Рішення № 57432831, 14.04.2016, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

03680 м. Київ, вулиця Солом'янська, 2-а

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №752/8328/15-ц № апеляційного провадження:22-ц/796/4231/2016 /2014Головуючий у суді першої інстанції: Ладиченко С.В.Доповідач у суді апеляційної інстанції: Побірченко Т.І. 14 квітня 2016 року колегія суддів Судової палати у цивільних справах Апеляційного суду м. Києва

у складі: головуючої судді Побірченко Т.І.

суддів Барановської Л.В., Панченка М.М. при секретарі Куркіній І.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні справу за апеляційними скаргами представника ОСОБА_3, ОСОБА_4 - ОСОБА_5 та представника Товариства з обмеженою відповідальністю «УМК» - Конашевич Тетяни Андріївни на рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 19 січня 2016 року по справі за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4 до Товариства з обмеженою відповідальністю «УМК», треті особи: ОСОБА_7, ОСОБА_8 про відшкодування моральної шкоди,-

В С Т А Н О В И Л А :

ОСОБА_3 та ОСОБА_4 звернулися з позовом, в якому просять стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «УМК» на користь кожної у рахунок відшкодування моральної шкоди 219 240 грн., а також відшкодування витрат понесених по проведенню експертизи 6 800 грн.. Посилаються на те, що 28.05.2010 року між ними та ТОВ «УМК» був укладений договір № 31 про пайову участь у будівництві об'єкту нежитлового фонду у житловому комплексі по АДРЕСА_1, загальною вартістю 2 650 277,48 грн., із здачею в експлуатацію у третьому кварталі 2010 року та передачею їм приміщення не пізніше 30.09.2010 року. Зазначають, що ТОВ «УМК» не виконало взятих на себе зобов'язань та не надало жодних пояснень причин невиконання договірних зобов'язань. На початку 2012 року чоловік ОСОБА_4 - ОСОБА_8 звернувся до відповідача з приводу невиконання ним зобов'язань, після чого невідомі особи з погрозами стали з'являтися за місцем проживання, роботи, навчання членів сім'ї та родини позивачів. Це негативно відобразилося на самопочутті позивачів та членів їх сімей, зокрема чоловік ОСОБА_4 змушений був з 22.03.2012р. по 22.06.2012р. проходити обстеження та амбулаторне лікування в Центрі психотерапії і медичної психології ТМО «Психіатрія» з діагнозом «гостра реакція на стрес», та продовжує знаходитися під амбулаторним наглядом у вказаному закладі по цей час. З цього приводу позивачі зверталися до правоохоронних органів. Крім того, за захистом своїх майнових прав позивачі зверталися до Голосіївського районного суду м. Києва, яким була стягнута сума неустойки на їх користь. Внаслідок інфляції були втрачені великі грошові кошти. Майже п'ять років тривало невиконання ТОВ «УМК» своїх зобов'язань, що вплинуло на нормальну атмосферу в родинах позивачів, призвело до напружених відносин в сім'ях, хвилювання та переживання, моральні страждання. Відповідач намагався в судовому порядку визнати укладений договір недійсним. ОСОБА_3 та ОСОБА_4 зазначають, що всі ці дії відповідача спричинили їм моральну шкоду, розмір якої відповідно до висновків експерта від 07.04.2015р. може становити по 180 мінімальних заробітних плат кожній.

Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 19 січня 2016 року позов задоволено частково. Стягнуто з ТОВ «УМК» на користь ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у рахунок відшкодування моральної шкоди по 25 000 грн. кожній, а також відшкодування витрат понесених по проведенню експертизи по 6 800 грн. кожній. Стягнуто з ТОВ «УМК» судовий збір на користь держави в розмірі 1 378 грн..

В апеляційній скарзіпредставник ОСОБА_3, ОСОБА_4 - ОСОБА_5 просить рішення змінити, збільшивши розмір моральної шкоди до 219 240 грн. кожному, в решті рішення залишити без змін, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи. Зазначає, що суд необґрунтовано зменшив розмір моральної шкоди визначений у висновках експерта, врахувавши при цьому те, що позивачі отримали грошову компенсацію від відповідача по 483 675,64 грн. неустойки.

В апеляційній скарзіпредставник Товариства з обмеженою відповідальністю «УМК» - Конашевич Тетяна Андріївна просить рішення скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин справи. Зазначає, що умовами договору про пайову участь у будівництві об'єкту нежитлового фонду, укладеного між сторонами не передбачено відшкодування моральної шкоди. Надані позивачами висновки експерта за результатами проведення психологічних досліджень складені на їх замовлення в позасудовому порядку, висновки носять ймовірний характер, а розрахунки грошової компенсації за спричинену моральну шкоду є лише науково-практичною рекомендацією для визначення характеру та ступеня їхніх моральних страждань з урахуванням індивідуально - особистісних властивостей. Крім того, в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази на підтвердження того, що відповідач чинив тиск на позивачів.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представника ОСОБА_4, ОСОБА_3 - ОСОБА_5 та представника ТОВ «УМК» - Конашевич Т.А., перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія вважає, що рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 19 січня 2016 року підлягає скасуванню з ухваленням нового про відмову в позові, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 28.05.2010 року між ОСОБА_4, ОСОБА_3 та ТОВ «УМК» укладено договір № 31 про пайову участь у будівництві об'єкту нежитлового фонду у житловому комплексі по АДРЕСА_1, загальною вартістю 2 650 277,48 грн. із здачею в експлуатацію у третьому кварталі 2010 року та передачею їм приміщення не пізніше 30.09.2010 року (т.1 а.с.8-13).

Стягуючи з ТОВ «УМК» на користь позивачів по 25 000 грн. кожному в рахунок відшкодування моральної шкоди, суд першої інстанції виходив з того, що позивачі зазнали душевних страждань внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором про пайову участь у будівництві об'єкту нежитлового фонду, взявши за основу надані позивачами висновки експертиз № ЕД-1-4-166/15 та № ЕД-1-4-181/15 від 07.04.2015 року.

Проте, з таким висновком повністю погодитися не можна.

Частинами 1,2 ст.23 ЦК України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Відповідно до п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Пунктом 5 вищевказаної Постанови роз'яснено, що відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

За умовами п.4 ч.1 ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків та моральної шкоди.

Судом встановлено, що між сторонами виникли договірні правовідносини.

Умовами договору про пайову участь у будівництві об'єкту нежитлового фонду № 31 від 28.05.2010 року, укладеного між сторонами, не передбачено відшкодування моральної шкоди.

Крім того, як на доказ протиправної поведінки ТОВ «УМК» та факту заподіяння моральної шкоди в розмірі 438 480 грн. позивачі посилаються на виконані на їх замовлення в позасудовому порядку висновки експертів за результатами проведення психологічного дослідження (т.1 а.с.30-47,48-65).

Згідно ч.1 ст.143 ЦПК України, для з'ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань у галузі науки, мистецтва, техніки, ремесла тощо, суд призначає експертизу за заявою осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до п.17 Постанови №5 Пленуму Верховного Суду України від 12.06.2009 року«Про застосування норм цивільного процесуального законодавства,що регулюють провадження у справі до судового розгляду» висновок експертизи може бути доказом у справі лише в тому разі, коли експертиза була проведена на підставі ухвали суду відповідними судово-експертними установами. У разі коли висновок експертизи наданий стороною як додаток до позовної заяви, тобто проведений відповідною експертною установою за її клопотанням чи клопотанням її представника, то такий висновок може розцінюватися лише як письмовий доказ, який підлягає дослідженню в судовому засіданні та відповідній оцінці.

Згідно ч. 6 ст.147 ЦПК України, висновок експерта для суду не є обов'язковим і оцінюється судом за правилами, встановленими статтею 212 цього Кодексу.

За умовами ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Встановлено також, що 24 червня 2015 року сторони підписали Акт прийому - передачі у власність нежитлового приміщення до Договору № 31 про пайову участь у будівництві від 28 травня 2010 року, в якому підтвердили, що не мають жодних претензій одна до одної, в тому числі, майнового характеру за вказаним Договором (т.1 а.с.170).

За таких обставин рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового про відмову в позові.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням колегії суддів Судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 05 червня 2013 року з ТОВ «УМК» на користь ОСОБА_3 та ОСОБА_4 було стягнуто по 483675,64 грн. неустойки кожній відповідно до умов укладеного між сторонами договору від 28 травня 2010 року №31 про пайову участь у будівництві об'єкту нежилого фонду.

Керуючись ст.ст.307,309,313,314,317,319 ЦПК України, колегія,-

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_3, ОСОБА_4 - ОСОБА_5 відхилити.

Апеляційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю «УМК» - КонашевичТетяни Андріївни задовольнити.

Рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 19 січня 2016 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову ОСОБА_3, ОСОБА_4 до Товариства з обмеженою відповідальністю «УМК», треті особи: ОСОБА_7, ОСОБА_8 про відшкодування моральної шкоди відмовити в повному обсязі.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення.

В касаційному порядку може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий-

Судді-