Ухвала суду № 57429803, 26.04.2016, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 квітня 2016 р. Справа № 876/335/16 Львівський апеляційний адміністративний суду складі колегії суддів:

головуючого-судді Кузьмича С. М.,

суддів Гулида Р. М., Улицького В. З.

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2015 року по справі № 813/5470/15 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «Галантус» до Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Позивач 16 вересня 2015 року звернувся до суду із адміністративним позовом, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0009271702 від 29 травня 2015 року, винесене Державною податковою інспекцією у Личаківському районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області.

Позовні вимоги обґрунтовує відсутністю підстав для винесення такого податкового повідомлення-рішення, оскільки позивач не є податковим агентом Магдич Т.В. при нарахуванні та сплаті нею податку на інвестиційний прибуток, а повернення її внеску у статутний капітал, що становив 2200000 грн, у натуральному вигляді - нерухомим майном(квартирою за балансовою вартістю 1410596,41 грн) вважається не отриманням додаткового блага, а інвестиційним прибутком від проведення платником податку операцій з корпоративними правами.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2015 року позов задоволено повністю.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення, прийняте Державною податковою інспекцією у Личаківському районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області від 29 травня 2015 року № 0009271702

Зазначену постанову в апеляційному порядку оскаржив відповідач. У поданій апеляційній скарзі покликається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить вказану постанову скасувати та прийняти нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.

У апеляційні скарзі зазначає, що ТзОВ Фірма «Галантус» в березні 2015 року здійснила повернення учаснику Магдич Т.В. частки у статутному капіталі товариства шляхом передачі майна у натуральній, а не у грошовій формі, а саме квартиру вартістю 1762349,92 грн, таким чином Магдич Т.В. отримала додаткове благо у вигляді відшкодування витрат в сумі 351753,51 грн, з якого позивачем як її податковим агентом не утримано та не перераховано до бюджету податок з доходів фізичних осіб у розмірі 69741,70 грн.

Оскільки в справі відсутні клопотання від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку про можливість розгляду справи в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову - без змін з наступних підстав.

Вивчивши матеріали справи, судом апеляційної інстанції встановлено, що з 20 квітня 2015 року до 24 квітня 2015 року Державною податковою інспекцією у Личаківському районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області проведено позапланову виїзну перевірку ТзОВ Фірма «Галантус» з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 1 жовтня 2014 року до 24 квітня 2015 року.

За результатами даної перевірки складено Акт від 5 травня 2015 року №143/22-01/35227145, на підставі якого Державною податковою інспекцією у Личаківському районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області прийнято податкове повідомлення-рішення № 0009271702 від 29 травня 2015 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами із доходів платника податків у вигляді заробітної плати на загальну суму 87177,13 грн, в тому числі за основним платежем 69741,7 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями 17435,43 грн.

Відповідно до даного акту перевіркою встановлено, що Магдич Т.В. придбала частку у статутному капіталі в розмірі 2200000,00 грн, що становить 100% статутного капіталу ТзОВ Фірма «Галантус». Даний факт підтверджується договором купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТзОВ Фірма "Галантус" від 18 серпня 2010 року. У зв'язку з ліквідацією ТзОВ Фірма «Галантус» передало учаснику Магдич Т.В у власність нерухоме майно - квартиру - за балансовою вартістю 1410596,41 грн, що була придбана ТзОВ Фірма «Галантус»,згідно з договором купівлі-продажу від 17 липня 2007 року в Магдич Т.В. за 2100000 грн. Як наслідок, учасник товариства понесла втрати в розмірі 789403,59 грн, що відображено у фінансовому звіті суб'єкта малого підприємництва від 8 квітня 2015 року №1500013026.

Відповідач у даному акті дійшов висновку про порушення позивачем підпункту 14.1.47 пункту 14.1 статті 14, пункту «г» підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164, пункту 164.5 статті 164, статті 167, статті 168 Податкового Кодексу України, внаслідок чого не нараховано та не перераховано до бюджету податок з доходів фізичних осіб у березні 2015 року в розмірі 69741,70 грн.

Відповідно до пункту 162.1 статті 162 ПК України платниками податку на доходи фізичних осіб є: фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи та фізична особа - нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні.

Згідно з підпунктом 14.1.54 пункту 14.1 статті 14 ПК України дохід з джерелом їх походження з України - будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні, у тому числі, але не виключно, доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті та будь-яких інших пасивних (інвестиційних) доходів, сплачених резидентами України.

Відповідно до пункту «г» підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 ПК України базою оподаткування податку на доходи фізичних осіб є зокрема дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді суми грошового або майнового відшкодування будь-яких витрат або втрат платника податку, крім тих, що обов'язково відшкодовуються згідно із законом за рахунок бюджету або звільняються від оподаткування згідно з цим розділом.

Згідно з підпунктом 14.1.47 пункту 14.1 статті 14 ПК України додаткові блага - кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов'язаний з виконанням обов'язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV цього Кодексу);

Відповідно до підпункту 163.1.1 пункту 163.1 статті 163 ПК України, об'єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

Згідно з підпунктом 164.2.8 пункту 164.2 статті 164 ПК України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються дохід у вигляді пасивних доходів (крім зазначених у підпункті 165.1.41 пункту 165.1 статті 165 ПК України).

Відповідно до підпункту 167.5.3. пункту 167.5 статті 167 ПК України термін «пасивні доходи» означає, зокрема такі доходи, як інвестиційний прибуток, включаючи прибуток від операцій з облігаціями внутрішніх державних позик, у тому числі від зміни курсу іноземної валюти.

Згідно з підпунктом 164.2.9 пункту 164.2 статті 164 ПК України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається інвестиційний прибуток від проведення платником податку операцій з цінними паперами, деривативами та корпоративними правами, випущеними в інших, ніж цінні папери, формах, крім доходу від операцій, зазначених у підпунктах 165.1.2, 165.1.40 і 165.1.52 пункту 165.1 статті 165 Кодексу.

Відповідно до підпункту 170.2.2 пункту 170.2 статті 170 ПК України інвестиційний прибуток розраховується як позитивна різниця між доходом, отриманим платником податку від продажу окремого інвестиційного активу, та його вартістю, що визначається із суми витрат на придбання такого активу з урахуванням норм підпунктів 170.2.4, 170.2.6 пункту 170.2 статті 170 ПК України (крім операцій з деривативами). До продажу інвестиційного активу прирівнюються також операції з: - обміну інвестиційного активу на інший інвестиційний актив;- зворотного викупу або погашення інвестиційного активу його емітентом, який належав платнику податку;- повернення платнику податку коштів або майна (майнових прав), попередньо внесених ним до статутного капіталу емітента корпоративних прав, у разі виходу такого платника податку з числа засновників (учасників) такого емітента чи ліквідації такого емітента.

Згідно з підпунктом 170.2.1 пункту 170.2 статті 170 ПК України облік загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами ведеться платником податку самостійно, окремо від інших доходів і витрат. Для цілей оподаткування інвестиційного прибутку звітним періодом вважається календарний рік.

Приймаючи оскаржене рішення суд першої інстанції виходив з того, що повернення засновнику (учаснику) коштів або майна, попередньо внесених ним до статутного капіталу підприємства, у разі зменшення розміру статутного фонду підприємства є операцією з інвестиційними активами. Виходячи із змісту підпункту 170.2.1 пункту 170.2 статті 170 ПК України, підприємство не виконує функції податкового агента при оподаткуванні інвестиційного прибутку, облік загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами ведеться платником податку самостійно, окремо від інших доходів і витрат.

Проаналізувавши наведені законодавчі положення, суд апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду першої інстанції і вважає, що повернення Магдич Т.В. її внеску у статутний капітал у натуральній формі (нерухомим майном), відповідно до підпункту 170.2.2 пункту 170.2 статті 170 ПК України слід розцінювати як інвестиційний прибуток. Оскільки облік загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами ведеться платником податку самостійно, окремо від інших доходів і витрат, ТзОВ Фірма «Галантус» не є податковим агентом у даному випадку, а відтак прийняте відповідачем податкове повідомлення-рішення № 0009271702 від 29 травня 2015 року є безпідставним і підлягає скасуванню.

Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції було правильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а постанову суду - без змін. Доводи апеляційної скарги не спростовують рішення суду першої інстанції.

Відповідно до статті 81 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 12 лютого 2016 року відстрочено сплату судового збору за подання апеляційної скарги, а відтак колегія суддів приходить до висновку про необхідність стягнути суму такого збору в користь державного бюджету за реквізитами: отримувач коштів - УДКСУ у Галицькому районі м. Львова, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 38007573, банк отримувача - ГУДКСУ у Львівській області, код банку отримувача (МФО) - 825014, рахунок отримувача - 31219206781004, код класифікації доходів бюджету - 22030101, призначення платежу - судовий збір за подання апеляційної скарги ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Львівський апеляційний адміністративний суд.

Керуючись статтями 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2015 року по справі № 813/5470/15- без змін.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області на користь Державного бюджету судовий збір в розмірі 1307 грн 66 коп.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, що беруть участь у справі, та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом 20-ти днів з дати складення в повному обсязі.

Головуючий Кузьмич С. М.

Судді Гулид Р. М.

Улицький В. З.