Ухвала суду № 57427695, 25.04.2016, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

(про повернення позовної заяви)

25 квітня 2016 року Житомир справа № 806/449/16

категорія 10.1

Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Шимонович Р.М., розглянувши позовну заяву управління Пенсійного фонду України в м. Житомирі Житомирської області до Відкритого акціонерного товариства "Електровимірювач" про стягнення 41311,73 грн., -

в с т а н о в и в :

Управління Пенсійного фонду України в м. Житомирі Житомирської області звернулось до суду з позовом, у якому просить стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Електровимірювач" заборгованість по відшкодуванню суми витрат на виплату пенсій, що становлять різницю між сумою пенсій, призначеної згідно із Законом України "Про наукову і науково-технічну діяльність" і сумою пенсій, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів за вересень - грудень 2015 року, січень 2016 року в розмірі 41311,73 грн.

Ухвалою судді від 24.03.2016 позов залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви до 11.04.2016.

Ухвалою судді від 08.04.2016 продовжено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви до 25.04.2016.

На виконання вимог ухвали суду, Управлінням подано до суду клопотання про відстрочення сплати судового збору і відкриття провадження в справі. Вказане клопотання мотивовано тим, що позивач не має можливості здійснити оплату судового збору, у зв'язку з відсутністю коштів, призначених на цю мету.

Розглянувши зазначене клопотання, суд дійшов висновку про відсутність підстав для його задоволення.

Судовий збір, як складова частина судових витрат, виконує компенсаційну, превентивну і соціальну функцію. Компенсаційна функція полягає у відшкодуванні коштів, витрачених державою на здійснення правосуддя, а також коштів, витрачених особами, що звертаються до суду або вчиняють певні процесуальні дії. Превентивна функція полягає в попередженні необґрунтованих звернень до судів, у забезпеченні виконання юридично зацікавленими в результаті справи особами своїх процесуальних обов'язків. Соціальна функція проявляється в тому, що судові витрати покликані забезпечити фактичну доступність до правосуддя

Європейський суд з прав людини у рішенні по "Справа "Креуз проти Польщі" (Case of Kreuz v. Poland)" від 19.06.2001 окремо наголосив, що "характеристики судового провадження, як справедливість, відкритість та невідкладність, насправді не мають жодної цінності, якщо таке провадження передусім не порушено.

Проте, Європейський суд з прав людини вважає, що положення пункту 1 статті 6 про виконання зобов'язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у справах (рішення Європейського суду з прав людини "Справа Ейрі" від 09.10.1979).

Конституційний Суд України у рішенні "У справі за конституційним зверненням асоціації "Дім авторів музики в Україні" щодо офіційного тлумачення положень пункту 7 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір" у взаємозв'язку з положеннями пункту "г" частини першої статті 49 Закону України "Про авторське право і суміжні права"" № 12-рп/2013 від 28.11.2013, вказав - гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду. Це відповідає Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо заходів, що полегшують доступ до правосуддя, від 14.05.1981 N R (81) 7: "В тій мірі, в якій судові витрати становлять явну перешкоду доступові до правосуддя, їх треба, якщо це можливо, скоротити або скасувати" (підпункт 12 пункту D).

У законодавстві України зазначене правове положення знайшло своє відображення в тому числі у статті 88 Кодексу адміністративного судочинства України та статті 8 Закону України "Про судовий збір".

За правилами частини 1 статті 88 Кодексу адміністративного судочинства України та статті 8 Закону України "Про судовий збір", суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Як вбачається із наведеної норми, єдиною підставою для відстрочення, розстрочення або звільнення сторони від сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони.

Вказану позицію підтримує і Пленум Вищого адміністративного суду України (постанови від 05.02.2016, від 23.01.2015 за № 2 "Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 8 липня 2011 року N 3674-VI "Про судовий збір").

При цьому, пунктом 2 Закону України №484-VIII від 22.05.2015 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору" передбачено Кабінету Міністрів України забезпечити відповідне фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору.

Отже, фінансування державних органів відповідними коштами для сплати судового збору передбачено вказаним Законом.

При цьому, відсутність або обмежене бюджетне фінансування не є підставою для звільнення позивача від законодавчо встановленого обов'язку зі сплати судового збору. Зазначена позиція відповідає висновкам Європейського суду з прав людини у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" від 18.10.2005 (заява № 70297/01).

Слід зазначити, що лише у виняткових випадках суд може звільнити особу від сплати судового збору не порушуючи принципу юридичної рівноваги та враховуючи скрутне матеріальне становище викликане об'єктивними обставинами, що підтверджуються відповідними доказами.

Попри це, Управлінням не надало суду жодних доказів на підтвердження заявленого клопотання про відстрочення сплати судового збору.

За наведених обставин, суд не вбачає підстав для відстрочення позивачеві сплату судового збору та, відповідно, відмовляє управлінню Пенсійного фонду України в м. Житомирі Житомирської області у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору.

Підсумовуючи викладене, суд приходить до висновку, що позивачем в установлений строк та у спосіб, визначений судом, недоліки позовної заяви усунуто не було.

Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху.

З огляду на викладене, позовну заяву необхідно повернути позивачу.

Керуючись статтями 108, 165, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,

у х в а л и в :

Відмовити управлінню Пенсійного фонду України в м. Житомирі Житомирської області у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору до вирішення справи по суті.

Позовну заяву управління Пенсійного фонду України в м. Житомирі Житомирської області до Відкритого акціонерного товариства "Електровимірювач" про стягнення 41311,73 грн., - повернути позивачу.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Р.М.Шимонович