Постанова № 57432732, 21.04.2016, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" квітня 2016 р. Справа № 920/1720/15

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Барбашова С.В., суддя Білецька А.М. , суддя Істоміна О.А.

при секретарі Кохан Ю.В.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1 (голова фермерського господарства), ОСОБА_2 (угода № 4/1 про надання правової допомоги від 04.04.2016р., свідоцтво про право зайняття адвокатською діяльністю № 133 від 19.01.1995р., ордер серії СМ № 15 від 11.04.2016р.)

1-го відповідача - не зявився

2-го відповідача ОСОБА_3 (довіреність № б/н від 20.01.2016р.)

3-го відповідача - не зявився

третьої особи - ОСОБА_4 (довіреність № 31/03 від 15.02.2016р.)

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сахенерготехналадка", м. Харків (вх. №804 С/3) на рішення господарського суду Сумської області від 11.02.2016р. у справі № 920/1720/15

за позовом Фермерського господарства "Зодіак-ВМ", с. Перемога, Охтирський район, Сумська область

до 1) Селянського фермерського господарства "Перемога", с. Хухра, Охтирський район, Сумська область

2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Сахенерготехналадка", м. Харків

3) Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Сумській області

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Державне підприємство "Охтирський комбінат хлібопродуктів", м. Охтирка, Сумська область

про визнання права власності та зняття арешту, -

ВСТАНОВИЛА:

Позивач - Фермерське господарство "Зодіак-ВМ", с. Перемога, Охтирський район, Сумська область звернувся до господарського суду Сумської області із позовом про визнання за ним права власності на насіння соняшника вагою 71961 кг, що знаходиться на складському зберіганні у ДП Охтирський комбінат хлібопродуктів згідно договору складського зберігання зерна від 11.10.2013 р., укладеного останнім з позивачем, а також зняти із вказаного майна арешт, накладений постановою старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Сумській області ОСОБА_5 від 23.04.2014 р. Витрати по сплаті судового збору позивач просив покласти на відповідачів.

Від другого відповідача до суду надійшла зустрічна позовна заява №01/01 юр від 25.01.2016 р. за позовом ТОВ Сахенерготехналадка до відповідачів: 1. ФГ Зодіак-ВМ, 2. СФГ Перемога про визнання договору недійсним.

Рішенням господарського суду Сумської області від 11.02.2016р. по справі № 920/1720/15 (суддя Коваленко О.В.) відмовлено у прийнятті зустрічної позовної заяви № 01/01 юр від 25.01.2016 р. Товариства з обмеженою відповідальністю Сахенерготехналадка до відповідачів: 1. ФГ Зодіак-ВМ, 2. СФГ Перемога про визнання договору недійсним. Залучено до участі у справі в якості третього відповідача Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Сумській області, виключивши його зі складу третіх осіб. Позов задоволено. Визнано за Фермерським господарством Зодіак-ВМ право власності на насіння соняшника вагою 71961 кг, що знаходиться на складському зберіганні у Державного підприємства Охтирський комбінат хлібопродуктів згідно договору складського зберігання зерна від 11.10.2013р., укладеного між Державним підприємством Охтирський комбінат хлібопродуктів і Фермерським господарством Зодіак-ВМ. Знято арешт, накладений постановою старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Сумській області ОСОБА_5 від 23.04.2014 р., з насіння соняшника вагою 71961 кг, що знаходиться на складському зберіганні у Державного підприємства Охтирський комбінат хлібопродуктів. Стягнуто з Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Сумській області на користь Фермерського господарства Зодіак-ВМ 3195 грн. 15 коп. судового збору.

Другий відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Сахенерготехналадка", м. Харків із даним рішенням суду першої інстанції не погодився, звернувся до апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Сумської області від 11.02.2016р. по справі № 920/1720/15 скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні первісних позовних вимог відмовити у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги другий відповідач посилається на те, що звернення ФГ "Зодіак-ВМ" до суду до СФГ "Перемога" є елементом шахрайської схеми, за допомогою якої недобросовісні у фінансово-господарському відношенні подружжя ОСОБА_6 та ОСОБА_1 здійснили спробу уникнути майнової відповідальності за іншим рішенням господарського суду Сумської області по справі № 5021/887/12 від 17.07.2012 р. Так, скаржник зазначає, що власником першого відповідача - СФГ "Перемога" є ОСОБА_6, а власниками позивача - ФГ "Зодіак-ВМ" є також ОСОБА_6 та його дружина - ОСОБА_1, яка очолює відповідне фермерське господарство. Скаржник звертає увагу суду на те, що між цими фермерськими господарствами, що належать подружжю, було укладено - договір спільної діяльності від 01.08.2012 р., який на його думку є фіктивним правочином, тобто таким, що вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином (частина 1 статті 234 ЦК України), адже єдиною його метою було створення для третіх осіб хибної уяви про те, що насіння соняшника вагою 71961 кг., яке є власністю СФГ "Перемога", нібито не є його власністю, а є власністю ФГ "Зодіак-ВМ". Саме на це насіння в рамках виконавчого провадження №36606185 з примусового виконання наказу господарського суду Сумської області від 10.10.2012 р. №5021/887 було накладено арешт на користь другого відповідача - ТОВ "Сахенерготехналадка". На підтвердження такої правової позиції скаржник також зазначає, що в порушення вимог чинного законодавства договір спільної діяльності від 01.08.2012 р. не зареєстровано в органах державної податкової служби і такі докази у справі відсутні, що підтверджує його невідповідність вимогам ст.ст. 1130-1143, 1132-1133 ЦК України та вимогам п. 153.14 ст. 153 ПК України. Більш того, під час розгляду справи в суді першої інстанції реальність правовідносин між позивачем та першим відповідачем судом не була зясована. Жодних доказів реальності правовідносин за договором спільної діяльності між ФГ "Зодіак-ВМ" та СФГ '"Перемога"' за твердженнями скаржника немає і бути не може, оскільки відповідний договір був укладений заднім числом. Крім того, в даному випадку скаржник вважає неможливою операцію з передачі земельної ділянки, як внеску у спільну діяльність, оскільки земельна ділянка не є власністю учасника спільної діяльності, а використовується ним на підставі договору оренди.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 17.03.2016р. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сахенерготехналадка", м. Харків прийнято до провадження. Розгляд скарги призначено на 12 квітня 2016 р. об 11:00 год. Запропоновано позивачу - ФГ "Зодіак-ВМ", 1-му відповідачу - СФГ "Перемога", 3-му відповідачу - Управлінню державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Сумській області та третій особі - ДП "Охтирський комбінат хлібопродуктів" надати суду апеляційної інстанції та іншим сторонам відзиви на апеляційну скаргу з посиланням на відповідні норми чинного законодавства в обґрунтування своєї позиції у справі та докази на підтвердження своїх заперечень.

Позивач надав відзив на апеляційну скаргу (вх. № 3938 від 12.04.2016р.), в якому проти доводів апеляційної скарги заперечує, вважає їх необґрунтованими та безпідставними, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції у даній справі просить залишити без змін.

На підтвердження своїх заперечень проти апеляційної скарги позивач зазначає, що доводи скаржника про допущені ФГ Зодіак-ВМ та СФГ Перемога при укладенні ними Договору про спільну діяльність порушення вимог ч.ч. 1,3,5,6 ст. 203, ст. 210 та ст.ст. 1132,1133 ЦК України, ст.ст. З, 8 Закону України Про оренду землі, а також норм Податкового кодексу України, які зобовязують проводити обовязкову реєстрацію договору про спільну діяльність в податкових органах, є необґрунтованими, оскільки у вказаних нормах чинного законодавства мова йдеться про обєднання вкладів сторін за господарським Договором простого товариства та створення на базі цих вкладів спільного майна. Втім, як вбачається із форми та змісту Договору про спільну діяльність від 01.08.2012р., хоча в ньому і йдеться про обєднання вкладів сторін Договору, проте без створення спільного майна, оскільки даний Договір був фактично ситуативний і укладався тільки на один рік, у звязку з тяжким фінансовим становищем СФГ Перемога, про що йшлося в позовній заяві ФГ Зодіак-ВМ. За таких обставин, позивач вважає безпідставними доводи скаржника про порушення позивачем вимог ст.ст. 1132 та 1133 ЦК України. Такими ж безпідставними позивач вважає і посилання скаржника на порушення СФГ Перемога вимог ст. ст. 1 та 6 Закону про оренду землі, оскільки він нібито передав в суборенду ФГ Зодіак-ВМ земельні ділянки, що знаходились в його оренді без згоди власників цих ділянок та без державної реєстрації такої суборенди. Насправді, як знову ж таки витікає із тексту та змісту Договору про спільну діяльність від 01.08.2012р., ніякої мови в ньому про передачу земель орендованих СФГ Перемога в суборенду ФГ Зодіак-ВМ не йдеться, оскільки в даному договорі відсутні будь-які умови, які б свідчили про передачу землі в суборенду (площа та місцезнаходження земель, строк протягом якого ФГ Зодіак-ВМ має право обробляти ці землі, плата за суборенду і т.і.). За таких обставин позивач вважає, що в даному Договорі відсутні істотні умови, як це передбачено ч. 2 ст. 638 ЦК України, для того щоб даний Договір вважати договором про суборенду землі. Більш того, надання земельних ділянок, що згідно Договору про оренду землі були у користуванні СФГ Перемога, у тимчасове користування СФГ Зодіак-ВМ, було не тільки вимушеною мірою з боку СФГ Перемога, як це зазначено в позовній заяві, оскільки воно опинилось у дуже скрутному фінансовому стані, але і було зроблено за погодженням з власниками цих земельних ділянок, що підтверджується відповідними Актами погодження, оскільки враховуючи специфіку ведення робіт по вирощуванню сільськогосподарської продукції, в основі якої є вчасна обробка землі та вчасне проведення на ній посівних робіт, власники землі зацікавлені щоб землі, які вони передали в оренду своєчасно оброблялись, оскільки від цього залежали і їх дивіденди і тому для них було неважливо хто буде обробляти передану ними в оренду землю СФГ Перемога чи ФГ Зодіак-ВМ. Таким чином, користування ФГ Зодіак-ВМ земельними ділянками, що знаходились в оренді СФГ Перемога відбувалось на підставах не заборонених законом, а отже на нього безумовно розповсюджується дія ст. 95 Земельного кодексу України. Також, позивач не погоджується із твердженнями заявника апеляційної скарги про те, що ФГ Зодіак-ВМ були порушені вимоги Податкового кодексу України, оскільки відповідно до ч. 2 п.64.6 ст. 64 ПКУ, не обліковуються, в органах ДПС договори про спільну діяльність, на які не поширюються особливості податкового обліку та оподаткування спільної діяльності. Кожен з учасників таких договорів перебуває на обліку в органах ДПС та виконує обовязки платника податків самостійно. Саме ці обставини мали місце і у випадку укладення договору про спільну діяльність від 01.08.2012р. між СФГ Перемога та ФГ Зодіак-ВМ, оскільки в даному випадку був відсутній розподіл продукції між інвестором та державою. Натомість, норма ст.335.1 Податкового кодексу України передбачає особливості податкового обліку у субєктів господарювання у тому випадку, коли мають місце Угоди про розподіл продукції між інвестором та державою.

Також, позивач звернувся до суду апеляційної інстанції із клопотанням (вх. № 3950 від 12.04.2016р.) про залучення до матеріалів даної справи ОСОБА_2 з Єдиного реєстру юридичних, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо реєстрації ФГ "Зодіак-ВМ" станом на 22.03.2016р.

Дане клопотання судом апеляційної інстанції задоволено, а наданий позивачем ОСОБА_7 з Єдиного реєстру юридичних, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо реєстрації ФГ "Зодіак-ВМ" залучено до матеріалів справи.

Третя особа надала відзив на апеляційну скаргу (вх. № 3937 від 12.04.2016р.), в якому вважає доводи апеляційної скарги такими, що не відповідають дійсності, а рішення місцевого господарського суду у даній справі вважає прийнятим з додержанням норм матеріального та процесуального права. Просить апеляційну скаргу ТОВ "Сахенерготехналадка", м. Харків залишити без задоволення, а рішення господарського суду Сумської області від 11.02.2016р. по справі № 920/1720/15 залишити без змін.

Така правова позиція третьої особи ґрунтується на тому, що 11.10.2013 р. між позивачем та ДП Охтирський КХП було укладено договір складського зберігання зерна від 11.10.2013 р. За цим договором на зберігання відповідачу було завезено насіння соняшника вагою 71 961 кг за документами позивача. Це підтверджується складськими квитанціями на зерно: № 8233 від 14.10.2013 р. серія: АФ № 761540, № 8238 від 15.10.2013 р. серія: АФ № 761545 та№ 242 від 16.10.2013 р. серія: АФ № 761549. 25.11.2013 р. Постановою відділу державної виконавчої служби Охтирського міськрайонного управління юстиції Про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження на насіння соняшника вагою 71 961 кг за документами відповідача було накладено арешт. Відповідно до даної постанови старшим державним виконавцем Очкуренком В.М. було встановлено, що насіння соняшнику вагою 71961 кг, яке належить боржнику СФГ Перемога, було завезене до Державного підприємства Охтирський комбінат хлібопродуктів Фермерським господарством Зодіак - ВМ. Таким чином посадові особи виконавчої служби самостійно, без будь яких визначили право власності на вказане майно. Крім того, третя особа вважає твердження заявника апеляційної скарги про те, що власником Фермерського господарства Зодіак - ВМ є ОСОБА_6, а не ОСОБА_1 такими, що не відповідають дійсності, так як договір складського зберігання від 11.10.2013 р. укладався головою Фермерського господарства Зодіак - ВМ ОСОБА_1 та генеральним директором ДП Охтирський КХП ОСОБА_8. Перед укладенням договору реквізити сторін перевірялися і реєстрі і по статуту позивача. На вказане майно було видано складські квитанції № 8233 від 14.10.2013 р. серія: АФ № 761540, № 8238 від 15.10.2013 р. серія: АФ № 761545 та № 242 від 16.10.2013 р. серія: АФ № 761549 де було зазначено, що майно передавалося на зберігання саме позивачем. Жодного документу, що підтверджує право власності на спірне майно за Селянським фермерським господарством Перемога, заявник апеляційної скарги до матеріалів справи не надав і свою доводи по справі не обґрунтував.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 12.04.2016р. розгляд справи відкладено на 21.04.2016р. о 12:30 год.

20.04.2016р. від Управління ДВС Головного управління юстиції у Сумській області на адресу суду надійшов лист (вх. № 4244), в якому третій відповідач просить розглянути справу без участі його представника.

21.04.2016р. перший відповідач - СФГ "Перемога" надав через канцелярію суду пояснювальну записку (вх. № 4274), в якій повідомив суд, що зерно соняшника в кількості 71961 кг, яке знаходиться на складському зберіганні на Охтирському КХП не є власністю СФГ "Перемога" ні фактично, ні юридично, так як фермерське господарство у 2013 році не проводило господарсько-фінансову діяльність, про що свідчать податкові декларації, які знаходяться у справі. За таких обставин, СФГ "Перемога" просить у задоволенні апеляційної скарги відмовити, а рішення суду першої інстанції просить залишити без змін. Розгляд даної справи перший відповідач просить проводити без участі його представника.

21.04.2016р. позивач надав доповнення до відзиву на апеляційну скаргу (вх. № 4275), відповідно до якого уточнює, що ні скаржником ні Відділом ДВС не надано до справи жодних належних та допустимих доказів того, що спірне насіння соняшника належить СФГ "Перемога". Натомість позивачем надано всі необхідні докази (копію договору складського зберігання майна, копії складських квитанцій та інших документів), які беззаперечно підтверджують належність спірного майна саме ФГ "Зодіак-ВМ". За вказаних обставин позивач вважає прийняте у справі рішення судом першої інстанції не лише законним та обґрунтованим, але і справедливим, яким повністю задоволено позовні вимоги.

Згідно з частинами 1, 2 статті 101 та пункту 7 частини 2 статті 105 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. У постанові мають бути зазначені: обставини справи, встановлені апеляційною інстанцією, доводи, за якими апеляційна інстанція відхиляє ті чи інші докази, мотиви застосування законів та інших нормативно-правових актів.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту з'ясування та доведеність всіх обставин, що мають значення для справи, дослідивши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права при винесенні оскаржуваного рішення, заслухавши у судовому засіданні уповноважених представників позивача, другого відповідача та третьої особи, які підтримали свої правові позиції по справі, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Сахенерготехналадка" підлягає задоволенню з огляду на нижченаведене.

Як свідчать матеріали справи, предметом даного спору є вимоги Фермерського господарства "Зодіак-ВМ" про:

- визнання права власності на насіння соняшника вагою 71961 кг, що знаходиться на складському зберіганні в Державному підприємстві "Охтирський комбінат хлібопродуктів" згідно договору складського зберігання зерна від 11.10.2013р., укладеного між Державним підприємством "Охтирський комбінат хлібопродуктів" з Фермерським господарством "Зодіак-ВМ":

- зняття із вказаного майна арешту, накладеного постановою старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Сумській області ОСОБА_5 від 23.04.2014 р.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 01.08.2012р. між позивачем - Фермерським господарством "Зодіак-ВМ" та першим відповідачем - Селянським (фермерським) господарством "Перемога" було укладено договір про спільну діяльність, відповідно до якого сторони домовились про організацію спільної діяльності у сфері спільного використання земельної частки (паю) для досягнення господарських цілей.

Факт виконання умов вищевказаного договору, а саме посівних робіт сезону 2013 року позивач підтверджує актом здачі - приймання виконаних робіт від 30.04.2013р., який підписаний головами Фермерського господарства "Зодіак-ВМ" та Селянського (фермерського) господарства "Перемога" і скріплений печатками даних господарств.

Також, позивач стверджує, що в період з 11 по 15 жовтня 2013 року, він, виконуючи умови Договору про спільну діяльність, 01.08.2012р. здійснював роботи по збиранню врожаю посіяних сільськогосподарських культур, в тому числі і врожаю соняшника. Валовий збір насіння соняшника склав 122 тони. Даний факт позивач підтверджує актом здачі - приймання виконаних робіт від 15.10.2013р.

18.02.2013р. державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Охтирського міськрайонного управління юстиції винесена постанова про відкриття виконавчого провадження № 36606185 з примусового виконання наказу №5021/887/12, виданого 10.10.2012р. господарським судом Сумської області про стягнення з Селянського (фермерського) господарства "Перемога" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сахенерготехналадка" боргу в сумі 188496,00 грн. Боржник добровільно рішення суду не виконав.

Постановою державного виконавця відділу державної виконавчої служби Охтирського міськрайонного управління юстиції від 25.11.2013р. в межах виконавчого провадження ВП № 36606185 накладено арешт на насіння соняшнику вагою 71961 кг, клас соняшнику - не класний, вологість - 8,0%, сміттєва домішка 3,0%, олійна домішка 9,8%.

Згідно постанови про передачу матеріалів виконавчого провадження від 13.03.2014р. та акту приймання-передавання від 17.03.2014р. виконавче провадження № 36606185 з примусового виконання наказу № 5021/887, виданого 10.10.2012р. господарським судом Сумської області, передано з відділу Державної виконавчої служби Охтирського міськрайонного управління юстиції до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Сумській області.

Постановою державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Сумській області прийнято до виконання виконавче провадження № 36606185 з примусового виконання наказу господарського суду Сумської області від 10.10.2012р. № 5021/887.

Відповідно до акту уцінки від 28.03.2014р. державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Сумській області на основі виконавчого провадження №36606185 проведено уцінку насіння соняшнику в кількості 71961 кг згідно з статті 62 Закону України "Про виконавче провадження" і встановлено його вартість у сумі 131810,00 грн.

14.04.2014р. проведено аукціон з реалізації рухомого майна, а саме - насіння соняшнику вагою 71961 кг, переможцем якого став фізична особа-підприємець ОСОБА_9.

Позивач зазначає, що оскільки адміністрація ДП «Охтирський КХП» відмовилась видавати ОСОБА_9 зазначене насіння соняшника, оскільки воно згідно складських документів належить ФГ «Зодіак-ВМ», тому 23.04.2014р. в рамках виконавчого провадження, відкритого на підставі судового наказу № 5021/887 господарського суду Сумської області на насіння соняшника, державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Сумській області ОСОБА_5 знову було накладено арешт на спірне насіння соняшника, що унеможливило для позивача забрати його із зернового складу.

Неможливість Фермерським господарством "Зодіак-ВМ" володіти, користуватися та розпоряджатися спірним майном, а саме насінням соняшнику вагою 71961 кг, на яке державним виконавцем в межах виконавчого провадження № 36606185 накладено арешт, і стало підставою для звернення його із даним позовом до суду.

Приймаючи рішення у справі місцевий господарський суд встановив, що оскільки надані позивачем докази на підтвердження правомірності набуття права власності на насіння соняшника вагою 71961 кг, що знаходиться на складському зберіганні в ДП Охтирський комбінат хлібопродуктів згідно договору складського зберігання зерна від 11.10.2013р., є належними та достатніми, а тому суд дійшов висновку про задоволення позову у повному обсязі.

Повторно розглянувши справу в межах наданих суду апеляційної інстанції повноважень, колегія суддів вважає такі висновки місцевого господарського суду передчасними через те, що судом не з'ясовані усі обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Обовязковим елементом справедливого судового розгляду згідно 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод є надання судами мотивування всім доводам сторін у справі.

Аналізуючи встановлені обставини справи, надаючи власну правову кваліфікацію спірних відносин та правову оцінку матеріалів справи, колегія суддів дійшла висновку, що в даному випадку позовні вимоги є недоведеними, оскільки позивачем не надано належних та допустимих доказів в підтвердження його права власності на предмет спору.

До такого висновку колегія суддів дійшла враховуючи наступне.

Відповідно до частини 4 статті 13 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб'єкти права власності рівні перед законом.

Згідно з частини 4 статті 41 Конституції України та частини 1 статті 321 Цивільного кодексу України право приватної власності є непорушним та ніхто не може бути позбавлений права власності.

Зміст права власності полягає у праві власника володіти, користуватись та розпоряджатись майном (стаття 317 Цивільного кодексу України).

Статтею 16 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту цих прав та інтересів, зокрема, може бути визнання права.

Правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб (ст. 316 Цивільного кодексу України).

Статтею 392 Цивільного кодексу України визначено, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності. Відповідачем у позові про визнання права власності є особа, яка оспорює право власності на майно, або особа, яка хоч і не оспорює права власності на майно, але й не визнає його.

Аналізуючи зазначені норми, колегія суддів визначає, що право на звернення до суду з позовом про захист речових прав на майно встановлюється за позивачем, коли у інших осіб виникають сумніви у належності йому цього майна, та створюється неможливість реалізації позивачем свого права власності у зв'язку з наявністю таких сумнівів чи втратою належних правовстановлюючих документів на майно. Тобто у позивача є речове право на певне майно і має місце факт оспорювання належного позивачу права.

Підставою позову є обставини, які підтверджують наявність у позивача права власності або іншого права на майно.

Необхідною умовою захисту права власності шляхом його визнання є підтвердження позивачем своїх прав на майно та спір між позивачем та відповідачем стосовно цього права.

Вирішення питання щодо обґрунтованості вимог про визнання права власності знаходиться у безпосередньому зв'язку із встановленням юридичного факту наявності у особи, яка звернулась до суду, відповідних прав власника спірного майна.

Обовязковою умовою задоволення позову при визнання права власності на майно є наявність у позивача доказів на підтвердження в судовому порядку факту приналежності йому спірного майна на праві власності.

Такими доказами відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України є будь які фактичні дані, на підставі яких суд у визначеному законом порядку встановлює наявність обставин, на яких ґрунтуються вимоги позивача.

Наявність права власності в судовому процесі може підтверджуватися різними доказами, передбаченими відповідними нормами процесуального права, зокрема письмовими доказами.

Водночас надані суду докази повинні бути належними та допустимими.

До предмету доказування за позовом у даній справі входить встановлення цивільно-правових підстав набуття позивачем права власності на спірне майно.

Позивач в підтвердження належності йому арештованого державним виконавцем майна зазначає у позові, що спірне майно є об'єктом права власності ФГ "Зодіак-ВМ", яке набуте ним у спосіб, що не суперечить закону. Факт того, що саме ФГ "Зодіак-ВМ" є власником спірного зерна, позивач підтверджує Договором складського зберігання майна від 11.10.2013р., що укладений між ним та зерновим складом, а також складськими квитанціями на зерно № 8233 від 14.10.2013 р. серія АФ № 761540, № 8238 від 15.10.2013 р. серія АФ № 761545 та № 242 від 16.10.2013 р. серія АФ № 761549. 25.11.2013 р., копії яких містяться в матеріалах справи.

Факт того, що спірне зерно є його власною (вирощеною ним) продукцією, позивач підтверджує Договором про спільну діяльність від 01.08.2012р. та складеними на його виконання актами здачі-приймання виконаних робіт від 30.04.2013р., від 15.10.2013р. та актом розподілу виробленої продукції від 15.10.2013р. між господарствами позивача та першого відповідача.

Згідно зі статтею 189 Цивільного кодексу України продукція, плоди та доходи належать власникові речі, якщо інше не встановлено договором або законом.

Пунктами "а", "б" частини 1 статті 95 Земельного кодексу України встановлено, що землекористувачі, якщо інше не передбачено законом або договором, мають право самостійно господарювати на землі та право власності на посіви і насадження сільськогосподарських та інших культур, на вироблену продукцію.

Спірне майно (насіння соняшника) відноситься до речей, що визначені родовими ознаками.

Дослідивши зміст наданих позивачем документальних доказів колегія суддів вважає, що складські квитанції на зерно № 8233 від 14.10.2013 р. серія АФ № 761540, № 8238 від 15.10.2013 р. серія АФ № 761545 та № 242 від 16.10.2013 р. серія АФ № 761549. 25.11.2013 р., не є належними та допустимими доказами наявності у позивача права власності в розумінні статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України саме на те насіння соняшника вагою 71961 кг, на яке державним виконавцем в межах виконавчого провадження № 36606185 було накладено арешт.

Натомість вказані складські квитанції можуть лише свідчити про факт прийняття зерна соняшника від позивача у певній кількості на зберігання.

Матеріали справи не містять доказів, які б могли підтвердити, що 71961 кг арештованого насіння соняшника, яке знаходиться на зберіганні у третьої особи по справі, є предметом Договору про спільну діяльність у вигляді належного позивачеві соняшника врожаю 2013 року і який зібраний останнім на зазначених у вказаному Договорі земельних ділянках (полях).

Надані позивачем акти здачі-приймання виконаних робіт від 30.04.2013р. та від 15.10.2013р. на підтвердження виконання робіт по закриттю вологи, передпосівній культивації, посіву ярих культур та коткуванню площі 160,5 га, витрат посівного матеріалу та дизельного палива, робіт по збиранню врожаю соняшника на площі 68 га (том 1 аркуші справи 19-20), а також акт розподілу виробленої продукції від 15.10.2013р. між господарствами позивача та першого відповідача (том 1 аркуш справи 21), також не володіють ознаками права власності ФГ "Зодіак-ВМ" на спірне арештоване майно.

Таким чином, наданими позивачем документами не підтверджується, що майно, котре знаходиться у сховищі зернового складу, і на яке державним виконавцем був накладений арешт, є тією самою продукцією, що отримана позивачем за результатами проведених робіт за Договором про спільну діяльність від 01.08.2012р.

Правового звязку між Договором про спільну діяльність від 01.08.2012р. і спірним майном колегія суддів не вбачає.

Також, колегія суддів враховує те, що позивач не довів законного права користування земельною ділянкою і не підтвердив ведення господарської діяльності на земельних ділянках, зазначених у Договорі про спільну діяльність від 01.08.2012р.

Надані позивачем під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції копії погоджень власників земельних паїв на користування їх землею ФГ «Зодіак-ВМ», які на його думку підтверджують факт користування земельною ділянкою, не приймаються колегією суддів до уваги, оскільки юридичної сили не мають.

Позивачем не було надано суду первинних документів, які б відображали господарські операції щодо посіву соняшнику, його вирощування, тобто документів в підтвердження того, що саме позивач створив дане майно (фінансових звітів, договорів, тощо), а також не представив документів, які б свідчили про придбання відповідного посівного матеріалу та його засівання саме в межах земельних ділянок, які визначені у пункті 6.2.1. Договору про спільну діяльність від 01.08.2012р.

Факт того, що саме арештоване за актами державного виконавця зерно соняшника (того ж класу, сорту, кількості) є власністю позивача, не знайшов свого підтвердження серед наявних у справі матеріалів.

Таким чином, позивач не засвідчив права власності на спірне майно шляхом подання суду беззаперечних та неспростовних доказів.

Також, під час ретельного дослідження наданих позивачем документів в підтвердження підстав передачі третій особі зерна соняшника, колегією суддів встановлені суттєві розбіжності щодо номеру договору, на підставі якого здійснювалось прийняття зерновим складом відповідного насіння соняшника у певній кількості.

Так, у позовній заяві та протягом всього розгляду справи, позивач в якості правової підстави передачі насіння соняшника визначає його, як Договір без номеру від 11.03.2013р.

При цьому, наданий позивачем ОСОБА_10 № 1 до Договору складського зберігання зерна, згідно з яким обумовлювались тарифи на послуги Зернового складу, свідчить про те, що він є невідємною частиною зовсім іншого Договору № юр2/49 від 11.10.2013р.

Проте вказана нумерація не відповідає даним, що містяться у наданих до позову відповідних складських квитанціях на зерно, адже в цих документах в якості правових підстав прийняття третьою особою від позивача на зберігання певної кількості насіння соняшника зазначено Договір № юр2/48 від 11.10.2013р.

Зазначені розбіжності також дають підстави колегії суддів вважати всі наведені позивачем факти та надані в обґрунтування передачі третій особі насіння соняшника документальні матеріали суперечливими, а тому такими, що не можуть слугувати належними та допустимими доказами в підтвердження заявлених у позові вимог.

Відповідно до статті 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно з пунктом 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

Проте за всіма обставинами справи в їх сукупності позивачем не доведено належними та допустимими доказами, що він є власником спірного майна, а тому позовні вимоги в частині визнання права власності на насіння соняшника вагою 71961 кг, що знаходиться на складському зберіганні в ДП Охтирський комбінат хлібопродуктів згідно договору складського зберігання зерна від 11.10.2013р., і на яке державним виконавцем накладено арешт, задоволенню не підлягають.

Відповідно до частини 1 статті 59 Закону України Про виконавче провадження особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права на майно і про звільнення майна з під арешту.

Аналізуючи вимоги чинного законодавства та враховуючи встановлені під час апеляційного розгляду справи фактів, колегія суддів дійшла висновку про відмову в задоволенні позовних вимог про зняття арешту зі спірного майна, накладеного постановою старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Сумській області ОСОБА_5 від 23.04.2014 р., оскільки позивачем не доведено, що він є власником зазначеного арештованого майна.

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Колегія суддів вважає, що господарський суд першої інстанції не дослідив усіх обставин, з якими закон повязує визнання права власності на майно, з наданням оцінки усім зібраним у справі доказам та доводам сторін, що є суттєвим для правильного вирішення даного спору, в звязку з чим рішення суду першої інстанції у даній справі не може бути залишеним у силі та підлягає скасуванню.

Підсумовуючи вищезазначене, колегія суддів, виконуючи покладені на суд завдання щодо ухвалення законного, обґрунтованого та справедливого рішення, дійшла висновку про безпідставність заявленого позову, а тому у його задоволенні повинно бути відмовлено у повному обсязі.

Статтею 49 Господарського процесуального кодексу України (зі змінами) визначені правила розподілу господарських витрат.

Пунктом 10 частини другої статті 105 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі скасування або зміни рішення у постанові суду апеляційної інстанції має бути зазначено про новий розподіл судових витрат.

Задовольняючи вимоги апеляційної скарги другого відповідача, колегія суддів з урахуванням зазначених процесуальних норм, вирішила витрати по сплаті судового збору за розгляд апеляційної скарги віднести на позивача.

Керуючись статтями 33, 34, 43, 44, 49, 99, 101, 102, пунктом 2 статті 103, пунктами 1, 4 частини 1 статті 104, статтями 105, 110 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сахенерготехналадка", м. Харків задовольнити.

Рішення господарського суду Сумської області від 11.02.2016р. у справі № 920/1720/15 скасувати та прийняти нове рішення.

У позові відмовити.

Стягнути з Фермерського господарства "Зодіак-ВМ" (42750, Сумська область, Охтирський район, с. Перемога, вул. Центральна, 1, ідентифікаційний код 33168261) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сахенерготехналадка" (61161, м. Харків, пр. Науки, 22-а, офіс 10, ідентифікаційний код 31797490) 3514,67 грн. судового збору за розгляд апеляційної скарги.

Доручити господарському суду Сумської області видати відповідний наказ.

Постанова набирає чинності з дня її проголошення і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом 20-ти днів.

Головуючий суддя Барбашова С.В.

Суддя Білецька А.М.

Суддя Істоміна О.А.