Рішення № 57440718, 21.10.2015, Кіровський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 203/4595/14-ц

Провадження № 2/0203/101/2015

КІРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2015 року Кіровський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Колесніченко О.В.,

при секретарі Цекместрук Є.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до комунального підприємства "Житлове господарство Кіровського району" Дніпропетровської міської ради, третя особа - ОСОБА_4, про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

У липні 2014 року ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звернулися до суду з зазначеним позовом, який в подальшому збільшили, до КП "Житлове господарство Кіровського району" ДМР на предмет відшкодування матеріальної шкоди по 15376,70 грн. на користь кожного з позивачів загальним розміром 46130,00 грн. та моральної шкоди по 7000,00 грн. на користь кожного, завданої залиттям 03 лютого 2014 року їх квартири АДРЕСА_1 через аварійну ситуацію, яка виникла на циркуляційній трубі гарячого водопостачання з вини відповідача, який не забезпечив проведення належного ремонту внутрішньобудинкової системи гарячого водопостачання, покрівлі будинку, що і зумовило аварію та прорив труби, внаслідок чого квартира позивачів зазнала пошкоджень і потребує ремонту, вартість якого за висновком товарознавця складає 45130,00 грн. та 1000,00 грн. складає вартість висновку.

В судовому засіданні представник позивачів заявлені позовні вимоги підтримала у повному обсязі, наполягаючи на їх задоволенні з наведених у позові підстав, не заперечуючи проти ухвалення заочного рішення та в подальшому клопотала про розгляд справи за її відсутності.

Представник третьої особи ОСОБА_4 - ОСОБА_5 в судовому засіданні проти задоволення позову до КП "ЖГ Кіровського району" ДМР не заперечував, пояснивши, що квартира позивачів №34 та квартира ОСОБА_4 - №37 знаходяться на одному поверсі №10 в різних частинах поверху, тому залиття квартири позивачів ніяким чином не пов'язано з квартирою №37. Крім того, з представленого ОСОБА_4 висновку експерта-товарознавця вбачається, що стан покрівлі, внутрішньобудинкової системи водопостачання, зливів, міжпанельних швів знаходиться в незадовільному стані через що усі атмосферні опади протікають до квартир мешканців будинку, тоді як обов'язок ремонту і утримання покладене на балансоутримувача - КП "Житлове господарство Кіровського району" ДМР. В подальшому представник клопотав про розгляд справи у його відсутності та в заочному порядку.

Відповідач КП "Житлове господарство Кіровського району" ДМР, заперечень проти позову не надало, будучи належним чином повідомленим про час і місце розгляду справи, в судове засідання представника не направило, причин не повідомило, свого представника до суду не направило, на підставі чого з урахуванням письмової згоди позивача відповідно до ст. 224 ЦПК України справа підлягає розглядові судом з ухваленням цього рішення заочно.

На підставі неявки осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 2 ст. 197 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, і журнал судового засідання не ведеться.

Суд, вислухавши пояснення представника позивачів та третьої особи, дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази, перевіривши доводи позовної заяви в межах заявлених вимог, приходить до висновку про часткове задоолення позову, виходячи з наступного.

Встановлено судом, що ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 є власниками квартири АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право власності на житло від 22 грудня 1997 року, виданого згідно розпорядження №5/1710-9 від 22 грудня 1997 року (а.с.5).

В судовому засіданні встановлено, що 03 лютого 2014 року близько 09-30 год. у квартирі позивачів сталося залиття, про що відповідно до вимог п. 2.3.6 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 року N 76, складено акт 03 лютого 2014 року комісією у складі РЕУ-2 ОСОБА_6, інженера відділу ТЕК ОСОБА_7, майстра з експлуатації та ремонту житлового фонду - ОСОБА_8, затвердженого головним інженером КП "ЖГ Кіровського району" ДМР ОСОБА_9, в якому відображені пошкодження в квартирі АДРЕСА_2 та встановлена причина залиття - аварійна ситуація, яка виникла на циркуляційній трубі гарячого водопостачання на технічному поверсі житлового будинку над приміщенням кухні квартири №34 (а.с.6, 67).

Обставини залиття та причини залиття від аварійної ситуації, тобто, прориву циркуляційної труби гарячого водопостачання на технічному поверсі по стояку квартир №№ 34, 30, 26, 22 в будинку №19 по вул. Мініна у м. Дніпропетровську також підтверджені листами директора КП "Житлове господарство Кіровського району" ДМР від 17 лютого 2014 року, 25 лютого 2014 року (а.с.66, 7).

Відповідно до ч.1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з частиною другою статті 1166 ЦК України особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

У пункті 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.92 N 6 "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" розяснено, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.

Відповідно до ч.1 ст. 176 ЖК УРСР наймодавець зобов'язаний своєчасно провадити ремонт жилих будинків, забезпечувати безперебійну роботу інженерного обладнання будинків і жилих приміщень, належне утримання під'їздів, інших місць загального користування будинків і придомової території. Такі ж обов'язки покладаються на житлово-будівельні кооперативи.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" балансоутримувач будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд - власник або юридична особа, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно, а також веде бухгалтерську, статистичну та іншу передбачену законодавством звітність, здійснює розрахунки коштів, необхідних для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів та утримання, а також забезпечує управління цим майном і несе відповідальність за його експлуатацію згідно з законом.

Виконавцем вказаний Закон у ст. 1 визначає суб'єкта господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальної послуги споживачу відповідно до умов договору.

Як встановлено судом, відповідач - КП "Житлове господарство Кіровського району" є балансоутримувачем будинку №19 по вул. Мініна у м. Дніпропетровську і виконавцем житлово-комунальних послуг з утримання будинку та прибудинкової території.

Частиною 2 ст. 21 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" визначено, що виконавець зобов'язаний, окрім іншого, забезпечувати своєчасність та відповідну якість житлово-комунальних послуг згідно із законодавством та умовами договору, в тому числі шляхом створення систем управління якістю відповідно до національних або міжнародних стандартів; здійснювати контроль за технічним станом інженерного обладнання будинків, квартир, приміщень; своєчасно проводити підготовку жилого будинку і його технічного обладнання до експлуатації в осінньо-зимовий період; утримувати в належному технічному стані, здійснювати технічне обслуговування та ремонт внутрішньобудинкових мереж, вживати заходів щодо ліквідації аварійних ситуацій, усунення порушень якості послуг у терміни, встановлені договором та/або законодавством; сплачувати споживачу компенсацію за перевищення встановлених термінів проведення аварійно-відновлювальних робіт у розмірі, визначеному договором або законодавством; вести облік вимог (претензій) споживачів у зв'язку з порушенням порядку надання житлово-комунальних послуг, зміною їх споживчих властивостей та перевищенням термінів проведення аварійно-відновлювальних робіт; своєчасно за власний рахунок проводити роботи з усунення виявлених неполадок, пов'язаних з отриманням житлово-комунальних послуг, що виникли з його вини.

Відповідно до ч.2 ст. 24 вказаного Закону балансоутримувач зобов'язаний, окрім іншого, забезпечувати управління майном власними силами або укладати договір з юридичною особою на управління майном; забезпечити умови для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів відповідно до встановлених стандартів, нормативів, норм та правил; забезпечити належні експлуатацію та утримання майна, що перебуває на його балансі.

Порядок проведення технічного обслуговування і ремонту будівельних конструкцій передбачений п. 4 Правилами утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затвердженими наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 року N 76, та такий ремонт і обслуговування покладені на балансоутримувача (виконавця) послуг з утримання будинку та прибудинкової території.

Таким чином, суд, дослідивши в судовому засіданні безпосередньо докази, приходить до висновку, що залиття квартири позивачів 03 лютого 2014 року сталося внаслідок прориву (аварійної ситуації) циркуляційної труби гарячого водопостачання на технічному поверсі будинку, забезпечення справності та належного функціонування якої покладено на відповідача, як особи, що є балансоутримувачем та здійснює утримання будинку та прибудинкової території і не забезпечила такої справності, тобто з вини відповідача, і заподіяні в квартирі позивача пошкодження, відображені в акті від 03 лютого 2014 року сталися саме внаслідок цього залиття з технічного поверху, тому права позивачів, як власників, згідно ч. 2 ст. 386 ЦК України підлягають захисту, а заподіяна матеріальна шкода - відшкодуванню відповідачем у повному обсязі.

Доказів протилежного відповідач у відповідності зі своїм процесуальним обов'язком за ст.ст. 57-60 ЦПК України суду не надавав, не містяться такі і в матеріалах справи.

При цьому, доводи представника позивачів про те, що теплоізоляційне покриття на циркуляційній трубі на технічному поверсі будинку по стояку квартир №№ 34, 30, 26, 22 пошкоджене, а також зірване гідроізоляційне покриття саме власником квартири №37 ОСОБА_4 жодними належними, допустимими і достатніми доказами згідно ст.ст. 57-60 ЦПК України не підтверджені та такі обставини не знайшли підтвердження в судовому засіданні, тому до уваги судом не приймаються.

Відповідно до звіту незалежної оцінки ринкової вартості шкоди, спричиненої внаслідок залиття квартири АДРЕСА_3 від 20 червня 2014 року розмір такої складає 45130,00 грн., та враховуючи вимоги ч.1 ст. 357, ст. 358, 360 ЦК України заподіяна шкода підлягає відшкодуванню відповідачем на користь позивачів в рівних частинах, з урахуванням також вартості проведеного товарознавчого дослідження в розмірі 1000,00 грн. згідно платіжного доручення від 21 червня 2014 року (а.с.9), тобто в загальному розмірі по 15376,70 грн. на користь кожного з позивачів.

Крім того, відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої в наслідок порушення її права і така шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди та не повязана з розміром цього відшкодування.

За п.3 ч.2 ст.23 ЦК України моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна.

Згідно вимог ст.1167 ЦК України - моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, крім випадків, встановлених законом.

Як розяснив Пленум Верховного Суду України в пункті 5 постанови №4 від 31.03.1995 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» обовязковому зясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

За зясованих у справі обставин, суд приходить до висновку, що в результаті залиття квартири позивачів, як власникам квартири, було заподіяно моральної шкоди, яка виразилась в душевних переживаннях, повязаних з пошкодженням майна, вишукуванням додаткового часу і додаткових зусиль для відновлення нормального для проживання стану житла, а відтак, відповідачем така шкода підлягає відшкодуванню, співмірним та достатнім розміром якої, виходячи з принципу розумності та справедливості, на переконання суду становитиме грошова сума в розмірі 500,00 грн. на користь кожного з позивачів.

За правилами ст. 88 ЦПК України судові витрати покладаються на відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 57-60, 88, 169, 212, 214, 215, 224-226 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_10, ОСОБА_2, ОСОБА_3 задовольнити частково.

Стягнути з комунального підприємства "Житлове господарство Кіровського району" Дніпропетровської міської ради (код ЄДРПОУ 21852055), на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1), ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2), ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_3) матеріальну шкоду в сумі 15376,70 грн. (п'ятнадцять тисяч триста сімдесят шість гривень 70 коп.) на користь кожного, загальним розміром 46130,70 грн., а також моральну шкоду в сумі 500,00 грн. (п'ятсот гривень 00 коп.) на користь кожного, загальним розміром 1500,00 грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з комунального підприємства "Житлове господарство Кіровського району" Дніпропетровської міської ради (код ЄДРПОУ 21852055), на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1), ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2), ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_3) судові витрати в сумі 158,77 грн. ( сто п'ятдесят вісім гривень 77 коп.) на користь кожного.

Відповідач має право подати до Кіровського районного суду м. Дніпропетровська письмову заяву про перегляд цього заочного рішення протягом десяти днів, починаючи з наступного за днем отримання його копії.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржене позивачем до апеляційного суду Дніпропетровської області шляхом подання через Кіровський районний суд м. Дніпропетровська апеляційної скарги протягом десяти днів, починаючи з наступного за днем його проголошення, а так само відповідачем з наступного за днем постановлення ухвали про залишення без задоволення заяви про перегляд заочного рішення.

Головуючий О.В. Колесніченко