Ухвала суду № 57431773, 26.04.2016, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

У Х В А Л А

26 квітня 2016 року Справа № 5013/464/11

Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Коваленко Н.М. розглянувши матеріали справи № 5013/464/11 від 01.04.2011 року

за заявою кредитора - приватного підприємства "Енергопромстрой", 25028, м. Кіровоград, вул. Автолюбителів, б. 5,

до боржника - фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1.), 25013, АДРЕСА_1,

про банкрутство

ПРЕДСТАВНИКИ:

від кредиторів - участі не брали;

від банкрута - ліквідатор, арбітражний керуючий Стіфутін І.В.;

від скаржника (заявника) ПАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк" - Загрійчук С.С., довіреність № 607 від 04.03.2016 року.

В засіданні суду приймає участь представник ПАТ "Державний ощадний банк України" - Корольова Л.А., довіреність № 2337 від 15.09.2015 року.

В С Т А Н О В И В:

Постановою від 10.08.2011 року господарський суд визнав ФОП ОСОБА_1 банкрутом. Відкрив ліквідаційну процедуру щодо банкрута на дванадцять місяців. Призначив ліквідатором банкрута, арбітражного керуючого Стіфутіна І.В.

До господарського суду 10.03.2016 року надійшла заява ПАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "ВіЕйБі Банк" Славкіної М.А. № 11/2-10684 від 29.02.2016 року про виключення майна з ліквідаційної маси з вимогами:

- зобов'язати ліквідатора ФОП ОСОБА_1 Стіфутіна І.В. передати предмет застави, а саме: автотранспортний засіб марки ТОYОТА, модель RAV 4, 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, № шасі НОМЕР_3, колір чорний, що належить на праві власності ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4, виданого та зареєстрованого 16.08.2007 року ДАІ ГУ-УМВСУ м. Кіровоград, на відповідальне зберігання Публічному акціонерному товариству "Всеукраїнський Акціонерний Банк";

- виключити з ліквідаційної маси банкрута ФОП ОСОБА_1 автомобіль марки ТОYОТА, модель RAV 4, рік випуску 2007, колір чорний, шасі (кузов, рама) № НОМЕР_3, реєстраційний номер НОМЕР_2, який є предметом забезпечення зобов'язання за кредитним договором №174/2007/А від 17.08.2007 року, укладеного між Публічним акціонерним товариством "Всеукраїнський акціонерний Банк" та ОСОБА_1.

Ухвалою від 14.03.2016 року господарський суд розгляд заяви № 11/2-10684 від 29.02.2016 року ПАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк" про виключення майна з ліквідаційної маси призначив до розгляду в судовому засіданні.

До господарського суду 14.03.2016 року надійшла скарга ПАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "ВіЕйБі Банк" Славкіної М.А. № 11/2-11432 від 03.03.2016 року на дії арбітражного керуючого з вимогами:

- виключити з ліквідаційної маси банкрута ФОП ОСОБА_1 автомобіль марки ТОYОТА, модель RAV 4, рік випуску 2007, колір чорний, шасі (кузов, рама) № НОМЕР_3, реєстраційний номер НОМЕР_2, який є предметом забезпечення зобов'язання за кредитним договором №174/2007/А від 17.08.2007 року, укладеного між Публічним акціонерним товариством "Всеукраїнський акціонерний Банк" та ОСОБА_1;

- визнати дії арбітражного керуючого - ліквідатора ФОП ОСОБА_1 Стіфутіна І.В. неправомірними;

- усунути арбітражного керуючого - ліквідатора ФОП ОСОБА_1 Стіфутіна І.В. від виконання ним своїх обов'язків у даній справі в зв'язку з неналежним виконанням обов'язків, покладених на нього.

За ч. 4 ст. 24 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції до набрання чинності Законом України від 22.12.2011 року № 4212-VI) у ліквідаційній процедурі господарський суд, в тому числі, розглядає скарги на дії учасників ліквідаційної процедури.

Дії ліквідатора (ліквідаційної комісії) можуть бути оскаржені до господарського суду власником майна (органом, уповноваженим управляти майном) банкрута; особою, яка відповідає за зобов'язаннями банкрута; кожним кредитором окремо або комітетом кредиторів; особою, яка, посилаючись на свої права власника або іншу підставу, передбачену законом чи договором, оспорює правомірність віднесення майнових активів або коштів до ліквідаційної маси. (ч. 4 ст. 25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції до набрання чинності Законом України від 22.12.2011 року № 4212-VI)

Ухвалою від 15.03.2016 року господарський суд розгляд скарги № 11/2-11432 від 03.03.2016 року ПАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк" на дії арбітражного керуючого призначив до розгляду в судовому засіданні.

Вказані заява та скарга ПАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк" обґрунтовані, зокрема, такими обставинами.

17.08.2007 року між ВАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк", назва якого внаслідок вступу в силу Закону України "Про акціонерні товариства" змінена на ПАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк" (далі - Банк) та ОСОБА_1 (далі за текстом - Позичальник/Боржник), було укладено Кредитний договір № 174/2007/А (далі за текстом - Договір). Банк надав Позичальнику кредит на придбання автомобіля марки: "ТОYОТА, RAV 4".

В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором № 174/2007/А, що укладений 17.08.2007 року між Банком (Заставодержатель) та ОСОБА_1 (Заставодавець) було укладено Договір застави від 17.08.2007 року, відповідно до якого Заставодавець надає Заставодержателю автомобіль марки ТОYОТА модель RAV 4, рік випуску 2007, колір чорний, шасі (кузов, рама) НОМЕР_3, реєстраційний номер НОМЕР_2.

За вищевказаним кредитним договором виникла кредитна заборгованість у сумі 802 458, 29 грн. станом на 05.03.2015 року.

В зв'язку з чим, 12.03.2015 року до Кіровського районного суду м. Кіровограда ПАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк" подано позовну заяву про звернення стягнення на предмет застави, в якій просив в рахунок погашення заборгованості звернути стягнення на предмет застави, шляхом продажу заставного автомобіля ПАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк" з укладанням від імені позивача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, зі зняттям вказаного автомобіля з обліку в органах ДАІ України, а також наданням ПАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк" всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу та в якості забезпечення позову зобов'язати ОСОБА_1 передати предмет застави на відповідальне зберігання ПАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк".

26.03.2015 року Кіровським районним судом м. Кіровограда винесено ухвалу по справі за позовом ПАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк" до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет застави, якою задоволено заяву позивача про забезпечення позову.

01.07.2015 року Кіровським відділом державної виконавчої служби Кіровоградського міського управління юстиції відкрито виконавче провадження з виконання ухвали Кіровського районного суду м. Кіровограда від 26.03.2015 року, відповідно до якої ОСОБА_1 зобов'язано передати предмет застави, а саме автотранспортний засіб марки ТОYОТА модель RAV 4, 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, № шасі (кузова) НОМЕР_3, колір чорний, що належить йому на праві власності, на відповідальне зберігання ПАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк".

16.07.2015 року державним виконавцем Кіровського ВДВС Кіровоградського МУЮ Закалашнюком О.С. винесено постанову про розшук майна, а саме: автотранспортний засіб марки ТОYОТА модель RAV 4, 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, № шасі (кузова) НОМЕР_3, колір чорний.

09.09.2015 року Кіровським районним судом м. Кіровограда позов Банку задоволено частково та вирішено в рахунок погашення заборгованості звернути стягнення на предмет застави, шляхом продажу заставного автомобіля ПАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк" з укладанням від імені позивача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, зі зняттям вказаного автомобіля з обліку в органах ДАІ України, а також наданням ПАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк" всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу.

ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу на рішення Кіровського районного суду м. Кіровоград від 09.09.2015 року по справі 404/1950/15-ц, в якій відповідач оскаржує вищевказане рішення з тієї підстави, що на його майно не може бути звернено стягнення у зв'язку із визнанням фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 банкрутом та відкриттям ліквідаційної процедури.

18.11.2015 року апеляційний суд Кіровоградської області по справі № 404/1950/15-ц виніс ухвалу, якою апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилено, рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 09.09.2015 року залишено без змін. Колегія суддів в своєму рішенні прийшла до таких висновків: до ліквідаційної маси банкрута - фізичної особи-підприємця не входить спірний автомобіль, який перебуває в обтяженні на підставі договору застави, що був укладений між банком та відповідачем як фізичною особою, а не фізичною особою-підприємцем (ст. 91 Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом").

Рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 09.09.2015 року по справі № 404/1950/15-п вступило в силу 18.11.2015 року.

Згідно з частиною 5 ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Увагу суду звернуто на те, що ПАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк" не є кредитором по справі про банкрутство ФОП ОСОБА_1, оскільки банк не має вимог до ФОП ОСОБА_1, а тільки до ОСОБА_1 - фізичної особи.

29.12.2015 року на адресу Банку надійшов лист від ліквідатора ФОП ОСОБА_1 від 23.12.2015 року вих. № 01-18/45/15, в якому він зазначає, що в процедурі ліквідації ФОП ОСОБА_1 у банкрута було виявлено майно, яке було включено до ліквідаційної маси, а саме: легковий автомобіль ТОYОТА RAV 4, 2007 р.в., реєстраційний номер НОМЕР_1, який знаходиться в заставі ПАТ "ВіЕйБі Банк". Також, в даному листі було зазначено, враховуючи, що продаж майна банкрута повинен проводитись за приписами ст. 42 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", яка передбачає, що продаж майна банкрута, що є предметом забезпечення використовується виключно для задоволення вимог кредитора, за зобов'язаннями, які воно забезпечує. Ліквідатор повідомив, що ним для організації аукціону було здійснено незалежну оцінку зазначеного вище майна, яке є забезпеченням по зобов'язанням банкрута перед банком. Під час огляду автомобіля було виявлено значні корозійні пошкодження автомобіля, сліди удару в задню частину кузова. Крім цього, встановлено дані пробігу 932 000 км.

Також, заявник зауважив, що даним листом ліквідатор підтвердив, що заставне майно банку не знищено, не загублено та знаходиться у нього.

25.01.2016 року ПАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк" направив ліквідатору Стіфутіну І.В. клопотання про надання доступу до предмету застави для огляду представником банку.

08.02.2016 року на адресу Банку надійшов лист за вих. №01-18/04/16 від 04.02.2016 року від арбітражного керуючого Стіфутіна І.В. в якому погоджено дату та час огляду заставного автомобіля, а саме: автотранспортний засіб марки ТОYОТА модель RAV 4 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, № шасі (кузова) НОМЕР_3, колір чорний на 16 лютого 2016 року о 10:00 год.

Представник Банку прибув в узгоджений час та місце, куди також прибув боржник на вищезазначеному автомобілі. Представником ПАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк" оглянуто автомобіль та зроблено фотографії під час його огляду.

Вищезазначені факти свідчать про те, що ліквідатору відомо про місцезнаходження автомобіля, а також будучи обізнаним в ситуації, що склалася з заставним авто, не виконує рішення суду, сприяє приховуванню заставного майна.

Включення заставного автомобіля до ліквідаційної маси банкрута ФОП ОСОБА_1 на думку заявника є незаконним та безпідставним з огляду на наступне:

Відповідно до вимог ч. ч. 1, 8 ст. 90 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" правила, передбачені цією статтею, застосовуються до відносин, пов'язаних з визнанням банкрутом фізичної особи за боргами, які виникли у неї у зв'язку зі здійсненням підприємницької діяльності.

У разі визнання фізичної особи банкрутом до складу ліквідаційної маси не включається майно фізичної особи, на яке згідно з цивільним процесуальним законодавством України не може бути звернено стягнення, та майно, яке перебуває у заставі з підстав, не пов'язаних із здійсненням такою особою підприємницької діяльності.

Відповідно до вимог ст. 1 Закону України "Про заставу" застава - це спосіб забезпечення зобов'язань, якщо інше не встановлено законом.

Вирішуючи питання про склад ліквідаційної маси банкрута фізичної особи, виходячи із вимог ч. 8 ст. 90 Закону про банкрутство, має звертатися увага на те, що визначальне значення, в даному випадку, має з'ясування факту чи перебуває дане майно у заставі з підстав, пов'язаних чи не пов'язаних із здійсненням такою особою підприємницької діяльності, зокрема, чи пов'язане основне зобов'язання, що забезпечено заставою майна банкрута, із здійсненням такою особою підприємницької діяльності.

Заставне майно перебуває у заставі ПАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк" з підстав, не пов'язаних із здійсненням боржником підприємницької діяльності, оскільки за основним зобов'язанням - кредитним договором кредит надавався на придбання автомобіля "ТОYОТА, RAV4" фізичній особі, а не фізичній особі-підприємцю.

Відповідно до вимог ст. 42 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", яка регулює загальний порядок внесення майна банкрута до ліквідаційної маси, майно банкрута, що є предметом забезпечення, не включається до складу ліквідаційної маси і використовується виключно для задоволення вимог кредитора за зобов'язаннями, які воно забезпечує.

Крім того, така правова позиція висвітлена в постанові Вищого господарського суду України від 12.05.2015 року у справі № 926/905-6/13, висновок якої зводиться до того, що майно фізичної особи, яке виступає забезпеченням за кредитним договором та яке не пов'язане із здійсненням підприємницької діяльності має бути виключене із ліквідаційної маси банкрута фізичної особи-підприємця.

ПАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк" дійшов висновку, що дії арбітражного керуючого Стіфутіна І.В. призводять до зменшення активів банку в процедурі ліквідації для задоволення вимог вкладників.

Зазначивши, що 20.11.2014 року виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на підставі постанови Правління Національного банку України від 20.11.2014 № 733 "Про віднесення ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ АКЦІОНЕРНИЙ БАНК" до категорії неплатоспроможних" прийнято Рішення від № 123 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "ВіЕйБі Банк", згідно з яким з 21.11.2014 запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ АКЦІОНЕРНИЙ БАНК", код ЄДРПОУ 19017842, МФО 380537, місце знаходження: вул. Дегтярівська, 27Т, м. Київ, 04119, Україна.

По закінченні строку дії тимчасової адміністрації, на підставі постанови Правління Національного банку України від 19.03.2015 № 188 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ АКЦІОНЕРНИЙ БАНК", виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 20.03.2015 № 63 "Про початок процедури ліквідації ПАТ "ВіЕйБі Банк" та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку", згідно з яким було розпочато процедуру ліквідації ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ АКЦІОНЕРНИЙ БАНК" та призначено уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ПАТ "ВіЕйБі Банк" провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Славкіну Марину Анатоліївну строком на один рік, а саме з 20.03.2015 року по 19.03.2016 року.

Під час ліквідації Фонд має повне і виняткове право управляти Банком відповідно до ст. 34 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", нормативно-правових актів Фонду та вживати дії, передбачені планом врегулювання.

Уповноважена особа Фонду діє від імені Фонду відповідно до Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" і нормативно-правових актів Фонду.

На виконання вимог ухвали господарського суду від 14.03.2016 року заявником - ПАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк" 28.03.2016 року надано письмові пояснення № 11/2-14362.

До господарського суду 24.03.2016 року надійшли пояснення № 01-18/15/16 від 24.03.2016 року ліквідатора банкрута, арбітражного керуючого Стіфутіна І.В.

В якому зазначено, що в процесі здійснення ліквідаційних дій виявлено, що у банкрута в наявності є певне майно, зокрема автомобіль ТОYОТА RAV 4, д.н.з НОМЕР_2. Зазначене майно належить ОСОБА_1 на праві власності і знаходиться в заставі у ПАТ "ВіЕйБі Банка" по зобов'язанням боржника.

Виявлене ще в 2011 році майно, включено до ліквідаційної маси на підставі вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції до 19.01.2013 року), а саме: стаття 26 передбачала, що усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або повного господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури та виявлені в ході ліквідаційної процедури, включаються до складу ліквідаційної маси, за винятком об'єктів житлового фонду, в тому числі гуртожитків, дитячих дошкільних закладів та об'єктів комунальної інфраструктури...

Пунктом 2 цієї статті також було передбачено, що майно банкрута, що є предметом застави, включається до складу ліквідаційної маси, але використовується виключно для першочергового задоволення вимог заставодержателя.

Незважаючи на той факт, що вимоги ПАТ "ВіЕйБі Банка" до ОСОБА_1 в процедурі банкрутства, не були включені до кредиторських вимог, ліквідатор, керуючись нормою закону включив майно банкрута до ліквідаційної маси з метою подальшого продажу цього майна та задоволення вимог банка, як заставодержателя.

Для вирішення питання продажу майна банкрута, також необхідно було зняти арешти та заборони щодо розпорядження цим майном. Для цього до Господарського суду було подано відповідне клопотання.

Ухвалою господарського суду Кіровоградської області від 07.02.2012 року арешти та заборони з рухомого майна банкрута були зняті. Касаційна інстанція залишила цю ухвалу в цій частині без змін. Таким чином судом вже була надана оцінка діям ліквідатора і питання незаконності включення майна до ліквідаційної маси, не порушувалось.

Але в подальшому ДВС були накладені нові арешти, що в свою чергу ускладнило питання продажу майна.

Після набрання чинності нової редакції Закону України "Про відновлення платоспроможності..." питання продажу майна банкрута, яке знаходилось в заставі, повинне було вирішуватись за узгодженням з заставодержателем. З цією метою, ліквідатором неодноразово письмово та в телефонному режимі прикладались зусилля для узгодження цього питання. Але ні отримання дозволу на продаж, ні зняття заборони на відчуження, від банку не було.

Для прискорення вирішення питання продажу автомобіля, ліквідатор звернувся до боржника з проханням передати майно з метою його оцінки. На цю вимогу банкрут відповів, що проведе оцінку власними силами і що передавати майно ліквідатору він вважає недоцільним.

В грудні 2015 року ліквідатору був переданий звіт про оцінку ринкової вартості автомобіля ТОYОТА RAV 4, д.н.з НОМЕР_2.

Про цю оцінку повідомлено ПАТ "ВіЕйБі Банк" з черговою пропозицією надати згоду на продаж. В своїй відповіді представник банка висловив бажання оглянути автомобіль власним оцінщиком. В лютому 2016 року така можливість була надана - представник банка оглянув автомобіль і здійснив його фотографування. Після цього, в телефонному режимі ліквідатор намагався з'ясувати - чи буде отриманий дозвіл на продаж цього автомобіля. Представник банка відповів, що це питання вирішується. Але через деякий час ліквідатор отримав з початку заяву про виключення майна з ліквідаційної маси, а потім скаргу на дії арбітражного керуючого.

В цій заяві та скарзі банком порушувались питання: 1) виключення майна з ліквідаційної маси; 2) зобов'язання ліквідатора передати автомобіль банку; 3) усунення ліквідатора від виконання своїх обов'язків.

Всі ці вимоги незаконні та безпідставні, виходячи з наступного:

По-перше, включення автомобіля боржника до ліквідаційної маси проводилось на підставі Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції, яка діяла до внесення відповідних змін. Тому ніякого порушення закону ліквідатором не було.

Враховуючи, що у відповідності до внесених змін до закону, теперішній продаж майна повинен проводитись за новими правилами, а також враховуючи, що у боржника виявлено ще інше майно, яке використовувалось в підприємницькій діяльності, на підставі п. 5 ст. 44 Закону України "Про відновлення платоспроможності..." продаж майна повинен проводитись з початку в якості цілісного майнового комплексу. Для цього, до ліквідаційної маси повинно бути включене все майно, яке належить банкруту.

По-друге, в своїй заяві та скарзі банк посилається на рішення суду, яким банку надано право продавати автомобіль самостійно. Але це рішення ніяким чином не зобов'язує ліквідатора виконувати будь-які дії щодо цього майна. Ліквідатор в цій справі банка і банкрута навіть не був стороною. Тому звинувачення банка в тому, що ліквідатор не виконує вимоги суду, скриває майно та перешкоджає банку реалізувати своє право, взагалі немає законних підстав.

Як було зазначено раніше, ліквідатор не приймав майно, яке належить банкруту, тому що боржник відмовлявся передавати це майно добровільно. В органах державної автомобільної інспекції ліквідатору роз'яснили, що об'являти в розшук будь-який автомобіль, можливо лише при наявності кримінального провадження або вимоги ДВС. В ДВС також повідомили, що автомобіль ТОYОТА RAV 4, д.н.з НОМЕР_2 вже об'явлений в розшук.

Враховуючі ці факти, а також ту обставину, що банком не надавалась згода на продаж автомобіля, ліквідатором не здійснювались інші дії щодо розшуку та вилученню майна у банкрута.

Таким чином, на думку ліквідатора, вимога банка передати автомобіль також безпідставна та необґрунтована.

В-третіх, права та обов'язки кредиторів в справі про банкрутство дійсно передбачають можливість порушувати питання щодо усунення ліквідатора від виконання ним своїх обов'язків. Але це стосується кредиторів, які визнані судом та є стороною по справі.

В даному випадку, ПАТ "ВіЕйБі Банк" взагалі не звертався ні до суду, ні до ліквідатора з заявою про визнання його кредиторських вимог. Його права обмежені лише правом отримати кошти від продажу майна, яке є забезпеченням по зобов'язанням боржника перед банком.

Тому ПАТ "ВіЕйБі Банк" не є кредитором в цієї справі та не має законного права вимагати усунення ліквідатора від виконання свої обов'язків.

На підставі викладеного арбітражний керуючий Стіфутін І.В. вважає, що майно боржника було включено до ліквідаційної маси правомірно, порушень закону ліквідатором не було, і тому скарга банка та заява не підлягають задоволенню.

На підтвердження факту включення до ліквідаційної маси банкрута автомобіля марки ТОYОТА, модель RAV 4, 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 НОМЕР_5, від 16.08.2007 року, ліквідатором, арбітражним керуючим Стіфутіним І.В. надано засвідчену копію "Инвентаризационной описи основных средств" рухомого та нерухомого майна банкрута від 27.10.2011 року.

В результаті всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи господарський суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення вимог заяви № 11/2-10684 від 29.02.2016 року ПАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк" про виключення майна з ліквідаційної маси, виходячи з такого.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції до набрання чинності Законом України від 22.12.2011 року № 4212-VI) провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України (далі - ГПК України), іншими законодавчими актами України.

Господарські суди вирішують господарські спори у порядку позовного провадження, передбаченому цим Кодексом.

Господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". (ст. 4-1 ГПК України)

За ч. 3 ст. 35 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

При цьому, враховуючи зміст Прикінцевих і перехідних положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції після набрання чинності Законом України від 22.12.2011 року № 4212-VI), є помилковим посилання заявника ПАТ "ВіЕйБі Банк" на норми вказаного Закону, позаяк у даній справі провадження порушено та боржник визнаний банкрутом до 18.01.2013 року.

Як зазначалося раніше, в доводах заявника - ПАТ "ВіЕйБі Банк", наявність відповідних правовідносин, що виникли між ПАТ "ВіЕйБі Банк" та гр. ОСОБА_1 за споживчим кредитом та договором застави, укладеним в забезпечення такого кредитного договору, встановлені рішенням суду у цивільній справі, що набрало законної сили, і ці обставини не підлягають доказуванню при розгляді даної справи.

Відповідно до абз. 2 ч. 7 ст. 48 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції до набрання чинності Законом України від 22.12.2011 року № 4212-VI) у разі необхідності постійного управління нерухомим майном або цінним рухомим майном громадянина-підприємця, визнаного банкрутом, господарський суд призначає для цієї мети ліквідатора та визначає розмір його винагороди. У цьому разі продаж майна громадянина-підприємця здійснюється ліквідатором.

Як зазначалося раніше постановою Господарського суду Кіровоградської області, якою боржника - ФОП ОСОБА_1 визнано банкрутом, призначено ліквідатором останнього арбітражного керуючого Стіфутіна І.В.

Тобто, на даний час, як і станом на дату визнання боржника банкрутом, арбітражний керуючий Стіфутін І.В. це та сама особа, яка за вказаними нормами Закону призначена для постійного управління нерухомим майном або цінним рухомим майном громадянина-підприємця, визнаного банкрутом.

На стадії формування ліквідаційної маси банкрута, арбітражний керуючий Стіфутін І.В., як ліквідатор ФОП ОСОБА_1, встановивши факт перебування майна банкрута, зокрема, автомобіля марки ТОYОТА, модель RAV 4, 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, № шасі НОМЕР_3, колір чорний, що належить на праві власності ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_5, виданого та зареєстрованого 16.08.2007 року ДАІ ГУ-УМВСУ м. Кіровоград, у заставі за підставами, не пов'язаними із здійсненням такою особою підприємницької діяльності, повинен був забезпечити збереження такого майна та вирішити питання щодо виключення такого майна зі складу ліквідаційної маси банкрута, тощо.

Положеннями ч. 7 ст. 47 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції до набрання чинності Законом України від 22.12.2011 року № 4212-VI (частина сьома статті 47 в редакції Закону № 3795-VI від 22.09.2011 року) визначено, що у разі визнання громадянина-підприємця банкрутом до складу ліквідаційної маси не включається майно громадянина-підприємця, на яке згідно з чинним законодавством України не може бути звернено стягнення, та майно, яке перебуває у заставі за підставами, не пов'язаними із здійсненням такою особою підприємницької діяльності.

Не дивлячись на те, що відповідно до Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання відносин між кредиторами та споживачами фінансових послуг" № 3795-VI від 22.09.2011 року, дія цього Закону не поширюється на кредитні договори, укладені до набрання ним чинності. В результаті системного аналізу норм Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", господарський суд доходить висновку, що ліквідатор, арбітражний керуючий Стіфутін І.В. своїми діями перешкоджав в реалізації права ПАТ "ВіЕйБі Банк" щодо звернення стягнення на предмет застави. Позаяк заявник - ПАТ "ВіЕйБі Банк" не є кредитором ФОП ОСОБА_1, а є кредитором громадянина ОСОБА_1

В редакції Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" до 16.10.2011 року взагалі не був визначений статус такої особи і, відповідно, така особа була позбавлена ефективного способу захисту порушеного права.

Факт оцінки автомобіля ТОYОТА, модель RAV 4, 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, № шасі НОМЕР_3, колір чорний, не ліквідатором банкрута свідчить про те, що такий транспортний засіб, станом на даний час, як і раніше, не перебуває у віданні арбітражного керуючого Стіфутіна І.В.

Як свідчать матеріали справи зазначений автомобіль з 16.07.2015 року і по даний час, знаходиться у розшуку, оголошеному постановою Кіровського ВДВС Кіровоградського МУЮ на підставі ухвали Кіровського районного суду м. Кіровограда, якою даний транспортний засіб переданий на відповідальне зберігання ПАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк". (т. 11 а.с. 58-60)

Відповідно, вимога заявника щодо зобов'язання ліквідатора, арбітражного керуючого Стіфутіна І.В. передати предмет застави, а саме: автотранспортний засіб марки ТОYОТА, модель RAV 4, 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, № шасі НОМЕР_3, колір чорний, що належить на праві власності ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4, виданого та зареєстрованого 16.08.2007 року ДАІ ГУ-УМВСУ м. Кіровоград, на відповідальне зберігання ПАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк", задоволенню не підлягають, оскільки не відповідає фактичним обставинам справи.

При цьому доводи арбітражного керуючого Стіфутіна І.В. щодо правомірності його дій є непереконливими, оскільки спростовуються матеріалами даної справи та протирічать положенням Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції до набрання чинності Законом України від 22.12.2011 року № 4212-VI). Зокрема, твердження арбітражного керуючого Стіфутіна І.В. що ухвалою від 07.02.2012 року надана оцінка правомірності формування ліквідаційної маси банкрута, не відповідає дійсності, оскільки цією ухвалою суду вирішувалося питання щодо скасування арештів та інших обмежень щодо розпорядження майном банкрута. Ліквідатор, арбітражний керуючий посилається на загальні норми Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції до набрання чинності Законом України від 22.12.2011 року № 4212-VI) без врахування особливостей, визначених ст. 47-49 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції до набрання чинності Законом України від 22.12.2011 року № 4212-VI).

При розгляді зазначеної заяви та скарги господарським судом враховано правову позицію викладену в Постанові судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 21.01.2015 року у справі № 6-210цс14 (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/42496150).

Тому, господарський суд вважає за необхідне визнати дії ліквідатора ФОП ОСОБА_1, арбітражного керуючого Стіфутіна І.В. неправомірними, визнає скаргу 11/2-11432 від 03.03.2016 року ПАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк" на дії арбітражного керуючого частково обґрунтованою, оскільки ПАТ "ВіЕйБі Банк" не є учасником провадження у справі про банкрутство, у господарського суду відсутні правові підстави для вирішення питання про усунення арбітражного керуючого Стіфутіна І.В. від виконання повноважень ліквідатора банкрута, оскільки дане питання виходить за межі компетенції особи, яка, посилаючись на свої права власника або іншу підставу, передбачену законом чи договором, оспорює правомірність віднесення майнових активів або коштів до ліквідаційної маси.

Разом з тим, господарський суд вважає за необхідне звернути увагу арбітражного керуючого Стіфутіна І.В., на те, що відповідно до ч. 11 ст. 3-1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції до набрання чинності Законом України від 22.12.2011 року № 4212-VI) невиконання або неналежне виконання обов'язків, покладених на арбітражного керуючого згідно з цим Законом, за відсутності наслідків, передбачених цією статтею, може бути підставою для усунення арбітражного керуючого від виконання ним своїх обов'язків, про що господарський суд виносить ухвалу.

Керуючись ст. 4-1, 86 Господарського процесуального кодексу України, ст. 3-1, 5, 22-30, 47-49 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції до набрання чинності Законом України від 22.12.2011 року № 4212-VI), господарський суд

У Х В А Л И В:

Скаргу № 11/2-11432 від 03.03.2016 року ПАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк" на дії арбітражного керуючого визнати частково обґрунтованою.

Визнати дії ліквідатора ФОП ОСОБА_1, арбітражного керуючого Стіфутіна І.В. неправомірними.

Заяву № 11/2-10684 від 29.02.2016 року ПАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк" про виключення майна з ліквідаційної маси задовольнити частково.

Виключити з ліквідаційної маси банкрута ФОП ОСОБА_1 автомобіль марки ТОYОТА, модель RAV 4, рік випуску 2007, колір чорний, шасі (кузов, рама) № НОМЕР_3, реєстраційний номер НОМЕР_2, який є предметом забезпечення зобов'язання за кредитним договором №174/2007/А від 17.08.2007 року, укладеного між Публічним акціонерним товариством "Всеукраїнський акціонерний Банк" та ОСОБА_1.

В задоволенні вимог ПАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк" про усунення арбітражного керуючого Стіфутіна І.В. від виконання повноважень ліквідатора банкрута - ФОП ОСОБА_1 та зобов'язання ліквідатора, арбітражного керуючого Стіфутіна І.В. передати предмет застави, а саме: автотранспортний засіб марки ТОYОТА, модель RAV 4, 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, № шасі НОМЕР_3, колір чорний, що належить на праві власності ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4, виданого та зареєстрованого 16.08.2007 року ДАІ ГУ-УМВСУ м. Кіровоград, на відповідальне зберігання Публічному акціонерному товариству "Всеукраїнський Акціонерний Банк", відмовити.

Ухвала набирає законної сили з дня її винесення.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного господарського суду у встановленому Господарським процесуальним кодексом України порядку.

Примірники цієї ухвали направити кредиторам: ПП "Енергопромстрой" (25028, м. Кіровоград, вул. Автолюбителів, б. 5) та ПП "Мерида" (25015, м. Кіровоград, вул. Курортна, 12); ліквідатору - арбітражному керуючому Стіфутіну І.В., банкруту, Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області, Кіровському ВДВС Кіровоградського МУЮ, ПАТ "ВТБ" "Банк" в особі відділення "Кіровоградська регіональна дирекція" ПАТ "ВТБ" "Банк" (вул. Жовтневої Революції, 16, корп. 1, м. Кіровоград, 25002), ПАТ "Державний ощадний банк України" в особі філії Кіровоградського обласного управління ПАТ "Державний ощадний банк України", ПАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "ВіЕйБі Банк" Славкіної М.А. (адреса для листування: 02096, м. Київ, Харківське шосе, 49).

Суддя Н.М. Коваленко