Ухвала суду № 57428457, 27.04.2016, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

27 квітня 2016 року №813/1399/16

м.Львів

Суддя Львівського окружного адміністративного суду Сасевич О.М., перевіривши матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Скриня Плюс» до Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Скриня Плюс» звернулось до Львівського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління ДФС у Львівській області, в якій просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 15.04.2016 року №0001111406, №0001121406, №0001131406, №0001151406.

Відповідно до вимог ст.107 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви, у тому числі з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 106 цього Кодексу.

Перевіривши матеріали позовної заяви, суддя встановив, що таку подано без додержання вимог, визначених ст.106 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до пункту четвертого частини першої та частини другої статті 106 КАС України, у позовній заяві зазначається зміст позовних вимог, згідно з частинами четвертою і п'ятою статті 105 цього Кодексу і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів, - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів. На підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, позивач надає докази, а в разі неможливості - зазначає докази, які не може самостійно надати, із зазначенням причин неможливості подання таких доказів.

Письмовими доказами є документи, які за змістом частини 2 статті 69, частини 4 статті 79, пункту 6 частини 1 статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України подаються в оригіналах або належним чином засвідчених копіях.

У контексті наведених норм вбачається, що позивачем не надано достатніх доказів на підтвердження обставин, що викладені у позовній заяві, у тому числі первинних документів, а також не зазначено причин неможливості їх надання разом із позовною заявою.

Відповідно до частини 3 статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України, до позовної заяви додається також документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.

Згідно п.5 ч.1 ст.106 КАС України, у позовній заяві зазначаються, у разі необхідності - клопотання про звільнення від сплати/відстрочення сплати судового збору; про витребування доказів.

За визначенням статті 1 Закону України «Про судовий збір», судовий збір - це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Відповідно до частини першої статті 3 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Як вбачається, у даному позові позивачем заявлено вимоги про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень (вимога майнового характеру).

Водночас, позивачем до позовної заяви не додано належного документа про сплату судового збору за звернення до суду із означеним позовом.

Загалом, до позовної заяви позивачем долучено клопотання про відстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення у справі, у зв'язку із фінансово-економічною кризою, яка негативно позначилась на матеріальному становищі Товариства.

Згідно ст.8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, також суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати.

Відповідно до ст.88 Кодексу адміністративного судочинства України, суд враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

При цьому, за приписами норм вказаної статті відстрочення сплати судового збору є правом суду, а відповідна заява сторони розглядається виходячи із визначених стороною обставин, що унеможливлюють сплату судового збору та підтвердженності цих обставин належними доказами.

Таким чином, єдиною підставою для вчинення судом зазначених у цій нормі дій є врахування ним майнового стану сторони. Обґрунтування пов'язаних з цим обставин, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору у встановлених законом розмірах і в строки, покладається на заінтересовану сторону.

Більш того, доцільним є зауважити, що поряд із посиланням на майновий стан Підприємства через відсутність коштів для сплати судового збору станом на дату звернення до суду з даним позовом позивач у даному випадку не навів жодних обставин та не надав належних доказів, які б давали суду обґрунтовані підстави вважати, що до ухвалення судового рішення позивач матиме можливість сплатити цей судовий збір.

Отже, оскільки клопотання позивача не містить достатніх обгрунтувань щодо незадовільного майнового стану Товариства з обмеженою відповідальністю «Скриня Плюс» і таке не підтверджено жодними доказами (зокрема, не надано суду довідки податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків, довідки з банків про рух готівкових коштів на таких рахунках, доказів відсутності на них коштів, документальних даних про наявність чи відсутність у Підприємства майна тощо), тому суддя не приймає доводи позивача для відстрочення сплати судового збору та вважає, що у задоволенні клопотання необхідно відмовити повністю.

Таким чином, відсутність документа про сплату судового збору свідчить про неналежне виконання позивачем вимог КАС України.

При цьому, необхідним є роз'яснити, що окремі рішення, прийняті суб'єктом владних повноважень, можуть породжувати підстави для змін майнового стану фізичної особи чи юридичної особи.

Зокрема, реалізація таких рішень може призводити до зменшення або збільшення майна особи. Відповідно, оскарження такого рішення спрямоване на захист порушеного права у публічно-правових відносинах з метою збереження належного особі майна.

З огляду на викладене, адміністративними позовами майнового характеру є вимоги щодо протиправності рішення про визнання грошових зобов'язань платників податків, про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, про стягнення адміністративно-господарських та інших штрафних санкцій.

Таким чином, звернені до суду вимоги про скасування рішення відповідача суб'єкта владних повноважень, безпосереднім наслідком яких є зміна складу майна позивача, є майновими.

Отже, з урахуванням наведеного та як уже було встановлено, заявлені позовні вимоги є майновими.

Частиною першою статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно ч.2 статті 4 цього Закону, ставки судового збору встановлюються у таких, зокрема, розмірах: за подання юридичною особою до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру ставка судового збору складає 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати.

У свою чергу, відповідно до статті 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік», установлено у 2016 році мінімальну заробітну плату у місячному розмірі станом на січень 2016 року на рівні 1 378,00 грн.

Тож, за подання адміністративного позову майнового характеру позивачу необхідно сплатити судовий збір у відповідних розмірах, що передбачені частиною 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» та у кореспонденції із положеннями ст.8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» за наступними реквізитами: код банку отримувача - 825014; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 38007594; отримувач коштів - УДКСУ у Залізничному районі міста Львова; рахунок отримувача 31217206784003; код класифікації доходів бюджету - 22030001; призначення платежу: за розгляд адміністративної справи за позовом _ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Львівський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа), код ЄДРПОУ (суду, де розглядається справа). Дані реквізити рахунку розміщені на офіційному веб-сайті Львівського окружного адміністративного суду та на офіційному веб-сайті «Судова влада України».

Щодо самої процедури сплати судового збору, то слід зазначити, що судовий збір може сплачуватися як у безготівковій, так і в готівковій формі виключно через установи банків чи відділення зв'язку та справляється за місцем розгляду справи. Документом про сплату судового збору є квитанція установи банку або відділення зв'язку, які прийняли платіж або платіжне доручення, підписане уповноваженою посадовою особою банку і скріплене печаткою установи банку з відміткою про дату виконання платіжного доручення. У разі коли сплата судового збору здійснюється шляхом перерахування коштів з рахунка вкладника, відкритого в установі банку, додається довідка, засвідчена підписом контролера та скріплена печаткою установи банку. При сплаті судового збору готівкою до документа, щодо якого вчинюється відповідна дія, додається оригінал квитанції кредитної установи, яка прийняла платіж, а при перерахуванні судового збору з рахунка платника - останній примірник платіжного доручення з написом (поміткою) кредитної установи такого змісту: «Зараховано в дохід бюджету ____ грн. (дата)». Цей напис скріплюється першим і другим підписами посадових осіб, відбитком печатки кредитної установи з відміткою дати виконання платіжного доручення.

Окрім того, з позовної заяви вбачається, що така підписана директором ТзОВ «Скриня Плюс» - ОСОБА_1, проте оформлених належним чином документів, які би підтверджували його повноваження (на момент звернення із даним позовом до суду) і що саме ця особа займає відповідну посаду, суду не надано.

У відповідності до положень ч.1 ст.108 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст.106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Отже, вважаю, що вищенаведене унеможливлює вирішити питання про відкриття провадження у справі, а тому позовну заяву належить залишити без руху та встановити позивачу строк для усунення її недоліків.

При усуненні недоліків позовної заяви позивачу необхідно врахувати вимоги глави 4 «Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень та поштових переказів», затверджених наказом Міністерства транспорту та зв'язку України №1149 від 12.12.2007 року та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 19.12.2007 року за №1383/14650.

Керуючись ст.ст.88, 106, 108, 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя -

У Х В А Л И В :

У задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Скриня Плюс» про відстрочення сплати судового збору відмовити повністю.

Залишити без руху позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Скриня Плюс» до Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Позивачу усунути у строк включно до 10 травня 2016 року недоліки позовної заяви, що зазначені у мотивувальній частині даної ухвали.

Роз'яснити позивачу, що у разі неусунення вказаних недоліків у строк до 10 травня 2016 року включно, позовна заява, яку залишено без руху, підлягає поверненню.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати позивачу.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено в письмовому провадженні або згідно з частиною третьою статті 160 цього Кодексу, або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст.254 КАС України.

Суддя Сасевич О.М.