Рішення № 57431649, 20.04.2016, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.04.2016Справа №910/2632/16за позовом Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дарницького району м. Києва"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Всеукраїнський Акціонерний Банк"

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача

1) Дарницька районна в місті Києві державна адміністрація

2) Комунального підприємства "Керуюча дирекція Дарницького району м. Києва"

про розірвання договору та виселення

Суддя Усатенко І.В.

Представники сторін:

від позивача: Савченко Г.М. (за дов.);

від відповідача: Голобородько О.С. (за дов.)

від третіх осіб: не з'явились.

На підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 20.04.2016 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернулось з позовом Комунальне підприємство "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дарницького району м. Києва" до публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк", треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Дарницька районна у місті Києві державна адміністрація, Комунальне підприємство "Дирекція по обслуговуванню нежитлового фонду Дарницького району м. Києва" про розірвання договору оренди № 118/2013 від 09.10.2013 та виселення з орендованого нежитлового приміщення.

Свої позовну вимоги позивач обґрунтовує наступним. Між Дарницькою районною у м. Києві державною адміністрацією (орендодавець), Публічним акціонерним товариством "Всеукраїнський акціонерний банк" (орендар) та Комунальним підприємством "Дирекція по обслуговуванню нежитлового фонду Дарницького району м. Києва" укладено договір № 118/2013 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 09.10.2013. Об'єкт оренди був переданий відповідачу за актом, однак відповідач прострочив орендні платежі, в зв'язку з чим утворилась заборгованість у розмірі 276815,91 грн. Позивач бажає розірвати договір оренди, в зв'язку з не належним виконанням відповідачем зобов'язань щодо сплати орендних платежів та повернути собі орендоване майно.

Ухвалою суду від 19.02.2016 порушено провадження у справі № 910/2632/16, розгляд останньої призначено на 16.03.2016.

Через загальний відділ діловодства Господарського суду м. Києва 09.03.2016 третя особа 2 подала пояснення, в яких зазначила, що ним за актом прийому-передачі від 02.02.2015 на баланс позивача було передано орендоване майно, в зв'язку з чим третя особа втратила право вимоги за договором оренди, і саме у позивача виникло право вимоги до відповідача щодо не сплачених платежів.

Через загальний відділ діловодства Господарського суду м. Києва 14.03.2016 позивач подав клопотання про відкладення розгляду справи та клопотання про доручення документів.

Через загальний відділ діловодства Господарського суду м. Києва 16.03.2016 відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому відповідач зазначив, що він не користується орендованим майном, крім того відносини з позивачем не були оформлені в договірному порядку, шляхом підписання додаткової угоди. Позивач направляв відповідачу проект додаткової угоди без дати, а тому вона не була підписана відповідачем. Крім того, він являється власником частини нежитлового приміщення, розташованого за тією ж адресою, що і орендоване майно, а тому на офіційному сайті банку зазначена адреса місцезнаходження: м. Київ, Харківське шосе 49. Відповідач зазначив, що у банку введено тимчасову адміністрацію, а тому відсутні підстави для покладення на нього судового збору. Відповідач просив розірвати договір № 118/2013 від 09.10.2013 датою 01.02.2015.

В судовому засіданні 16.03.2016 відповідач надав до матеріалів справи додаткові документи.

В судове засідання представник позивача не з'явився, про дату та час судового розгляду був повідомлений належним чином, подав клопотання про відкладення розгляду справи.

Представник третьої особи 2 в судове засідання не з'явився, про причини не явки суд не повідомив, про дату та час судового розгляду був повідомлений належним чином.

Представник відповідача та третьої особи 1 не заперечували проти задоволення клопотання позивача.

В зв'язку з необхідністю витребування додаткових доказів та клопотання позивача, суд відклав розгляд справи на 04.04.2016.

Через загальний відділ діловодства Господарського суду м. Києва 31.03.2016 позивач подав пояснення на відзив, в яких зазначив, що відповідачу направлялись неодноразово екземпляри додаткової угоди, однак вони не були підписані відповідачем. Щодо відсутності дати в примірниках додаткових угод, то відповідач мав можливість скласти протокол розбіжностей, проставити дату самостійно чи запросити представника для підписання, повернути угоди поштою, однак жодних дій не було вчинено. Позивач вважає, що відсутні підстави для звільнення відповідача від сплати судового збору, а з розірванням договору датою в минулому є безпідставним, оскільки таким чином відповідач має на меті ухилитись від сплати заборгованості у іншій справі.

В судове засідання 04.04.2016 представник третьої особи 2 не з'явився, про причини не явки суд не повідомив, про дату та час судового розгляду був повідомлений належним чином.

В зв'язку з необхідністю витребування додаткових доказів, суд відклав розгляд справи на 20.04.2016.

Через загальний відділ діловодства Господарського суду м. Києва 07.04.2016 представник третьої особи 2 подав клопотання про розгляд справи без його участі та про підтримання позову в повному обсязі.

В судове засідання 20.04.2016 представники третіх осіб не з'явились, про дату та час судового розгляду були повідомлені належним чином.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

встановив:

Частина 1 статті 202 ЦК України передбачає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч. 2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно п.1 ч. 2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

09.10.2013 року між Дарницькою районною у м. Києві державною адміністрацією (орендодавець), Публічним акціонерним товариством "Всеукраїнський акціонерний банк" (орендар) та Комунальним підприємством "Дирекція по обслуговуванню нежитлового фонду Дарницького району м. Києва" (балансоутримувач) укладено договір № 118/2013 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду.

Відповідно до п. 1.1., 1.2 Договору орендодавець за погодженням постійної комісії Київради з питань власності (п. 2.1.1 протоколу засідання від 17.09.2013 № 158), розпорядженням Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації від 09.10.2013 № 513 передає, а орендар приймає в оренду нерухоме майно (нежитлові приміщення), що належать до комунальної власності територіальної громади міста Києва; далі - об'єкт оренди, яке знаходиться за адресою: м. Київ, Харківське шосе, будинок 49, для використання під розміщення банківської установи. Цей договір визначає взаємовідносини сторін щодо строкового, платного користування орендарем об'єктом оренди.

Об'єкт оренди належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва і знаходиться на балансі комунального підприємства "Дирекція по обслуговуванню нежитлового фонду Дарницького району м. Києва" ( п. 2.4 Договору).

До матеріалів справи надано акт приймання-передачі об'єкта оренди від 09.10.2013 до договору № 118/2013 від 09.10.2013, згідно якого відповідно до п. 3.5 договору оренди орендодавець передає, а орендар приймає в оренду нежитлове приміщення за адресою: м. Київ, Харківське шосе, будинок 49, загальною площею 57,70 кв. м для використання під розміщення банківської установи.

За користування об'єктом оренди орендар сплачує орендну плату, розрахунок якої здійснюється на підставі Методики розрахунку орендної плати за користування майном територіальної громади м. Києва, затвердженої рішенням Київради від 22.09.2011 № 34/6250. Та на дату підписання договору, за перший місяць оренди становить без ПДВ: 200,84 грн за 1 кв. м орендної площі, що вцілому складає 11588,31 грн. Орендна плата сплачується орендарем на рахунок балансоутримувача, за яким закріплене майно на праві господарського відання чи оперативного управління - комунальне підприємство "Дирекція по обслуговуванню нежитлового фонду Дарницького району м. Києва", починаючи з дати підписання акта приймання-передачі. Останнім днем сплати орендної плати є дата підписання сторонами акта приймання-передачі при поверненні об'єкта оренди орендодавцеві. Орендна плата сплачується орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності орендаря щомісячно не пізніше 20 числа наступного місяця (п. 3.1, 3.5, 3.6 договору).

Відповідно до п.4.2, 4.8 4.15 договору, орендар зобов'язується вносити орендні платежі своєчасно і в повному обсязі. При припиненні використання об'єкта оренди орендар не менше ніж за 2 місяці письмово повідомляє орендодавця. Орендар після припинення дії договору оренди зобов'язаний протягом 30 календарних днів передати майно по акту приймання-передачі підприємству. Акт приймання-передачі підписується відповідним орендодавцем, орендарем та балансоутримувачем. У разі невиконання цього пункту орендар сплачує неустойку у подвійному розмірі орендної плати.

П. 5.2, 6.7 договору передбачено, що при несплаті орендарем орендної плати протягом 3 місяців з дня закінчення строку платежу орендодавець має право відмовитись від договору та вжити необхідних заходів для примусового виселення орендаря. При невиконанні або порушенні однією із сторін умов цього договору та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України, договір може бути розірваний достроково на вимогу однієї із сторін за рішенням суду.

У разі звільнення орендарем об'єкта оренди без письмового попередження орендодавця та балансоутримувача, а також без складання акту про передачу об'єкта оренди в належному стані орендар несе повну матеріальну відповідальність за нанесені в зв'язку з цим збитки в повному їх розмірі та сплачує балансоутримувачу орендну плату за весь період користування до підписання акту приймання-передачі об'єкта оренди (п. 6.5 договору).

Цей договір є укладеним з моменту підписання його сторонами і діє з 09.10.2013 до 08.10.2016. На вимогу однієї із сторін договір може бути достроково розірваний за рішенням суду, господарського суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України (п. 9.1 , 9.6 договору).

До матеріалів справи надано лист позивача від 30.07.2015 № 930-07/2015 до відповідача, в якому повідомляється про зміну балансоутримувача орендованого майна, існування заборгованості за договором оренди у сумі 103562,44 грн. та необхідність її погашення. Крім того позивач у вказаному листі зазначив про систематичні спроби не підписувати додаткову угоду до договору № 118/2013 про зміну балансоутримувача та про направлення 2 примірників додаткової угоди відповідачу. Позивач вказав, що підписані екземпляри додаткової угоди має бути повернуто до 05.08.2015. В додатках до цього листа зазначено додаткову угоду про зміну балансоутримувача до договору № 118/2013 від 09.10.2013 на 2 сторінках, 4 екземпляри на обидві адреси. Вказаний лист отримано відповідачем 03.08.2015, що підтверджується описами вкладення, фіскальними чеками та рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення, доданими до матеріалів справи.

Відповідно до Закону України «Про оренду державного та комунального майна» об'єктом оренди є нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення) (п. 1 ст. 4 Закону) орендодавцями є органи, уповноважені органами місцевого самоврядування, управляти нерухомим майном, яке перебуває у комунальній власності (ст. 5 Закону).

Відповідно до ч. 1 ст. 133 Господарського кодексу України основу правового режиму майна суб'єктів господарювання, на якій базується їх господарська діяльність, становлять право власності та інші речові права - право господарського відання, право оперативного управління.

Відповідно до статті 136 Господарського кодексу України право господарського відання є речовим правом суб'єкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом), з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами. Власник майна, закріпленого на праві господарського відання за суб'єктом підприємництва, здійснює контроль за використанням та збереженням належного йому майна безпосередньо або через уповноважений ним орган, не втручаючись в оперативно-господарську діяльність підприємства. Щодо захисту права господарського відання застосовуються положення закону, встановлені для захисту права власності. Суб'єкт підприємництва, який здійснює господарську діяльність на основі права господарського відання, має право на захист своїх майнових прав також від власника.

Згідно рішення Київської міської ради від 09.10.2014 № 270/270 "Про удосконалення структури управління житлово-комунальним господарством міста Києва" створено Комунальне підприємство "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дарницького району м. Києва" та віднесено його до сфери управління Дарницької районної у м. Києві державної адміністрації. Комунальним підприємствам "Господар Дарницького району міста Києва", "Дирекція по обслуговуванню нежитлового фонду Дарницького району міста Києва" та "Дирекція замовника з управління житловим господарством Дарницького району міста Києва" передати новоствореному комунальному підприємству "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дарницького району м. Києва" житловий фонд, який був переданий до сфери управління Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації та знаходиться у них на балансі, а також інше нерухоме та рухоме майно, яке належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва та перебуває на їх балансі станом на 01 серпня 2014 року.

Згідно розпорядження Дарницької районної у м. Києві державної адміністрації від 30.01.2015 № 33 об'єкт оренди був закріплений з 02.02.2015 за Комунальним підприємством "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дарницького району м. Києва" та переданий йому за актом приймання передачі від 02.02.2015.

"Положенням про оренду майна територіальної громади м. Києва" затвердженого рішенням Київської міської ради від 22.08.2011 № 34/6250 (втратив чинність) та "Положенням про оренду майна територіальної громади м. Києва " затвердженого рішенням Київської міської ради від 21.04.2015 № 415/1280 (діюче Положення) визначено наступне: Положення про оренду майна територіальної громади міста Києва (далі - Положення) регулює: організаційні відносини, пов'язані з передачею в оренду майна, що перебуває у комунальній власності територіальної громади міста Києва (далі - майно); майнові відносини між орендодавцями, комунальними підприємствами, установами, організаціями територіальної громади міста Києва, за якими на праві господарського відання або оперативного управління закріплено майно (підприємства-балансоутримувачі), орендарями щодо господарського використання майна.

Відповідно до п.п. 6.3, 6.4. Положень підприємства-балансоутримувачі є отримувачами орендної плати. Пропорції розподілу між бюджетом міста Києва і підприємством-балансоутримувачем визначаються бюджетом міста Києва на відповідний рік. Частина орендної плати, що підлягає перерахуванню до бюджету міста Києва, розраховується від суми отриманої підприємством-балансоутримувачем орендної плати. Орендар за користування об'єктом оренди сплачує орендну плату, витрати підприємства-балансоутримувача на утримання орендованого майна та інші платежі, зазначені у підпункті 6.5 цього Положення, незалежно від результатів господарської діяльності.

Відповідно до п.п.14.1, 14.3 Положення орендодавці та підприємства-балансоутримувачі здійснюють контроль за використанням майна, переданого в оренду, та документальний контроль своєчасності надходження орендної плати до бюджету. Контроль здійснюється шляхом документальної або фактичної перевірки умов виконання договору оренди та використання орендованого майна. Орендодавці та підприємства-балансоутримувачі здійснюють контроль за виконанням орендарями умов договору оренди і, у разі виникнення заборгованості з орендної плати або інших платежів, вживають заходи щодо погашення заборгованості, в тому числі проводять відповідну претензійно-позовну роботу. Орендодавці та підприємства-балансоутримувачі до 25 числа місяця, наступного за звітним кварталом, надають інформацію Департаменту та Постійній комісії про сплату за оренду та про перерахування частини орендної плати до бюджету міста Києва, а також про вжиті заходи щодо погашення заборгованості з орендної плати. Зазначені звіти оприлюднюються на офіційному сайті Департаменту.

Порушення умов договору оренди та суборенди є підставою для розірвання договору оренди або суборенди в установленому законодавством порядку.

Відповідно до ст.ст.195, 196 ГК України управнений суб'єкт господарського зобов'язання, якщо інше не передбачено законом, може передати другій стороні, за її згодою, належні йому за законом, статутом чи договором права на одержання майна від третьої особи з метою вирішення певних питань щодо управління майном або делегувати права для здійснення господарсько-управлінських повноважень. Передачу (делегування) таких прав може бути зумовлено певним строком. Акт передачі прав вважається чинним з дня одержання повідомлення про це зобов'язаною стороною, а акт делегування господарсько-управлінських повноважень іншому суб'єкту - з дня офіційного опублікування цього акта. Передача (делегування) прав тягне за собою обов'язок суб'єкта, який одержав у результаті такої передачі (делегування) додаткові повноваження, вирішувати відповідне до цих повноважень коло господарських питань та нести відповідальність за наслідки рішень, що ним приймаються.

У разі якщо в господарському зобов'язанні беруть участь кілька управнених або кілька зобов'язаних суб'єктів, кожний з управнених суб'єктів має право вимагати виконання, а кожний із зобов'язаних суб'єктів повинен виконати зобов'язання відповідно до частки цього суб'єкта, визначеної зобов'язанням.

Дарницька районна у місті Києві державна адміністрація звернулась до відповідача з листом від 20.02.2015 № 101-1545/01, в якому доводила до відома, про зміну балансоутримувача орендованого майна та необхідність перерахування орендної плати з лютого 2015 року на інший рахунок. Даний лист є невід'ємною частиною договору № 118/2013 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 09.10.2013. На копії листа міститься штамп відповідача про отримання. Крім того, вказаний лист долучений до матеріалів справи відповідачем, що підтверджує факт отримання ним даного листа.

З огляду на наведене можна дійти висновку, що позивач володіє правом щодо захисту свого права як підприємства, за яким закріплений об'єкт оренди на праві господарського відання чи оперативного управління. Орендодавець повідомив в установленому порядку орендаря про передачу прав за договором іншій особі новому балансоутримувачу, рішення Київської міської ради від 09.10.2014 № 270/270 "Про удосконалення структури управління житлово-комунальним господарством міста Києва" яким делеговано господарсько-управлінські повноваження іншому суб'єкту офіційно опубліковане в 2014 році в газеті «Хрещатик». Зазначеним рішенням саме Комунальне підприємство "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дарницького району м. Києва" віднесено до сфери управління Дарницької районної у м. Києві державної адміністрації якому передане нерухоме майно, що знаходиться за адресою м. Київ, Харківське шосе, буд. 49, тощо. Зазначене майно є предметом договору оренди №118/2013 від 09.10.2013, позивачу делеговано функції щодо управління майном тощо. Станом на день вирішення спору балансоутримувачем майна за зазначеним договором є саме позивач. Враховуючи викладене не підписання відповідачем додаткової угоди до договору № 118/2013 про зміну балансоутримувача не є підставою для відмови в позові.

Позивач надав до матеріалів справи акти обстеження нежитлового приміщення від 25.09.2015, від 28.09.2015, від 23.10.2015, від 30.10.2015, від 27.11.2015, складені начальником ВУР та НМ, провідним менеджером ВУР та НМ, провідним інженером технічного відділу, інженером ЖЕД-209 та майстрами. Вказані акт складені про те, що приміщення у м. Києві по Харківському шосе, 49 використовується орендарем, доступу до приміщення не має, працівники банку знаходяться в приміщенні.

Позивачем надано документи на підтвердження факту користування орендованим приміщенням. Доводи відповідача про не використання приміщення з лютого 2015 року судом до уваги не приймаються, оскільки, не доведені належними та допустимим доказами. Крім того, суд відзначає, що згідно умов договору орендар має завчасно (2 місяці) повідомити орендодавця про відсутність наміру використовувати орендоване майно. Відповідач у відзиві посилається на листи, якими він повідомляв орендодавця про не використання майна, однак, на підтвердження вказаної обставини, докази не були надані. Крім того, згідно умов договору майно вважається переданим з дати підписання акту-приймання передачі. Сторони не зазначали про підписання акту, до матеріалів справи такого не надавали. Договором передбачено сплату орендної плати до фактичного повернення майна за актом приймання-передачі, а у разі невикористання майна без повідомлення сторін договору і не передачі його за актом орендар має сплачувати неустойку.

Позивач зазначає про порушення відповідачем умов договору, щодо не сплати орендних платежів та ухилення від підписання додаткових угод про зміну балансоутримувача.

Відповідач не заперечує факт несплати орендних платежів та не підписання додаткової угоди про зміну балансоутримувача.

За своєю правовою природою укладений між сторонами Договір є договором найму (оренди), а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 58 Цивільного кодексу України, Глави 30 Господарського кодексу України та Законом України "Про оренду державного та комунального".

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно з частиною 1 статті 3 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Відповідно до п. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Аналогічні норми містяться в положеннях ст. 759 Цивільного кодексу України.

Матеріалами справи підтверджується факт передачі приміщення в оренду, користування відповідачем приміщенням та несплата орендних платежів.

Відповідачем не заперечувався факт не сплати орендних платежів новому балансоутримувачу

У відповідності до частини 2 статті 291 Господарського кодексу України договір оренди припиняється у разі: закінчення строку, на який його було укладено; викупу (приватизації) об'єкта оренди; ліквідації суб'єкта господарювання - орендаря; загибелі (знищення) об'єкта оренди.

Стаття 785 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

У відповідності до статті 651 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Статтею 10 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" термін, на який укладається договір оренд є істотною умовою. Умови договору оренди є чинними на весь строк дії договору. За згодою сторін у договорі можуть бути передбачені і інші умови.

Згідно з ч. 1 ст. 782 ЦК України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому ст. 188 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 782 Цивільного кодексу України наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд. У разі відмови наймодавця від договору найму договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору.

Частиною 1 ст. 785 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Відповідно до ч. 2 ст. 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" договір оренди може бути розірвано за погодженням сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.

Оскільки договором прямо передбачена можливість розірвання договору оренди якщо орендар, зокрема, не вносить орендну плату а також з урахуванням того, що несплата орендних платежів є істотним порушенням договору оренди, позовні вимоги про розірвання договору № 118/2013 оренди нежитлового приміщення від 09.10.2013 року визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Також позивач просить звільнити приміщення загальною площею 57,70 кв. м, за адресою: м. Київ, Харківське шосе, 49 та передати зазначене приміщення за актом приймання-передачі Комунальному підприємству "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дарницького району м. Києва".

Відповідно до ч. 1 статті 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Відповідно до п. 7.6 договору у разі розірвання договору орендар зобов'язаний за актом приймання-передачі повернути об'єкт оренди балансоутримувачу.

Згідно з ч. 3 статті 653 ЦК України у разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Частиною 5 статті 188 ГК України передбачено, що якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається змінений або розірваний з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Суд не вбачає підстав розривати договір оренди з 01.02.2015, оскільки відповідач не передав майно позивачу, тобто фактично воно перебуває у нього в користуванні на момент прийняття рішення.

Відповідно до ч. 1 статті 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" правові наслідки припинення або розірвання договору оренди у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди. Якщо орендар допустив погіршення стану орендованого майна або його загибель, він повинен відшкодувати орендодавцеві збитки, якщо не доведе, що погіршення або загибель майна сталися не з його вини.

Відповідно до ч.1 ст. 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Отже, з розірванням договору № 118/2013 від 02.10.2013 року відповідач втрачає статус орендаря і, оскільки належних доказів щодо підтвердження права користування орендованим приміщенням відповідачем не надано, то вимога позивача про повернення йому майна є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.1 статті 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з ч.1 статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 ГПК України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

В той же час, відповідно до ч. 5 ст. 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" під час тимчасової адміністрації не здійснюється нарахування неустойки (штрафів, пені), інших фінансових (економічних) санкцій за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), а також зобов'язань перед кредиторами, у тому числі не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошових зобов'язань банку; нарахування відсотків за зобов'язаннями банку перед кредиторами.

Судом не приймаються до уваги доводи відповідача про не стягнення з нього суми судового збору, на підставі п. 22 ч. 1 ст.5 Закону України "Про судовий збір", оскільки вказана норма втратила чинність з 01.09.2015 року, ще до звернення позивача з позовом до суду.

Згідно ч. 5 статті 49 ГПК України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ч.1 ст. 32, ч.1 ст. 33, ст.ст. 34, 44, ч. 5 ст. 49, ст.ст. 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Розірвати договір № 118/2013 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 09.10.2013 року, укладений між Дарницькою районною у м. Києві державною адміністрацією, Публічним акціонерним товариством "Всеукраїнський акціонерний банк" та Комунальним підприємством "Дирекція по обслуговуванню нежитлового фонду Дарницького району м. Києва" з підстав істотного порушення відповідачем умов договору.

3. Зобов'язати Публічне акціонерне товариство "Всеукраїнський Акціонерний Банк" (04119, м. Київ, вулиця Дегтярівська, будинок 27, ідентифікаційний код 19017842) звільнити приміщення загальною площею 57,70 кв. м, за адресою: м. Київ, Харківське шосе, 49 та передати зазначене приміщення за актом приймання-передачі Комунальному підприємству "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дарницького району м. Києва" (02091, м. Київ, Харківське шосе, 148-а, ідентифікаційний код 39604270).

4. Стягнути з Публічне акціонерне товариство "Всеукраїнський Акціонерний Банк" (04119, м. Київ, вулиця Дегтярівська, будинок 27, ідентифікаційний код 19017842) на користь Комунальному підприємству "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дарницького району м. Києва" (02091, м. Київ, Харківське шосе, 148-а, ідентифікаційний код 39604270) судовий збір у сумі 2756,00 (дві тисячі сімсот п'ятдесят шість) 00 грн.

5. Після набрання рішенням законної сили видати накази.

Відповідно до частини 5 статті 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 26.04.2016

Суддя І.В.Усатенко