Рішення № 57446237, 21.04.2016, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 127/27825/15-ц Провадження № 22-ц/772/869/2016Головуючий в суді першої інстанції Романюк Л. Ф.Категорія 27 Доповідач Луценко В. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 квітня 2016 рокум. Вінниця

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області в складі:

головуючого - Луценка В.В.,

суддів - Денишенко Т.О., Нікушина В.П.,

при секретарі - Торбасюк О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань апеляційного суду Вінницької області цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, за апеляційною скаргою представника Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» - Гринь Костянтина Андрійовича на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 13 січня 2016 року,

ВСТАНОВИЛА:

В грудні 2015 року ПАТ КБ «Приватбанк» звернувсяв суд з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором №244213-CRED від 13.08.2008 року в розмірі 16 333,18 доларів США, зазначивши в заяві, що відповідно до зазначеного вище кредитного договору ОСОБА_2 отримала від банку кредит в розмірі 6000 длоларів США на термін до 10.02.2010 року та зобов'язалась повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами в строки та в порядку встановленому кредитним договором. ПАТ КБ «Приватбанк» свої зобов'язання за договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит в розмірі, встановленому у договорі.

Однак, відповідач своєчасно не сплачував грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом та відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору, у зв'язку з чим станом на 11.10.2015 року утворилась заборгованість перед банком в сумі 16333,18 доларів США, яка складається з наступного:

-4343,32 доларів США - заборгованість за кредитом;

-11200,91 доларів США - заборгованість по процентам за користування кредитом;

-11,72 доларів США - штраф (фіксована частина);

-777,21 доларів США - штраф (процентна складова

На даний час відповідач ОСОБА_2 продовжує ухилятись від виконання взятих на себе зобов'язань, заборгованість по зазначеному вище кредитному договору не погашає, що і стало підставою для звернення банку до суду з даною позовною заявою.

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 13.01.2016 року в задоволенні позову ПАТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовлено у звязку зі спливом строків позовної давності.

В апеляційній скарзі представник ПАТ КБ «Приватбанк» просить рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення, яким задовільнити позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права.

Під час розгляду справи в апеляційному суді представник ПАТ КБ «Приватбанк» звернувся до суду із заявою про зменшення розміру позовних вимог і просив стягнути з ОСОБА_2 на користь банку заборгованість по процентам за користування кредитом за останні три роки, що становить 6340,50 доларів США, а також 11,74 доларів США - штраф (фіксована частина) та 772,21 доларів США - штраф (процентна складова), згідно умов укладеного кредитного договору.

Заслухавши доповідача, пояснення і заперечення сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, судова колегія приходить до висновку про те, що скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Правовідносини, що виникли між сторонами у справі регулюються нормами цивільного права України, Законом України «Про захист прав споживачів» та умовами укладеного споживчого кредитного договору.

Відповідно до ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення суду, яким суд виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відмовляючи у повному обсязі в задоволенні позову ПАТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором у зв'язку з спливом позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, суд першої інстанції у своєму рішенні зазначив, що дана обставина є підставою для відмови в позові (ч.4 ст.267 ЦК України).

Однак з таким висновком суду повністю погодитись не можна з наступних підстав.

Матеріалами справи встановлено, що 13.08.2008 року між ПАТ «Приватбанк» та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір №244213-СRED, відповідно до якого позивач взяв на себе зобов'язання надати відповідачу кредит у сумі 6000,00 доларів США на термін до 10.02.2010 року зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 24% на рік (а.с.6-8).

В додатку №1 до кредитного догвору сторони погодили між собою графік погашення кредиту та відсотків за користування кредитом (а.с.9-11).

Станом на 11.10.2015 року у ОСОБА_2 утворилась заборгованість за кредитним договором на загальну суму 16333,18 доларів США.

Згідно за ст.ст.526, 530, 610, ч.1 ст.612 ЦК України зобовязання повинні виконуватись належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства.

Загальна позовна давність установлюється тривалістю у три роки (ст.257 ЦК України).

Статтею 258 ЦК Ураїни передбачена спеціальна позовна давність для окремих видів вимог. Зокрема ч.1 ст.258 ЦК України передбачає, що позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Згідно із ст.258 ЦК України передбачена спеціальна позовна давність, установлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладаєтьсяу письмовій формі.

За змістом ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідач ОСОБА_2 ознайомлена з умовами кредитного договору та додатками до нього про, що свідчить її власноручний підпис (а.с.6-11).

Таким чином умовами договору про надання споживчого кредиту фізичним особам передбачено, що терміни позовної давності до вимог про стягнення кредиту, процентів за користування ним, винагороди, неустойки-пені, шртафів за договором установлені сторонами тривалістю в пять років.

Статтею 253 ЦК України визначено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою повязано його початок.

При цьому початок перебігу строку позовної давності повязується не стільки зі строком дії (припинення дії), як з певними подіями (фактами), які свідчать про порушення прав особи (стаття 261 ЦК України).

За змістом цієї норми права початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Рішенням Ленінського районного суду м.Вінниці від 26.03.2010 року стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором №244213-CRED від 13.08.2008 року у розмірі 5450,65 доларів США, яка складається з наступного:

-4555,61 доларів США - заборгованість за процентами;

-605,50 доларів США - заборгованість по процентам за користування кредитом;

-31,49 доларів США - штраф (фіксована частина);

-258,06 доларів США - штраф (процентна складова).

Однак після набрання зазначеним вище рішенням суду законної сили відповідач ОСОБА_2 до цього часу заборгованість за кредитним договором не погасила.

Дані обставини щодо існування боргового зобовязання перед банком за кредитним договором не заперечувала в судовому засіданні і сама відповідач ОСОБА_2 та її передставник.

Відповідно до умов п.5.7 Кредитного договору №244213-CRED від 13.08.2008 року строки позовної давності по вимозі про стягнення кредиту, відсотків за користування кредитом, неустойки-пені, штрафу по даному договору встановлений сторонами тривалістю в 5 років (а.с.6-8).

Як вбачається з матеріалів справи останній платіж в погашеня заборгованості за кредитним договором відповідачем ОСОБА_2 здійснено 01.11.2012 року, що підтверджується розрахунком заборгованості (а.с.4), а з позовними вимогами до ОСОБА_2 банк звернувся 14.12.2015 року, тобто в межах строку позовної давності, який встановлений умовами укладеного між сторонами кредитного договору.

За таких обставин суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку про відмову у задоволенні в повному обсязі позовних вимог банку до ОСОБА_2 за кредитним договором у звязку зі спливом строків позовної давності.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст.1054 ЦК України).

В правовій позиції Верховного Суду України висловленої в постанові від 02.12.2015 року у цивільній справі №6-249цс15 також зазначено, що відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальнику у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст.1048 ЦК України).

За змістом статті 266 ЦК України зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність сплила і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно).

Разом з тим, за змістом частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено догогвором або законом.

Згідно статті 599 ЦК України зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

В своїй заяві від 04.04.2016 року представник ПАТ КБ «Приватбанк» ОСОБА_4 просить стягнути з відповідача ОСОБА_2 на користь банку заборгованість по процентам за користування кредитом за останні три роки в сумі 6340,50 доларів США з розрахунку (1095 днів/три роки х 5,79 долар США), а також 11,74 доларів США - штраф (фіксована частина) та 772,21 доларів США - штраф (процентна складова), згідно умов укладеного кредитного договору (а.с.59).

Відповідно до ст.611 ЦК України у разі порушення зобовязання настають наслідки, встновлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

За правилами ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст.549 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.550 ЦК України право на неустойку (штраф, пеню) виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобовязання.

Оскільки кошти за кредитним договором в належному розмірі повернуто не було, проценти за кредитом та пеня за процентами підлягає стягненню з відповідача у межах строку позовної давності, відповідно до умов п.п.2.2.7, 2.3.5, 3.1, 3.2, 3.3, 5.1, 5.5, 5.6 Кредитного договору.

Вимоги, щодо стягнення з відповідача 11,74 доларів США штрафу (фіксованої частини) задоволенню не підлягає, оскільки такий вид стягнення не передбачений нормам цивільного права України.

Розподіл судових витрат між сторонами у справі провести у відповідності до вимог ст.88 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.303, 307, 309, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, судова колегія,

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу представника Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» - Гринь Костянтина Андрійовича задовільнити частково.

Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 13 січня 2016 року скасувати.

Ухвалити нове рішення у справі, яким позовні вимоги Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк»до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовільнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканки АДРЕСА_1, ІПН:НОМЕР_1 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк», 49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, буд.50, код ЄДРПОУ 14360570, рахунок №29092829003111, МФО №305299 заборгованість за кредитним договором №244213-CRED від 13.08.2008 року, яка становить 6340,50 доларів США - заборгованість по процентам за користування кредитом, що еквівалентно 134989 (сто тридцять чотири тисячі девятсот вісімдесят девять) гривень, 25 копійок, а також 6642 (шість тисяч шістьсот сорок дві) гривні 48 коп. - штраф (процентна складова), згідно умов кредитного договору.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк»судові витрати в сумі 10953 гривні 60 копійок.

Рішення суду набуває законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ на протязі 20 днів.

Суддя-доповідач: __ Луценко В.В.

Судді: __ Денишенко Т.О.

__ Нікушин В.П.