Ухвала суду № 57427574, 27.04.2016, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

25 квітня 2016 року Справа №804/1792/16

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Верба І.О.

при секретарі судового засідання Чмоні А.О.

за участю:

прокурора Пономаренко А.Є.

представника відповідача Авраменко Т.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську заяву Комунального підприємства «Виробниче житлово-ремонтно-експлуатаційне об'єднання» Жовтоводської міської ради» про відстрочення та розстрочення податкового боргу в адміністративній справі №804/1792/16 за адміністративним позовом Жовтоводської місцевої прокуратури Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Верхньодніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області до Комунального підприємства «Виробниче житлово-ремонтно-експлуатаційне об'єднання» Жовтоводської міської ради» про стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу,-

ВСТАНОВИВ:

25 березня 2016 року в.о. керівника Жовтоводської місцевої прокуратури Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Верхньодніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом про стягнення коштів з рахунків Комунального підприємства «Виробниче житлово-ремонтно-експлуатаційне об'єднання» Жовтоводської міської ради» в обслуговуючих банках у рахунок погашення податкового боргу по податку на додану вартість в сумі 1076254 грн.

Представник позивача клопотав про розгляд справи за його відсутності у зв'язку із відсутністю коштів на відрядження, зазначив, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Представник відповідача заявлений позов визнав, зазначив, що на даний час не має можливості погасити заборгованість, заявлений податковий борг утворився у зв'язку із значною заборгованістю мешканців м. Жовті Води та бюджетів усіх рівнів перед підприємством, у зв'язку із чим між підприємством та податковою інспекцією укладений графік розстрочення податкового боргу в сумі 1076254 грн. з 24 січня 2018 року по 25 грудня 2020 року. З урахуванням викладеного відповідач клопотав про відстрочення та розстрочення сплати податкового боргу.

Прокурор проти заявленого клопотання заперечив з огляду на його необґрунтованість.

Заслухавши пояснення прокурора та представника відповідача, розглянувши матеріали справи, перевіривши подані документи та матеріали, проаналізувавши чинне законодавство, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до положень частини першої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), а особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження може звернутися до адміністративного суду першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист, що видав виконавчий лист, із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення.

Зазначена норма визначає підстави та порядок зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення в адміністративній справі з метою створення оптимальних умов для належного та якісного його виконання у процесі виконавчого провадження і повністю кореспондується із вимогами Закону України «Про виконавче провадження».

Суд зазначає, що станом на дату судового засідання спір по суті не розглянутий, відповідно рішення у справі не набрало законної сили, виконавчий лист не видавався.

Крім того, належить звернути увагу на положення статті 95 Податкового кодексу України.

Згідно пункту 95.3 статті 95 цього Кодексу стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Механізм виконання судових рішень про стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу передбачений главою 12 «Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті», затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 року №22.

Цей механізм передбачає оформлення інкасового доручення для примусового стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу. При цьому судове рішення, на підставі якого з платника податків стягуються кошти, відповідно до пункту 12.4 зазначеної Інструкції, до банку не подається, реквізити відповідного судового рішення зазначаються в самому інкасовому дорученні.

Якщо ж достатні для погашення податкового боргу кошти відсутні, контролюючий орган відповідно до абзацу другого пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України звертається до суду з позовом про надання дозволу на погашення всієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі. Таке погашення здійснюється на підставі зазначеного рішення суду та прийнятого на його підставі рішення органу доходів і зборів шляхом продажу майна платника податків на публічних торгах та/або торгівельними організаціями в порядку, визначеному пунктами 95.7 - 95.21 статті 95 Податкового кодексу України.

Отже, чинне законодавство передбачає окремий порядок примусового виконання судових рішень про стягнення коштів з рахунків в обслуговуючих банках та за рахунок готівки у рахунок погашення податкового боргу. При цьому органи державної виконавчої служби до цієї процедури не залучаються.

Застосована контролюючим органом процедура погашення податкового боргу є самостійною процедурою, яка регулюється окремими нормами, а саме Податковим кодексом України, а не законодавством про виконавче провадження.

Зазначена правова позиція відповідає позиції Вищого адміністративного суду України, зазначеній в інформаційному листі від 24.10.2013 року №1484/12/13-13.

Належить також зазначити, що чинним законодавством врегульовані питання розстрочення та відстрочення податкового боргу платника податків, зокрема, статтею 100 Податкового кодексу України, який набрав чинності 1 січня 2011 року, зокрема, встановлено, що розстроченням, відстроченням податкового боргу є перенесення строків сплати платником податків його грошових зобов'язань або податкового боргу під проценти, розмір яких дорівнює розміру пені, визначеному пунктом 129.4 статті 129 цього Кодексу.

Платник податків має право звернутися до контролюючого органу із заявою про розстрочення та відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу.

Підставою для розстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу платника податків є надання ним достатніх доказів існування обставин, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу такого платника податків, а також економічного обґрунтування, яке свідчить про можливість погашення грошових зобов'язань та податкового боргу та/або збільшення податкових надходжень до відповідного бюджету внаслідок застосування режиму розстрочення, протягом якого відбудуться зміни політики управління виробництвом чи збутом такого платника податків.

Таким чином, законом визначено орган, який має повноваження вирішувати питання відстрочення та розстрочення сплати податкового боргу, випадки надання такого відстрочення та розстрочення, та встановлено платність зміни строку погашення податкового боргу.

Суд зазначає, що заявлена в клопотанні процедура відстрочення/розстрочення виконання судового рішення не може бути застосована у тому числі із тих підстав, що відповідач є комунальним підприємством, для якого статтею 96 Податкового кодексу України встановлені особливості погашення податкового боргу.

Так, у разі якщо сума коштів, отримана від продажу внесеного в податкову заставу майна комунального підприємства, не покриває суму його податкового боргу і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням публічних торгів, або у разі відсутності у такого боржника власного майна, що відповідно до законодавства України може бути внесено в податкову заставу та відчужено, контролюючий орган зобов'язаний звернутися до органу місцевого самоврядування до сфери управління якого належить майно такого платника податків, з поданням щодо прийняття рішення про: виділення коштів місцевого бюджету на сплату податкового боргу такого платника податків; затвердження плану досудової санації такого платника податків, який передбачає погашення його податкового боргу; ліквідацію такого платника податків та призначення ліквідаційної комісії; прийняття сесією відповідної ради рішення щодо порушення справи про банкрутство платника податків.

Відповідь щодо прийняття одного із зазначених рішень надсилається контролюючому органу протягом 30 календарних днів з дня направлення звернення. У разі неотримання зазначеної відповіді у визначений цим пунктом строк або отримання відповіді про відмову у задоволенні його вимог контролюючий орган зобов'язаний звернутися до суду із позовною заявою про звернення стягнення податкового боргу на кошти державного органу чи органу місцевого самоврядування, в управлінні якого перебуває таке державне (комунальне) підприємство або його майно.

Таким чином, відстрочення/розстрочення виконання судового рішення призвело б до унеможливлення реалізації контролюючим органом процедури отримання в судовому порядку дозволу на погашення всієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, реалізації такого майна за його наявності та в подальшому звернення до органу місцевого самоврядування, до сфери управління якого належить майно платника податків, з поданням щодо прийняття відповідного рішення, направленого на погашення податкового боргу, або звернення стягнення сум такого боргу на кошти органу місцевого самоврядування.

При цьому, вирішальним у розглянутому питанні є те, що постанова суду по цій справі виконуватиметься контролюючим органом, який направить до банків інкасові вимоги-доручення про стягнення податкового боргу з комунального підприємства, отже, відповідач клопоче про розстрочення та відстрочення контролюючому органу виконання його владних повноважень по стягненню податкового боргу.

Крім того, необхідно зазначити, що згідно вимог статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення.

Отже, вказана норма встановлює розгляд заяв про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення та не передбачає одночасного їх застосування.

Під зміною способу і порядку виконання рішення розуміється прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленими. Ці заходи повинні забезпечити виконання конкретного судового рішення і не поширюватися на відносини, які виникли після його ухвалення.

З огляду на викладене, та враховуючи затвердження контролюючим органом графіку погашення підприємством спірного податкового боргу, суд вбачає відсутніми підстави для задоволення заявленого клопотання.

Керуючись статтями 160, 165, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Комунального підприємства «Виробниче житлово-ремонтно-експлуатаційне об'єднання» Жовтоводської міської ради» про відстрочення та розстрочення сплати податкового боргу в адміністративній справі №804/1792/16 - відмовити.

Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст ухвали складений 27 квітня 2016 року.

Суддя І.О. Верба