Постанова № 57432393, 26.04.2016, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.04.2016 року Справа № 904/9476/15

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Герасименко І.М. (доповідач)

судді: Широбокова Л.П., Сизько І.А.

секретар судового засідання: Мацекос І.М.

за участю представників сторін:

представник позивача: ОСОБА_1

представник відповідача у судове засідання не зявився, про час та місце слухання справи попереджений належним чином;

розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ", м. Павлоград,

на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 14.12.2015р. у справі №904/9476/15

за позовом Державного територіально-галузевого об'єднання "Львівська залізниця", м. Львів в особі відокремленого підрозділу "Львівська дирекція залізничних перевезень"Державного територіально-галузевого об'єднання"Львівська залізниця",

до Публічного акціонерного товариства "ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ", м.Павлоград,

про стягнення штрафу за неправильне зазначення маси вантажу в перевізних документах,

В С Т А Н О В И В :

Державне територіально-галузеве об'єднання "Львівська залізниця" в особі відокремленого підрозділу "Львівська дирекція залізничних перевезень "Державного територіально-галузевого об'єднання "Львівська залізниця" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Публічного акціонерного товариства "ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ" про стягнення штрафу за неправильне зазначення маси вантажу в перевізних документах.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 14.12.2015р. по справі №904/9476/15 (суддя Мартинюк С.В.) позов задоволено. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" на користь Державного територіально-галузевого об'єднання "Львівська залізниця" в особі відокремленого підрозділу "Львівська дирекція залізничних перевезень" ДТГО "Львівська залізниця" штраф за неправильне зазначення маси вантажу в розмірі 47300грн. та 1218 грн. судового збору.

Не погодившись з рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 14.12.2015р. у справі № 904/9476/15, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що рішення суду першої інстанції винесено з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а також з невідповідністю висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи. Апеляційна скарга мотивована тим, що відповідач має сумніви у правильності методики визначення позивачем маси вантажу. Вказує, що на момент виникнення спірної ситуації, в Україні не було відповідної Методики з визначеними процедурами й правилами, як б дозволяла одержати результати вимірювання маси вантажу, при безтарних перевезеннях залізницею, з гарантованою точністю. Посилається на те, що суд, в порушення Закону України Про метрологію та метрологічну діяльність, неправомірно визначив данні по масі вантажу, які є неточними та не можуть бути підставою для покладання відповідальності на відповідача. Просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області по справі №904/9476/15 від 14.12.2015р. та прийняти нове рішення, яким відмовити у позові до ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля».

В судовому засіданні Дніпропетровського апеляційного господарського суду 23.02.2016р. колегією суддів винесено ухвалу про відкладення розгляду справи на 24.03.2016р. у звязку з неявкою представників сторін.

09.03.2016р. на адресу Дніпропетровського апеляційного господарського суду надійшло клопотання від Державного територіально-галузевого об'єднання "Львівська залізниця", про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції із забезпеченням її проведення в господарському суді Львівської області (79014, м.Львів, вул.Личаківська, 128).

Зміна складу судової колегії відбулась на підставі протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 12.03.2016р., справу передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя Герасименко І.М. (доповідач), судді: Широбокова Л.П., Сизько І.А.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 12.03.2016р. судове засідання у справі №904/9476/15 призначено в режимі відеоконференції. Доручено господарському суду Львівської області забезпечити проведення відеоконференції за участю представника позивача - Державного територіально-галузевого об'єднання "Львівська залізниця" з Дніпропетровським апеляційним господарським судом 24.03.2016 р. об 11 год. 00 хв.

В судовому засіданні Дніпропетровського апеляційного господарського суду 24.03.2016р. представник позивача просить рішення суду залишити без змін; представник відповідача у судове засідання не зявився, про час та місце слухання справи попереджений належним чином. Колегією суддів винесено ухвалу про відкладення розгляду справи на 26.04.2016р., судове засідання призначено в режимі відео конференції.

В судовому засіданні Дніпропетровського апеляційного господарського суду 26.04.2016р., яке проведено в режимі відеоконференції, представник позивача просить рішення суду залишити без змін; представник відповідача у судове засідання не зявився, про час та місце слухання справи попереджений належним чином.

Колегія суддів, дослідивши докази по справі, в їх сукупності, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

24.12.2015р. зі станції Ароматна Придніпровської залізниці Публічним акціонерним товариством ДТЕК Павлоградвугілля було здійснено відправку вагону №53651808 згідно накладної №45325529 на станцію Добротвір Львівської залізниці.

При проходженні вагону через станцію ім. Т.Шевченка на підставі статті 24 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 року № 457 (зі змінами та доповненнями), було проведено перевірку маси вантажу у вагонах, за результатами якого складено комерційний акт №АА №053768/38 від 25.04.2015р. (а.с. 9).

З цього акту вбачається, що під час перевірки маси вантажу в вагонах було встановлено, що маса вантажу, вказана в залізничній накладній №45325529 у графі "маса вантажу в кг, визначена відправником" не відповідає масі вантажу насправді, а саме: за накладною №45325529 у вагоні №53651808 маса нетто, що вказана в накладній, становить 69000кг, а фактично маса нетто при перевірці становить 70650кг., що на 1650кг більше, ніж вказано у накладній.

Переважування проводилось двічі на станційних тензометричних вагонних вагах держповірки 08.04.2015р., вага підтвердилась.

За вказаних обставин, у відповідності до статті 129 Статуту та пункту 4 Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту від 28.05.2002р. №334, було складено акт загальної форми №053768/38/2 від 25.04.2015р.

Відповідно до накладної №45325529 загальна сума провізної плати нарахованої відправнику по станції відправлення за вагон №53651808 складає 9460грн., в звязку з чим розмір штрафу, згідно з розрахунком складає 47300грн.

Згідно зі ст. 3 Закону України "Про залізничний транспорт", законодавство про залізничний транспорт загального користування складається з Закону України "Про транспорт", Закону України "Про залізничний транспорт", Статуту залізниць України (надалі - Статут) та інших актів законодавства України. Нормативні документи, що визначають порядок і умови перевезень, користування засобами залізничного транспорту загального користування є обов'язковими для всіх юридичних і фізичних осіб на території України.

Умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями встановлюються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами (ч.5 ст.307 Господарського кодексу України).

Обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, які користуються залізничним транспортом визначені статтею ст. 2 Статуту Залізниць України. На підставі цього Статуту, в подальшому Мінтрансом були затверджені Правила перевезень вантажів, які є обов'язковими для всіх юридичних осіб (ст. 5 Статуту).

Відповідно до ст. 6 Статуту залізниць України, накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача.

Правилами перевезень вантажів, а саме п. 1.1. розділом 4 "Правила оформлення перевізних документів", зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 р. за № 863/5084, а також ст. 23 Статуту передбачено, що відправник повинен надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). Зі змісту цих Правил, вбачається, що накладна може оформлятися і надаватися в електронному вигляді (із накладенням електронного цифрового підпису (далі - ЕЦП)), Електронний перевізний документ та його паперова версія мають однакову юридичну силу.

Маса вантажу згідно ст. 37 Статуту та п. 5 ''Правила приймання вантажів до перевезення", зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000р. за №861/5082, визначається відправником.

При цьому, правильність внесених у накладну відомостей, як це передбачено п. 2.3 "Правила оформлення перевізних документів", зареєстрованих в Міністерстві юстиції України від 24.11.2000р. за № 863/5084, своїм підписом підтверджує представник відправника. Так, правильність внесених відомостей до вищевказаної накладної підтвердив своїм підписом представник відправника.

Слід врахувати, що згідно з п. 28 ''Правила приймання вантажів до перевезення", зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 р. за №861/5082, вантажі, завантажені відправником у вагони відкритого типу (платформи, напіввагони тощо), а у даному випадку спірні вагони є напіввагонами, приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагона, вантажу, його маркування (у т.ч. захисного) та кріплення у вагоні без перевірки маси та кількості вантажу.

Залізниця має право перевірити правильність відомостей про вантаж, зазначений відправником у накладній на станції відправлення, під час перевезення та на станції призначення, що передбачено ст.24 Статуту залізниць України.

Так, по прибутті вагону на станцію ім.Т.Шевченка, при переважуванні вагону двічі на станційних тензометричних вагах, було виявлено, що маса вантажу зазначена у накладній, не відповідає фактичній масі вантажу у вагоні, про що було складено комерційний акт АА № 053768/38 від 25.04.2015р. Перевіркою було виявлено - в накладній №45325529 у вагоні № 53651808 вказана маса вантажу 69000 кг, фактично ж встановлено, що маса вантажу складає 70650 кг, що на 1650 кг більше, ніж вказано у накладній. Зі змісту розділу Д комерційного акту АА № 053768/38 від 25.04.2015р. вбачається, що фактична маса брутто вагона 89850кг, тара вагона з бруса 19200кг. Маса вантажу нетто за ПД 69000кг. Фактична маса вантажу нетто 70650кг, що більше документу на 1650кг. Навантаження на 1-й візок 45500кг, що перевищує половину вантажопідйомності на 450 кг. Навантаження в вагоні нижче бортів 300-500мм, розрівняне, укатане, маркування відсутнє. Переважування проводилось двічі на станційних тензоментричних вагонних вагах держповірки 08.04.21015 вага підтвердилась (а.с. 9).

Відносини, повязані з діяльністю транспорту, у тому числі залізничного, регулюються Законом України "Про транспорт", Цивільним та Господарським кодексами України, іншими актами законодавства України.

Статтею 307 Господарського кодексу України, яка кореспондується зі статтею 908 Цивільного кодексу України, передбачено, що умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність субєктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Статутом залізниць України, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України № 457 від 06.04.1998 року із змінами та доповненнями, внесеними Постановами Кабінету Міністрів України № 1510 від 11.10.2002 року та № 1973 від 25.12.2002 року (далі - Статут залізниць України). Права, обовязки та відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом регулюються Перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення (ч. 1 ст.908 Цивільного кодексу України).

За договором перевезення вантажу, одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами) (частини 1, 2, 3 статті 909 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 920 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Відповідно до статті 6 Статуту залізниць України, накладна - це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача.

За договором залізничного перевезення вантажу, згідно з частиною 1 статті 22 Статуту залізниць України, залізниця зобов'язується доставити ввірений їй вантажовідправником вантаж у пункт призначення в зазначений термін і видати його одержувачу, а відправник зобов'язується сплатити за перевезення встановлену плату.

Відправники повинні надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). Станція призначення видає накладну одержувачу разом з вантажем. Дата приймання і видачі вантажу засвідчується на накладній календарним штемпелем станції. У разі проведення митного контролю дата видачі вантажу ставиться після закінчення митних операцій (частини 1, 2, 3 статті 23 Статуту залізниць України).

Вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній.

Відповідно до частини 1,2 статті 24 Статуту залізниць України, залізниця має право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.

Слід врахувати, що маса вантажу вважається правильною, якщо різниця у масі, визначена на станції відправлення, порівняно з масою, що виявилася на станції призначення, не перевищує: у разі недостачі - норми природної втрати маси вантажу і граничного розходження визначення маси нетто; у разі надлишку - граничного розходження визначення маси нетто (частина 4 статті 52 Статуту залізниць України) і в даному випадку факт невідповідності фактичної маси вантажу масі, вказаній в накладній підтверджується даними комерційного акту АА №053768/38 (а.с.9) та актом загальної форми №11657 від 25.04.2015р. (а.с. 48).

Згідно вимог ст. 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобовязання чи порушення правил здійснення господарської діяльності.

Відповідно до статтею 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Таким чином встановлено, що надані позивачем докази є повними та достатніми для підтвердження неправомірних дій відповідача, за які передбачена відповідальність згідно статті 122 Статуту залізниць України.

В апеляційній скарзі відповідач послався на те, що має сумніви у правильності зважування вантажу, але ці доводи не підтверджені будь-якими доказами, до того ж відповідач послався, що методика зважування відсутня. Колегія суддів не може погодитись з цими доводами відповідача, так як з матеріалів справи вбачається ,що спірний вагон зважувався двічі на станційних тензометричних вагах, які повірені 08.04.2015р., що зафіксовано в комерційному акті АА № 053768/38 від 25.04.2015 р.

Крім того, відповідно до п.12, п. 14 Правил складання актів якщо при перевірці вантажу, що прибув з актом попутної станції, під час перевірки на станції призначення не буде виявлено різниці між даними акта, складеного на попутній станції, і фактичною наявністю та станом вантажу, багажу або вантажобагажу, то станція в розділі "Є" комерційного акта попутної станції вносить відмітку такого змісту: "Під час перевірки вантажу (багажу, вантажобагажу) різниці проти цього акта не виявлено"; така відмітка засвідчується штемпелем станції і підписами осіб, указаних у п. 10 цих Правил; цей акт видається одержувачу на його вимогу, а копія його залишається на станції; новий акт у цьому разі не складається; одержувачу станція повинна видати складений комерційний акт у триденний термін; видача актів одержувачам провадиться під розписку на третьому примірнику акта, який зберігається на станції.

Слід врахувати також, що у комерційному акті АА № 053768/38 від 25.04.2015 р. (а.с.9) у розділі Є "Відмітка станції призначення про стан вантажу, який прибув з актом попутньої станції" зазначена відмітка станції Добротвір Львівської залізниці про не виявлення під час переважування вантажу різниці проти відомостей цього акта.

Таким чином, доказами по справі доведено факт невірного зазначення маси вантажу у вагоні № 53651808, відправленому за накладною № 45325529 від 24.04.2015р.

За неправильно зазначену у накладній масу вантажу з відправника стягується штраф у розмірі пятикратної провізної плати за всю відстань перевезення. При цьому, відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли (стаття 122 Статуту залізниць України).

Штраф підлягає стягненню у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення (ст.118 Статуту залізниць України).

Зважаючи на вищевикладене, позовні вимоги Державного територіально-галузевого об'єднання "Львівська залізниця", м.Львів в особі відокремленого підрозділу "Львівська дирекція залізничних перевезень"Державного територіально-галузевого об'єднання"Львівська залізниця" про стягнення штрафу за невірно зазначену відправником масу вантажу підлягають задоволенню в повному обсязі в сумі 47300 грн., а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

Таким чином, підстави для зміни або скасування рішення суду, передбачені статтею 104 ГПК України, відсутні, а в задоволенні апеляційної скарги необхідно відмовити.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.99,101,103,105 ГПК України, апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ", м. Павлоград, - залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 14.12.2015 року по справі №904/9476/15, - залишити без змін.

Постанова може бути оскаржена до Вищого господарського суду України на протязі 20 днів.

Повний текст постанови підписано 27.04.2016р.

Головуючий І.М. Герасименко

Судді Л.П. Широбокова

ОСОБА_2