Ухвала суду № 57443707, 28.04.2016, Апеляційний суд Луганської області

Головуючий суду 1 інстанції - ОСОБА_1

Доповідач - Коротенко Є.В.

Справа № 415/66/16-ц

Провадження № 22ц/782/247/16

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 квітня 2016 року

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Луганської області у складі:

головуючого судді Коротенка Є.В.,

суддів: Коновалової В.А., Фарятьєва С.О.,

за участю секретаря Козубської А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі Апеляційного суду Луганської області в м.Сєвєродонецьку апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Лисичанського міського суду Луганської області від 19 лютого 2016 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,

в с т а н о в и л а :

Рішенням Лисичанського міського суду Луганської області від 19.02.2016 року позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів були задоволені. Суд стягнув з ОСОБА_2аліменти на користь ОСОБА_3 на утримання малолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 1/4 частини всіх видів його доходів щомісячно, але не менш ніж 30% від прожиткового мінімуму доходів громадян для дитини відповідного віку, починаючи з 11.01.2016 р. і до повноліття дитини.

Не погодившись із вказаним рішенням, ОСОБА_2 звернувся до суду з апеляційною скаргою на нього і, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просив рішення Лисичанського міського суду від 19.02.2016 року скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до нього відмовити.

Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду, колегія суддів вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обгрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст.308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Згідно із ст.60 ЦПК України кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

При апеляційному розгляді вказаної цивільної справи колегія суддів приймає до уваги положення ч.1 ст.303 Цивільного процесуального кодексу України, відповідно до якого під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Судом першої інстанції у відповідності до вимог ст.ст.212, 213 ЦПК України були повно і всебічно дослідженні обставини справи та дана належна оцінка доказам, на які сторони посилалися в суді першої інстанції. Суд правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 та ОСОБА_2 перебувають у зареєстрованому шлюбі з 17.07.2014 року (а.с.5).

У відповіності до свідоцтва про народження дитини серії I-ВЛ № 389571, виданого 04.02.2015 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Лисичанського міського управління юстиції у Луганській області, батьком ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, значиться відповідач, матірю - позивачка (а.с.6).

Дитина проживає разом із матірю, знаходиться на її утриманні (а.с.2, 27).

Відповідач працює, має постійний заробіток, на утриманні крім сина нікого не має, мешкає окремо від дитини, але достатньої належної допомоги на її утримання не надає (а.с.18, 32, 47).

При цьому колегія суддів зауважує, що жодних належних та допустимих доказів на обґрунтування своїх доводів щодо регулярного надання ним у повному обсязі матеріальної допомоги на утримання дитини апелянт суду не надав.

Відповідно до ст.180 Сімейного кодексу України (далі СК України) батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно із ч.3 ст.181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

У відповідності до вимог частини 1 статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує:

1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини;

2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів;

3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;

4) інші обставини, що мають істотне значення.

Приймаючи до уваги обставини справи, з огляду на положення ст.ст.180-182 СК України, застосовуючи принципи розумності і справедливості, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання малолітнього сина у розмірі 1/4 частини всіх видів його доходів щомісячно, але не менш ніж 30% від прожиткового мінімуму доходів громадян для дитини відповідного віку, починаючи з 11.01.2016 р. і до повноліття дитини.

При ухваленні рішення у справі, Лисичанський міський суд вирішив питання щодо розподілу судових витрат у повній відповідності до вимог ст.88 ЦПК України.

Таким чином, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи, будь-яких належних доказів на підтвердження своїх доводів апелянт суду не надав, тому судом першої інстанції постановлене правильне по суті і справедливе рішення.

Приймаючи до уваги викладене, керуючись ст.ст.304, п.1 ч.1 ст.307, 308, 314-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Лисичанського міського суду Луганської області від 19 лютого 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення, однак її може бути оскаржено шляхом подання касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили безпосередньо до суду касаційної інстанції: Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий

Судді: