Рішення № 57440825, 23.12.2015, Кіровський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 203/2677/15-ц

Провадження № 2/0203/1906/2015

КІРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 грудня 2015 року Кіровський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Колесніченко О.В.,

при секретарі Мощевій І.В.,

за участю позивача ОСОБА_1, відповідача ОСОБА_2, представника відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа - ОСОБА_4, про стягнення аліментів на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання, -

ВСТАНОВИВ:

У травні 2015 року ОСОБА_1 предявила через суд позов до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що з відповідачем з 05 серпня 1995 року по 07 вересня 1998 року перебувала у зареєстрованому шлюбі, від якого вони мають повнолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, який з 01 вересня 2012 року навчається на денному відділенні Дніпропетровського технікуму зварювання та електроніки ім. Є.О. Патона, проте відповідач після досягнення дитиною повноліття перестав матеріально допомагати в утриманні сина, хоча таку можливість має, а у позивача відсутня можливість самотужки матеріально утримувати сина, тому просила суд стягнути з відповідача аліменти на утримання повнолітньої дитини до закінчення навчання, але не більш як до досягнення ним 23 років.

Ухвалою суду від 17 грудня 2015 року скасоване заочне рішення у справі від 19 червня 2015 року та справа призначена до розгляду в загальному порядку.

В судовому засіданні позивач підтримала свої позовні вимоги в повному обсязі, наполягаючи на їх задоволенні з наведених у позові підстав.

Третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_4, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, в судове засідання не прибув, представника е направив, про причини неявки суд не повідомив, про відкладення розгляду справи не клопотав, на підставі чого згідно ст. 36 ЦПК України суд вважає за можоиве розглядати справу у відсутності цієї особи.

Відповідач та його представник позов не визнали в повному обсязі, заперечуючи тим, що у на утриманні відповідача перебуває двоє неповнолітніх дітей від другого шлюбу, дружина до досягненні молодшою дитиною трьох років та відповідач має незадовільний стан здоров?я, що потребує витрат на лікування, у зв?язку з чим не має можливості за наявних у нього доходів утримувати ще і повнолітнього сина, враховуючи, що половину витрат на утримання сина ОСОБА_5 повинна нести позивач, як мати.

Суд, вислухавши пояснення сторін та представника позивача, дослідивши наявні письмові докази, дійшов висновку про задоволення позову частково, виходячи з встановлених у судовому засіданні наступних обставин.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 199 СК України якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу, проте таке право дитини припиняється у разі припинення навчання.

Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання, має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання, що визначено ч.3 ст.199 СК України.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_2 (ОСОБА_4) з 05 серпня 1995 року по 07 вересня 1998 року перебували у зареєстрованому шлюбі, що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу та свідоцтвом про розірвання шлюбу, наявними в матеріалах справи в копії (а.с.3, 5). Сторони є батьками, народженого у цьому шлюбі сина, який на час розгляду справи досяг повноліття - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про народження серії І-КИ №392774, виданим Відділом РАГС виконкому Ленінської районної Ради народних депутатів м. Дніпропетровська 28 травня 1997 року та свідоцтвом про зміну імені, виданим Кіровським відділом ДРАЦС РС Дніпропетровського МУЮ 02 липня 2013 року (а.с. 4, 7).

Постановою Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 18 березня 1998 року, яка набрала законної сили 29 березня 1998 року, ухвалено стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку щомісячно, починаючи з 30 січня 1998 року, але не менше 1/2 частини неоподатковуваного податком мінімуму доходів громадян (а.с.6).

За даними довідки КП «житлове господарство Кіровського району» ДМР від 25 травня 2015 року №2528 ОСОБА_4 зареєстрований разом із матірю (а.с.19) та, відповідно, перебуває на її утриманні.

Позивач наразі не працює, про що свідчить трудова книжка, долучена до матеріалів справи в копії (а.с.22-25), та з 28 липня 2013 року їй припинена виплата допомоги по безробіттю (а.с.25) і наразі за даними довідки про виплачені доходи та утримані податки ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 14 травня 2015 року №9547/10/04-65-11-01-18 (а.с.20).

За даними довідки Дніпропетровського технікуму зварювання та електроніки ім. Є.О. Патона (м. Дніпропетровськ, вул. Клари Цеткін, 2-а, код 00129314) від 16 квітня 2015 року №399, ОСОБА_4 навчається на третьому курсі денного відділення технікуму з 01 вересня 2012 року на підставі наказу № 105 "У" від 27 серпня 2012 року за бюджетною формою навчання, терміном навчання до 30 червня 2016 року (а.с. 8). При цьому, останній отримує стипендію, сукупний розмір якої за період з січня 2014 року по грудень 2014 року відповідно до довідки про доходи від 27 травня 2015 року №555 склав 7434,60 грн. (а.с.21).

Відповідач, окрім позивача, є батьком ще двох неповнолітніх дітей: ОСОБА_7, 28 червня2006 року народження, та ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_3, що підтверджується свідоцтвами про народження, залученими до матеріалів справи в копіях (а.с.54, 55).

Також встановлено, що дружина відповідача та мати малолітнього сина відповідача ОСОБА_8 ОСОБА_9 не працює, перебуває у відпустці по догляду за дитиною, тому в силу ст. 84 СК України перебуває на утриманні відповідача.

Одночасно судом встановлено, що відповідач знаходиться у працездатному віці, встановленої інвалідності не має, працює за трудовим договором в ПАТ "Укртелеком" на посаді інженера-електроніка з експлуатації обладнання електрозв?язку 1 категорії, має постійний заробіток, розмір якого становить 21853,25 грн., про що свідчить довідка про доходи від 16 листопада 2015 року за період з травня по жовтень 2015 року включно (а.с.59, 76).

Оскільки судом зясовано, що відповідач з сином третьою особою у справі не проживає, після досягнення повноліття регулярного утримання йому не надає, що не заперечувалось відповідачем у судовому засіданні, то належить визнати, що ним не виконується покладений на нього статтею 199 СК України обовязок.

Вирішуючи спір про розмір аліментів, що підлягають стягненню з відповідача, суд виходить з положень ч.3 ст. 181 СК України, яка передбачає присудження коштів на утримання дитини (аліменти) за рішенням суду у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі, і зазначає, що за вимогами ч.1 ст. 184 СК України присудження за рішенням суду коштів на утримання дитини (аліментів) у твердій грошовій сумі передбачене лише за заявою платника або одержувача аліментів, і лише якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення.

Між тим, за судового розгляду встановлено, що відповідач має регулярний заробіток від трудової діяльності, а відтак, підстави для визначення аліментів у твердій грошовій сумі відсутні та, зважаючи на викладені обставини, аліменти у даній справі належить визначити у частці від заробітку (доходу) відповідача у відповідності з вимогами ч.1 ст.183 СК України.

Доводи позивача про доходи відповідача від діяльності поза межами офіційних трудової угоди, суд до уваги прийняти не може, оскільки позивачем доказів на підтвердження цих обставин, розміру доходів, тощо, суду у відповідності з вимогами ст. 10, 60 ЦПК України не надано та у судовому засіданні такі обставини свого підтвердження не знайшли.

Доводи відповідача про повну відсутність можливості надавати будь-яке утримання старшому сину ОСОБА_5 до закінчення його навчання, суд до уваги не приймає, оскільки як встановлено судом, відповідач має сталу роботу, постійний заробіток, розмір якого у разі проведення максимальних стягнень за ст. 70 Закону України «Про виконавче провадження» в 50% на утримання інших осіб, перевищує мінімальну заробітну плату і прожитковий мінімум, що свідчить про наявність матеріальної можливості для сплати аліментів на повнолітнього сина в період його навчання.

Відтак, визначаючи розмір утримання (аліментів) у відповідності з вимогами ст. 182, 200 СК України, суд враховує рівний обовязок обох батьків з утримання повнолітнього сина під час навчання, а також вік дитини, її потяг до навчання, який має істотне значення, майновий стан дитини, яка отримує стипендію, стан здоров?я, що є незадовільним, у зв?язку з чим дитина потребує постійного лікування, майновий стан матері, яка доходів не має, матеріальний і сімейний стан батька, який є працездатним, отримує стабільний заробіток від трудової діяльності, наявність у нього на утриманні ще двох неповнолітніх дітей та дружини до досягнення малолітньою дитиною трьох років, стан здоров?я батька та його потребу у лікуванні, та інші обставини, які мають істотне значення, зокрема, рівність усіх дітей відповідача у їх праві на забезпечення, розмір прожиткового мінімуму на одну працездатну особу, а також те, що граничний розмір стягнень, який за ст. 128 КЗпП України та ст. 70 Закону України «Про виконавче провадження» не повинен перевищувати ? частину усіх видів доходів (заробітку) боржника, та, відповідно, приходить до висновку у відповідності із ст.ст. 183, 200 СК України, що справедливим та співмірним буде присудити на утримання повнолітньої доньки на час її навчання аліменти з відповідача в розмірі 1/8 частки його заробітку (доходу) щомісяця, починаючи з дня предявлення позову 06 травня 2015 року та до закінчення навчання, тобто до 30 червня 2016 року, але не більш ніж до досягнення сином двадцяти трьох років.

В силу п. 1 ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.

Згідно зі ст.ст. 81,88 ЦПК України з відповідача належить стягнути на користь держави судовий збір в розмірі 243,60 грн.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 57-64, 209, 214, 215, 218, 367, 222 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

ОСОБА_10 Юріївни задовольнити частково.

Стягувати з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_5 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_6, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_7 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2), на утримання повнолітньої дитини ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_3), аліменти в розмірі 1/8 частини з усіх видів заробітку (доходу) щомісяця до закінчення ним навчання, але не більше як до досягнення ним двадцяти трьох років, починаючи стягнення з 06 травня 2015 року.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення в частині стягнення аліментів підлягає негайному виконанню в межах місячних платежів.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 487,20 (чотириста вісімдесят сім) грн. 20 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Дніпропетровської області через Кіровський районний суд міста Дніпропетровська. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий О.В. Колесніченко