Рішення № 57446178, 25.04.2016, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 139/958/15-ц Провадження № 22-ц/772/1194/2016Головуючий в суді першої інстанції Коломійцева В. І.Категорія 27 Доповідач Марчук В. С.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 квітня 2016 рокум. Вінниця

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області в складі:

Головуючого: Марчук В.С.

Суддів: Матківської М.В., Сопруна В.В.

При секретарі: Агеєвій Г.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Мурованокуриловецького районного суду Вінницької області від 23.11.2015 року,

В с т а н о в и л а :

05.11. 2015 року позивач звернувся в суд з вказаним позовом.

Вимоги мотивовані тим, що 26 грудня 2007 року між ЗАТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № 490054244.

ЗАТ «Альфа-Банк» 19.08.2009 року було приведено у відповідність до Закону України «Про акціонерні товариства» назву організаційно-правової форми шляхом перейменування «Альфа-Банк» в Публічне акціонерне товариство «Альфа-Банк».

Відповідно до умов вищевказаного кредитного договору позивачем надано відповідачу ОСОБА_2 кредит у сумі 9 798,16 дол. США., який ОСОБА_2 зобов'язався повертати в порядку та на умовах зазначених у Договорі, а також виплачувати проценти за користування кредитом, сплачувати неустойки та інші передбачені платежі в сумах, в строки та на умовах, що передбачені Договором та Додатком № 1 до нього - Графіком погашення кредиту.

В забезпечення виконання зобов'язань позичальника, 26 грудня 2007 року ПАТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_3 уклали Договір поруки № 490054244-П, відповідно до умов якого останній поручився за виконання ОСОБА_2 обов'язків, що виникли на підставі основного кредитного договору або тих, які можуть виникнути на підставі нього у майбутньому.

У порушення умов кредитного договору ОСОБА_2 свої зобов'язання належним чином не виконав, в результаті чого станом на 26.09.2015 року має прострочену заборгованість за кредитом - 3 475,89 дол.США, що за курсом НБУ на дату розрахунку складає - 74 608,13 грн., за відсотками - 143,37 дол.США, що за курсом НБУ на дату розрахунку складає - 3077,36 грн. Також у зв'язку із систематичним порушенням боржником своїх обов'язків зі сплати кредиту, відповідно до норм чинного законодавства та діючого кредитного договору йому була нарахована неустойка - пеня, розмір якої становить - 132,86дол.США, що за офіційним курсом НБУ на дату розрахунку складає - 2851,77 грн.

У зв'язку з наведеним, позивач був змушений звернутися до суду та просив стягнути солідарно з відповідачів вказану заборгованість, а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 1218 грн.

Рішенням Мурованокуриловецького районного суду Вінницької області від 23 листопада 2015 року позов задоволено повністю.

При цьому судовий збір стягнуто з відповідачів теж солідарно.

Відповідач ОСОБА_3 оскаржив дане рішення в частині солідарного стягнення з нього заборгованості за кредитом в апеляційному порядку, як ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, а також за неповно з`ясованих обставин, що мають значення для справи.

Просить скасувати рішення суду в частині солідарного стягнення з нього кредитної заборгованості та ухвалити в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні даних позовних вимог.

Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст.213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно з законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

При ухваленні оскаржуваного рішення суду, вказані правові вимоги не дотримані в повному обсязі.

Задовольняючи позов, суд виходив з обставин, що між відповідачем ОСОБА_2 та ЗАТ «Альфа-Банк» 26 грудня 2007 року було укладено кредитний договір № 490054244, за яким банк зобов'язався надати позичальнику кредит в сумі 9798 (дев'ять тисяч сімсот дев'яносто вісім) долара США 16 центів зі сплатою 14,5% річних з датою остаточного повернення кредиту - 26.12.2013 року (а.с. 5).

Відповідно до п. 6.2. Договору, Банк має право змінити розмір процентів користування Кредитом в разі зміни кон'юнктури ринку, облікової ставки НБУ, індексу інфляції (споживчих цін), загальновизнаних внутрішньодержавних та/або міжнародних грошових та/або фондових індексів, тощо.

26 грудня 2007 року ОСОБА_2 надано кредитні кошти в сумі, яка зазначена у Договорі - 9798,16 дол.США (а.с. 26).

За кредитним договором (п. 2.8 Договору) позичальник зобов'язався проводити погашення кредиту та сплачувати проценти за його користування щомісячно рівними частинами відповідно до Графіку платежів та розрахунку сукупної вартості споживчого кредиту і реальної процентної ставки, з урахуванням вартості всіх супутніх послуг, які є Додатком № 1 до Договору та його невід'ємною частиною (а.с.10-11).

26 грудня 2007 року між ПАТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_3 в забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_2 за Основним договором № 490054244 укладено договір поруки №490054244-П, відповідно до умов якого поручитель поручається за виконання боржником обов'язків, що виникли на підставі Основного договору або тих, які можуть виникнути на підставі нього у майбутньому (а.с. 19).

Закрите акціонерне товариство «Альфа-Банк», 19.08.2009 року змінило свою назву на Публічне акціонерне товариство «Альфа-Банк» (а.с. 29).

17 листопада 2009 року між відповідачами та «Альфа-Банк» укладено договори за № 1 про внесення змін і доповнень до кредитного договору № 490054244 та договору поруки № 490054244-П від 26.12.2007 року, відповідно до яких встановлено дату остаточного повернення Кредиту - 26 грудня 2017 року. Крім того, договором про внесення змін і доповнень № 1 до кредитного договору № 49005424- 26.12.2007 року Додаток № 1 до кредитного договору викладений у новій редакції (а.с. 12 20).

За таких обставин, суд прийшов до правильного висновку, що між сторонами склалися зобов`язальні правовідносини, які регулюються відповідними нормами ЦК України.

Далі суд керувався нормами ст. ст. 526, 530 ЦК України, які регулюють саме зобов`язальні правовідносини та ст.1046 ЦК України, яка вказує на зобов`язання позичальника повернути позикодавцеві суму позики - кредиту, з огляду на норму ст. 1054 ЦК України, де зазначено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України.

З огляду на встановлені зобов`язальні правовідносини між сторонами та обставини щодо того, що згідно наданого позивачем розрахунку заборгованості за кредитним договором відповідач ОСОБА_2 неналежно виконував свої зобов`язання за кредитним договором, внаслідок чого станом на 26.09.2015 року утворилася заборгованість, яка складається з заборгованості за кредитом - 3 475,89 дол.США, що за курсом НБУ на дату розрахунку складає 74 608,13 грн., заборгованості за відсотками - 143,37 дол.США, що за курсом НБУ на дату розрахунку складає 3077,36 грн. та пені, розмір якої становить 132,86 дол.США, що за офіційним курсом НБУ на дату розрахунку складає 2851,77 грн. (а/с25), суд дійшов до висновку про необхідність задоволення позову .

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду в частині задоволення позовних вимог про солідарне стягнення заборгованості з відповідача ОСОБА_3, як поручителя, з огляду на наступне.

Дійсно, 26 грудня 2007 року між ПАТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_3 в забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_2 за Основним договором № 490054244 укладено договір поруки №490054244-П, відповідно до умов якого поручитель поручається за виконання боржником обов'язків, що виникли на підставі Основного договору або тих, які можуть виникнути на підставі нього у майбутньому (а.с. 19).

У п. 3.1 договору поруки дійсно передбачена солідарна відповідальність поручителя перед банком за порушення обов`язків боржником, яка відповідає нормам ст. 553 та ст. 554 ЦК України.

Разом з тим, у п. 5.4 того ж договору поруки вказано, що у разі збільшення обсягу відповідальності боржника за основним договором передбачена цим договором порука діє тільки у випадку, якщо поручитель надасть свою згоду на таке збільшення, що відповідає нормі ч.1 ст. 651 ЦК України.

Суд не звернув уваги на вказану умову договору, не з`ясував обставин щодо обсягу відповідальності боржника, а відтак, прийшов до помилкового висновку про задоволення позовних вимог щодо відповідача ОСОБА_3 виходячи з наступного.

Так, згідно кредитного договору № 490054244 від 26.12.2007 року, а саме - відповідно до п. 2.2, номінальна процентна ставка кредиту становила 14,5 % річних (а/с5).

Про це свідчить і додаток №1 від 26.12.2007 року до кредитного договору на а/с 10.

Проте, у розрахунку сукупної вартості кредиту та реальної процентної ставки - додатку №1 від 17.11.2009 року до кредитного договору, вказано відсоткова ставка з 01.09.2008 року 16,5 % річних, тобто збільшена на 2% (а/с13).

І розрахунок заборгованості за кредитним договором зроблений за збільшеною відсотковою ставкою - 16,5% (а/с25).

Як видно з зазначеного додатку №1 від 17.11.2009 року, він погоджений лише з ОСОБА_2 - боржником (а/с 13-14).

Доказів, які б свідчили про згоду відповідача ОСОБА_3 на збільшення обсягу відповідальності боржника за основним договором, позивач суду не надав.

У договорі про внесення змін і доповнень №1 від 17.11.2009 року до договору поруки №490054244-П від 26.12.2007 року, який підписаний ОСОБА_3, теж відсутні відомості про зміну відсоткової ставки кредиту та будь-яка згода ОСОБА_3 на збільшення відсоткової ставки (а/с20).

За змістом ч.1 ст. 654 ЦК України зміна договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає зі звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ч.1 ст. 559 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов`язання, а також у разі зміни зобов`язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

Така правова позиція викладена Верховним Судом України при винесенні постанови від 21.10.2015 року у справі №6-1161цс15.

Оскільки встановлено, що відповідач ОСОБА_3 згоди на збільшення обсягу відповідальності боржника за основним договором не надав, а збільшення позивачем 01.09.2008 року розміру відсоткової ставки за користування кредитом на 2% призводить до збільшення відповідальності поручителя, порука вважається припиненою, а отже відсутні підстави для задоволення позовних вимог до відповідача ОСОБА_3

Таким чином, рішення суду першої інстанції в частині задоволення вимог щодо відповідача ОСОБА_3 ухвалене з порушенням норм матеріального права; за неповного з`ясування обставин, що мають значення для справи та невідповідності висновків суду обставинам справи, тому його в цій частині слід скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог до ОСОБА_3

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 313-314, 316, 317, 319 УПК України, колегія суддів, -

В и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.

Рішення Мурованокуриловецького районного суду Вінницької області від 23.11.2015 року скасувати в частині солідарного стягнення з ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк», 01001, м. Київ, вулиця Десятинна, 4/6, ЄДРПОУ - МФО 300346, п/р № 37396000000004 заборгованості в сумі 3752 (три тисячі сімсот п`ятдесят два) дол. США 12 центів, що за курсом НБУ станом на 26.09.2015 року складає 80 537 (вісімдесят тисяч п'ятсот тридцять сім) гривень 26 копійок і яка складається з:

-заборгованості за кредитом - 3475 (три тисячі чотириста сімдесят п'ять) дол.. США 89 центів, що за курсом НБУ станом на 26.09.2015 року складає - 74608 (сімдесят чотири тисячі шістсот вісім) гривень 13 копійок;

-заборгованості по відсотках - 143 (сто сорок три) дол. США 37 центів, що за курсом НБУ станом на 26.09.2015 року складає - 3077 (три тисячі сімдесят сім) гривень 36 копійок;

-заборгованості по пені -132 (сто тридцять два) дол. США 86 центів, що за курсом НБУ станом на 26.09.2015 року складає - 2851 (дві тисячі вісімсот п'ятдесят одна) грн.77 копійок та в частині солідарного стягнення з ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» судового збору в сумі 1218 грн. і в цій частині ухвалити нове рішення.

У задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.

В іншій частині рішення залишити без змін.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення та з цього ж моменту протягом 20 днів може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Судді/підписи/

З оригіналом вірно

суддя: В.С. Марчук