Рішення № 57432862, 21.04.2016, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

_____

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 квітня 2016 року Колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:

головуючого - Саліхова В.В.

суддів: Прокопчук Н.О., Семенюк Т.А.

при секретарі: П'ятничук В.Г.

за участю:

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача Мандрикіна Я.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна» на рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 21 січня 2016 року в справі за позовом ОСОБА_3 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна» про стягнення суми страхового відшкодування,

ВСТАНОВИЛА:

У травні 2015 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ПАТ «СК «Провідна» про стягнення з відповідача суму страхового відшкодування в розмірі 32 823,02 грн., інфляційні втрати та 3% річних за прострочення виконання грошового зобов'язання у розмірі 16 483,72 грн.

Рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 21.01.2016 позов задоволено частково. Стягнуто з ПАТ «СК «Провідна» на користь ОСОБА_3 суму страхового відшкодування в розмірі 24 812, 19 грн., 3% річних з простроченої суми в розмірі 334,80 грн., інфляційні втрати в сумі 16 483,72 грн., витрати з оплати судового збору в сумі 416, 31 грн. В задоволенні інших вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі ПАТ «СК «Провідна» просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, на неповне з'ясування всіх обставин, що мають значення для справи та дав неправильну оцінку доказам, що призвело до невідповідності висновків суду дійсним обставинам справи. В обґрунтування своїх доводів вказує, що оскільки позивачем не було погоджено із страховиком необхідності здійснення витрат на лікування ОСОБА_4 та відповідачем не була надана така згода, тому останнім було прийнято рішення про відмову у виплаті страхового відшкодування. Зазначило, що витрати на здійснення лікування потерпілої особи мають бути підтвердженні документально відповідним закладом охорони, однак такі документи позивачем не були надані страховику.

Справа № 760/8939/15-ц № апеляційного провадження: 22-ц/796/5074/2016 Головуючий у суді першої інстанції: Лазаренко В.В.Доповідач у суді апеляційної інстанції: Саліхов В.В.Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що остання підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач визнає документальне підтвердження понесених позивачем витрат на суму 24 812,19 грн.

З таким висновком суду першої інстанції погоджується і колегія суддів.

Стягуючі на користь позивача штрафні санкції суд першої інстанції виходив з того, що відповідач несвоєчасно виконав свої обов'язки за договором страхування.

З таким висновком суду першої інстанції колегія суддів погодитись не може.

При розгляді справи в суді апеляційної інстанції встановлено, що 06.09.2014 на вулиці Набережна в м. Ніжин Чернігівської області відбулася дорожньо-транспортна пригода, під час якої ОСОБА_3, керуючи автомобілем Skoda Octavia, д.н.з. НОМЕР_2, здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_4, внаслідок якого останній завдано тілесні ушкодження через, які вона перебувала на стаціонарному лікуванні. Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_3, як власника транспортного засобу Skoda Octavia, д.н.з. НОМЕР_2 на момент вчинення ДТП було застраховано у ПАТ «СК «Провідна» відповідно до договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АС/4799187 від 14.12.2013, за яким позивач застрахував майнові інтереси, пов'язані з володінням, розпорядженням та користуванням зазначеним автомобілем на строк до 13.12.2014 (а. с. 6). Відповідно до відповіді Комунального лікувально-профілактичного закладу «Ніжинська центральна міська лікарня ім. М. Галицького» від 11.09.2015 №01-06/1076, хвора ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, знаходилась на стаціонарному лікуванні в реанімаційному та травматологічному відділенні з 06.09.2014 по 23.09.2014 з діагнозом: полі травма, ЗЧМТ, перелом основи та склепіння черепа зліва, забій головного мозку, перелом обох кісток лівої гомілки в верхній третині зі зміщенням уламків, забій грудної клітки справа, забій органів черевної порожнини, травматичний шок І-ІІ та зазначено перелік медичних матеріалів та лікарських засобів придбаних за власні кошти (а. с. 76). Згідно відповіді Комунального лікувально-профілактичного закладу «Чернігівська обласна лікарня» від 09.11.2015 №01-07/386, хвора ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, знаходилась на стаціонарному лікуванні в травматолого-ортопедичному відділенні Чернігівської обласної лікарні: з 23.09.2014 по 08.10.2014 з діагнозом - політравма, поєднана краніоскелетна травма, закрита черепно-мозкова травма, закритий перелом середньої третини обох кісток лівої гомілки зі зміщенням. 26.09.2014 проведено оперативне втручання - металоостеосинтез лівої велико-гомілкової кістки блокуючим стержнем ХМ; - з 02.12.2014 по 09.12.2014 з діагнозом - консолідуючий перелом кісток лівої гомілки з наявністю металофіксатора. 03.12.2014 проведено оперативне втручання - видалення гвинта із статичного отвору правої гомілки. Зазначено перелік медичних матеріалів та лікарських засобів придбаних за власні кошти, а також надано листки лікарських призначень (а. с. 87-92). Зважаючи на відсутність коштів у потерпілої, а також для запобіганню негативним наслідкам у разі своєчасного ненадання медичної допомоги, позивачем було прийнято рішення про компенсацію всіх витрачених на той час грошових коштів родичами потерпілої та здійснення подальших витрат пов'язаних лікуванням потерпілої. 08.09.2014 ОСОБА_3 подав до ПАТ «СК «Провідна» повідомлення про настання вищевказаного ДТП та заяву про надання дозволу на відшкодування затрат понесених на лікування постраждалої внаслідок ДТП, у зв'язку з відсутністю таких коштів у потерпілої (а. с. 8). Листом від 11.09.2014 №17-10/13205 ПАТ «СК «Провідна» відмовила позивачу у погодженні майбутніх витрат на лікування ОСОБА_4, мотивуючи свою відмову тим, що позивачем не надано виписки з історії хвороби потерпілої з зазначенням діагнозу та переліком лікарських призначень (а. с. 57). 24.01.2015 ОСОБА_3 звернувся до страхової із заявою про виплату страхового відшкодування, оскільки кошти, витрачені на лікування потерпілої були витрачені саме ним надавши усі необхідні документи на підтвердження вказаних витрат (а. с. 58). Листом від 02.02.2015 №17-10/1302 ПАТ «СК «Провідна» повідомила позивача про відмову у компенсації витрат відповідно до п. 36.4 ст. 36 Закону України N 1961-IV, мотивуючи її тим, що страховиком не було надано згоди та погодження на відшкодування витрат на лікування ОСОБА_4 (а. с. 59). Матеріали справи свідчать про те, що документально підтверджуються лише витрати позивачем на суму 24 812,19 грн. Зважаючи на те, що витрати по лікуванню потерпілої фактично були понесені позивачем, останній звертався до суду з відповідним позовом до ПАТ «СК «Провідна».

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції в частині стягнення з відповідача суми страхового відшкодування, враховуючи наступне.

Відповідно до ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

За правилами ст. 9 Закону України «Про страхування» страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку.

Відповідно до п. 35.1 ст. 35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (надалі Закону), для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) заяву про страхове відшкодування. Пунктом 35.2. зазначеної статті передбачено, що до заяви додаються: документ, що посвідчує право заявника на отримання страхового відшкодування (довіреність, договір оренди, свідоцтво про право на спадщину), у разі якщо заявник не є потерпілим або його законним представником.

Згідно з п. 36.2 Закону страховик протягом трьох робочих днів з дня прийняття відповідного рішення (МТСБУ) зобов'язаний направити заявнику письмове повідомлення про прийняте рішення.

Відповідно до вимог ч. 1 п. 36.2 ст. 36 Закону страховик не пізніше 90 днів з моменту отримання заяви про виплату страхового відшкодування, у випадку прийнятого позитивного рішення, повинен сплатити таке відшкодування.

Згідно з п. 36.4. Закону 36.4. виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування (крім регламентної виплати, передбаченої підпунктом "а" пункту 41.1 статті 41 цього Закону), лікування потерпілих та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

Страховик здійснює компенсацію витрат страхувальника або особи, відповідальність якої застрахована, а МТСБУ компенсує витрати особи, звільненої від цього виду обов'язкового страхування на підставі пункту 13.1 статті 13 цього Закону або відповідальність якої застрахована іноземною страховою компанією відповідно до умов Міжнародної системи автомобільного страхування «Зелена картка», за умови, що такі витрати здійснюються за згодою страховика (МТСБУ). У компенсації витрат може бути відмовлено повністю або частково, якщо такі витрати здійснені без попереднього погодження із страховиком (МТСБУ).

Виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється шляхом безготівкового розрахунку.

Аналіз наведених норм права дає можливість зробити висновок про те, що Страхова компанія сплачує особі яка понесла витрати які пов'язані з лікування потерпілої особи у разі надання документів на підтвердження таких витрат, медичних документів на підтвердження необхідності такого лікування, та за умови погодження таких витрат зі страховою компанією.

Матеріали справи свідчать, що позивач попередив ПАТ «СК «Провідна» про вищевказану ДТП та своєчасно подав заяву про надання дозволу на відшкодування затрат понесених на лікування постраждалої внаслідок ДТП, у зв'язку з відсутністю таких коштів у потерпілої.

Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку, страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Пунктом 16 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» від 01.03.2013 №4 передбачено, що оскільки відповідно до статті 3 Закону № 1961-IV обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється як з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих унаслідок дорожньо-транспортної пригоди, так і захисту майнових інтересів страхувальників, враховуючи положення статті 1194 ЦК, питання про відшкодування шкоди самою особою, відповідальність якої застрахована, вирішується залежно від висловленої нею згоди на таке відшкодування та виконання чи невиконання нею передбаченого статтею 33 Закону № 1961-IV обов'язку щодо письмового надання страховику, з яким укладено відповідний договір (у передбачених випадках Моторному (транспортному) страховому бюро України, далі - МТСБУ), повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого зразка. У разі відсутності такої згоди завдана потерпілому шкода підлягає відшкодуванню страховиком у межах передбаченого договором страхування страхового відшкодування. Наявність такої згоди у вигляді відповідної заяви цієї особи та виконання нею передбаченого статтею 33 Закону № 1961-IV обов'язку з'ясовується судом першої інстанції, у зв'язку з чим до участі у справі може бути залучений страховик. У разі невиконання особою, відповідальність якої застрахована, обов'язку письмового надання страховику, з яким укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності (у передбачених випадках - МТСБУ), повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка, шкода відшкодовується особою яка її заподіяла .

Аналіз зазначеної норми права дає можливість дійти до висновку про те, що сума страхового відшкодування, яка не перевищує сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовується страховиком, який належним чином повідомлений страхувальником.

Матеріали справи свідчать, що цивільно-правова відповідальність ОСОБА_3 (винна особа) на момент скоєння вищезазначеної ДТП була застрахована в ПАТ «СК «Провідна» відповідно до договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АС/4799187 від 14.12.2013, за яким позивач застрахував майнові інтереси, пов'язані з володінням, розпорядженням та користуванням зазначеним автомобілем на строк до 13.12.2014 (а. с. 6).

Відповідно до п. 2 зазначеного Договору страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором (полісом).

Згідно з п. 4 Договору, страхова сума (ліміт відповідальності) на одного потерпілого встановлена в розмірі 100 000 грн.

Згідно зі статтею 999 ЦК України законом може бути встановлений обов'язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров'я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов'язкове страхування). До відносин, що випливають із обов'язкового страхування, застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства.

До сфери обов'язкового страхування відповідальності належить цивільно-правова відповідальність власників наземних транспортних засобів згідно зі спеціальним Законом № 1961-IV.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону № 1961-IVу разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Закономпорядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Метою здійснення обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності стаття 3 Закону № 1961-IV визначає забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок ДТП, а також захист майнових інтересів страхувальників. Об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу (стаття 5 цього Закону).

Згідно зі статтею 6 Закону № 1961-IV страховим випадком є ДТП, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.

Враховуючи наведене вище, сторонами договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів є страхувальник та страховик. При цьому договір укладається з метою забезпечення прав третіх осіб (потерпілих) на відшкодування шкоди, завданої цим третім особам (потерпілим) унаслідок скоєння ДТП за участю забезпеченого транспортного засобу. (Постанова Верховного Суду України від 24.02.2016 у справ № 6-1342цс15).

Враховуючи вищевикладене, доводи апеляційної скарги про те, що позивачем не було погоджено із страховиком необхідності здійснення витрат на лікування ОСОБА_4 та відповідачем не була надана така згода, на думку колегії суддів не є підставою для відмови у виплаті страхового відшкодування.

Позивач своєчасно звернувся до страхової компанія для виплати страхового відшкодування з наданням суми касових чеків, які підтверджують оплату лікування потерпілої. 02.02.2015 №17-10/1302 ПАТ «СК «Провідна» повідомила позивача про відмову у компенсації витрат відповідно до п. 36.4 ст. 36 Закону України N 1961-IV, мотивуючи її тим, що страховиком не було надано згоди та погодження на відшкодування витрат на лікування ОСОБА_4 (а. с. 59).

Враховуючі усі обставини справи в цілому колегія суддів вважає, що відмова страхової компанії у здійсненні відшкодуванні позивачу вказаних витрат, які були документально підтвердженні є необґрунтованими та безпідставними

За наведених обставин висновки суду першої інстанції щодо задоволення вказаної частини позовних вимог, колегія суддів вважає правильними.

Разом з тим, колегія суддів не може погодитись із висновком суду першої інстанції про необхідність стягнення з ПАТ «СК «Провідна» інфляційні втрати та 3% річних за прострочення виконання грошового зобов'язання, враховуючи наступне.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України передбачено обов'язок боржника, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (ч. 1 ст. 901 ЦК України).

Таким чином, правовідношення, в якому замовник зобов'язаний оплатити надану послугу в грошах, а виконавець має право вимагати від замовника відповідної оплати, тобто в якому передбачено передачу грошей як предмета договору або сплату їх як ціни договору, є грошовим зобов'язанням (Постанова Верховного Суду України від 06.06.2012 у справі № 6- 49 цс 12).

За наведених обставин, стягнення індексу інфляції та три проценти річних можливе за наявності прострочення виконання грошового зобов'язання за умов відсутності спору щодо такої виплати.

Разом з тим, матеріали справи свідчать про те, що ПАТ «СК «Провідна» не була надана згода та погодження витрат на лікування потерпілої особи, а наявність зобов'язання сплати позивачу суми страхового відшкодування встановлена лише судом.

Враховуючи вищевикладене, вимоги позивача щодо стягнення інфляційних втрат та 3% річних не підлягають задоволенню.

На вищевикладене суду першої уваги не звернув, у зв'язку з чим дійшов поспішних висновків, які не відповідають матеріалам справи та вимогам чинного законодавства.

Враховуючи наведені обставини та вимоги п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 309 ЦПК України, колегія суддів вважає, що рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового про часткове задоволення позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 309, 313-318 ЦК України колегія суддів,

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна» задовольнити частково.

Рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 21 січня 2016 року в частині стягнення з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна» суми заборгованості страхового відшкодування з урахуванням 3% річних та інфляційних витрат скасувати.

Рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 21 січня 2016 року в частині стягнення суми страхового відшкодування змінити, в зв'язку з чим абзац другий резолютивної частині рішення викласти в наступній редакції:

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна» на користь ОСОБА_3 суму страхового відшкодування в розмірі 24 812,19 грн.

В іншій частині рішення залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів шляхом подання до цього суду касаційної скарги.

Головуючий: В.В. Саліхов

Судді: Н.О. Прокопчук

Т.А.Семенюк