Рішення № 57445197, 27.04.2016, Апеляційний суд Чернівецької області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 квітня 2016 року м. Чернівці

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Чернівецької області у складі:

головуючого Міцнея В.Ф.

суддів: Владичана А.І., Лисака І.Н.

секретар Шерівська Ю.А.

за участю: ОСОБА_1., представника Головного управління Державної

казначейської служби України у Чернівецькій області - Ісопеску К.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Шевченківського відділу державної виконавчої служби Чернівецького міського управління юстиції, Головного управління Державної казначейської служби України у Чернівецькій області, Державної казначейської служби України, треті особи: публічне акціонерне товариство „Промінвестбанк", обласне державне комунальне підприємство „Чернівцітепломережа", про відшкодування майнової і моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями і діями органу державної влади, за апеляційними скаргами ОСОБА_1 та Головного управління Державної казначейської служби України у Чернівецькій області на рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 2 березня 2016 року,

В С Т А Н О В И Л А:

У вересні 2014 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Шевченківського відділу державної виконавчої служби Чернівецького міського управління юстиції (далі - Шевченківський відділ ДВС Чернівецького МУЮ), Головного управління Державної казначейської служби України у Чернівецькій області, Державної казначейської служби України про відшкодування майнової і моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями і діями органу державної влади.

Вказував на те, що 24 грудня 2002 року на прилюдних торгах, які були проведені Чернівецькою філією спеціалізованого державного підприємства

------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

22ц - 628/16 головуючий у І-й інстанції Гончарова І.М.

категорія 30 суддя-доповідач: Міцней В.Ф.

„Укрспец'юст", він придбав за 67500 грн квартиру АДРЕСА_1.

21 січня 2003 року приватним нотаріусом Чернівецького нотаріального округу Мироник О.В. йому було видано свідоцтво про право власності на вказану квартиру, яке 27 березня 2003 року він зареєстрував у Чернівецькому обласному бюро технічної інвентаризації.

Рішенням Першотравневого районного суду м. Чернівці від 21 листопада 2012 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Чернівецької області від 25 вересня 2013 року та ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 5 лютого 2014 року, відмовлено в задоволенні його позову до ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 про виселення та задоволено зустрічний позов ОСОБА_5, ОСОБА_6 до нього, відділу ДВС Шевченківського РУЮ у м. Чернівці, спеціалізованого державного підприємства „Укрспец'юст", ПТКПФ „Гольф", треті особи: КВКП „Корбі", служба у справах дітей Чернівецької міської ради, про визнання недійсними прилюдних торгів, свідоцтва про право власності на квартиру, визнання права власності на квартиру, витребування майна з чужого незаконного володіння. Визнано недійсними: прилюдні торги від 24 грудня 2002 року з реалізації квартири АДРЕСА_1 свідоцтво про право власності на цю квартиру, акт про державну реєстрацію права власності на квартиру та визнано право власності на дану квартиру за ОСОБА_6

Вказаними судовими рішеннями встановлено, що державним виконавцем в процесі проведення прилюдних торгів з продажу квартири АДРЕСА_1 було допущено порушення чинного законодавства, а саме при поданні заявки на прилюдні торги не було представлено документів, які б підтвердили право власності ПКТПФ „Гольф" на цю квартиру.

Вважав, що внаслідок неправомірних рішень та дій державного виконавця йому завдано майнову та моральну шкоду.

Посилаючись на ці обставини та уточнивши позовні вимоги, ОСОБА_1 просив стягнути з Шевченківського відділу ДВС Чернівецького МУЮ майнову шкоду в розмірі 1100000 грн та моральну шкоду в розмірі 150000 грн шляхом списання коштів Державною казначейською службою України, Головним управлінням Державної казначейської служби України в Чернівецькій області в межах відповідних бюджетних призначень з рахунків Шевченківського відділу ДВС Чернівецького МУЮ , а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішення суду.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівці від 2 березня 2016 року позов задоволено частково: стягнуто з держави в особі Державної казначейської служби України на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 25000 грн шляхом списання коштів з єдиного рахунку Головного управління Державної казначейської служби України в Чернівецькій області. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду в частині відмови у задоволенні позовних вимог про відшкодування майнової шкоди скасувати і ухвалити нове рішення про задоволення цих вимог, а в частині стягнення моральної шкоди рішення суду змінити, стягнувши на його користь 150000 грн.

Посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Головне управління Державної казначейської служби України у Чернівецькій області, не погоджуючись з рішенням суду, подало апеляційну скаргу, в якій ставить питання про скасування рішення суду і ухвалення нового рішення про відмову у в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1

Посилається на порушення судом норм матеріального права.

Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційних скарг та вимог, заявлених у суді першої інстанції, вважає, що апеляційні скарги підлягають задоволенню частково, рішення суду в частині позовних вимог ОСОБА_1 про відшкодування майнової шкоди підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення цих вимог, а в частині стягнення моральної шкоди - підлягає зміні з таких підстав.

Відмовляючи у задоволенні позовної вимоги про стягнення майнової шкоди, суд першої інстанції виходив з того, що позивач не надав суду доказів на підтвердження факту неможливості повернення йому коштів, сплачених ним за придбання квартири на прилюдних торгах, і він не використав свого права на звернення до суду з вимогою про повернення цих коштів або про застосування реституції.

Проте з такими висновками суду повністю погодитись не можна.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, на виконання наказів господарського суду Чернівецької області від 21 грудня 2000 року та 3 грудня 2001 року про стягнення з приватного торгово-комерційного підприємства „Гольф" на користь закритого акціонерного товариства „Промінвестбанк" та обласного державного комунального підприємства „Чернівцітепломережа" боргу відповідно на загальну суму 1052612 грн та 17779 грн 34 коп Чернівецькою філією спеціалізованого державного підприємства „Укрспец'юст" 24 грудня 2002 року були проведені прилюдні торги, на яких було реалізовано незавершену будівництвом квартиру НОМЕР_1 загальною площею 61,8 кв.м., яка знаходиться в будинку АДРЕСА_1 Переможцем торгів визнано ОСОБА_1

На підставі акта державного виконавця про проведення прилюдних торгів від 17 січня 2003 року приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу Мироник О.В. 21 січня 2003 року було видано Чернею Л.Д. свідоцтво про право власності на вказану квартиру, яке зареєстроване у Чернівецькому комунальному обласному бюро технічної інвентаризації (т.1, а.с.8).

Рішенням Першотравневого районного суду м. Чернівці від 21 листопада 2012 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Чернівецької області від 25 вересня 2013 року та ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 5 лютого 2014 року, відмовлено в

задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 про виселення та задоволено зустрічний позов ОСОБА_6, ОСОБА_5 до ОСОБА_1, відділу ДВС Шевченківського РУЮ у м. Чернівці, спеціалізованого державного підприємства „Укрспец'юст", ПТКПФ „Гольф" про визнання недійсними прилюдних торгів, свідоцтва про право власності на квартиру, визнання права власності на квартиру. Визнано недійсними прилюдні торги від 24 грудня 2002 року з реалізації квартири АДРЕСА_1 свідоцтво про право власності на цю квартиру, акт про державну реєстрацію права власності на квартиру та визнано право власності на дану квартиру за ОСОБА_6.

Задовольняючи зустрічний позов, суд першої інстанції виходив з того, що спірна квартира була відчужена на прилюдних торгах з порушенням ст.66 Закону України „Про виконавче провадження", п.3.1. Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації нерухомого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 27 жовтня 1999 року, яке полягає в тому, що державний виконавець подав заявку на прилюдні торги, не представивши правовстановлюючих документів ПТКПФ „Гольф" на спірну квартиру.

Статтею 56 Конституції України передбачено, що кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

У п.28 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 7 лютого 2014 року № 6 „Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах" судам роз'яснено, що при розгляді позовів фізичних чи юридичних осіб про відшкодування завданої шкоди рішеннями, діями чи бездіяльністю державного виконавця під час проведення виконавчого провадження суди повинні виходити з положень ст. 56 Конституції України, ст.11 Закону України „Про державну виконавчу службу", ч.2 ст.87 Закону України „Про виконавче провадження", а також з положень ст.ст. 1173, 1174 ЦК України і враховувати, що в таких справах відповідачами є держава в особі відповідних органів державної виконавчої служби, що мають статус юридичної особи, в яких працюють державні виконавці, та відповідних територіальних органів Державної казначейської служби України.

Підставою для цивільно-правової відповідальності за завдання шкоди у такому випадку є правопорушення, що включає як складові елементи шкоду, протиправне діяння особи, яка її завдала, причинний зв'язок між ними. Шкода відшкодовується незалежно від вини.

Належним доказом протиправних (неправомірних) рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця є, як правило, відповідне судове рішення (вирок) суду, що набрало законної сили, або відповідне рішення вищестоящих посадових осіб державної виконавчої служби.

За змістом ст.11 Закону України „Про державну виконавчу службу", ст.ст.1173, 1174 ЦК України шкода, заподіяна державним виконавцем фізичним чи юридичним особам під час виконання рішення, підлягає відшкодуванню у порядку, передбаченому законом, за рахунок держави, незалежно від його вини.

Відповідно до ч.2 ст.87 Закону України „Про виконавче провадження" збитки, завдані державним виконавцем фізичним чи юридичним особам під час проведення виконавчого провадження, підлягають відшкодуванню в порядку, встановленому законом.

Згідно з ч.2 ст.22 ЦК України збитками є витрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Як вбачається з матеріалів справи, Чернівецька філія спеціалізованого державного підприємства „Укрспец'юст" була продавцем у договорі купівлі-продажу спірної квартири, укладеному на публічних торгах, а покупцем був ОСОБА_1, який вніс на рахунок цієї філії 67500 грн за придбану квартиру, що підтверджується ксерокопіями квитанцій від 23 грудня 2002 року та 25 грудня 2002 року (т.1, а.с.6).

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців 22 серпня 2012 року до єдиного державного реєстру внесено запис про державну реєстрацію припинення спеціалізованого державного підприємства „Укрспец'юст" у зв'язку з визнанням його банкрутом (т.1, а.с.162-163).

Ухвалою апеляційного суду Чернівецької області від 8 лютого 2013 року скасовано рішення Першотравневого районного суду м. Чернівці від 21 листопада 2012 року в частині позовних вимог ОСОБА_6, ОСОБА_5 до спеціалізованого державного підприємства „Укрспец'юст" про визнання недійсними прилюдних торгів, свідоцтва про право власності на квартиру, визнання права власності на квартиру і провадження у справі в цій частині закрито на підставі п.7 ч.1 ст.205 та ч.1 ст.310 ЦПК України.

Отже, вказане підприємство було ліквідоване до ухвалення рішення про визнання прилюдних торгів недійсними.

За таких обставин ОСОБА_1 позбавлений можливості отримати від спеціалізованого державного підприємства „Укрспец'юст" в порядку ст.216 ЦК України кошти в сумі 67500 грн, сплачені ним на виконання недійсного правочину.

Оскільки позивач позбавлений можливості отримати ці кошти від вказаного підприємства, а факт неправомірних дії державного виконавця, пов'язаних з реалізацією спірної квартири на публічних торгах встановлено судовим рішенням, яке набрало законної сили, то він має право на відшкодування майнової та моральної шкоди за рахунок держави.

При визначенні розміру завданої позивачу майнової шкоди судова колегія виходить з розміру фактичних витрат, понесених позивачем при придбанні спірної квартири на публічних торгах, та які не можуть бути поверненні йому продавцем у встановленому законом порядку.

Помилковими є посилання позивача на те, що внаслідок неправомірних рішень та дій державного виконавця його позбавлено права власності на спірну квартиру, тому при визначені розміру майнової шкоди слід виходити з її ринкової вартості, яка, на його думку, на даний час становить 1100000 грн.

Спірна квартира придбана позивачем за недійсним правочином, який відповідно до ч.1 ст.236 ЦК України є таким з моменту його вчинення.

За змістом ч.1 ст.216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

З огляду на викладене ОСОБА_1 має право на відшкодування фактичних витрат, понесених ним на виконання недійсного правочину, тому його позовна вимога про стягнення майнової шкоди підлягає задоволенню частково, а саме в розмірі 67500 грн.

Водночас колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності підстав для відшкодування позивачу за рахунок держави моральної шкоди.

Проте при визначенні розміру відшкодування моральної шкоди, суд першої інстанції не в повній мірі врахував характер,обсяг і тривалість страждань, яких зазнав позивач внаслідок неправомірних дій державного виконавця та інші обставин, які мають істотне значення.

Згідно з ч. 1 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості (ч.3 ст. 23 ЦК України).

Враховуючи конкретні обставини справи, вимоги розумності і справедливості, колегія суддів вважає, що за рахунок держави на користь позивача слід стягнути моральну шкоду в розмірі 10000 грн.

Помилковими є доводи Головного управління Державної казначейської служби України в Чернівецькій областіпро те, що Закон України „Про виконавче провадження" не передбачає такого виду відповідальності як відшкодування стягувачу моральної шкоди.

Статтею 11 Закону України „Про державну виконавчу службу" передбачено, що шкода, заподіяна державним виконавцем фізичним чи юридичним особам під час виконання рішення, підлягає відшкодуванню у порядку, передбаченому законом, за рахунок держави.

Згідно з п.3 ч.2 ст.1167 ЦК України моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала, у випадках, встановлених законом.

За змістом ст.ст.1173, 1174 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, посадової або службової особи цих органів при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів чи осіб.

Оскільки дії державного виконавця, пов'язані з реалізацією спірної квартири на прилюдних торгах рішенням суду від 21 листопада 2012 рокувизнано незаконними, а прилюдні торги, переможцем яких оголошено позивача, - недійсними, і позивач позбавлений можливості отримати від продавця кошти, сплачені ним за придбання цієї квартири, у нього виникло право на відшкодування майнової та моральної шкоди за рахунок держави.

Крім того, суд ухвалив рішення про стягнення моральної шкоди з держави Україна в особі Державної казначейської служби України шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку Головного управління Державної казначейської служби України у Чернівецькій області.

Проте, згідно з ч.2 ст.25 Бюджетного кодексу України відшкодування відповідно до закону шкоди, завданої фізичній або юридичній особі внаслідок незаконно прийнятих рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, (органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування), а також їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень, здійснюється державою (Автономною Республікою Крим, органами місцевого самоврядування) у порядку, визначеному законом.

Відповідно до п.23-1 ст.2 Бюджетного кодексу України єдиний казначейський рахунок - рахунок, відкритий центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів (далі - Казначейство України), у Національному банку України для обліку коштів та здійснення розрахунків у системі електронних платежів Національного банку України, на якому консолідуються кошти державного та місцевих бюджетів, фондів загальнообов'язкового державного соціального і пенсійного страхування та кошти інших клієнтів, які відповідно до законодавства знаходяться на казначейському обслуговуванні.

Статтею 2 ЦК України передбачено, що держава Україна є учасником цивільних відносин, а тому має бути відповідачем у справах про відшкодування шкоди за рахунок держави.

Її в таких випадках представляє орган, який здійснює функції держави у цих правовідносинах.

Відповідно до п.п.1, 4 Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 квітня 2015 року № 215, Державна казначейська служба України (Казначейство) є центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику у сферах казначейського обслуговування бюджетних коштів. Казначейство відповідно до покладених на нього завдань та в установленому законом порядку забезпечує казначейське обслуговування бюджетних коштів на основі ведення єдиного казначейського рахунка, відкритого у Національному банку, зокрема здійснює безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду.

Враховуючи наведене колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції в частині позовних вимог ОСОБА_1 про відшкодування майнової шкоди відповідно до п.4 ч.1 ст.309 ЦПК України підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення цих вимог, а в частині стягнення моральної шкоди - підлягає зміні.

Керуючись ст.ст. 307, 309, 314 ЦПК України, колегія суддів

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційні скарги ОСОБА_1 та Головного управління Державної казначейської служби України у Чернівецькій області задовольнити частково.

Рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 2 березня 2016 року в частині вирішення позовних вимог ОСОБА_1 про відшкодування майнової шкоди, завданої незаконними рішеннями і діями органу державної влади, скасувати.

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Шевченківського відділу державної виконавчої служби Чернівецького міського управління юстиції, Головного управління Державної казначейської служби України у Чернівецькій області, Державної казначейської служби України, треті особи: публічне акціонерне товариство „Промінвестбанк", обласне державне комунальне підприємство „Чернівцітепломережа" про відшкодування майнової шкоди, завданої незаконними рішеннями і діями органу державної влади, задовольнити частково.

Стягнути на користь ОСОБА_1 67500 грн на відшкодування майнової шкоди за рахунок коштів Державного бюджету України шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку Державної казначейської служби України.

Рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 2 березня 2016 року в частині вирішення позовних вимог ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями і діями органу державної влади, змінити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 10000 грн на відшкодування моральної шкоди за рахунок коштів Державного бюджету України шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку Державної казначейської служби України.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий

Судді: