Вирок № 57443302, 28.04.2016, Подільський районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 405/2356/13-к

1-кп/405/284/14

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 квітня 2016 року колегія суддів Ленінського районного суду м. Кіровограда в складі:

головуючого судді: Бутельської Г.В.

суддів: Іванової Л.А.

ОСОБА_1

при секретарі: Дятел О.В.

за участю прокурора: Суворова О.Л.

адвоката: ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді справу за кримінальним провадженням №12013120050000088 від 8.02.2013 року за обвинуваченням ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, гр. України, ІНФОРМАЦІЯ_3, працюючого на Новокостянтинівській шахті ДП «Східний гірничо-збагачувальний комбінат», не одруженого, маючого на утриманні малолітню дитину, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, проживаючого: ІНФОРМАЦІЯ_5, раніше не судимого, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст.191, ч. 4 ст. 191, ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 366 КК України,

В С Т А Н О В И ЛА:

ОСОБА_3 предявлено обвинувачення у вчиненні заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинене в особливо великих розмірах.

Крім цього, ОСОБА_3 предявлено обвинувачення у вчиненні заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинене повторно у великих розмірах.

Крім цього ОСОБА_3 предявлено обвинувачення у зловживанні службовим становищем, тобто умисне, в особистих інтересах, використання службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, яке спричинило тяжкі наслідки державним інтересам, повторно.

Крім цього, ОСОБА_3 предявлено обвинувачення у вчиненні службового підроблення, тобто складання і видача завідомо неправдивих документів службовою особою, що спричинило тяжкі наслідки.

Згідно обвинувального акту ОСОБА_3 обвинувачується у тому, що перебуваючи на посаді начальника Новокостянтинівської шахти з підземними умовами праці, був наділений посадовими повноваженнями, які обумовлені положенням та посадовою інструкцією начальника шахти, затвердженими директором ДП «Схід ГЗК», зокрема:

- здійснювати керівництво виробничо-господарською і фінансовою діяльністю шахти у відповідності із законодавством України, статутом ДП «Схід ГЗК», наказами та іншими нормативними актами комбінату;

- забезпечувати контроль за будівництвом обєктів на предмет відповідності проектів;

- підтверджувати якість і обєми будівельно-монтажних робіт, які виконуються підрядними організаціями до здійснення фінансових розрахунків;

- розпоряджатися виділеними і заробленими коштами у відповідності з цілями розвитку соціальної і виробничої сфери в інтересах комбінату і колективу шахти, здійснювати фінансові розрахунки з споживачами та постачальниками;

- розробляти в межах виробничої програми норми витрат і запасів сировини, матеріалів і пального на виробничі і господарські потреби.

Як начальник Новокостянтинівської шахти ДП «Схід ГЗК», ОСОБА_3 мав право:

- самостійно вирішувати всі питання діяльності шахти, якщо вони не суперечать діючому законодавству, статуту ДП «Схід ГЗК»;

- розпоряджатися в межах своїх прав основними фондами (обладнанням), оборотними засобами та іншими матеріальними цінностями, які знаходяться на його балансі;

- самостійно розпоряджатися фондами, які виділяються ДП «Схід ГЗК» для виробничого та соціального розвитку, оплати праці, матеріального стимулювання працівників та інших цілей;

- придбавати майно, отримувати кредити в банку;

- самостійно встановлювати форми, системи і розміри оплати праці в межах встановлених тарифними ставками, посадовими окладами;

- приймати на роботу в межах штатного розпису чи за домовленістю, переводити на іншу роботу і звільняти працівників у відповідності з Кодексом законів про працю України.

Отже, ОСОБА_3, який діяв на засадах керівника в межах шахти ніс особисту відповідальність за діяльність Новокостянтинівської шахти, у тому числі за ефективне використання її майна, яке придбане за бюджетні кошти.

Таким чином, ОСОБА_3, у відповідності з наданими йому вищезазначеними посадовими повноваженнями, виконував адміністративно-господарчі та організаційно-розпорядчі функції, а отже, являвся службовою особою, який використав це становище на досягнення єдиного злочинного результату заволодіння майном Новокостянтинівської шахти ДП «Схід ГЗК».

Так, ОСОБА_3, являючись службовою особою, маючи намір на заволодіння запчастинами до поршневого компресора 4ВМ-10.120.9 1987 року випуску, інвентарний номер 0030500, який знаходився на балансі Новокостянтинівської шахти, з метою їх подальшої здачі як металобрухту, діючи умисно, з корисливих мотивів, вважаючи, що вказаний компресор найближчим часом буде списаний з основних засобів підприємства по бухгалтерському обліку, в квітні 2005 року, точної дати слідством не встановлено, надав окремо кожному незаконні вказівки:

- майстру дільниці компресорних установок Новокостянтинівської шахти ОСОБА_4 демонтувати поршневий компресор 4ВМ-10.120.9 інвентарний номер 0030500, який знаходився першим при вході зправа в приміщенні компресорної станції шахти та частину запчастин від нього завантажити на автомобіль марки «КРАЗ», який належить автотранспортному господарству (далі АТГ) Новокостянтинівська шахта, нібито з метою подальшого транспортування до складу ДП «Схід ГЗК» у м. Жовті Води Дніпропетровської області;

- водію АТГ Новокостянтинівської шахти ОСОБА_5, який управляв автомобілем марки «КРАЗ», вивезти з території шахти запчастини від демонтованого поршневого компресора 4ВМ-10.120.9 інвентарний номер 0030500 на пункт прийому металобрухту, який знаходився за адресою: м. Кіровоград, вул. Мурманська, 15.

При цьому, ОСОБА_3, маючи повноваження та авторитет керівника, неправдиво запевнив ОСОБА_4 та ОСОБА_5, що його дії законні, та те що він надасть ОСОБА_4В і до бухгалтерії шахти відповідні документи на демонтаж, списання та вивезення вказаного компресора з території шахти.

ОСОБА_5 та ОСОБА_4 не усвідомлюючи злочинний характер вказівок ОСОБА_3, та вважаючи свої дії законними, виконали їх.

ОСОБА_4 разом із своїми підлеглими ОСОБА_6 та ОСОБА_7 розкрутили (демонтували) основні частини вказаного поршневого компресору 4ВМ-10.120.9 інвентарний номер 0030500, добросовісно помиляючись в істинності намірів ОСОБА_3 щодо його вивезення на склад ДП «Схід ГЗК», після чого за допомогою кран-балки, який знаходиться в приміщенні компресорної станції завантажили частину основних запчастин вказаного компресора на автомобіль марки «КРАЗ», державний номер НОМЕР_1, під управлінням ОСОБА_5, а саме: два циліндри 1-го ступеня нагнітання, один циліндр 2-го ступеня нагнітання та холодильник проміжний з масловологовідокремлювачем. При цьому, з метою приховання слідів злочину, ОСОБА_3 розпорядився залишити в компресорній станції частину основних запчастин вказаного компресора: раму з опорною плитою, де зазначено інвентарний номер 0030500, циліндр 2-го ступеня нагнітання, холодильник проміжний з вологомасловідокремлючем, холодильник кінцевий та буферну ємкість 2-го ступеня нагнітання з колектором всмоктування.

ОСОБА_5 в свою чергу, вважаючи дії свого головного керівника законними, за його вказівкою відвіз та вивантажив демонтований компресор на пункт прийому металобрухту, який знаходився за адресою: м. Кіровоград, вул. Мурманська, 15, де його вже чекали працівники приймального пункту приватного підприємства «Жадор», з якими домовився особисто ОСОБА_3

Таким чином, ОСОБА_3, зловживаючи своїми службовими повноваженнями, всупереч інтересам служби, заволодів вказаними запчастинами до компресора та розпорядився ними на власний розсуд, незаконно реалізувавши їх на пункт прийому металобрухту з метою особистого самозбагачення.

При цьому, документи на демонтаж, списання та вивезення вказаного компресора з території шахти ОСОБА_3 в бухгалтерію та майстру дільниці компресорних установок ОСОБА_4 не надав.

В подальшому, з метою приховання власних зловживань та факту відсутності зазначеного компресора на території шахти, ОСОБА_3, не розкриваючи таємниці своїх злочинних намірів, надав вказівку ОСОБА_4, демонтувати з компресорної станції два інші компресори такої ж марки - 4ВМ-10.120.9, інвентарні номери 0030300 та 0030400, а також 4 частини компресора, які залишились від компресора з інвентарним номером 0030500, після чого скласти їх в розібраному вигляді за приміщенням компресорної станції шахти, для того щоб у такій великій кількості розібраного обладнання не можна було встановити відсутність запчастин до компресора з інвентарним номером 0030500, якими ОСОБА_3 незаконно заволодів.

Таким чином, начальник Новокостянтинівської шахти ДП «Схід ГЗК» ОСОБА_3 як службова особа, діючи всупереч інтересам служби, вчинив заволодіння запчастинами до компресора, які є майном Новокостянтинівської шахти, у результаті чого спричинив державі збитки згідно довідки КРВ в Маловисківському районі КРУ в Кіровоградській області від 24.09.2010 р. в сумі 134541, 6 гривень, що становить особливо великий розмір.

У відповідності до наказу № 54о/с від 20.03.07 директора ДП «Дирекція підприємства, що будується на базі Новокостнятинівського родовища уранових руд» (далі ДП «Дирекція…») ОСОБА_8, ОСОБА_3 призначений на посаду начальника шахти ДП «Дирекція…».

Вказане державне підприємство створене відповідно до наказу Міністерства палива та енергетики України «Про створення ДП «Дирекція підприємства, що будується на базі Новокостянтинівського родовища уранових руд» від 26.12.2005 р. № 614 шляхом виділення зі складу державного підприємства «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» відокремленого підрозділу Новокостянтинівське родовище уранових руд.

У своїй діяльності ДП «Дирекція…» керувалося Статутом, затвердженим наказом Міністерства палива та енергетики України (далі Мінпаливенерго) від 09.02.2006 № 36 та зареєстрованим реєстратором Маловисківської державної районної адміністрації 10.02.2006 р., а з березня 2009 року керувалось Статутом в новій редакції, затвердженим наказом Мінпаливенерго від 26.03.2009 № 169, державну реєстрацію змін до установчих документів проведено 06.04.2009 р. державним реєстратором Маловисківської державної районної адміністрації. Вказані зміни стосуються лише того, що ДП «Дирекція…» являється учасником Державного концерну «Ядерне паливо» (далі «Концерн») та зберігає свою господарську самостійність з урахуванням обмежень, передбачених чинним законодавством України, рішеннями Мінпаливенерго, Статутом Концерну.

Згідно вказаного статуту, ДП «Дирекція…» є юридичною особою, має відокремлене майно, самостійний баланс, рахунки в установах банків та Головного Держказначейства в Кіровоградській області, печатку, штампи та бланки зі своїм найменуванням, знак для товарів і послуг, а також свою юридичну адресу Кіровоградська область, Маловисківський район, с. Олексіївка. Форма власності державна корпоративна. Підпорядкованість Міністерство палива та енергетики України.

Підприємство створено з метою будівництва єдиного комплексу виробничих, видобувних, допоміжних та інших споруд і створення на їх основі підприємства з видобутку та виробництва ядерного палива на базі Новокостянтинівського родовища уранових руд, здійснення належного контролю за будівництвом, використання коштів, своєчасного введення в експлуатацію обєктів незавершеного будівництва, здійснення діяльності по своєчасній і якісній підготовці і веденню робіт по створенню власного виробництва ядерного палива, іншої діяльності у сфері видобування корисних копалин та атомної енергетики.

Предметом діяльності ДП «Дирекція…» є:

-капітальне будівництво, технічне переозброєння підприємства на базі Новокостянтинівського родовища уранових руд;

-нагляд за будівництвом, в тому числі за діяльністю генеральних підрядників, замовлення проектів, виготовлення проектно-кошторисної документації, укладання договорів на будівельні роботи, контроль їх виконання;

-видобування та збагачування уранової руди;

-пошук, розвідка корисних копалин.

Підприємство має ліцензію від 25.04.2008 р. № 391224 на видобування корисних копалин із родовищ, що мають загальнодержавне значення та включені до державного фонду родовищ корисних копалин та відповідні дозволи, що засвідчують спроможність ДП «Дирекція…» виконувати будівельні та видобувні роботи.

Перебуваючи на посаді начальника шахти з підземними умовами праці ДП «Дирекція…», ОСОБА_3 був наділений посадовими повноваженнями, які обумовлені згаданим статутом, посадовими інструкціями начальника шахти, затвердженими директорами ДП «Дирекція…» ОСОБА_8 від 01.04.07 р. та ОСОБА_9 від 05.06.08 р., зокрема:

- здійснювати керівництво виробничо-господарською діяльністю шахти;

- забезпечувати виконання виробничих завдань, ефективне використання та збереження основних і оборотних фондів шахти;

- проводити роботу з удосконалення організації виробництва, механізації та автоматизації виробничих процесів, економії всіх видів ресурсів;

- покращувати використання виробничих фондів, трудових, матеріальних і фінансових ресурсів, освоєння виробничої і проектної потужності;

- організовувати поточне виробниче планування, облік, складання і своєчасне надання звітності про виробничу діяльність шахти;

- організовувати роботу і злагоджену взаємодію виробничих цехів, дільниць та інших структурних підрозділів шахти на забезпечення виконання виробничого плану, підвищення продуктивності праці, якості продукції, плану капітального будівництва;

- забезпечувати технічно правильну експлуатацію устаткування та інших основних засобів і виконання графіків їх ремонту, безпечні та здорові умови праці;

- координувати роботу начальників дільниць і здійснювати добір кадрів працівників, їх розстановку і доцільне використання;

- подавати пропозиції щодо заохочення працівників, накладання дисциплінарних стягнень на порушників виробничої та трудової дисципліни. Проводити виховну роботу в колективі;

- організовувати роботу з впровадження нових форм господарювання, поліпшення нормування праці, правильного застосування форм і систем заробітної плати та матеріального стимулювання;

- забезпечувати умови для вдосконалення організації розподілу праці, виконання робіт та управління підрозділами;

- забезпечувати додержання вимог посадових інструкцій.

Основним завданням начальника шахти являється керівництво структурними підрозділами шахти для забезпечення злагодженої та ритмічної роботи всього гірничодобувного комплексу.

Як начальник шахти ДП «Дирекція…», ОСОБА_3 мав право:

- приймати рішення, віддавати розпорядження в рамках посадових обовязків і здійснювати контроль їх виконання;

- затверджувати техніко-економічні показники шахти, технічні проекти, технологічні паспорти, проекти організації робіт, графіки провадження робіт;

- скликати, готувати та проводити наради з керівниками, професіоналами та технічними службовцями підрозділів шахти з виробничих питань, дотримання вимог охорони праці, виконання техніко-економічних показників;

- отримувати від підрозділів ДП «Дирекція…» інформацію і документи, необхідні для вирішення покладених на нього завдань;

- вносити пропозиції директору підприємства, головному інженеру ДП «Дирекція…» з питань організації та покращення роботи шахти;

- вимагати від відділу постачання підприємства своєчасного забезпечення шахти матеріалами, інструментом, запчастинами, згідно заявок і плану робіт, а також довідковою літературою;

- зупиняти роботи, що ведуться з порушенням правил охорони праці, охорони навколишнього середовища, протипожежної безпеки.

Отже, ОСОБА_3, який діяв на засадах керівника в межах шахти ніс особисту відповідальність за діяльність Новокостянтинівської шахти, у тому числі за ефективне використання її майна, яке придбане за бюджетні кошти.

Таким чином, ОСОБА_3, у відповідності з наданими йому вищезазначеними посадовими повноваженнями, виконував адміністративно-господарчі та організаційно-розпорядчі функції, а отже, являвся службовою особою, який використав це становище на досягнення єдиного злочинного результату заволодіння майном ДП «Дирекція…».

Так, в серпні 2008 року ОСОБА_3, являючись службовою особою, як начальник шахти, достовірно знаючи про поставку для потреб шахти нових електровентиляторів марки ВМ-8М на ДП «Дирекція…» від ПП «Лабрадор», за договором № 272 від 29.05.08 р., згідно якого на ДП «Дирекція…» від зазначеного підприємства 25.06.08 р. вже було поставлено чотири електровентилятори марки ВМЕ-6, обрав предметом заволодіння два електровентилятори марки ВМ-8М, вартістю 120000 гривень, вважаючи, що ніхто не помітить відсутність цих електровентиляторів серед наявних ще чотирьох електровентиляторів марки ВМЕ?6.

Знаючи, від працівників відділу постачання ДП «Дирекція…», дату та час поставки на територію ДП «Дирекція» вказаних електровентиляторів марки ВМ-8М, ОСОБА_3 скористався ситуацією, що товар від ПП «Лабрадор» надійшов 21.08.08 р. після 16-ї години, коли більшість працівників, як ДП «Дирекція», так і його структурного підрозділу Новокостянтинівська шахта, в тому числі працівники складу № 80 та заступник начальника відділу постачання ОСОБА_10, який згідно розподілених посадових обовязків мав приймати це обладнання, вже закінчили зміну і виїхали рейсовим автобусом підприємства з території ДП «Дирекція».

З огляду на вказані обставини, ОСОБА_3, зустрівши автомобіль марки «ГАЗЕЛЬ,» державний номер НОМЕР_2 з електровентиляторами ВМ-8М, особисто скерував вказаний автомобіль до площадки РЕ-6 на території Новокостянтинівської шахти та з допомогою ручної талі (крану) з електроприводом розвантажив вказані два електровентилятори марки ВМ-8М. При цьому, за отримані електровентилятори, ОСОБА_3, маючи намір на заволодіння ними, виконав вигадані, викривлені підписи від імені заступника начальника відділу постачання ДП «Дирекція» ОСОБА_10 у двох екземплярах видаткової накладної ПП «Лабрадор» № 31 від 14.08.08, які йому надав водій. Крім цього, ОСОБА_3 надав водію довіреність серії ЯПК № 334376 від 21.08.08 р. на отримання двох електровентиляторів ВМ-8М на імя ОСОБА_10, яку отримав в той день в бухгалтерії ДП «Дирекція…», а також повернув один екземпляр вищевказаної накладної.

21.08.2008 р. після 16-ї год., точного часу слідством не встановлено, ОСОБА_3 за невстановлених обставин, без відома охорони підприємства вивіз вказані електровентилятори з території ДП «Дирекція…» та розпорядився ними на власний розсуд.

В подальшому, на підставі вказаної накладної ПП «Лабрадор» № 31 від 14.08.08 р., де містився підроблений ОСОБА_3 підпис, державним підприємством «Дирекція…» з розрахункового рахунку в Головному управлінні Державного казначейства України в Кіровоградській області відповідно до платіжного доручення № 116350 від 22.08.08 р. здійснено оплату за вентилятори ВМ-8М в сумі 120000 гривень, що на момент вчинення становило великі розміри.

Крім того, з метою прикриття факту незаконного заволодіння електровентиляторами, наприкінці грудня 2008 року ОСОБА_3, діючи умисно, із корисливих спонукань, під час закриття звітного року та проведення річної інвентаризації, неправдиво запевнив завідуючу складом № 80 ОСОБА_11 та комірника цього ж складу ОСОБА_12 в тому, що вказані вентилятори він особисто отримав ще в серпні 2008 року, які розвантажив на площадці шахти РЕ-6, після чого за його вказівкою вентилятори були спущені і змонтовані в шахті на горизонтах 240 м та 300 м. Ввівши в оману вказаних осіб та користуючись повноваженнями начальника шахти, надав їм вказівку підготувати складські документи на прибуток, передачу в монтаж та внутрішнє переміщення вказаних вентиляторів, що останні і зробили, не підозрюючи про злочинні наміри ОСОБА_3. Таким чином, через вказаних осіб, ОСОБА_3 виготовив завідомо неправдиві документи:

-прибутковий касовий ордер № 671 від 24.12.2008 р. про прийняття вентиляторів на склад № 80;

-накладну на внутрішнє переміщення матеріалів № 683 від 25.12.2008 р. про видачу та переміщення вентиляторів на дільницю № 35;

-акт на передачу обладнання та монтаж № 683 від 25.12.2008 р. де особисто вчинив в них підписи в графах «прийняв».

На підставі вказаного акту передачі обладнання в монтаж та накладної на внутрішнє переміщення, в кінці грудня 2008 р. бухгалтер ДП «Дирекція» ОСОБА_13, вважаючи їх дійсними, а дані внесені в них достовірними, ввела ці електровентилятори в основні засоби по бухгалтерським облікам, а також виписала на них інвентарні картки № 0127600 та № 0127700.

Крім того, з метою прикриття злочинного заволодіння вказаними електровентиляторами, ОСОБА_3, достовірно знаючи про фактичну їх відсутність на території ДП «Дирекція», як керівник незаконно вимагав від начальників дільниці № 16 ОСОБА_14, а пізніше й ОСОБА_15 оформити документи: інвентаризаційні описи щодо прийняття цих двох електровентиляторів, яких насправді в шахті не було. При цьому, ОСОБА_3 погрожував ОСОБА_14 та ОСОБА_15 звільнити їх, якщо останні не приймуть документально ці електровентилятори. На це останні не погодилися, і вказали в інвентаризаційних описах від 21.09.2009 р. та від 21.12.2009 р., що ці електровентилятори на дільницю № 16 не приймали.

Розуміючи неминучість викриття його злочинних діянь, направлених на заволодіння вказаними електровентиляторами, у звязку з тим, що проводилася планова річна інвентаризація на ДП «Дирекція…» згідно наказу № 544 від 01.12.2009 р., ОСОБА_3, використовуючи свої повноваження та авторитет, під час проведення вказаної інвентаризації неправдиво запевнив членів інвентаризаційної комісії: начальника шахти ОСОБА_16, заступника начальника шахти з організації виробництва ОСОБА_17 та заступника начальника відділу постачання ДП «Дирекція…» ОСОБА_10 в тому, що вказані електровентилятори знаходяться в шахті на горизонтах 240 м та 300 м, після чого провів їх в шахту де видав електровентилятори марки ВМЕ-6 за електровентилятори марки ВМ-8М, попередньо написавши фарбою червоного кольору на них інвентарні номери, які були присвоєні саме вентиляторам ВМ-8М.

Члени інвентаризаційної комісії, у згаданому складі, будучи введеними в оману, підписали інвентаризаційний опис від 25.12.2009 р., по матеріально-відповідальній особі: заступнику директора з кадрів та загальних питань ОСОБА_3, в якій зазначили, що 2 електровентилятори ВМ-8М, 2008 року випуску, інвентарні номери: 0127600 та 0127700, на суму 101840 грн. без ПДВ, є в наявності. ОСОБА_3 в свою чергу також підписав вказаний опис, чим неправдиво завірив, що вказані електровентилятори є в наявності.

Крім того, ОСОБА_3, повторно скоїв злочин у сфері службової діяльності з метою прикриття факту незаконного заволодіння двома електровентиляторами ВМ-8М, за наступних обставин.

У відповідності до наказу № 126 о/с від 30.06.09 р. директора ДП «Дирекція…» ОСОБА_9, ОСОБА_3 переведено на посаду заступника директора з кадрів та загальних питань ДП «Дирекція…».

Перебуваючи на посаді заступника директора з кадрів та загальних питань ДП «Дирекція…», яка відноситься до категорії «керівники», ОСОБА_3 був наділений посадовими повноваженнями, які обумовлені згаданим статутом, посадовою інструкцією заступника директора з кадрів та загальних питань, затвердженою директором ДП «Дирекція…» ОСОБА_9, зокрема:

-організовувати управління формуванням, використанням і розвитком персоналу підприємства на основі максимальної реалізації трудового потенціалу кожного працівника;

-організовувати роботу по формуванню корпоративної культури, кадрової політики, визначенню її основних напрямків згідно стратегії розвитку підприємства і заходів по її реалізації;

-організовувати проведення аналізу і підготовку пропозицій по своєчасній ротації керівного складу у відповідності з перемінними умовами в структурі підприємства;т

-організовувати роботу по формуванню і підготовці кадрового резерву для висунення на керівні посади, створенню системи безперервної підготовки персоналу;

-організовувати роботу з питань пенсійного забезпечення;

-організовувати атестацію робочих місць;

-організовувати створення ефективної системи стимулювання і мотивації персоналу;

-організовувати розробку і реалізацію заходів по соціальному захисту персоналу;

-організовувати проведення необхідного обліку і складення обліку в підпорядкованих підрозділах;

-здійснювати взаємодію з керівництвом Мінпаливенерго, органами місцевого самоврядування та іншими організаціями по роботі з персоналом і вирішенню соціальних питань;

-здійснювати контроль за дотриманням на підприємстві трудового законодавства, постанов, розпоряджень та інших нормативних актів з питань організації праці, заробітної плати, управління виробництвом;

-здійснювати контроль за дотриманням підлеглими правил внутрішнього трудового розпорядку, режиму робочого часу і трудової дисципліни;

-організовувати ведення обліку виявлених невідповідностей організації робіт, процесів, персоналу і документації;

-контролювати і забезпечувати виконання підлеглими вимог посадових інструкцій;

-забезпечувати збереження майна, інвентарю, обладнання, ввіреного заступнику директора по кадрам та загальним питанням.

Основними завданнями заступника директора з кадрів та загальних питань ДП «Дирекція» є організація роботи по управлінню людськими ресурсами з метою оптимального їх використання для ефективної роботи підприємства.

Як заступник директора з кадрів та загальних питань ДП «Дирекція…», ОСОБА_3 мав право:

-направляти розпорядження з питань, визначених посадовою інструкцією;

-приймати рішення, давати розпорядження з питань, які відносяться до його компетенції, виконання яких обовязкове для підлеглого персоналу, а також здійснювати контроль їх виконання;

-вимагати від керівників підрозділів складення і реалізації заходів направлених на зниження текучості кадрів, укріплення трудової дисципліни, оплати праці і організації праці;

-відміняти не обґрунтовані розпорядження підлеглих керівників;

-ініціювати, готувати і проводити наради, необхідні для вирішення завдань, покладених на підлеглий персонал, брати участь в роботі нарад з питань, які входять в його компетенцію;

-ініціювати випуск організаційно-розпорядчих документів для вирішення покладених на нього завдань і контролювати їх виконання;

-здійснювати підбір керівників підлеглих підрозділів, висунення їх на призначення в установленому порядку; ініціювати звільнення від займаної посади керівників підлеглих підрозділів;

-представляти інтереси підприємства в вищестоящих і сторонніх організаціях, в межах своєї компетенції з оформленням повноважень згідно діючого законодавства України;

-погоджувати положення про підрозділи, посадові інструкції начальників цехів, відділів, служб;

-вимагати від структурних підрозділів підприємства надання достовірної і точної інформації про виробничо-господарську та соціально-економічну діяльність.

Таким чином, ОСОБА_3, у відповідності з наданими йому вищезазначеними посадовими повноваженнями, виконував адміністративно-господарчі та організаційно-розпорядчі функції, а отже, являвся службовою особою, який, з метою прикриття попереднього злочину щодо заволодіння електровентиляторами марки ВМ-8М, використав своє службове становище в особистих інтересах, всупереч інтересам служби, яке спричинило тяжкі наслідки державним інтересам.

Так, в квітні 2010 року, точної дати слідством не встановлено, ОСОБА_3, як службова особа, з метою прикриття факту відсутності 2-х вентиляторів ВМ8М на території ДП «Дирекція», тобто скоєного злочину щодо заволодіння майном, придбаного за бюджетні кошти в сумі 120000 гривень, який було виявлено 28.01.10 р. в ході проведення перевірки працівниками УСБУ України в Кіровоградській області за участі інвентаризаційної комісії ДП «Дирекція», вчинив наступне.

Розуміючи неминучість відповідальності за скоєння заволодіння майном на суму 120000 грн., ОСОБА_3 у відповідності з наданими йому повноваженнями керувати певними видами діяльності ДП «Дирекція…» та контролю виконання виробничих замовлень, збереження майна і оборотних засобів підприємства, виконував організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарчі функції, тобто являючись службовою особою, 09.04.2010 р. надав незаконну усну вказівку виконуючому обовязки майстра ремонтно-механічної майстерні (РММ) ОСОБА_18, газоелектрозварювальнику дільниці № 35 ОСОБА_19 та гірничому монтажнику дільниці № 35 ОСОБА_20 виготовити ручним способом два корпуса до електровентиляторів ВМ-8М та встановити на них запчастин від елктровентиляторів ВМ-6, бувших у використанні, тобто на виготовлення предметів візуально схожих на два електровентилятора ВМ-8М відсутніх в шахті. Для цього, дозволив їм використати листовий метал, запчастини бувших у використанні вентиляторів ВМЕ-6, які списані з використання шахти, і які знаходилися на території РММ ДП «Дирекція…».

Вказані особи, не підозрюючи злочинних намірів ОСОБА_3, в умовах РММ ДП «Дирекція …» виготовили ручним способом два корпуси до двох електровентиляторів, діаметром 800 мм., по параметрам схожим на електровентилятори марки ВМ-8М, на які встановили два електродвигуни та дві крильчатки від бувших у використанні та списаних електровентиляторів ВМ-6, таким чином виготовивши предмети візуально схожі на електровентилятори ВМ-8М. Після закінчення робіт по виготовленню вказаних предметів, схожих на електровентилятори ВМ-8М, ОСОБА_3, з метою надання вигляду їм схожості на нові електровентилятори ВМ-8М, надав ОСОБА_20 вказівку пофарбувати їх та надав дві нові таблички, схожі на заводські для вентиляторів ВМЕ-8, які останній за вказівкою ОСОБА_3 встановив на вказані предмети.

В подальшому, ОСОБА_3, виготовлені ручним способом два предмети, схожі на електровентилятори марки ВМ-8М, неодноразово демонстрував правоохоронним органам та працівникам КРУ в Кіровоградській області під час проведення досудового слідства та проведення інвентаризації, як ті, що були поставлені від ПП «Лабрадор».

Допитий в судовому засіданні ОСОБА_3 свою вину в інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 191, ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 366 КК України не визнав і пояснив, що вважає справу сфабрикованою, з тим щоб його відсторонити від роботи. Компресори з шахти не вивозив, і не давав ніяких вказівок ОСОБА_4 щодо демонтажу компресора. Згідно інвентаризаційних описів, які складались протягом 2007-2008 років компресори були в наявності. Зазначив, що кран-балка на компресорній була опломбована у звязку з тим, що була несправна. Відповідальним за ремонт вантажопідйомних механізмів був головний інженер ОСОБА_21 та інженер по котлонадзору. Компресор 500 станом на 2005 рік був розібраний, двигуна на ньому не було, частина деталей знаходилась в компресорній, а інша частина в кладовій у компресорній. Матеріально відповідальною особою по компресорній був Череватенко а потім ОСОБА_4. Під час призначення його директором на шахту у 2004 році він виявив, що пятий компресор був у розібраному стані. Відповідальним за компресорну був механік ОСОБА_22. Вказав, що акт на списання компресорів у 2007 році був складений, оскільки ці компресори відслужили свій строк, хто давав вказівку на складання акту по списанню компресора він не знає, таку вказівку він особисто нікому не давав. Поснив, що охорона шахти у 2005 році підпорядковувалась заступнику директора Юрченку. Виїзд із території шахти вантажного автомобіля повинен був бути належним чином оформленим, а саме накладною і шляховим листом. Зазначив, що по привезенню вентиляторів, водій Саган, який їх привіз, за допомогою кран-балки вигрузив їх на ділянці біля РЕ-6. Водію він підписав 2 документи, де вказувалась кількість вентиляторів ВМ8М і віддав йому. На наступний день повідомив головного інженера що прийшли вентилятори, в подальшому саме він повинен був ними займатись. Ствердив, що приходний ордер на отримання вентиляторів він не підписував. Вказав, що з 2008 року по 2010 рік у шахту не спускався і не перевіряв чи названі вентилятори встановлені і чи працюють. У січні 2010 року при інвентаризації було встановлено, що вентилятори відсутні, він цей акт і підписав. Весною, коли зійшов сніг, він побачив що біля ремонтної дільниці валялись поламані вентилятори які він сказав відремонтувати, а не виготовити кустарним способом. Біля ремонтної дільниці валялись 2 двигуна від вентилятора, крильчатка, а також таблички від вентиляторів, побачивши це він наказав ОСОБА_19 і ОСОБА_20 їх відремонтувати. Пояснив, що такі роботи на шахті по ремонту вентиляторів були постійними, а коли вентилятори потребували крупного ремонту то їх відправляли до ремонтного підприємства. Вважає, що в його діях немає нічого протиправного, а обвинувачення заперечується матеріалами справи і показами свідків.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_23 пояснив, що на Новостянтинівській шахті працює з травня 2007 року, був прийнятий на посаду інженера з постачання. На той період підпорядковувався керівнику відділу Жужман, йому невідомо було яку посаду займав ОСОБА_3. Відділ займався поставками матеріалів на шахту, вказівки щодо постачання матеріалів давав керівник відділу. Він безпосередньо ніяких угод про постачання товарів не підписував. Про постачання вентиляторів ВМ-8М нічого пояснити не зміг. Не памятає чи займався постачанням вентиляторів ВМ-8М, йому також не було відомо як виглядав вентилятор. По тендерним поставкам він не займався, у шахту ніколи не спускався, як і де розміщенні вентилятори не знає.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_24 пояснив, що працює на Новокостянтинівській шахті з 2005 року. Приблизно з 2007 року був переведений майстром на ремонтну дільницю. На час працевлаштування ОСОБА_3 був начальником шахти. За фактом заволодіння компресором йому нічого не відомо. Приблизно у 2010 році його викликав слідчий і запитав чи він знає щось про вентилятори. Пояснив, що на ремонтній дільниці не можливо виготовити кустарним способом вентилятор ВМ-8М. Такі вентилятори бачив на шахті їх часто відправляли на ремонт на завод у місто Жовті Води. Зазначив, що пошкоджені вентилятори доставлялись із шахти до ремонтної дільниці, де їх готували для відправки на завод. Вказав, що ремонтна дільниця підпорядковувалась головному механіку шахти. Працівники ОСОБА_20 і ОСОБА_19 не були працівниками ремонтно-механічної дільниці. Зазначив, що якщо на дільниці працювали працівники з іншої дільниці, видавалось розпорядження, ці особи повинні були пройти інструктаж і розписатись у журналах. Розпорядження, як правило видавалось письмово, із розпорядженням ознайомлювали начальника дільниці. Пояснив, що йому не було відомо чи виконувались роботи ОСОБА_20 і ОСОБА_19 на дільниці за період його відпустки у 2010 році. На дільниці такого розпорядження не було, такого роду розпорядження підшивається до журналу, який зберігається на дільниці. У період 2010 року ОСОБА_3 уже не працював начальником шахти він був заступником директора по загальним питанням.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_4 пояснив, що в період з 2004 року працював майстром дільниці компресорних установок, підпорядковувався відділу головного механіка та начальнику шахти ОСОБА_3, був матеріально відповідальною особою. У 2005 році ОСОБА_3 дав вказівку вивезти деталі від компресора, а саме загрузити їх на машину, яка підїде. Через деякий час приїхала машина КРАЗ водій ОСОБА_5. Після цього, деталі з компресора за допомогою кран-балки вантажились працівниками компресорної на машину, те, що було розібрано з компресора те й грузили. Зазначив, що вказівка була погрузити весь компресор, але він не вмістився на машину. Під час погрузки ОСОБА_3 не було, йому не відомо чи виїжджала ця машина за межі шахти. Через деякий час на компресорній була реконструкція і компресори № 3,4,5 були замінені, деталі від цих компресорів лежали неподалік від компресорної, всі на одній купі. У той період начальника дільниці не було, він підпорядковувався головному енергетику та головному механіку. Вказівка ОСОБА_3 була усна, про те щоб він дав письмову вказівку до нього не звертався. Дільницю прийняв від Череватенка, на той час компресор №5 був не працюючий, з нього використовувались деталі. Кран-балка на той час була частково у робочому стані, працював на ній один двигун, деталі піднімати вона могла. З компресора №5 були погружені 2 циліндра першої ступені, 1 циліндр другої ступені, один вологомасловиділювач та один холодильник. Після цього залишилось десь 70% деталей компресора, ці події були влітку, в червні місяці 2005 року. Пізніше ОСОБА_5 сказав, що здав деталі на металобрухт у м. Кіровограді. Ствердив, що він був матеріально-відповідальною особою, до початку слідства ніяких доповідних про зняття матеріальної відповідальності нікому не подавав. Пояснив, що він приймав участь у проведенні інвентаризацій і підписував акти із зазначенням про наявність компресора у повному обсязі, в акті не вказував що компресор є в наявності тільки частково. Ствердив, що кран-балка документально станом на 2005 рік оформлена не була, в експлуатацію також не була запущена, офіційного дозволу на користування кран-балкою не було.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_25 пояснив, що з 2004 року працював електрослюсарем Новоконстнтинівської шахти. Здається у 2007 році перейшов на дільницю компресорів, керівником був майстер ОСОБА_4. ОСОБА_3 був начальником шахти, конкретно він ніяких вказівок не давав. Демонтаж компресорів проводився у звязку із встановленням нових 3 і 4 маркування. Коли прийшов у компресорну, то компресор 5 марки був частково розібраний, до електрообладнання не був підключений. Деталі від компресора були на території цеха. Про вивезення компресора ОСОБА_3 йому нічого не відомо, пояснив що до 2007 року не знав, що відбувалось у компресорній.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_18 пояснив, що працює фрезерувальником на Новокостянтинівській шахті з квітня 2005 року на дільниці №2 ремонтно-механічної майстерні. Безпосереднім керівником був майстер ОСОБА_24, ОСОБА_3 у певний період був начальником шахти, а також заступником директора по кадрам. Зазначив, що на дільниці тільки ремонтувались вентилятори, а не виготовлялись. У 2010 році виконував обовязки майстра, на планірці отримав наряд, затверджений головним механіком і головним інженером на ремонт двох вентиляторів, здається ВМ8 чи 6. Ремонт вентиляторів доручив працівникам ОСОБА_26 і ще комусь, ті хто проводив ремонт їх прізвища були внесені у журнал. Пояснив, що вентилятори були доставлені із шахти, корпус на них був пошкоджений. На дільниці було зроблено із металу корпус на ці вентилятори. Після того як зробили корпус роботи продовжили ОСОБА_20 і ОСОБА_19, які ставили із інших вентиляторів запасні частини на ці вентилятори, чи ставились працівниками дільниці таблички на вентилятори не бачив. Таблички побачив коли прийшли працівники СБУ, тоді вентилятори залишались на дільниці. По питанню появи табличок на вентиляторах проводилось службове розслідування. Працівники СБУ прибули до дільниці через 2 чи 3 дні після того як вентилятори були покрашені. Наряд на такі ремонтні роботи ОСОБА_3 не підписував. Ствердив, що в умовах ремонтної дільниці вентилятори виготовляти не можливо. Зазначив, що при отриманні наряда на ремонт вентиляторів було сказано, що вентилятори пошкоджені після вибуху, пошкодження вентиляторів були значні, корпус відновленню не підлягав. Пояснив, що заявку на ремонт подає начальник дільниці або механік. Заявки вписувались в журнал заявок, наряд на ремонт був затверджений на загальній планірці. Після планірки ОСОБА_3 сказав, що для ремонту прийдуть два зварювальника, але при цьому вказівок ніяких не давав. Про виготовлення табличок ОСОБА_3 ніяких вказівок не давав, вперше таблички побачив в присутності працівників СБУ.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_27 пояснив, що працював директором ПП «Лабрадор», у який період не памятає. Підприємство поставляло до Новокостянтинівської шахти обладнання для проведення горних робіт в тому числі і вентилятори. Пояснив, що такі поставки відбувались тільки після проведення тендеру. Бувало таке, що ОСОБА_3 приймав обладнання, перевіряв якість і підписував документи. Вентилятори поставлялись за маршрутним листом, для вїзду на шахту виписувався пропуск. Документи на обладнання передавались через експедитора або через водія. Водій завозив товар і здавав на склад відповідальній особі. На підприємстві працював водій Саган, який на автомобілі завозив обладнання до Новокостянтинівської шахти. Згідно договору вентилятори були поставлені на шахту. Після поставки вентиляторів, як 6 так і 8 моделі, приблизно через 20 днів було проведено розрахунок. На підприємстві були в наявності документи про поставку вентиляторів та про їх оплату. Пояснив, що якби вентилятори не були поставлені, то не було б і проплати. Водій Саган, після поставки вентиляторів на шахту, відзвітував та надав відповідні документи.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_21 пояснив, що працював на Новокостянтинівській шахті в період з 2003 по 2007 рік та у період з 2009 до 2010 року. З 2003 року працював головним інженером шахти, начальником був ОСОБА_3. З 2009 року працював у ДП «Дирекція», ОСОБА_3 в цей період був заступником директора по загальним питанням. Про те, що ОСОБА_3 заволодів компресором дізнався коли справа була в суді. Вказав, що з його приходом на роботу на шахту, 4 компресори були більш менш укомплектовані, пятий компресор був розкомплектований. Із цих компресорів у робочому стані був тільки один. За період його роботи було відремонтовано один компресор. Зазначив, що комісією було складено акт про те, що у період з 2003 року по 2007 рік, працюючими є тільки 2 компресори, акт було передано на комбінат Схід ГЗК, а керівництво комбінату передало його до проектного інституту, який займався розробленням документації для Схід ГЗК. Після цього інститут видав проект по відновленню шахти. Цей проект стосувався відновлення всієї шахти. Коли у 2009 році повернувся на шахту, то дізнався, що частково по названому проекту компресори були замінені на нові. На запитання, що зі старими компресорами, було повідомлено, що документи на списання направленні для погодження у міністерство, це повідомив головний бухгалтер. Зазначив, що бачив те, що деталі від всіх компресорів були складені в одну купу, біля компресорної. Ствердив, що вивезти компресор на металобрухт, без відповідних документів не можливо. Документами могли бути шляховий лист, товаро-транспортна накладна, дозвіл на вивіз для охорони. Вказав, що компресор був стаціонарно встановлений, для того щоб його вивезти необхідно було провести його демонтаж за допомогою спеціалістів, яких на шахті не було, а також не було і спеціального обладнання для погрузки. В компресорній був кран-балка, але він на той час був в неробочому стані, його експлуатація була заборонена. Якщо хтось використовував цей кран-балку, то використовував його на свій ризик. По технічному стану компресорна підпорядковувалась головному механіку. Як головний інженер він періодично зявлявся на компресорній, приблизно раз у тиждень. Компресор 500 марки 4ВМ на той час був відключений від живлення, від нього стояла тільки станина, інші деталі лежали біля компресора, це він побачив у 2003 році. На кран-балці був відсутній ходовий двигун. Зазначив, що на той час стаціонарної охорони на шахті не було, були пости охорони, які стояли на вїздах і виїздах. Водії шахти підпорядковувались начальнику автотранспортного цеху Муравському. Після того, як начальником було погоджено порядок виїзду тоді готувались певні документи для водія. Питання про перевірку наявності вентиляторів ВМ-8М постало у 2010 році так як зясували, що вентилятори по бухгалтерії числяться а в наявності їх не було, числились ці вентилятори за ОСОБА_3, такі дані надала бухгалтерія. Пояснив, що в 2009 році проводились горні роботи і на шахті бували вибухи, при проведенні робіт бувало до 8 вибухів за зміну. При пошкодженні вентиляторів вони відправлялись на ремонт до інших підприємств з якими були укладені договори, а незначні пошкодження ремонтувались на ремонтній дільниці. Для того щоб виготовити вентилятор кустарним способом необхідне спеціальне обладнання, а для того щоб виготовити окремі деталі до вентилятора потрібно мати відповідне виробництво по литтю металу і виготовленню двигунів. В умовах ремонтної дільниці, на шахті вентилятори виготовити не можливо.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_28 пояснив, що на Новокостянтинівській шахті працює з січня 1991 року. З липня 2008 року працював на крмпресорній станції. Тоді працівниками дільниці були брати ОСОБА_4, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_6 та Дробот, матеріально відповідальним на той час на дільниці був ОСОБА_4 На час його приходу на роботу, на дільниці було укомплектовано чотири компресори, один був недокомплектований. У ОСОБА_4 він запитував про некомплектний компресор, він сказав, що запчастини з компресора по вказівці ОСОБА_3 були вивезені на металобрухт. На той час виявив відсутність двох ступеней буферної ємності і холодильника. У 2010 році входив до складу інвентаризаційної комісії, яка виявила залишки компресора. На час проведення інвентаризації три компресори були демонтовані, запчастини цих компресорів, у тому числі від компресора з інвентарним номером 0030500 були складені біля компресорної. Компресорна станція підпорядковувалась головному енергетику. На компресорі під інвентарним номером 0030 500 також не було двигуна. Також пояснив, що до переходу на роботу на компресорну ОСОБА_3 хотів його звільнити з роботи бо він не виконував його вказівки. Ствердив, що вказівки на демонтаж компресорів давав головний механік і головний енергетик. Демонтовані компресори були складені біля компресорної за вказівки головного механіка. Із запчастин, які були демонтовані з компресорів не можливо було встановити яка деталь якому компресору належить. За актами технічного стану ступінь зноса визначалась візуально.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_30 пояснив, що приблизно з 2002 року працює на компресорній Новокостянтинівської шахти. Керівником компресорної був ОСОБА_4, директором шахти був ОСОБА_3. Зі слів ОСОБА_4 знає, що на КРАЗ, де водієм був ОСОБА_5, ОСОБА_4 з Куроєдовим погрузили деталі компресора. У той день він не був на зміні, коли вийшов то побачив, що на пятому компресорі не було двох ступеней. Цей компресор був не робочий на ньому не було електродвигуна, він прибув на дільницю уже несправним. ОСОБА_4 не говорив за чиєю вказівкою деталі вивезли. Пояснив, що на дільницю не посадові особи могли зайти тільки у супроводі. Також можна було зайти на територію у присутності майстра.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_31 пояснила, що влаштувалась у березні 2008 року на ДП «Дирекція. У звязку з тим, що на підприємстві було виявлено нестачу двох вентиляторів ВМ-8 їй було надано доручення направити документи з цього приводу до СБУ. Участі у підготовці документів про повну матеріальну відповідальність ОСОБА_3 у 2008 році, у звязку з реорганізацією, не приймала. Проекти договорів про повну матеріальну відповідальність готувались бухгалтерією. Згідно наказу Міністерства палива та енергетки про реорганізацію дозволялось не переукладати договори про повну матеріальну відповідальність з особами, які залишались на тих же посадах.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_12 пояснила, що з 2007 року працює на Новокостянтинівській шахті комірником на складі № 80. Керівником складу була ОСОБА_11 вона ій безпосередньо підпорядковувалась. На той період ОСОБА_3 був керівником шахти. У кінці 2008 року ОСОБА_11 принесла документи, а саме накладну на 2 вентилятори ВМ-8 і дала вказівку виписати приходний ордер на ці вентилятори, нею були підготовлені документи на монтаж цих вентиляторів до дільниці № 35, де керівником був ОСОБА_32. По накладній було вказано, що вентилятори прибули на шахту у серпні, де взяла накладну ОСОБА_11 вона не знає, з її слів знає, що ОСОБА_3 говорив, що вентилятори є в наявності. В подальшому ОСОБА_11 сама підписувала документи у осіб до яких були направлені вентилятори у монтаж.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_33 пояснив, що працював інженером з комплектації устаткування і матеріалів з 2007 року на Новокостянтинівській шахті. ОСОБА_3 знав, він працював начальником шахти, він йому не підпорядковувався. Від працівників правоохоронних органів узнав, що на шахті не має вентиляторів. Причетності до монтажу вентиляторів та їх ремонту не мав. За повноваженнями його відділ не займався постачанням обладнання на шахту.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_34 пояснив, що станом з 2008 року по 2010 рік працював у експертно технічному центрі у м. Кіровограді. У 2010 році як експерт оглядав два вентилятори на складі Новокостянтинівської шахти, ці вентилятори були у зібраному стані. Вентилятори були призначені для нагнітання повітря, на них були бірки. По результатам огляду було складено експертний висновок.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_10 пояснив, що з березня 2008 року працював заступником начальника дільниці № 10, директором шахти був ОСОБА_9, начальником дільниці № 10 був ОСОБА_35. Підприємство мало договірні відносини з підприємством «Лабрадор», яке постачало бурове і шахтне обладнання. Угоди на постачання обладнання на шахту підписував директор. Пояснив, що до дільниці надходила накладна з товаром, товар приймав він або інженер, цей товар приймався по приходному ордеру. У накладній працівник дільниці ставив підпис, у приходному ордері теж ставився підпис представника дільниці про те, що товар здано. Товар здавався на склад № 80, завскладом була ОСОБА_11, комірниками ОСОБА_36 і ОСОБА_12. На той час начальником шахти був ОСОБА_3. Керівництво дільниці підпорядковувалось заступнику директора Дирекції, ОСОБА_3 не підпорядковувались. Довіреність на отримання вентиляторів була виписна на нього, але вентилятори по накладній він не отримував. У накладних підписи не ставив, вентилятори ВМ8М у серпні 2008 року не приймав. У журналі про отримання довіреності міг підписатись бо такі підписи ставились або на передодні, або після отримання товару. Зазначив, що на час інвентаризації вентилятори на шахті були, технічна можливість помістити вентилятори на склад була, вони були вагою десь півтони. На інвентарному опису від 21.09.2009 року ставив підпис ОСОБА_14, який пояснив, що вентиляторів не має, опис був складений зі слів ОСОБА_14. Пояснив, що до нього підійшов ОСОБА_14 і сказав підписати інвентарний опис, але комісійно наявність вентилятора не перевірялась. У 2010 році коли займалась перевіркою СБУ, було створено комісію по перевірці, він у комісію не входив, чув що на шахті вентилятори ВМ8М робились на ремонтній дільниці. На складі потім бачив два вентилятори ВМ8М, сказали, що вони із ремонтної дільниці. На той час особа, яка завозила обладнання на шахту показувала накладну і цього було достатньо щоб її пропустили. Охорона і пропускна система ОСОБА_3 не підпорядковувались, вони підпорядковувались заступнику директора і директору. Вказав, що до цього комісія перевіряла наявність ТМЦ і ці вентилятори з інвентарними номерами були в наявності, і у підзвітності були у ОСОБА_3. По інвентаризаціях не виявлялась нестача ТМЦ.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_11 пояснила, що у 2008 році працювала завскладом № 80 Новокостянтинівської шахти. У грудні 2008 року у відділі будівництва запитали чому не віддаються зі складу у монтаж вентилятори ВМ8М. Оскільки на складі видаткової накладної на вентилятори не було, вона звернулась до бухгалтерії. ОСОБА_37, знайшла цю накладну підшиту до банківських документів про проплату коштів. Вона зробила ксерокопію цього документа та підійшла до ОСОБА_3, який був директором, він сказав, що вентилятори завезли після закінчення роботи і він їх прийняв у серпні 2008 року. Він сказав, що обладнання було вигружено на ремонтній дільниці. Після цього було зроблено акт вводу вентиляторів в монтаж, оскільки ОСОБА_3 сказав, що вентилятори уже в шахті, акт робила ОСОБА_12, цей акт був підписаний ОСОБА_3, оскільки ОСОБА_32 , який повинен був підписати цей акт на той час не було. ОСОБА_12 зробила ордер із накладної і підписала його. Потім ці документи були здані в бухгалтерію ОСОБА_13.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_13 пояснила, що працює у бухгалтерії Новокостянтинівської шахти. З 2008 року працювала у бухгалтерії з капітального будівництва та основних засобів. Пояснила, що до бухгалтерії поступали документи, це видаткова накладна та акт вводу обладнання в монтаж. У цих документах були вказані вентилятори ВМ8М в кількості двох штук, відповідальною особою значився ОСОБА_32, але його підпису не було тому вона відмовилась їх приймати. Про цю обставину почув ОСОБА_3, він сказав, що вентилятори є і підписав два документи, які надійшли від ОСОБА_11. У грудні 2008 року надійшов наказ про віднесення ТМЦ на основні засоби, серед них були і вентилятори. Матеріально відповідальною особою за вентилятори у наказі було зазначено ОСОБА_14, він з цим наказом був ознайомлений. Наказ був підписаний директором ДП Дирекція. До листопада 2009 року ніхто про те, що на дільниці не має в наявності вентиляторів не говорив, у тому числі і ОСОБА_14. У листопаді 2009 року була призначена комісія на проведення інвентаризації і в цей час ОСОБА_14 у інвентарній відомості зазначив, що вентиляторів ВМ8М не має. Після цього було створено нову комісію, головний бухгалтер Мартиненко сказав, що потрібно роздрукувати нову інвентарну відомість. Потім цю відомість повернули у бухгалтерію і матеріально відповідальною особою за два вентилятора було уже зазначено ОСОБА_3

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_36 пояснила, що у 2008 році працювала комірником складу № 80 Новокостянтинівської шахти, керівником була ОСОБА_11. По вентиляторам ВМ8М вона ніяких документів не готувала. В кінці 2008 року прийшла ОСОБА_11, яка положила на стіл ОСОБА_12 документи і сказала їх оприходувати і підготувати в монтаж. Але, що було вказано в тих документах вона не знає.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_38 пояснив, що працював з 2008 року по 2012 рік на Новокостянтинівській шахті. Спочатку працював горним інженером, коли велись горні роботи працював начальником дільниці № 16. Начальтником шахти був ОСОБА_3, він підпорядковувався ОСОБА_3. Вентилятори ВМ8М замовляв, але він цих вентиляторів на шахті не бачив, за отримання вентиляторів не розписувався. Пояснив, що ці вентилятори до однієї тони вагою. Здається у 2009 році разом із ОСОБА_15 проводили перепис вентиляторів, були при цьому і працівники бухгалтерії. В процесі проходки шахти стало зрозуміло, що ці вентилятори є великими для проходки, тому вони не монтувались З 2008 року не памятає чи було списання вентиляторів на дільниці. На дільниці були поломки вентиляторів, ці вентилятори відправлялись на ремонт на завод у м. Жовті Води.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_39 пояснла, що на Новокостянтинівській шахті працює з 2006 року, з 2007 року інженером з обліку енергоресурсів. У період 2008 року, коли виписувалась довіреність на отримання вентиляторів ВМ8М працювала у бухгалтерії. Довіреність виписувалась нею на когось із відділу постачання, здається на ОСОБА_10. Вона виписала довіреність, ця довіреність була зареєстрована в журналі і лежала у журналі особисто для ОСОБА_10. Відділ постачання займався закупівлею товарів, від цього відділу надходила інформація про виписку довіреності. Вона по своїй роботі ОСОБА_3 не підпорядковувалась, він вказівки їй не давав, ким точно він працював не памятає, вона підпорядковувалась головному бухгалтеру. Особа, якій виписувалась довіреність ставила підпис у журналі про її отримання. Ствердила, що довіреність виписувала на ОСОБА_10 на отримання вентиляторів.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_40 пояснила, що працює з 15.05.2006 року на Новокостянтинівській шахті, спочатку заступником головного бухгалтера, а потім провідним бухгалтером. Начальником шахти був ОСОБА_3, директором ДП Дирекція здається був ОСОБА_9. Вона вела облік банківських документів, відношення до придбання вентиляторів ВМ-8М не мала. У 2009 році була в складі комісії по інвентаризації на дільниці № 16 коли проводилась передача основних засобів матеріально відповідальної особи ОСОБА_38 на матеріально відповідальну особу ОСОБА_15. В комісію входив ОСОБА_10 і ОСОБА_17, в цей час було виявлено нестачу вентиляторів.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_41 пояснила, що працює з 1992 року на шахті. В період придбання вентиляторів ВМ8М була на довгостроковому лікарняному. Вказала, що по інвентаризаційним описам, які надходили до бухгалтерії шахти, нестачі по компресорах не було. З 2008 по 2014 рік працювала заступником головного бухгалтера. В комісію по списанню основних засобів включений був головний бухгалтер Мартиненко і бухгалтер по веденню основних засобів, на той час це була ОСОБА_13. Пояснила, що якщо основні засоби переміщуються між підрозділами шахти то виписують пропуск через склад або через матеріально відповідальну особу за якою рахуються матеріальні цінності. По списанню основних засобів працювала спеціально створена комісія, яка приймала рішення на списання компресорів. З результатами ревізії у 2010 році, коли працювали слідчі її, як головного бухгалтера не знайомили. Згідно акту комісії, комісія оглядала компресор і встановила, що він зношений із визначенням залишкової вартості. У 2010 році при приєднанні шахти до ГЗК було проведено експертну оцінку основних засобів і всі компресори були переоцінені, було виведено іншу вартість, хоча цього не повинно було бути, оскільки компресори непрацюючі і підлягали списанню. Вказала, що у 1996 році була у складі комісії по прийому основних засобів на шахту від геологорозвідувальної партії. Пояснила, що демонтаж може проводитись при реконструкції і при списанні основних засобів, в інших випадках демонтаж не проводиться.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_42 пояснила, що на Новокостянтинівській шахті працює з 2006 року, з 2007 року працювала у бухгалтерії. Від комірників поступили документи, це приходний ордер і видаткова накладна від поставщика на вентилятори ВМ8М. По цих документах оприбутковувала вентилятори, як обладнання і поставила їх на облік. Списанням вентиляторів займався бухгалтер відповідальний за ведення основних засобів. Від ОСОБА_15 дізналась, що при інвентаризації було виявлено нестачу вентиляторів. При ревізії працівникам КРУ надавались документи за якими вона поставила на облік вентилятори.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_43 пояснив, що з 2007 року працює на Новокостянтинівській шахті головним механіком. В той період ОСОБА_3 був начальником шахти, він був його підлеглим. У період 2007 року на шахті працював один компресор, інші чотири були в неробочому стані. По документах в наявності було пять компресорів, знає, що готувались документи на списання компресорів, оскільки три компресори замінювались на нові. В комісію із огляду і списання входили Мірошник- голова, Тюрмін, він і інші, хто готував акти огляду, він не знає, але такі акти підписував. Акти такого характеру підписували у ОСОБА_22, він був головним механіком ДП «Дирекція», залишкову вартість компресорів надавала бухгалтерія. Коли почалась слухатись справа від ОСОБА_4 дізнався, що одного компресора в наявності не було. У період з 2007 року вентиляторів ВМ8М на шахті не бачив. У 2010 році входив до складу комісії по встановленню наявності на шахті вентиляторів. Зазначив, що до 2008 року ОСОБА_4 не говорив, що компресора не має. На компресор готувались документи на списання, списання компресора входило в обовязки матеріально відповідальної особи, ОСОБА_3 не приймав участі у списанні ТМЦ. За все обладнання , що постачалось на шахту відповідальною особою є головний механік, а матеріально відповідальною особою на дільниці є начальник дільниці. З 2008 року по 2010 рік роботи на шахті не проходили, оскільки не було вентиляторів ВМ-8 М. Вказівки на демонтаж компресорів давались головним механіком. ОСОБА_3 до пропускної системи підприємства відношення не мав. Ствердив, що вентилятори в умовах ремонтної дільниці шахти виготовити не можливо.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_44 пояснив, що з 1993 року по 2008 рік працював на Смолінській шахті, з 2009 року на ДП Дирекція працював інженером, ОСОБА_3 працював начальником шахти, він йому не підпорядковувався. 28.02.2013 року був допитаний працівником прокуратури з приводу роботи вентиляції при веденні гірничих робіт, він дав йому розяснення.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_35 пояснив, що у ДП «Дирекція» працював приблизно з літа 2008 року по літо 2010 року. Був на посаді начальника відділу поставки. Підпорядковувався по посадовій інструкції заступнику директора по загальним питанням. На той період заступником був Сімбаба, директором був ОСОБА_9, а головним інженером у 2008 році був ОСОБА_45, ОСОБА_3 був директором шахти. Вказав, що всі великогабаритні матеріали проходили через службу головного механіка, склади, що були на ДП «Дирекція» підпорядковувались його відділу. Він не памятає щоб мав якесь відношення до вентиляторів ВМ-8М. З приводу виготовлення вентиляторів кустарним способом йому нічого не відомо. Коли матеріали завозились до ДП «Дирекція» то вони завозились через прохідну, поставщик отримував пропуск, який підписував директор ДП «Дирекція».

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_22 пояснив, що працював з кінця 2006 року по середину 2011 року головним механіком ДП «Дирекція» Компресори 4ВМ у зношеному стані, приблизно 70 % зносу, були прийняті від підприємства «Кіровгеологія» і передані для використання у роботі Новокостянтинівської шахти. Компресори частково були у робочому стані, їх потрібно було ремонтуваи, начальником шахти був ОСОБА_3. Вказав, що приблизно в 2008-2009 році при проведенні інвентаризації було виявлено відсутність компресора 4ВМ. Керівництво з цього приводу зверталось до правоохоронних органів. Вказав, що компресори списувались, акти складали із зазначенням суми зносу. У 2008 році звернувся хтось із керівництва шахти і повідомив, що по бухгалтерії знаходяться на обліку вентилятори, а в наявності їх не має, можливо на той час ОСОБА_3 уже був заступником директора ДП. При перевірці цього факту було зясовано, що причетність до цього має ОСОБА_3. Від слюсарів дізнались, що він давав вказівку роботи ці вентилятори. Пояснив, що у 2010 році головний енергетик говорив, що деталі компресорів частково знаходились біля компресорної. Від майстра дільниці доповідних про те, що на дільниці відсутній компресор 4ВМ до нього не поступало. Зазначив, що акт на списання компресора, є офіційним, він став підставою для придбання нових компресорів. Поставка компресорів на заміну почалась у 2008 р., від слідчого дізнався, що до цього причетний ОСОБА_3.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_26 пояснила, що почала працювати на Новокостянтинівській шахті з квітня 2004, керівником дільниці де вона працювала був майстер ОСОБА_4, ОСОБА_3 був начальником шахти. На місці 5 компресора стояв компресор, але чи він був зібраний не знає, великі деталі були на місці, цей компресор був не працюючий. Пояснила, що не бачила, щоб вивозились деталі від компресора. У 2005 році ходила на роботу тільки у першу зміну, на той час всі ходили на роботу тільки в одну зміну. Від слідчого, приблизно влітку 2010 року, дізналась, що з дільниці вивозились деталі від компресора. До цього часу ніяких розмов про те, що вивозились деталі не чула. Кран-балка на дільниці не працював, на той час на ньому не працював двигун, на крані висіла табличка, що обладнання не працююче. Інколи ремонтники краном користувались при ремонті щоб підняти якусь запчастину. Від ОСОБА_4 ніколи не чула щоб він жалівся що з компресора вивозились якісь деталі. За весь час на дільниці бачила ОСОБА_3 один чи два рази. Після того, як вийшла з декрету, у 2011 році, бачила за дільницею деталі від компресорів.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_29 пояснила, що з 2005 року працює на Новокостянтинівській шахті машиністом компресорної станції, керівником був майстер ОСОБА_4. Вказала, що у 2008 році на дільниці працювало 2 компресори, а саме 200 і 400, компресор 500 був розібраний деталі лежали у буферній ямі. Коли порушили справу то ОСОБА_6 говорив, що бачив як грузили деталі компресора, але за чиєю вказівкою це робилось і хто вивозив не говорив. Вона не бачила щоб за час її роботи з компресорної вивозились деталі від компресора. На шахті була місцева охорона, коли здавали роботу і на період вихідних компесорну опечатував той хто був на зміні і ключі від компресорної здавав охороні. За час її роботи не бачила щоб якісь комісії проводили інвентаризацію та описували обладнання. Для того щоб працювали інші машини, на компресорній була взаємозаміна деталей, які брались від компресора 500.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_45 пояснив, що працював на Новоконстянтинівській шахті приблизно з 1991 року по серпень 2014 року. У період з 2004 по 2008 рік працював начальником дільниці № 34. Начальником шахти був ОСОБА_3, а директором дирекції був Жданов. Він підпорядковувався начальнику шахти і головному інженеру. Всі матеріали, які спускались на низ шахти спускались через його дільницю. Вентилятори ВМ 8М у шахту не спускались, самовільно такі вентилятори у шахту спустити не можливо.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_19 пояснив, що з 28.12.2006 року працював на Новоконстянтинівській шахті, на дільниці №35, це будівельно-монтажнадільниця. Він і ОСОБА_20 ремонтували вентилятори на території ремонтної дільниці, але хто дав таку вказівку він не памятає. Коли прийшов на дільницю то там були зварені заготовки під корпус вентилятора із розбитих вентиляторів, вони складали розбиті вентилятори, деталей яких не вистачало вони виготовляли.

Відповідно до ст. 22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.

Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цих Кодексом.

За правилами ч. 1 ст. 91 КПК України, у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення.

Згідно ч. 1 ст. 92 КПК України, обовязок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого.

Відповідно до ч. 2 ст. 84 КПК України, процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

В основу предявленого ОСОБА_3 обвинувачення органом досудового розслідування покладено: постанову про порушення кримінальної справи (т.1 а.с. 1-2); приходний ордер №671 від 24.12.2008 року ( т.1 а.с.15); інвентарну картку на електровентилятор ВМ8М ( т.1 а.с. 16); накладну на внутрішнє приміщення (т.1 а.с. 17); накладну від 22.08.2008 року на отримання електровентиляторів ( т.1 а.с. 18); акт на передачу обладнання (електровентиляторів) в монтаж від 25.12.2008 року ( т.1 а.с. 19); платіжне доручення від 22.08.2008 року (т.1 а.с.20); договір купівлі - продажу від 29.05.2008 року (т.1 а.с. 21); довідку про знаходження електровентиляторів ВМ8М на балансі підприємства ( т.1 а.с. 28); інвентаризаційний опис станом на 31.12.2009 року про наявність електровентиляторів ВМ8М ( т.1 а.с. 31-33); інвентаризаційний опис копія та оригінал станом на 28.01.2010 року згідно до якого у позиціях за номерами 10 та 11 із зазначенням електровентилятор ВМ8М стоять прочерки ( т.1 а.с. 40-42, 124-129); довідку головного контролера-ревізора контрольно-ревізійного відділу в Маловисківському районі (т.1 а.с. 62-64); наказ №121 від 22.03.2010 року щодо відображення нестачі електровентиляторів ВМ8М ( т.1 а.с.65); протокол від 18.03.2010 року (т.1 а.с. 66); довідку від 1.02.2010 року про знаходження електровентиляторів ВМ8М на балансі підприємства (т.1 а.с. 78); наказ № 40 о/с від 26.04.2006 року про призначення ОСОБА_3 (т.1 а.с 83); посадову інструкцію заступника директора по кадрах і загальних питаннях ОСОБА_3 ( т.1 а.с. 87-96); посадову інструкцію начальника шахти, затверджену 5.07.2008 року ( т.1 а.с.101-110); заяву ДП Дирекція підприємства що будується на базі Новокостянтинівського родовища уранових руд ( т.1 а.с. 117-118); протокол виїмки від 31 травня 2010 року (т.2 а.с. 15-16); договір купівлі-продажу від 29.05.2008 року щодо купівлі електровентиляторів ВМ8М (т.2 а.с.17-18); накладну №31 від 14.08.2008 року (т.2 а.с. 20); акт від 17.05.2010 року (т.3 а.с.19-21); довідку без номера про перебування на балансі вентиляторів, у тому числі ВМ8М у кількості 2 штук, ( т.3 а.с.23); акти від 23.04.2010 року технічного стану вентилятора (т.3 а.с. 48-49); акт про перевірку наявності вентиляторів від 30.04.2010 року ( т.3 а.с. 50); акт від 7.05.2010 року (т.3 а.с. 51); протокол обшуку від 20.07.2010 року (т.3 а.с. 148); протокол виїмки (т.4 а.с.2); статут приватного підприємства «Лабрадор». (т.4 а.с. 13-21, 28-37); протокол виїмки і огляду вилученого (т.4 а.с. 76-77); реєстраційні документи ПП «Лабрадор». ( т.4 а.с. 88-136); постанову про визнання документів речовими доказами від 1.11.2010 року (т.4 а.с. 272); протокол огляду місця події від 08.06.2010 року ( т.5 а.с. 68-75); накази про відрядження ОСОБА_10 19.08.2008 р., 22.08.2008 р.,23.08.2008 р. (т.5 а.с. 92,96,97); акт ревізії від 12.07.2010 року (т.6 а.с. 44-96); висновок експерта №334 від 17.07.2010 року (т.6 а.с. 11-115); постанову від 5.07.2010 року про призначення судової технічно-товарознавчої експертизи щодо дослідження предметів схожих на вентилятори ( т.6 а.с. 119-120); висновок №348 судової технічно-товарознавчої експертизи від 8.09.2010 року ( т.6 а.с. 144); висновок експерта №416 від 11.10.2010 року щодо одержання довіреності на отримання електровентиляторів ВМ8М ( т.6 а.с. 147-149); наказ № 659 від 26.11.2009 року (т.6 а.с.162-164); акт від 30.08.2010 року про передачу майна до ДП Східно - збагачувальний комбінат (т.6 а.с. 167-168); положення про Новокостянтинівську шахту(т.6 а.с. 173-176); наказ № 614 та статут ДП Дирекція підприємства, що будується на базі Новокостянтинівського родовища уранових руд( т.6 а.с. 177-196); наказ № 78 л/с від 27.01.2004 року про призначення ОСОБА_3 начальником Новокостянтинівської шахти (т.6 а.с. 198); договір про повну матеріальну відповідальність від 19.04.2004 р. укладений із ОСОБА_3 ( т.6 а.с. 199-200); посадові інструкції начальника шахти (т.6 а.с. 201-213); постанову про порушення кримінальної справи від 6.10.2010 року (т.7 а.с. 3-4); протокол огляду місця події від 3.09.2010 року, яким виявлено окремі деталі компресора 4ВМП інв. номер 003500 (т.7 а.с. 7-9); наказ від 3.09.2010 року №5 Про створення комісії по інвентаризації основних засобів (компресорів) (т.7 а.с. 37); інвентаризаційний опис від 6.09.2010 року (т.7 а.с. 38-40); акт переоцінки основних засобів станом на 1.07.2010 року (т.7 а.с. 41-43); протокол засідання комісії по результатам інвентаризації від 03.09.2010 року (т.7 а.с.45); протокол виїмки від 6.09.2010 року (т.7 а.с. 48); інвентарні картки (т.7 а.с. 49-53); інвентаризаційний опис від 26.04.2007 року (т.7 а.с.54-58); протокол засідання інвентаризаційної комісії (т.7 а.с. 59); інвентарний опис від 11.04.2008 року ( т.7 а.с. 60-63); інвентарний опис від 25.12.2009 року (т.7 а.с. 65-68); акт на списання основних засобів від 19.05.2008 року у тому числі компресора за інвентарним номером 30500 ( т.7 а.с.69); акт технічного огляду компресора 4ВМ10-120/9 інвентарний номер 0030500 (т.7 а.с. 72); інвентарний опис від 30.06.2010 року (т.7 а.с.73-76); лист від 22.09.2010 року №57 та договір оренди від 1.03.2005 року між ДП Агропромтехпостач і ПП Жадор на зберігання відходів і брухту чорних металів (т.7 а.с. 158-160); довідку від 24.09.2010 року головного контролера ревізора контрольно ревізійного відділу в Маловисківському районі (т.7 а.с.184-185); акт про видалення з архіву підприємства документів на знищення (т.9 а.с. 218-221); наказ №112 від 26.02.2013 року Про створення комісії із зважування компресора ( т.13 а.с. 57-58); акт від 26.02.2013 року щодо зважування поршневого компресора інв. номер 0030500 ( т.13 а.с. 59-60); повідомлення ПП Жадор від 26.02.2013 року (т.13 а.с. 62,64); постанову про призначення судово-товарознавчої експертизи від 20.02.2013 року (т.13 а.с. 79-80); висновок експерта № 214 від 13.03.2013 року (т.13 а.с. 86-88); ухвалу суду від 21.06.2013 року про призначення комплексної почеркознавчо-технічної експертизи ( т.14 а.с.215-216); висновок експерта від 17.07.2013 року №190 (т.14. а.с. 225-234).

З урахуванням того, що стороною обвинувачення заявлялось клопотання про допит усіх свідків даного провадження, суд у відповідності до ч.6 ст.22 КПК України, зберігаючи обєктивність та неупередженість, створював необхідні умови стороні обвинувачення щодо реалізації процесуальних прав, повязаних з викликом свідків. Зокрема, крім викликів свідків рекомендованими листами та телефонограмами, за клопотанням прокурора, судом неодноразово оголошувались примусові приводи свідків, ухвали суду також для контролю направлялись прокурору. Зважаючи на те, що ухвали суду щодо неодноразового приводу свідків залишались без виконання та відповідного реагування прокурором, суд ухвалив рішення щодо оцінки показань тих свідків, що були допитані у судовому засіданні, залишивши без задоволення чергові клопотання прокурора про неодноразовий повторний примусовий привід свідків.

Оскільки до справи залучено кримінальне провадження іншим складом суду, то із матеріалів цього провадження оцінювались тільки ті докази на які посилався прокурор із зазначенням тому і аркушу справи.

Заслухавши в судовому засіданні показання свідків, дослідивши надані сторонами кримінального провадження докази, а також, оцінивши кожен доказ з точки зору належності, допустимості та достовірності, а сукупність доказів з позиції достатності та взаємозвязку для прийняття відповідного процесуального рішення, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Статтею 62 Конституції України закріплено, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в Законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобовязаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до ч.1 ст. 373 КПК України, виправдувальний вирок ухвалюється у разі, якщо не доведено, що:

1)вчинено кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується особа;

2)кримінальне правопорушення вчинено обвинуваченим;

3)в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення.

Згідно обвинувального акту, ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинене в особливо великих розмірах.

Крім цього, ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинене повторно у великих розмірах.

Крім цього, ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні зловживання службовим становищем, тобто умисне, в особистих інтересах використання службовою особою становища всупереч інтересам служби, яке спричинило тяжкі наслідки державним інтересам, повторно.

Крім цього, ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні службовою особою підроблення, тобто складання і видача завідомо неправдивих документів службовою особою, що спричинило тяжкі наслідки.

Таке твердження органу досудового слідства не знайшло свого підтвердження під час судового розгляду кримінального провадження, а докази надані стороною обвинувачення не доведені перед судом щодо їх переконливості. Обвинувачення висунуте ОСОБА_3 спростовується наступним.

За епізодом заволодіння запчастинами до поршневого компресора 4ВМ-10.120., інвентарний номер 0030500.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_28 пояснив, що до липня 2008 року працював слюсарем на ремонтній дільниці Новокостянтинівської шахти. На компресорній станції Новокостянтинівської шахти почав працювати з липня 2008 року, бачив на дільниці некомплектний компресор. Матеріально відповідальною особою був ОСОБА_4, який йому повідомив, що запчастини з компресора вивезли на металобрухт за вказівкою ОСОБА_3. На некомплектному компресорі були відсутні 2 ступені буферної ємкості і холодильник. Зазначив, що на час проведення інвентаризації у 2010 році всі компресори були демонтовані, у тому числі і з інвентарними номером 0030500, деталі від компресорів були складені біля компресорної дільниці. Із демонтованих запчастин не можливо було встановити яка деталь до якого компресора належить. Ствердив, що вказівки на демонтаж компресорів давав головний механік.

Отже із показів свідка ОСОБА_28 вбачається, що у 2008 році він бачив розкомплектований компресор інвентарний номер 0030500, на ньому були відсутні 2 ступені буферної ємкості та холодильник. Але в якому стані був компресор у 2005 році він не знав і не міг цього знати бо на дільниці на той час не працював. Про те, що деталі вивозились за вказівкою ОСОБА_3 дізнався від матеріально відповідальної особи компресорної дільниці ОСОБА_4.

Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_30, ОСОБА_26, ОСОБА_29 пояснили, що станом на 2005 рік працювали на дільниці компресорної станції Новокостянтинівської шахти. У цей період не бачили щоб вивозились деталі із компресорної станції. Знають, що компресор був не робочим з часу їхньої роботи. Про те, що деталі вивозились за вказівкою ОСОБА_3 їм не відомо, дізнались про це під час проведення слідства.

Вказані свідки у судовому засіданні не підтвердили факту заволодіння запчастинами до поршневого компресора інвентарний номер 0030500 директором шахти ОСОБА_3

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_41 пояснила, що працювала заступником головного бухгалтера ДП Дирекція. По списанню основних засобів, у тому числі і компресорів, працювала спеціально створена комісія, яка і приймала рішення про списання. Вказала, що згідно акту комісії, що складений у 2007 році, ця комісія оглядала компресор з інвентарним номером 0030500, після чого встановила, що він зношений із встановленням його залишкової вартості. У 2010 році, всі компресори, що числились на балансі були переоцінені, без їх огляду. Зазначила, що всі компресори були непрацюючі і підлягали списанню. Вказала, що без накладної на вивіз матеріальних цінностей та без шляхового листа за підписом механіка, інженера і завідуючого гаражем машина не повинна була виїжджати з території шахти.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_43 пояснив, що з 2007 року працює на Новокостянтинівськії шахті головним механіком. У період 2007 року на шахті працював тільки один компресор, інші чотири були в неробочому стані, також готувались документи на списання компресорів, оскільки три компресора замінювались на нові. Зазначив, що він входив до складу комісії на списання компресорів, ОСОБА_3 до складу комісії не входив, хто конкретно готував такі акти не памятає, але він їх підписував. Розмір залишкової вартості компресорів надавала бухгалтерія, саме ця сума вносилась до акту на списання. Пояснив, що матеріально відповідальною особою за компресори був ОСОБА_4, до 2008 року ОСОБА_4 не говорив, що компресора в наявності не має, про це дізнався від нього коли справа почала слухатись в суді.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_22 пояснив, що з кінця 2006 року по 2011 рік працював головним механіком ДП Дирекція куди входила Новокостянтинівська шахта. Вказав, що компресори 4ВМ у зношеному стані, приблизно 70% зносу, були прийняті від підприємства Кіровгеологія і передані для роботи Новокостянтинівської шахти, їх потрібно було ремонтувати. Зазначив, що для того щоб списати компресор, його оглядала комісія і складала акт. Акт на списання компресора був складений комісією у 2007 році, до складу якої ОСОБА_3 не входив і вплив на цю комісію не мав. Пояснив, що у 2010 році головний енергетик повідомив, що деталі від компресорів частково знаходились біля компресорної. Ствердив, що начальник компресорної дільниці був матеріально відповідальною особою, який по матеріально технічній базі підпорядковувався йому. Будь яких повідомлень і доповідних записок від начальника дільниці про те, що в наявності не має компресора до нього не надходило. Також підтвердив, що акт на списання компресорів є офіційним документом і він став підставою для придбання нових компресорів. Поставка компресорів на заміну почалась у 2008 році.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_21 пояснив, що працював головним інженером на Новокостянтинівській шахті в період з 2003 року по 2007 рік та у період з 2009 року по 2010 рік. На час його приходу на шахту на дільниці було пять компресорів, із цих компресорів тільки один був у робочому стані, пятий компресор був розкомплектований. Вказав, що комісією у період з 2003 року по 2007 рік було складено акт про те, що працюючими є тільки два компресори. Цей акт було направлено до проектного інституту через Схід ГЗК, після чого інститутом було видано проект на відновлення шахти. У 2009 році дізнався, що по вказаному проекту частково компресори були замінені на нові. Зазначив, що головний бухгалтер йому повідомила про те, що документи на списання старих компресорів направленні до Міністерства на погодження. Також пояснив, що у 2009 році він бачив, що деталі від всіх компресорів були складені в одну купу. Ствердив, що вивезти компресор на металобрухт без відповідних документів не можливо, такими документами могли бути шляховий лист, товаро транспортна накладна та дозвіл на вивіз від охорони. Ствердив, що компресор був стаціонарно встановлений, для того щоб його вивезти необхідно було провести демонтаж за допомогою спеціалістів, таких спеціалістів на шахті не було. Крім цього для погрузки деталей потрібне спеціальне обладнання. Зазначив, що в компресорній був кран балка, але він був в неробочому стані, його експлуатація була заборонена, на кран балці був відсутній ходовий двигун. На той час компресор 500 був відключений від живлення, від нього стояла тільки станина, інші деталі були біля компресора, це він побачив ще у 2003 році.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_25 пояснив, що з 2007 року працював на компресорній дільниці Новокостянтинівської шахти. Коли прийшов працювати на дільницю то побачив, що компресор 5 марки був частково розібраний, до електрообладнання підключений не був, деталі від компресора були на території дільниці.

Із показів свідків ОСОБА_41, ОСОБА_43, ОСОБА_22, ОСОБА_21 і ОСОБА_25 слідує, що компресор з інвентарним номером 0030500 у період з 2003 року був некомплектний, у неробочому стані, деталі від нього частково знаходились на дільниці, частково біля дільниці після демонтажу. Також показами свідків підтверджено той факт, що у 2007 році на вказаний компресор був підготовлений акт на списання із-за його зносу. Крім цього свідок ОСОБА_22 ствердив, що акт на списання компресора є офіційний, оскільки він став підставою для придбання нових компресорів. Вказані свідки також підтвердили ту обставину, що ОСОБА_3 до складу комісії на списання вказаного компресора не входив і на комісію впливу не мав. Також свідченнями цих свідків підтверджено, що матеріально відповідальною особою на компресорній дільниці був ОСОБА_4 Вказані свідки також ствердили, що від ОСОБА_4 не надходило будь-яких повідомлень про те, що компресор розібраний, а деталі вивезені за вказівкою ОСОБА_3

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_4 пояснив, що у період з 2004 року працював майстром дільниці компресорних установок, був матеріально відповідальною особою. Вказав, що у 2005 році ОСОБА_3 дав йому вказівку вивезти деталі від компресора 500, а саме загрузити їх на автомобіль КРАЗ, яким керував ОСОБА_5. Зазначив, що вказівка була погрузити весь компресор, але він не вмістився на машину. Деталі на автомобіль грузились за допомогою кран-балки, грузились всі деталі, що були зняті з компресора. Вказівка ОСОБА_3 була усною. Ствердив, що коли став працювати на дільниці то пятий компресор був непрацюючим, з нього використовувались деталі до інших компресорів. Вказав, що кран-балка частково був в робочому стані, на ньому працював один двигун і деталі піднімати він міг. Ствердив, що кран-балку станом на 2005 рік оформлено документально не було, також не було запущено в експлуатацію. Вказав, що пізніше ОСОБА_5 йому сказав, що здав деталі на металобрухт у м. Кіровограді. Також ствердив, що приймав участь у проведенні інвентаризацій і в актах, які він підписував зазначалось про наявність компресора. В судовому засіданні не зміг пояснити чому тільки у 2010 році повідомив про те, що у 2005 році за вказівкою ОСОБА_3 завантажував деталі від компресора на автомобіль, які були вивезені з території шахти. При цьому вказав, що за час роботи на шахті ОСОБА_3 на нього ніякий тиск не чинив, стосунки були робочі.

Із досліджених в судовому засіданні належних і допустимих доказів, наданих стороною обвинувачення, по даному епізоду встановлено наступне.

Згідно наказу №78 л/с від 27.01.2004 р. генерального директора ДП Східний гірничо збагачувальний комбінат (ДП Схід ГЗК) ОСОБА_3 було переведено начальником Новокостянтинівської шахти ( т.6 а.с.198). 19.04.2004 року між начальником Смолінської шахти і начальником Новокостянтинівської шахти ОСОБА_3 було укладено договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність, повязану із зберіганням обробкою, продажем і відпуском товаро матеріальних цінностей (т.6 а.с.199-200).

Відповідно до наказу Міністерства палива та енергетики від 6.12.2005 року №614 було створено Державне підприємство Дирекція підприємства, що будується на базі Новокостянтинівського родовища уранових руд (далі ДП Дирекція) шляхом виділення зі складу державного підприємства Східний гірничо збагачувальний комбінат (далі ДП Схід ГЗК) відокремленого підрозділу Новокостянтинівське родовище уранових руд. Виконання обовязків директора ДП Дирекція було покладено на ОСОБА_8 ( т.6 а.с.177-178).

10 травня 2007 року між директором ДП Дирекція і головним інженером шахти ДП Дирекція було укладено Договір про повну матеріальну відповідальність. Згідно цього договору головному інженеру шахти передавались товаро матеріальні цінності та кошти згідно інвентаризаційним описам №1 та №2 ( т.6 а.с. 223-224)

З аналізу зазначених документів слідує, що при укладенні договору про повну індивідуальну матеріальну відповідальність з ОСОБА_3 не зазначалось які саме товаро-матеріальні цінності були ввірені ОСОБА_3 за які він мав нести відповідальність. ОСОБА_21 з цим у вказаному Договорі у п.5 зазначено, що дія Договору розповсюджується на весь час роботи з ввіреними працівнику матеріальними цінностями ( т.6 а.с. 200).

Як вбачається з наказу №614 від 6.12.2005 р. ДП Дирекція було створено як самостійну юридичну особу на базі Новокостянтинівського родовища уранових руд з проведенням інвентаризації майна, складанням розподільчого балансу та призначенням директора. Тобто з часу створення ДП Дирекція Новокостянтинівська шахта перестала бути відокремленим підрозділом в стуктурі ДП Східний гірничо збагачувальний комбінат . А отже, як наслідок, у даному випадку закінчилась і дія договору від 19.04.2004 року про повну індивідуальну матеріальну відповідальність ОСОБА_3, що відповідає п.5 цього Договору (т.6 а.с.200). Вказане також підтверджується і Договором про повну матеріальну відповідальність від 10.05.2007 року, за яким повна матеріальна відповідальність за збереження цілості товаро-матеріальних цінностей покладена на головного інженера шахти ( т.6 а.с 223-224).

Таким чином, суд прийшов до переконання, що твердження прокурора про те, що ОСОБА_3 був матеріально - відповідальною особою на весь період його роботи як на Новокостянтинівській шахті так і в ДП Дирекція відповідно до договору про повну індивідуальну матеріальну відповідальність від 19.04.2004 року є бездоказовим та заперечується наведеними документами.

Відповідно до п.3 ч.1 ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.

З аналізу досліджених в судовому засіданні доказів, що надані стороною обвинувачення, суд прийшов до висновку, що слідчим та прокурором не встановлено вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, що впливає на кваліфікацію дій обвинуваченого і підлягає обвязковому доказуванню. Так, згідно обвинувачення предявленого ОСОБА_3 слідує, що ОСОБА_3, являючись службовою особою, діючи всупереч інтересам служби, вчинив заволодіння запчастинами до компресора марки 4ВМ інвентарний номер 0030500, а саме: два циліндра 1-го ступеня нагнітання, один циліндр 2-го ступеня нагнітання та холодильник проміжний з масловологовідокремлювачем, які є майном Новокостянтинівської шахти, спричинивши державі збитки згідно довідки КРВ в Маловисківському районі КРУ в Кіровоградській області від 24.09.2010 року в суммі 134541,6 грн. ОСОБА_5 таке обвинувачення протирічить дослідженим і проаналізованим доказам.

Так, протоколом огляду місця події від 3.09.2010 року ( т.7 а.с. 7-9) встановлено, що від компресора 4ВМ інвентарний номер 0030500 за приміщенням компресорної станції залишились деталі, а саме рама з опорною плитою, циліндр 2-го ступеня нагнітання, холодильник проміжний з масловологовідокремлювачем; холодильник кінцевий; буферна ємкість 2-го ступеня нагнітання та колектор всмоктування. Актом зважування деталей компресора 4ВМ інвентарний номер 0030500 від 28.02.2013 року ( т.13 а.с. 59-60) підтверджено факт наявності цих деталей на території шахти. Тобто станом на 3.09.2010 року і станом на 26.02.2013 року вище перелічені деталі компресора знаходились на території шахти. В той же час, згідно предявленого ОСОБА_3 обвинувачення, останньому інкриміновано те, що він заволодів запчастинами до компресора 4ВМ інвентарний номер 00305000 серед яких були один циліндр 2-го ступеня нагнітання та холодильник проміжний з масловологовідокремлювачем. Тобто ОСОБА_3 згідно обвинувачення вчинив заволодіння тими деталями до компресора, які станом на 2010 та 2013 роки знаходились на території шахти, що підтверджується дослідженими в судовому засіданні вказаними вище протоколом та ОСОБА_5 зважування.

Колегія суддів, аналізуючи вказані обставини, прийшла до висновку, що слідчим не встановлено не тільки вид і розмір шкоди, а також спосіб та кількість викраденого майна.

Зокрема, згідно інвентаризаційним описам за 2007, 2008, 2009 роки ( т.7 а.с.54-58) компресор 4ВМ інвентарний номер 0030500 був у наявності серед основних засобів шахти. Як вбачається із цих описів до складу комісії, що проводила інвентаризацію ОСОБА_3 не входив. Факт наявності вказаного компресора серед основних засобів підтверджується і актом технічного огляду компресора, затвердженого директором ДП Дирекція ( т.7 а.с. 72) та актом на списання основних засобів від 01.08.2008 року серед яких значиться вказаний компресор (т.7 а.с. 69). У вказаних документах зазначено, що названий вище компресор станом на 01.08.2008 року оглядався і комісією було прийняте рішення на його списання. У даному випадку заперечуються доводи сторони обвинувачення, що ОСОБА_3 ще у 2005 році надав наказ на демонтаж вказаного компресора та заволодів деталями до нього, здавши їх на металобрухт.

ОСОБА_21 з цим, протирічними є доводи обвинувачення щодо розміру шкоди, завданої заволодінням запчастинами до компресора 4ВМ інвентарний номер 0030500. Так, розмір завданої шкоди слідчий визначив у сумі 134541,6 грн., згідно довідки КРВ в Маловисківському районі КРУ в Кіровоградській області від 24.09.2010р. ( т.7 а.с. 184-185). Але згідно цієї довідки у п.3 вказано, що ця сума є розміром збитків від нестачі компресора, а не окремих його деталей.

Відповідно до п.4 ч.2 ст.99 КПК України до документів, за умови наявності в них відомостей передбачених частиною першою цієї статті, можуть належати висновки ревізій та акти перевірок. До числа цих документів в розумінні положень ст.99 КПК не входить такий документ, як довідка контрольно ревізійного органу.

За наведених обставин, виходячи з вимог ч.2 ст.84 КПК України, колегія суддів прийшла до висновку, що такий доказ як довідка КРВ в Маловисківському районі КРУ в Кіровоградській області від 24.09.2010 року ( т.7 а.с. 184-185) є недопустимим доказом, оскільки він отриманий в порушення вимог КПК та не передбачений Законом.

Крім цього, доводячи предявлене обвинувачення ОСОБА_3 прокурор в судовому засіданні послався на такі докази, як на акт переоцінки основних засобів станом на 1.07.2010 року ( т.7 а.с. 41-43) та на акт списання основних засобів від 1.08.2008 року ( т.7 а.с.69). З аналізу цих документів слідує, що згідно акту переоцінки основних засобів ( т.7 а.с. 41-43) під номером 86 значиться компресор 4ВМ інвентарний номер 30500 із зазначенням того, що первинна вартість компресора складає 60473,62 грн. залишкова вартість до переоцінки складає 7447,38 грн. Після переоцінки, тобто після 1.07.2010 року вартість вказаного компресора з урахуванням зносу склала 44197 грн. Згідно акту списання ( т.7 а.с. 69) вартість компресора складає 67921 грн. сума зносу складає 58230,37 грн.

Таким чином, колегія суддів прийшла до висновку, що навіть ці докази щодо доведення розміру шкоди, завданої ОСОБА_3 в результаті заволодіння запчастинами до названого компресора є протирічними та не доведені достатніми доказами щодо визначення розміру шкоди, що вказана у обвинувальному акті.

ОСОБА_21 з цим, з аналізу всіх доказів за даним епізодом, суд прийшов до переконання, що обвинувачення предявлене ОСОБА_3 в цій частині базується тільки на показаннях свідка ОСОБА_4, які не підтверджені жодним із досліджених в судовому засіданні доказів.

Отже, аналізуючи наведені обставини по епізоду щодо заволодіння ОСОБА_3 запчастинами до компресора 4ВМ інвентарний номер 0030500, колегія суддів прийшла до висновку, що стороною обвинувачення не доведено обєктивну і субєктивну сторону складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК України.

По епізоду заволодіння електровентиляторами ВМ-8М.

Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_24, ОСОБА_21, ОСОБА_38, пояснили, що на ремонтній дільниці шахти кустарним способом вентилятори ВМ8М виготовити не можливо. Зазначили, що пошкоджені вентилятори часто відправлялись для ремонту на завод. Начальником дільниці і матеріально відповідальною особою за вентилятори був ОСОБА_32. Свідок ОСОБА_21 вказав, що у 2009 році при проведенні горних робіт на шахті бували вибухи, бувало до 8 вибухів за зміну. Незначні пошкодження вентиляторів ремонтувались на ремонтній дільниці. Також цей свідок зазначив, що для того щоб виготовити вентилятор кустарним способом необхідне спеціальне обладнання, а для виготовлення окремих деталей потрібно мати відповідне обладнання по литтю металу і виготовленню двигунів.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_18 пояснив, що виконував обовязки майстра ремонтно-механічної майстерні на шахті. У 2010 році на планірці отримав наряд, затверджений головним механіком та головним інженером на ремонт двох вентиляторів ВМ8. Ремонт вентиляторів доручив працівникам дільниці ОСОБА_26 і ще комусь, їх прізвища були внесені у журнал. Вентилятори були доставлені на дільницю із шахти, корпус на них був пошкоджений. На дільниці було зроблено із металу корпус на ці вентилятори. Після цього роботи продовжили ОСОБА_20 і ОСОБА_19, які ставили із інших вентиляторів запасні частини на ці вентилятори. Працівники СБУ прибули на дільницю через 2 чи 3 дні після того як відремонтовані вентилятори були покрашені. Ствердив, що наряд на такі роботи ОСОБА_3 не підписував. Також зазначив, що при отриманні наряда йому було повідомлено, що вентилятори були пошкоджені після вибуху. Вказав, що ОСОБА_3 ніяких вказівок на ремонт і виготовлення табличок на вентилятори не давав.

Допитаний в судовому засідання свідок ОСОБА_27 пояснив, що працював директором ПП Лабрадор, це підприємство постачало на Новокостянтинівську шахту горне обладнання у тому числі і вентилятори 8 моделі. Вентилятори поставлялись за маршрутним листом, документи на обладнання передавались через експедитора або водія. На той час обладнання для шахти доставляв водій Саган. Електровентилятори були поставлені на шахту згідно договору, після поставки приблизно через 20 днів за них відбулася проплата.

Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_12 і ОСОБА_11 пояснили, що працювали на шахті, на складі №80. У 2008 році, згідно накладної на вентилятори ВМ-8, було виписано приходний ордер та документи на їх монтаж до дільниці №35, де керівником був ОСОБА_32. Свідок ОСОБА_11 також зазначила, що накладну на вентилятори їй надали у бухгалтерії. Акт на введення вентиляторів в експлуатацію підписував ОСОБА_3, оскільки ОСОБА_32 на той час не було на роботі.

Допитаний в судовому засіданні свідкок ОСОБА_10 пояснив, що довіреність на отримання вентиляторів була виписана на нього, але вентилятори по накладній він не отримував. Зазначив, що на час проведення інвентаризації у 2008 році вентилятори на шахті були. На них були і інвентарні номери. У 2009 році при проведенні інвентаризації ОСОБА_38 повідомив йому, що вентиляторів на дільниці не має, але його інформацію не перевіряли і інвентаризаційний опис складався зі слів ОСОБА_38. Вказав, що до нього підійшов ОСОБА_38 і сказав підписати інвентаризацію, але складом комісії наявність чи відсутність вентиляторів не перевірялась.

Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_13, ОСОБА_39 і ОСОБА_42 пояснили, що у 2008 році до бухгалтерії ДП Дирекція надійшли накладна та акт вводу в експлуатацію вентиляторів ВМ8М, відповідальною особою за них значився ОСОБА_32. Оскільки на документах не було підпису ОСОБА_32, а його на той час не було на роботі, то ці документи підписав ОСОБА_3. У грудні 2008 року поступив наказ до бухгалтерії про віднесення всіх товаро-матеріальних цінностей на основні засоби, серед них значились і вентилятори. У наказі було зазначено, що матеріально відповідальною особою являється ОСОБА_38, він з цим наказом був ознайомлений. До 2009 року ніхто не говорив що на дільниці ОСОБА_38 не має вказаних вентиляторів, тільки у листопаді 2009 року ОСОБА_38 у інвентаризаційному описі вказав про це. Свідок ОСОБА_39повідомила, що у 2008 році нею виписувалась довіреність на отримання вентиляторів ВМ8М на ОСОБА_10, ця довіреність була зареєстрована у журналі. Свідок ОСОБА_42 пояснила, що по прибутковому ордеру і видатковій накладній вона у 2008 році оприбуткувала вентилятори ВМ8М і поставила їх на облік.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_19 пояснив, що працював на будівельно-монтажній дільниці №35 на Новокостянтинівській шахті. Зазначив, що він і ОСОБА_20 ремонтували вентилятори на території дільниці, але хто дав таку вказівку не памятає. Коли приступив до ремонту там уже були зварені заготовки під корпус вентилятора. Вказав, що деталей, яких не доставало брали із других пошкоджених вентиляторів.

Отже, вказані свідки в судовому засіданні підтвердили той факт, що у 2008 році електровентилятори ВМ8М поступали в експлуатацію Новокостянтинівської шахти ДП Дирекція. Показання свідків підтверджуються також дослідженими в судовому засіданні належними і допустимими доказами. Так, згідно договору від 29.05.2008 року ДП Дирекція придбало у у ПП Лабрадор електровентилятори ВМ8М у кількості дві штуки на суму 120 тис. грн.( т.1 а.с. 21). Згідно накладної електровентилятори були поставлені на ДП Дирекція 21.08.2008 року ( т.1 а.с.18). Відповідно до приходного ордеру №671 та інвентаризаційної картки вказані електровентилятори внесено до обліку основних засобів (т.1 а.с 15-16). Як вбачається із накладної на внутрішнє переміщення №683 від 25.12.2008 року електровентилятори ВМ8М у кількості 2 штуки були направлені на дільницю №35, керівник ОСОБА_32 ( т.1 а.с 18). Відповідно до акту на передачу обладнання в монтаж від 25.12.2008 року електровентилятори ВМ8М були передані в монтаж на дільницю РЕ 6 ( горизонт 300 м) ( т.1 а.с. 19). Згідно платіжного доручення від 22.08.2008 року підприємству ПП Лабрадор були перераховані кошти в сумі 120 тис. грн. за електровентилятори ВМ8М ( т.1 а.с. 20) Довідкою головного бухгалтера ДП Дирекція від 2.02.2010 року підтверджено те, що на балансі підприємства перебувають два електровентилятора ВМ8М ( т.1 а.с. 28). Інвентаризаційним описом від 31.12.2009 року підтверджена наявність електровентиляторів на шахті підприємства. До складу комісії, що встановлювала наявність товаро-матеріальних цінностей і складала опис ОСОБА_3 не входив ( т.1 а.с. 31-33).

Відповідно до п. 1 та п.2 ч.1 ст 91 КПК України обовязковому доказуванню у кримінальному проваджені підлягають подія кримінального правопорушення ( час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), та винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення.

Згідно предявленого обвинувачення, слідством встановлено, що 20.08.2008 року після 16:00 год. ОСОБА_3, перебуваючи на території Новокостянтинівської шахти заволодів двома електровентиляторами марки ВМ-8М, отримавши їх згідно накладної від ПП Лабрадор. В цей же день за невстановлених обставин, без відома охорони підприємства вивіз вказані вентилятори з території ДП Дирекція та розпорядився ними на власний розсуд. Діяння ОСОБА_3 кваліфіковано за ч.4 ст.191 КК України.

Таке твердження слідства по даному епізоду не підтверджено жодним дослідженим в судовому засіданні доказом та заперечується як показаннями свідків так і дослідженими документами.

Відповідно до положень ст.191 КК України, предметом злочину може бути майно, щодо якого особа через свої службові обовязки, договірні відносини, спеціальне доручення здійснювала правочини щодо розпорядження, керування, доставки або зберігання такого майна.

У відповідності до предявленого обвинувачення ОСОБА_3, предметом злочину стали 2 електровентилятори ВМ8М. Але із досліджених в судовому засіданні доказів встановлено, що названі електровентилятори значилися на балансі ДП Дирекція з грудня 2008 року.

Субєктивна сторона злочину, передбаченого ст.191 КК України втілюється у формі прямого умислу і корисливою метою.

Із предявленого ОСОБА_3 обвинувачення за даним епізодом не доведено субєктивну сторону даного злочину.

Відповідно до ст.23 КК України злочином може визнаватися діяння лише за наявності вини, а особа може визнаватися винною лише у скоєнні злочину за наявності у неї певного психічного ставлення до вчиненого діяння та його наслідків у формі умислу чи необережності.

Отже, аналізуючи наведені обставини, колегія суддів прийшла до висновку, що доводи обвинувачення про заволодіння ОСОБА_3 чужим майном, а саме двома електровентиляторами ВМ8М шляхом зловживання своїм службовим становищем є бездоказовими та не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні. За таких обставин, стороною обвинувачення не доведено обєктивну і субєктивну сторону складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.191 КК України.

По епізоду службового підроблення.

Відповідно до предявленого обвинувачення зазначено, що ОСОБА_3 наприкінці грудня 2008 року, ввівши в оману завідуючу складом №80 ОСОБА_11 та комірника складу ОСОБА_12, користуючись повноваженнями начальника шахти, надав їм вказівку підготувати складські документи на прибуток, передачу в монтаж та внутрішнє переміщення електровентиляторів. Таким чином ОСОБА_3 через вказаних осіб, виготовив завідомо неправдиві документи: прибутковий касовий ордер №671 від 25.12.2008 року, накладну на внутрішнє переміщення матеріалів № 683 від 25.12.2008 року та акт передачі обладнання в монтаж № 683 від 25.12.2008 року. Також ОСОБА_3, використовуючи свої повноваження та авторитет під час проведення інвентаризації неправдиво запевнив членів інвентаризаційної комісії в тому, що електровентилятори знаходяться на горизонтах 240 м та 300 м. У звязку з чим члени інвентаризаційної комісії, будучи введеними в оману підписали інвентаризаційний опис від 25.12.2009 року в якому зазначили що 2 електровентилятори ВМ-8М є в наявності. Таким чином ОСОБА_3, на думку слідства, вчинив складання і видачу завідомо неправдивих документів, що спричинило тяжкі наслідки. Дії ОСОБА_3 кваліфіковано за ч.2 ст.336 КК України.

Кваліфікуючи дії ОСОБА_3 за вказаною нормою Закону, органом досудового слідства не встановлено предмет злочину.

Зокрема, не встановлено чи прибутковий касовий ордер, накладна на внутрішнє переміщення матеріалів та інвентаризаційний опис як документи мають юридично значимі факти.

Також слідством не встановлено обєктивну і субєктивну сторону службового підроблення, вчиненого ОСОБА_3 Так, складання неправдивих документів полягає у повному виготовленні документа, який містить інформацію, що не відповідає дійсності. Видача неправдивих документів означає надання фізичним чи юридичним особам такого документа, зміст якого цілком або частково не відповідає дійсності. При цьому не доведено субєктивну сторону службового підроблення, вчиненого ОСОБА_3, а саме не встановлено форму вини, що впливає на визначення винуватості обвинуваченого у вчиненні даного кримінального правопорушення і підлягає обовязковому доказуванню відповідно до вимог ст.91 КПК України.

ОСОБА_21 з цим, кваліфікуючи дії ОСОБА_3 за ч.2 ст.366 КК України, слідством зазначено, що дії ОСОБА_3 спричинили тяжкі наслідки. При цьому у предявленому обвинуваченні ОСОБА_3 не встановлено у чому саме ці наслідки виявились, їх характер, вид, розмір. Також не зазначено і не встановлено потерпілих від цих наслідків.

Посилання сторони обвинувачення на те, що ОСОБА_3 шляхом обману і погроз змусив працівників Новокостянтинівської шахти, у тому числі і службових осіб, скласти і видати завідомо неправдиві документи не знайшло свого підтвердження у судовому засіданні та заперечується показами свідків. Так, свідок ОСОБА_11 пояснила, що складські документи на вентилятори ВМ-8М вона наказала підготувати комірнику ОСОБА_12 Підставою для цього стала накладна, яку вона взяла у бухгалтерії ДП Дирекція. При цьому вказані свідки ствердили,що ніяких розмов, повязаних із складанням документів на вказані вентилятори ОСОБА_3 з ними не вів і ніяких вказівок з цього приводу не давав. Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_14 і ОСОБА_10 заперечили факт будь-яких погроз з боку ОСОБА_3 щодо складання інвентаризаційного опису, яким підтверджено факт наявності вентиляторів на шахті.

Отже із наведених обставин, суд прийшов до висновку про безпідставність предявленого обвинувачення ОСОБА_3 в частині складання і видачі завідомо неправдивих документів службовою особою, що спричинило тяжкі наслідки, оскільки стороною обвинувачення не доведено обєктивну і субєктивну сторону службового підроблення та не встановлено характер, вид і розмір тяжких наслідків.

По епізоду зловживання службовим становищем

Органом слідства ОСОБА_3 інкриміновано те, що він будучи службовою особою, з метою прикриття попереднього злочину щодо заволодіння електровентиляторами марки ВМ-8М, використав своє службове становище в особистих інтересах, всупереч інтересам служби. Зокрема, із предявленого ОСОБА_3 обвинувачення слідує, що розуміючи неминучість відповідальності за скоєня заволодіння майном на суму 120 тис. грн., ОСОБА_3 у відповідності з наданими йому повноваженнями, являючись службовою особою надав незаконну усну вказівку щодо виготовлення електровентиляторів ВМ-8М. Зокрема, ОСОБА_3 надав таку вказівку майстру ремонтно-механічної дільниці ОСОБА_18, газоелектрозварювальнику дільниці №35 ОСОБА_19 та гірничому монтажнику цієї дільниці ОСОБА_20. Вказані особи повинні були виготовити ручним способом два корпуса до електровентиляторів ВМ-8М та встановити на них запчастини від електровентиляторів ВМ-6, бувших у використанні, тобто виготовити предмети візуально схожі на два електровентилятори ВМ-8М. Для цього ОСОБА_3 дозволив вказаним працівникам використати листовий метал, запчастини бувших у використанні вентиляторів ВМЕ-6, які списані з використання шахти. Названі працівники виготовили ручним способом предмети схожі на електровентилятори ВМ-8М. Після цього ОСОБА_3 надав ОСОБА_20 вказівку пофарбувати ці вентилятори та встановити на них таблички схожі на заводські для вентиляторів ВМЕ-8.

Дії ОСОБА_3 кваліфіковано за ч.2 ст.364 КК України, як вчинення зловживання службовим становищем, тобто умисне, в особистих інтересах, використання службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, вчинене повторно, яке спричинило тяжкі наслідки державним інтересам.

Таке обвинувачення предявлене ОСОБА_3 не знайшло свого підтвердження під час судового розгляду та спростовується усіма дослідженими в судовому засіданні доказами.

Органом слідства діяння ОСОБА_3 у цій частині обвинувачення кваліфіковано ще як вчинення зловживання службовим становищем повторно. Така кваліфікація дій обвинуваченого є нікчемною, оскільки жодними змінами, які вносились до ст.364 КК України у період з 2008 року така кваліфікуюча ознака злочину, як повторність, не передбачалась. Крім цього, кваліфікуючи дії ОСОБА_3 за ст.364 КК України слідчий не зазначив у якій редакції Закону кваліфікуються його дії за вказаною нормою, оскільки до ст. 364 КК України вносились неодноразово зміни.

Посилання сторони обвинувачення на те, що предявлене ОСОБА_3 обвинувачення у цій частині підтверджується показами свідків ОСОБА_18, ОСОБА_20І.і ОСОБА_19 є безпідставними та заперечуються даними в судовому засіданні показами свідків ОСОБА_18 та ОСОБА_19

Так, свідок ОСОБА_18 в судовому засіданні пояснив, що наряд на ремонт електровентиляторів отримав на планірці ДП Дирекціявід головного механіка і головного інженера. Такий наряд на роботи був зафіксований у журналі, який ведеться на дільниці. Також у цьому журналі були записані особи, які проводили такий ремонт. Свідок ОСОБА_18 ствердив, що будь-яких вказівок від ОСОБА_3 на виготовлення вентиляторів ВМ8М не отримував. При цьому зазначив, що в умовах ремонтної дільниці виготовити вентилятор не можливо.

Свідок ОСОБА_19 в судовому засіданні пояснив, що дійсно проводив ремонт вентиляторів ВМ8М, оскільки ті були пошкоджені. Коли приступив до ремонту то корпуси вентиляторів уже були зроблені. Про те від кого надійшла вказівка на ремонт не памятає.

Із дослідженого в судовому засіданні ОСОБА_5 про результати внутрішнього розслідування з виявленням причин проведення робіт по виготовленню вентиляторів від 17.05.2010 року (т.3 а.с. 19-21) слідує, що 09.04.2010 року головним механіком ОСОБА_43 було видано наряд майстру РММ ОСОБА_18 щодо проведення реставрації та ремонту вентилятора. Даний наряд було затверджено в.о. начальника шахти ОСОБА_17 Згідно цього акту комісія прийшла до висновку, що факт виготовлення вентиляторів на території підприємства не підтверджений, встановлено, що проводився ремонт та покраска вентиляторів невідомого походження з табличкою заводу виробника марки ВМЕ8 у кількості 2 штук ( т.3 а.с. 19-21).

Таким чином, аналізуючи докази за даним епізодом, колегія суддів прийшла до висновку, що стороною обвинувачення не доведено обєктивну і субєктивну сторону складу злочину, вчиненого ОСОБА_3, передбаченого ч.2 ст.364 КК України. Суд прийшов до переконання про безпідставність предявленого обвинувачення ОСОБА_3 за вказаною нормою Закону.

Відповідно до ч.2 ст. 9 КПК України прокурор, керівник досудового розслідування, слідчий зобовязані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини що помякшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених рішень.

Згідно ч.2 ст.17 КПК України ніхто не зобовязаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має право бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.

Cтаттею 23 частиною 1 закріплено, що суд досліджує докази безпосередньо, показання учасників кримінального провадження суд отримує усно.

Таким чином, дослідивши зібрані по даному кримінальному провадженню докази, колегія суддів прийшла до висновку, що в діях ОСОБА_3 відсутній склад кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.191, ч.5 ст.191, ч.2 ст.364, ч.2 ст.366 КК України, оскільки стороною обвинувачення не доведено обєктивну і субєктивну сторону даних правопорушень.

З урахуванням викладених обставин, за наслідками судового розгляду, стороною обвинувачення не доведено належними та допустимими доказами причетність обвинуваченого ОСОБА_3 до вчинення кримінальних правопорушень, його винуватість, протиправність дій, а також те, що в його діях є склад кримінального правопорушення, передбачений ч.4 ст.191, ч.5 ст.191, ч.2 ст.364, ч.2 ст.366 КК України, у звязку з чим, на підставі ст.373 КПК України, суд прийшов до висновку про ухвалення виправдувального вироку.

У відповідності до ст. 124 КПК України процесуальні витрати у розмірі 2154,96 грн. віднести за рахунок держави у звязку з ухваленням виправдувального вироку.

Згідно ч.3 ст.129 КПК України цивільний позов ДП Східний гірничо збагачувальний комбінат підлягає залишенню без розгляду.

Через ухвалення судом виправдувального вироку, запобіжний захід обраний ОСОБА_3 у виді підписки про невиїзд підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст.368,370, 373, 374 КПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

ОСОБА_3 у предявленому обвинуваченні за ч.4 ст.191, ч.5 ст.191, ч.2 ст.364, ч.2 ст.366 КК України визнати невинуватим, за відсутністю в його діях складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.191, ч.5 ст.191, ч.2 ст.364, ч.2 ст.366 КК України виправдати.

Обраний відносно ОСОБА_3 запобіжний захід у виді підписки про невиїзд скасувати.

Процесуальні витрати, повязані із залученням експерта у розмірі 2154,96 грн. віднести за рахунок держави.

Постанову слідчого в ОВС УБОЗ УМВС України в області Гуцула В.В. від 12.07.2010 року про накладення арешту на майно підозрюваного ОСОБА_3, автомобіль Санг Йонг, постанову слідчого в ОВС УБОЗ УМВС України в області Гуцула В.В. від 13.07.2010 року про накладення арешту на майно підозрюваного ОСОБА_3, мобільний телефон Нокія 6060, постанову слідчого в ОВС УБОЗ УМВС України в області Гуцула В.В. від 08.08.2010 року про накладення арешту на майно підозрюваного ОСОБА_3, автомобіль ГАЗ 2410, постанову слідчого в ОВС УБОЗ УМВС України в області Гуцула В.В. від 2.11.2010 року про накладення арешту на майно підозрюваного ОСОБА_3 грошові кошти в сумі 1205 грн. та 5 доларів США скасувати.

Речові докази, що зберігаються при матеріалах справи, залишити зберігати при справі.

Речові докази, дві таблички до електровентиляторів, що передані на зберігання до кімнати зберігання речових доказів Ленінського РВ знищити.

Грошові кошти у сумі 1205 грн. і 5 доларів США, що знаходяться на рахунку УМВС України в області повернути ОСОБА_3

На вирок може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Кіровоградської області через Ленінський райсуд м. Кіровограда протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копію вироку вручити обвинуваченому та прокурору.

Головуючий суддя: Г. В. Бутельська

Судді: Л.А. Іванова

ОСОБА_1