Постанова № 57432784, 18.04.2016, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" квітня 2016 р. Справа№ 910/3864/15-г

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Федорчука Р.В.

суддів: Тищенко А.І.

Лобаня О.І.

при секретарі судового засідання Лисенко М.В.,

за участю представників:

від позивача за первісним позовом: Міщенко М.В. (довіреність від 21.01.2016 № 2);

від відповідача за первісним позовом: не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю "НДТ Системз Енд Сервісез Україна"

на рішення господарського суду міста Києва від 03.06.2015

у справі № 910/3864/15-г (суддя Нечай О.В.)

за первісним позовом публічного акціонерного товариства "Харцизький трубний завод"

до товариства з обмеженою відповідальністю "НДТ Системз енд Сервісез Україна";

про стягнення штрафних санкцій та повернення здійсненої попередньої оплати

та за зустрічним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "НДТ Системз Енд Сервісез Україна"

до публічного акціонерного товариства "Харцизький трубний завод"

про розірвання договору, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Києва від 03.06.2015 позовні вимоги задоволені повністю. Вирішено стягнуто з позивача на користь відповідача попередню оплату в розмірі 3 106 512,00 грн., неустойку в розмірі 920 448,00 грн., проценти, нараховані на суму попередньої оплати, в розмірі 431 507,28 грн. та витрати по сплаті судового збору за подання первісного позову в розмірі 73 080,00 грн. У задоволенні зустрічного позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, товариство з обмеженою відповідальністю "НДТ Системз Енд Сервісез Україна" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва у справі № 910/3864/15-г від 03.06.2015 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні первісних позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю "НДТ Системз енд Сервісез Україна" та задовольнити зустрічний позов товариства з обмеженою відповідальністю "НДТ Системз енд Сервісез Україна" , а саме: розірвати договір № 5-НДТ на придбання технологічного устаткування від 23.10.2013 з дати винесення рішення по справі у зв'язку з настанням обставин непереборної сили (форс-мажору).

В апеляційній скарзі товариство з обмеженою відповідальністю "НДТ Системз Енд Сервісез Україна" зазначило, що датою настання форс-мажорних обставин, враховуючи розпорядження Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 02.09.2014 № 2710/38-14 «Про визнання територіальної підсудності справ» треба вважати 02.09.2014, проте судом першої інстанції не з'ясовано, чому Торгово-промислова палати України вказала у сертифікаті початок форс-мажорних обставин з 22.10.2014, коли сполучення з містом Харцизьк припинено раніше. Також апелянт стверджує, що листом від 22.10.2014 позивач відповідно до п. 3.4. договору 5-НДТ переніс строки поставки обладнання на грудень 2014.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 13.08.2015 апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "НДТ Системз енд Сервісез Україна" прийнято до провадження та призначено до розгляду за участю уповноважених представників.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач зазначив, що не погоджується з доводами, викладеними в апеляційній скарзі, вважає її такою, що не підлягає задоволенню, та просить оскаржуване рішення залишити без змін.

У судових засіданнях представники відповідача за первісним позовом підтримали доводи, викладені в апеляційній скарзі, та просили її задовольнити, представники позивача за первісним позовом заперечили проти задоволення апеляційної скарги.

Дослідивши докази, що є у справі, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права судом першої інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення місцевого господарського суду має бути залишено без змін, виходячи з наступного.

23.10.2013 між публічним акціонерним товариством "Харцизький трубний завод" (покупець) та товариством з обмеженою відповідальністю "НДТ Системз енд Сервісез Україна" (постачальник) було укладено договір на купівлю технологічного обладнання № 5-НДТ (далі - договір), відповідно до умов якого постачальник зобов'язується передати, а покупець - прийняти та оплатити обладнання, прилади, інструменти, запчастини, кабельно-провідникову продукцію, витратні матеріали та комплектуючі (далі - обладнання) на умовах, передбачених даним договором. Кількість, номенклатура обладнання вказуються в специфікаціях к даному Договору, яка є його невід'ємною частиною. Поставка обладнання здійснюється видами транспорту зазначеними в специфікаціях, постачальник зобов'язується поставити обладнання на умовах поставки, вказаних в специфікаціях у відповідності до міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів "Інкотермс" в редакції 2010 року, строки поставки обладнання зазначаються в специфікації (п.п. 2.1, 3.1, 3.2 та 3.3 договору).

Загальна вартість обладнання становить 9 588 000,00 грн., що зазначено у специфікації № 1 від 23.10.2013 (далі - специфікація), відповідно до якої обладнання постачається на умовах поставки DDP, Харцизьк, склад покупця, строки поставки обладнання: 11 місяців з дати здійснення платежу. Строк оплати поставленого обладнання передбачено в п. 5 специфікації від 23.10.2013 № 1, зокрема, в ній зазначено, що 27 % - передоплата від загальної вартості даної специфікації протягом 15 днів з моменту укладення даної специфікації; 53 % - оплата протягом 15 днів з дати поставки обладнання; 10% - оплата протягом 15 днів з моменту завершення шеф-монтажних і пусконалагоджувальних робіт, які оформлені актом між покупцем та постачальником; 10% - оплата протягом 15 днів з дати підписання акту успішних гарантійних випробувань обладнання між постачальником та покупцем.

Таким чином, за своєю правовою природою Договір від 23.10.2013 №№ 5-НДТ є договором купівлі-продажу.

Стаття 655 Цивільного кодексу України встановлює, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, ПАТ "Харцизький трубний завод" було виконано свої зобов'язання за договором в частині перерахування постачальнику попередньої оплати, що підтверджується платіжним дорученням № 43171 від 18.11.2013 на суму 3 106 512,00 грн.

Умовами договору, передбачено, що ТОВ "НДТ Системз енд Сервісез Україна" повинно було поставити ПАТ "Харцизький трубний завод" обладнання протягом 11 місяців від дати здійснення попередньої оплати, тобто з 18 листопада 2013 року, проте постачальником не було виконано свого обов'язку по поставці обладнання.

Згідно з ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У відповідності до ч. 1 ст. 598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється частково або в повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами ч. 2 ст. 693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Позивач за первісним позовом звернувся до відповідача за первісним позовом з претензією вих. № 1.6-14/387 від 12.11.2014, в якій наполягав на поставці обладнання у відповідності до умов договору.

У відповідь на претензію відповідач за первісним позовом направив листа № 86 від 12.11.2014, в якому зазначив про намагання виконати умови договору та зауважив щодо можливої поставки обладнання в листопаді місяці.

ПАТ "Харцизький трубний завод" направив до ТОВ "НДТ Системз енд Сервісез Україна" претензію вих. № 1.6-13/391 від 14.11.2014 з вимогою щодо сплати відповідачем за первісним позовом штрафних санкцій за порушення строків поставки обладнання.

У свою чергу, 22.01.2015 ТОВ "НДТ Системз енд Сервісез Україна" звернулося до ПАТ "Харцизький трубний завод" з листом № 6 від 22.01.2015 р. про розірвання договору, у відповідь на який 28.01.2015 р. ПАТ "Харцизький трубний завод" листом вих. № 1.6.-13/16 вимагав повернення попередньої оплати в сумі еквівалентній 388 654,07 дол. США, на що відповідач за первісним позовом листом вих. № 7 від 30.01.2015 заперечив проти повернення попередньої оплати в доларовому еквіваленті.

05.02.2015 позивач за первісним позовом звернувся до відповідача за первісним позовом листом вих. № 1.6-14/158 з вимогою повернення попередньої оплати та сплати штрафних санкцій, у зв'язку із невиконанням ТОВ "НДТ Системз енд Сервісез Україна" умов договору.

Як встановлено місцевим господарським судом та викладено в зазначених вище листах, відповідач за первісним позовом наполягав на укладенні додаткової угоди про розірвання договору, однак відповідач за зустрічним позовом не погоджувався з запронованими іншою стороною умовами, що в свою чергу також стало підставою для звернення ТОВ "НДТ Системз енд Сервісез Україна" з зустрічною позовною заявою.

ТОВ "НДТ Системз енд Сервісез Україна" в обгрунтування доводів, викладених у відзиві на позов та зустрічній позовній заяві надав суду сертифікат Торгово-промислової палати № 1737 про настання обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин) (від 25.11.2014 № 5264/05-4), яким підтверджено, що події на території Донецької та Луганської областей є обставинами форс-мажору, передбаченими п.п. 8.1., 8.2. договору, укладеного між сторонами; початок дії обставин форс-мажору - 22.10.2014.

Проте, колегія апеляційної інстанції зазначає, що сертифікат № 1737 не є належним доказом, який може бути підставою для задоволення зустрічних позовних вимог та відмови в задоволенні первісних позовних вимог з огляду на наступне.

Як встановлено господарським судом міста Києва, обов'язок ТОВ "НДТ Системз енд Сервісез Україна" поставити ПАТ "Харцизький трубний завод" обладнання у відповідності до укладеного договору та специфікації, враховуючи здійснення 18.11.2013 попередньої оплати позивачем за первісним позовом, настав раніше, ніж зазначено початок форс-мажорних обставин у вищезазначеному сертифікаті № 1737, оскільки кінцевою датою поставки обладнання є 18.10.2014, в той час як ТПП України засвідчено у своєму сертифікаті початок форс-мажорних обставин з 22.10.2014. Згідно з п. 8.4 договору настання форс-мажорних обставин не є підставою для невиконання сторонами обов'язків, строк виконання яких настав до дати настання таких обставин, а також для звільнення сторін від відповідальності за таке невиконання.

Крім того, сертифікат № 1737, виданий Торгово-промисловою палатою України є лише підставою у відповідності до п. 8.3. договору для направлення пропозиції іншій стороні щодо розірвання умов договору, що і було зроблено відповідачем за зустрічним позовом.

В апеляційній скарзі ТОВ "НДТ Системз енд Сервісез Україна" зазначає, що судом першої інстанції не з'ясовано, чому Торгово-промислова палата України вказала у сертифікаті початок форс-мажорних обставин з 22.10.2014, коли сполучення з містом Харцизьк припинено раніше з 02.09.2014, що, на думку апелянта, підтверджується розпорядженням Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 02.09.2014 № 2710/38-14 «Про визнання територіальної підсудності справ».

Колегія суддів апеляційної інстанції звертає увагу на те, що доводи апеляційної скарги в цій частині є безпідставними, тому що приписами статей 33, 34 ГПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Вказаними нормами обов'язок доказування покладено на сторін у справі, а не на суд. Крім того, посилання апелянта на те, що розпорядження Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 02.09.2014 № 2710/38-14 «Про визнання територіальної підсудності справ» є доказом припинення сполучення з м. Харцизьк є необґрунтованим, оскільки зі змісту даного розпорядження вбачається, що воно покликане визначати підсудність справ, які повинні розглядатися місцевими загальними та апеляційними судами, розташованими в районі проведення антитерористичної операції.

Також Київський апеляційний господарський суд погоджується з місцевим судом стосовно того, що акт попереднього приймання обладнання від 23.10.2014 не є належним доказом у справі, оскільки ні умовами договору, ні специфікацією не було передбачено проведення попереднього приймання обладнання покупцем та складання сторонами відповідного акту. Крім того, господарський суд дійшов вірного висновку, що договором № 5-НДТ не регулюються відносини постачальника та третіх осіб при виготовленні обладнання, а тому посилання відповідача за первісним позовом на те, що ним була використана сума попередньої оплати на закупівлю частини необхідних матеріалів, запчастин, комплектуючих та ін. для виготовлення обладнання, як на підставу для відмови в задоволенні первісних позовних вимог є необгрунтованими.

Для залучення до матеріалів справи в суді апеляційної інстанції ТОВ "НДТ Системз енд Сервісез Україна" було надано лист від 22.10.2014, яким апелянт обґрунтовує доводи, викладені в апеляційній скарзі. Враховуючи приписи ч. 1 ст. 101 ГПК України, обґрунтування неможливості подання до суду першої інстанції зазначеного листа з причин, що не залежали від апелянта (виявлення зазначеного доказу після розгляду справи судом першої інстанції), Київський апеляційний господарський суд залучає лист від 22.10.2014 в якості доказу у справі. Проте, посилання ТОВ "НДТ Системз енд Сервісез Україна" на те, що листом від 22.10.2014 позивач за первісним позовом відповідно до п. 3.4. договору 5-НДТ переніс строки поставки обладнання на грудень 2014, колегія апеляційної інстанції вважає необґрунтованими з огляду на наступне.

Пунктом 10.8. договору № 5-НДТ передбачено, що всі зміни та доповнення до договору є його невід'ємною частиною та дійсні лише у тому випадку, якщо останні здійснені у письмовій формі, підписані уповноваженими представниками та скріплені печатками сторін.

У п. 10.9. договору № 5-НДТ зазначено, що даний договір може бути змінено чи розірвано за згодою сторін.

З врахуванням зазначеного, лист від 22.10.2014 колегія суддів апеляційної інстанції не може розцінювати як зміну або доповнення до договору № 5-НДТ, який також не містить печатки позивача за первісним позовом та не погоджений відповідачем за первісним позовом (не містить підпису та печатки представника).

Крім того, в матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували досягнення взаємної згоди між сторонами на зміну строків поставки товару, а також відсутня відповідь відповідача за зустрічним позовом на даний лист, а тому даний лист є лише пропозицією ПАТ "Харцизький трубний завод" щодо внесення змін до договору 5-НДТ.

ТОВ "НДТ Системз енд Сервісез Україна" не було надано суду жодного належного доказу на підтвердження виконання ним свого зобов'язання по здійсненню поставки ПАТ "Харцизький трубний завод" обладнання, передбаченого Специфікацією № 1 до Договору.

З огляду на вищенаведене, враховуючи те, що відповідач за первісним позовом отримав від позивача за первісним позовом попередню оплату за договором у розмірі 3 106 512,00 грн. та не виконав умови договору в частині передачі покупцеві обладнання, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з господарським судом міста Києва стосовно того, що позовні вимоги ПАТ "Харцизький трубний завод" про стягнення вказаної суми передоплати з ТОВ "НДТ Системз енд Сервісез Україна" за наявності визначених законом підстав є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Стосовно вимоги зустрічної позовної заяви про розірвання договору від 23.10.2013 № 5-НДТ, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для її задоволення зогляду на наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 651 ЦК України у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Згідно з ч. 1 ст. 188 ГК України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Згідно з п. 10.9 Договору даний Договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін. Про наміри розірвання Договору сторона зобов'язана повідомити іншу сторону не менш ніж за тридцять календарних днів.

У матеріалах справи відсутні докази погодження сторонами умов додаткової угоди про розірвання договору 5-НДТ, а отже не вбачається досягнення згоди про розірвання договору, як це передбачено п. 10.9.

Враховуючи вищевикладене, господарський суд міста Києва за наявності визначених законом підстав дійшов вірного висновку про відмову в задовленні зустрічної позовної заяви.

Також позивачем за первісним позовом заявлено до стягнення з відповідача за первісним позовом неустойки в розмірі 920 448,00 грн. та процентів в розмірі 431 507,28 грн.

Враховуючи приписи ст. 230, ч. 4 ст. 231ГК України, ст. 536, ч. 3 ст. 693 ЦК України, умови п.п. 7.3, 7.6 договору господарський суд міста Києва за наявності визначених законом підстав дійшов вірного висновку, з яким погоджується і Київський апеляційний господарський суд, стосовно стягнення з відповідача за первісним позовом штрафних санкцій в загальному розмірі 1 351 955,28 грн. Розрахунок позивача судом перевірено та визнано арифметично вірним.

Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, а господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно частини 1 статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Судовою колегією встановлено відсутність належних доказів щодо обставин, передбачених ст. 104 Господарського процесуального кодексу України, які підтверджували б наявність підстав для задоволення апеляційної скарги.

У той же час, доводи скаржника не підтверджені належними та допустимими доказами та зводяться до намагань надати їм перевагу над встановленими судом першої інстанції обставинами, та переоцінити ці обставини, що не впливає на результат розгляду справи.

За вказаних обставин суд вважає, що апеляційна скарга повинна бути залишена без задоволення, рішення суду першої інстанції без змін.

Судовий збір за розгляд апеляційної скарги у зв'язку з відмовою в її задоволенні на підставі статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладається на апелянта.

Керуючись ст.ст.32-34, 36, 43, 49, 99, 101- 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "НДТ Системз Енд Сервісез Україна" на рішення господарського суду міста Києва від 03.06.2015 у справі № 910/3864/15-г залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 03.06.2015 у справі № 910/3864/15-г залишити без змін.

3. Справу 910/3864/15-г повернути до господарського суду міста Києва.

4. Постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття.

5. Постанову Київського апеляційного господарського суду може бути оскаржено протягом 20 днів до Вищого господарського суду України у порядку, передбаченому ст. 109 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя Р.В. Федорчук

Судді А.І. Тищенко

О.І. Лобань