Ухвала суду № 57427631, 22.04.2016, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

22 квітня 2016 р. 804/2240/16

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Ляшко О.Б., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 ОСОБА_2 до Відділу примусового виконання рішень департаменту державної виконавчої служби України Міністерства юстиції України, третя особа: Державна казначейська служба України про визнання дій протиправними та скасування постанов, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 та ОСОБА_3 звернулись до суду з позовом до Відділу примусового виконання рішень департаменту державної виконавчої служби України Міністерства юстиції України, третя особа: Державна казначейська служба України про визнання дій протиправними та скасування постанов.

Адміністративний позов поданий до суду з порушенням вимог, встановлених ст. 106 Кодексу адміністративного судочинства України і підлягає залишенню без руху, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 3 ст. 106 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.

Позивачі документу про сплату судового збору до позовної заяви не додають, проте, разом з тим, просять відстрочити сплату судового збору, зазначивши, що на їх утриманні знаходяться двоє малолітніх дітей.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Дана норма кореспондується з ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір", згідно з якою враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

Згідно Довідки про результати вивчення та узагальнення практики застосування адміністративними судами положень Закону України "Про судовий збір", що затверджена постановою Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 23.01.2015 року "Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI "Про судовий збір" визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.

ОСОБА_1 та ОСОБА_3 не надано доказів свого рівня майнового стану, з якого суд міг би встановити неможливість сплати позивачами судового збору до ухвалення судового рішення у справі.

Статтею 4 Закону України "Про судовий збір" визначені розміри ставок судового збору.

Так, за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, ставка судового збору становить 0,4 розміру мінімальної заробітної плати (551,20 грн.).

Згідно з ч. 3 ст. 6 Закону України "Про судовий збір" у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Крім того, з матеріалів позовної заяви встановлено, що предметом позову, зокрема, є визнання протиправними дій Відділу примусового виконання рішень департаменту державної виконавчої служби України Міністерства юстиції України щодо відмови у відкритті виконавчого провадження на підставі виконавчих листів, виданих 03.03.2016 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом у справі № 804/10264/15. При цьому, підставою для винесення оскаржених постанов про відмову у відкритті виконавчих проваджень є допущення судом у виконавчих листах помилок, а саме у вказаних виконавчих листах не зазначено ідентифікаційного коду боржника.

Суд зазначає, що відповідно до частини 2 статті 259 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який видав виконавчий лист, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі.

Згідно ст. 108 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.

За наведених обставин суд вважає за необхідне запропонувати позивачам усунути недоліки позовної заяви, оформивши її з додержанням вимог ст. 106 Кодексу адміністративного судочинства України шляхом сплати судового збору щодо кожної вимоги немайнового характеру.

На підставі викладеного, керуючись ч. 1 ст. 108 Кодексу адміністративного судочинства України, -

у х в а л и в:

Позовну заяву ОСОБА_1 ОСОБА_2 до Відділу примусового виконання рішень департаменту державної виконавчої служби України Міністерства юстиції України, третя особа: Державна казначейська служба України про визнання дій протиправними та скасування постанов залишити без руху, запропонувавши позивачу протягом десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали виконати вимоги, що в ній викладені.

Копію ухвали невідкладно надіслати позивачам.

Роз'яснити позивачам, що відповідно до пункту 1 частини 3 статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо він не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху. Повернення позовної заяви, згідно частини 6 цієї ж статті, не позбавляє позивача права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня отримання копії цієї ухвали. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя О.Б. Ляшко