд першої інстанції виходив з того, що при винесенні постанов про повернення виконавчого документа стягувачеві від 25 червня 2013 року в рамках виконавчого провадження № 37590792, №37592141 державний виконавець не вчинив дії, які мав вчинити, а саме:

- не скасував арешт, накладений на все майно, що належить боржнику у межах суми звернення стягнення 107497,11 грн. та заборону здійснювати відчуження вказаного майна, яке належить боржнику, що накладені в межах виконавчого провадження № 37590792 згідно з постановою про відкриття виконавчого провадження від 17 квітня 2013 року;

- не скасував арешт, накладений на все майно, що належить боржнику, у межах суми звернення стягнення 90579,02 грн., та заборону здійснювати відчуження вказаного майна, яке належить боржнику, що накладені в межах виконавчого провадження № 37592141 згідно з постановою про відкриття виконавчого провадження від 17 квітня 2013 року;

- не виніс відповідну постанову та не направив її до Адміністрації Державної прикордонної служби України для своєчасного зняття боржника ОСОБА_1 з контролю щодо тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України та відповідного органу міграційної служби для повернення вилученого паспортного документа на імя боржника.

Проте з таким висновком суду повністю погодитись не можна, виходячи з наступного.

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Статтею 16 ЦК України визначено, що кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

У відповідності до ст. 6 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб. Рішення, дії або бездіяльність державного виконавця можуть бути оскаржені в порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до вимог ст. 383 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під часвиконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Як матеріалами справи так і судом першої інстанції встановлено, що рішенням Постійно діючого Третейського суду при Всеукраїнській громадській організації «Всеукраїнський фінансовий союз» від 16 червня 2009 року стягнуто солідарно з ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_1 на користь закритого акціонерного товариства «Альфа-Банк» заборгованість за кредитним договором № SME0012330 в сумі 91354,26 (девяносто одна тисяча триста пятдесят чотири гривні 26 коп.) та судові витрати по сплаті третейського збору в сумі 784,77 (сімсот вісімдесят чотири гривни 77 коп.), а всього 92139,03 (девяносто дві тисячі сто тридцять девять гривень 03 коп.) та стягнуто з ОСОБА_1 на користь ЗАТ «Альфа-Банк» пені за договором поруки № SME0012330/2 у розмірі 20720,18 (двадцять тисяч сімсот двадцять гривень 18 коп.).

Рішенням Постійно діючого Третейського суду при Всеукраїнській громадській організації «Всеукраїнський фінансовий союз» від 23 червня 2009 року стягнуто солідарно з ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_1 на користь Закритого акціонерного товариства «Альфа-Банк» заборгованість за кредитним договором № SME0012330 в сумі 81344,33 (вісімдесят одна тисяча триста сорок чотири гривні 33 коп.) та судові витрати по сплаті третейського збору в сумі 761,12 (сімсот шістдесят одна гривня 12 коп.), а всього 82105,45 (вісімдесят дві тисячі сто пять гривень 45 коп.) та стягнуто з ОСОБА_1 на користь ЗАТ «Альфа-Банк» пені за договором поруки № SME0016718/2 у розмірі 13835,67 (тринадцять тисяч вісімсот тридцять гривень 67 коп.).

Встановлено, що 22 жовтня 2009 року Новозаводським районним судом м. Чернігова було видано виконавчі листи за №6-1731/09 та № 6-1731/09 на виконання вказаних вище рішень Постійно діючого Третейського суду при Всеукраїнській громадській організації «Всеукраїнський фінансовий союз».

Оглядом оригіналу виконавчих проваджень № 37590792 і №37512141 встановлено, що постановою старшого державного виконавця міського відділу ДВС Ужгородського міськрайонного управління юстиції ОСОБА_8 від 27 листопада 2009 року відкрито виконавче провадження ВП №16104217 з виконання вказаних вище виконавчих листів та накладено арешт на все майно, що належить ОСОБА_1 (а.с. 68).

Постановою старшого державного виконавця міського відділу ДВС Ужгородського міськрайонного управління юстиції ОСОБА_8 від 18 лютого 20010 року оголошено розшук майна транспортного засобу FIAT REGATA, 1985 року випуску, кузов № ZFА138А0007291, ДНЗ С 1474 ІК, що належить боржнику ОСОБА_1 (а.с. 69, 74).

Встановлено, що згідно постанови головного державного виконавця міського відділу державної виконавчої служби Ужгородського міськрайонного управління юстиції ОСОБА_2 17 квітня 2013 року відкрито виконавче провадження за №37590792 та №37592141 по боржнику ОСОБА_1 по виконанню вказаних вище виконавчих листів (а.с.79,83), а 25 червня 2013 року державний виконавець виніс постанови про повернення виконавчих документів стягувачеві на підставі п. 4 ч. і ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» (а.с.80,84).

Встановлено, що рішенням Ужгородського міськрайонного суду від 26 листопада 2012 року по цивільній справі №712/7815/12, 2/712/3424/12 позовні вимоги задоволені та ухвалено:

Визнати пункти 4.4. договорів поруки № SME0012330/2 від 25 квітня 2008 року та № SME0016718/2 від 15 серпня 2008 року, укладені між ОСОБА_1 та Закритим акціонерним товариством «Альфа-Банк», недійсними.

Рішення Постійно діючого Третейського суду при Всеукраїнській громадській організації «Всеукраїнський фінансовий союз» від 16 червня 2009 року в частині стягнення солідарно з ОСОБА_1 на користь ЗАТ «Альфа-Банк» заборгованості за кредитними договорами № SME0012330 в сумі 91354,23 (девяносто одна тисяча триста пятдесят чотири гривні 26 коп.) та від 23 червня 2009 року в частині стягнення солідарно з ОСОБА_1 на користь ЗАТ «Альфа-Банк» заборгованості за кредитним договором №SME0016718 в сумі 81344,33 (вісімдесят одна тисяча триста сорок чотири гривні 33 коп.), відповідні судові витрати по сплаті третейського збору та пені з ОСОБА_1 за договорами поруки № SME0012330/2 від 25 квітня 2008 року та №SME0016718/2 від 15 серпня 2008 року скасовано.

Визнано договори поруки, укладені між ОСОБА_1 та Закритим акціонерним товариством «Альфа-Банк» від 25 квітня 2008 року № SME0012330/2 та від 15 серпня 2008 року №SME0016718/2, припиненими.

Стягнуто з ПАТ «Альфа Банк» на користь ОСОБА_1 судові витрати 107,30 грн..

Встановлено, що на виконання рішення Ужгородського міськрайонного суду від 26 листопада 2012 року, яке набуло законної сили, видано судом виконавчий лист №712/7815/12 від 5 грудня 2013 року, який за твердженням державного виконавця Грицищука М.П. надано ДВС для виконання 27 грудня 2013 року, тобто після винесення постанов про повернення виконавчих документів (а.с.12, 13).

ОСОБА_2 пояснив, що йому не було відомо про скасування рішення третейського суду, на підставі якого були видані виконавчі листи, тому він здійснював виконавче провадження і згідно постанови повернув виконавчий лист стягувачеві на підставі п. 4 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження», яка не передбачає зняття арешту на майно боржника.

Таким чином, після скасування правової підстави видачі виконавчих листів державний виконавець виніс постанови про відкриття виконавчого провадження та повернення виконавчих документів стягувачеві, що не узгоджується з вимогами п. 4 ч. і ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження», згідно якої виконавче провадження підлягає закінченню у разі скасування рішення суду або іншого органу (посадової особи), на підставі якого виданий виконавчий документ, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.

На підставі викладеного колегія судів приходить до висновку про визнання неправомірною бездіяльності головного державного виконавця міського відділу ДВС Ужгородського міськрайонного управління юстиції ОСОБА_2 щодо не зняття арешту на нерухоме майно ОСОБА_1, оскільки станом на 17 квітня 2013 року у державного виконавця не було передбачених законом підстав для ухвалення постанов про повернення виконавчого документа стягувачеві у виконавчих провадженнях № 37590792 і № 37512141, який на підставі ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження» мав винести по вказаних виконавчих провадженнях постанови про закінчення виконавчого провадження і зняти арешт з майна ОСОБА_1.

Вимога ОСОБА_1 про зобовязання державного виконавця Грищищука М.П. винести відповідну постанову та направлення такої до Адміністрації Державної прикордонної служби України для своєчасного зняття боржника ОСОБА_1 з контролю щодо тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України та відповідного органу міграційної служби для повернення вилученого паспорта на імя боржника є безпідставною, оскільки ухвалою апеляційного суду Закарпатської області від 19 січня 2012 року скасовано ухвалу Ужгородського міськрайонного суду від 26 квітня 2010 року та відмовлено в задоволенні подання старшого державного виконавця МВ ДВС Ужгородського міськрайонного управління юстиції про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду за кордон та вилучення паспорта громадянки України для виїзду за кордон ОСОБА_1, а доказів вилучення паспорта заявниця не надала.

З листа міського відділу ДВС Ужгородського міськрайонного управління юстиції вих. №0754/1997 від 30.01.2014 року вбачається, що з метою повного, всебічного та своєчасного виконання судового рішення голові Державної прикордонної служби України надіслано копію ухвали апеляційного суду Закарпатської області від 19 січня 2012 року про зняття встановленого тимчасового обмеження у праві виїзду за кордон громадянки України ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживаючої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, та припинення вилучення закордонного паспорта громадянки України.

Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення скарги ОСОБА_1.

На підставі п. 3 ч. 1 ст. 312 ЦПК України апеляційну скаргу слід задовольнити частково, оскаржувану ухвалу суду першої інстанції змінити, викласти резолютивну частину ухвали в такій редакції: «Скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати неправомірною бездіяльність головного державного виконавця міського відділу державної виконавчої служби Ужгородського міськрайонного управління юстиції ОСОБА_2 щодо не зняття арешту на нерухоме майно ОСОБА_1 при поверненні виконавчого документу стягувачеві у виконавчих провадженнях № 37590792 і № 37512141».

Керуючись ст. ст. 307, 312, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу міського відділу Державної виконавчої служби Ужгородського міськрайонного управління юстиції задовольни частково.

Ухвалу Ужгородського міськрайонного суду від 22 жовтня 2015 року змінити.

Викласти резолютивну частину ухвали в такій редакції: «Скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати неправомірною бездіяльність головного державного виконавця міського відділу державної виконавчої служби Ужгородського міськрайонного управління юстиції ОСОБА_2 щодо не зняття арешту на нерухоме майно ОСОБА_1 при поверненні виконавчого документу стягувачеві у виконавчих провадженнях № 37590792 і № 37512141».

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до суду касаційної інстанції.

Головуючий: Судді: