Рішення № 57426331, 21.04.2016, Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області

Справа 688/4618/15-ц

№ 2/688/99/16

Рішення

іменем України

21 квітня 2016 року м. Шепетівка

Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області

у складі: головуючого - судді Цідик А.Ю.

за участю секретаря судового засідання Никитюк К.М.,

представника позивача ОСОБА_1,

відповідача ОСОБА_2,

представника відповідача ОСОБА_3,

представника третіх осіб без самостійних вимог ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань у м. Шепетівка цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_2 за участі третіх осіб без самостійних вимог Шепетівської міської ради, виконавчого комітету Шепетівської міської ради, ОСОБА_6 про усунення перешкод в користуванні майном,

встановив:

ОСОБА_5 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні майном, посилаючись на те, що вона є власником квартири №3 по вул. А.Молодики (Крупської) в м. Шепетівка. Для нормального використання квартири їй необхідно облаштувати відмостку, відсутність якої призводить до руйнування стіни будинку. Відповідач перешкоджає їй в облаштуванні відмостки, руйнує її. Просила усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою (прибудинковою територією) та квартирою №3 по вул. А.Молодики,12 шляхом зобовязання відповідача не чинити перешкоди в облаштуванні відмостки та не руйнувати її.

В подальшому представник позивача уточнював позовні вимоги та остаточно просив усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою (прибудинковою територією) та приведення будинку №12 по вул. А.Молодики, ОСОБА_5 як власника квартири №3, у відповідність до даних посібника «Технічне обстеження та нагляд за безпечною експлуатацією будівель та інженерних споруд», розробленим Головним навчально-методичним центром Держгірпромнагляду України від 2007 року та п.п. 4.1.5, 4.1.6 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України від 17.05.2005р. №76 шляхом зобовязання відповідача не чинити перешкоди в облаштуванні відмостки (замощення) з північної сторони по всій довжині будинку №12 по вул. А.Молодики в м. Шепетівка (зі сторони проїзду) шириною 1 метр. Поверхня відмостки (замощення), що межує із проїзною частиною повинна бути піднята над нею на 15 см з поперечним ухилом від стіни будинку не менше 0,03 м у відповідності до даних посібника «Технічне обстеження та нагляд за безпечною експлуатацією будівель та інженерних споруд», розробленим Головним навчально-методичним центром Держгірпромнагляду України від 2007 року та п.п. 4.1.5, 4.1.6 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України від 17.05.2005р. №76, та не руйнувати її.

Ухвалами суду до участі у справі залучено третіх осіб без самостійних вимог Шепетівську міську раду, виконавчий комітет Шепетівської міської ради, ОСОБА_6, оскільки рішення суду може вплинути на їх права або обовязки щодо однієї із сторін.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав з підстав, викладених у заяві, пояснивши, що ОСОБА_2 є відповідачем у справі, оскільки саме вона чинила перешкоди позивачу в облаштуванні відмостки, зруйнувавши її 04.11.2015р.

Відповідач у судовому засіданні позов не визнала, показала, що є співвласником квартири АДРЕСА_1. Не заперечує проти облаштування позивачкою бетонної відмостки біля стіни її будинку, однак така відмостка не повинна перешкоджати проїзду автомобіля. Не буде заперечувати проти відмостки шириною 30-40 см без підняття з поперечним ухилом. Підтвердила, що 04.11.2015р. зруйнувала відмостку, яку облаштовувала позивачка біля стіни будинку №12 по вул. Молодики, оскільки виставлені бордюри були підняті на 20 см, що заважало проїзду її автомобіля.

В подальшому, відповідач, за участю її представника, показала, що не буде заперечувати проти облаштування позивачкою бетонної відмостки по всій стіні будинку 12 по вул. А.Молодики шириною не більше 70 см без підняття з поперечним ухилом. Заперечила, що вона чинила перешкоди позивачу в облаштуванні відмостки, оскільки виставлені бордюри, які вона зруйнувала, не підпадають під поняття замощення (відмостка) та заважали проїзду її автомобіля.

Представник Шепетівської міської ради та виконавчого комітету Шепетівської міської ради у судовому засіданні позовні вимоги підтримала частково, пояснивши, що власником земельної ділянки по вул. Молодики, 10 та ОСОБА_7, 12 в м. Шепетівка є Шепетівська міська рада, це землі житлової та громадської забудови. Прибудинкова територія не визначена, у користування чи власність сторін не передавалася, ОСББ не створювалося. Узгоджувальна комісія виконавчого комітету Шепетівської міської ради прийняла рішення про облаштування позивачем відмостки шириною не більше 70 см, а тому не заперечує проти облаштування відмостки по всій північній стіні будинку 12 по вул. А.Молодики в м. Шепетівка шириною не більше 70 см без підняття з поперечним ухилом не менше 0,03 м. Таке облаштування замощення буде виконувати свою функцію захисту фундаменту від води з можливістю проїзду транспортних засобів.

Третя особа без самостійних вимог ОСОБА_6 у судове засідання не прибув, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, звернувся до суду з нотаріально посвідченою заявою про розгляд справи за його відсутності, не заперечив проти облаштування позивачем відмостки по всій північній стіні будинку 12 по вул. А.Молодики в м. Шепетівка.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь в справі, експерта, спеціаліста, свідків, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов належить задовольнити частково, з огляду на таке.

Судом встановлено, що будинки №10 та №12, розташовані в м. Шепетівка по вул. А.Молодики - є малоповерховими багатоквартирними житловими будинками, які належали Домоуправлінню №3 Козятинської дистанції будинків та споруд Південно-Західної залізниці, а наявні у них квартири були відчужені громадянам за договорами купівлі-продажу, а деякі приватизовані відповідно до Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду».

Позивач ОСОБА_7 стала власником квартири АДРЕСА_2 відповідно до договору купівлі-продажу квартири від 14 травня 2010 року та витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно №26328050 від 07.06.2010 року. Відповідач ОСОБА_2 є співвласником квартири АДРЕСА_3 відповідно до договору обміну квартир від 03.04.2008р.

Відповідно до ст. 20 Земельного кодексу України надання земельних ділянок у власність чи користування здійснюється на підставі рішень відповідних органів державної влади та органів місцевого самоврядування, а порядок використання земель житлової та громадської забудови передбачений ст. 39 і ч. 1 ст. 42 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 42 ЗК України земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні жилі будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території державної або комунальної власності, надаються в постійне користування підприємствам, установам і організаціям, які здійснюють управління цими будинками.

У разі приватизації громадянами багатоквартирного жилого будинку відповідна земельна ділянка може передаватися безоплатно у власність або надаватись у користування об'єднанню власників. Порядок використання земельних ділянок, на яких розташовані багатоквартирні жилі будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території, визначається співвласниками (ч.ч. 2, 3 ст. 42 ЗК України).

При цьому під прибудинковою територією слід розуміти встановлену за проектом поділу території мікрорайону (кварталу) та проектом забудови земельну ділянку багатоквартирної несадибної житлової забудови, необхідну для розміщення й обслуговування жилого будинку та пов'язаних із ним господарських і технічних будівель і споруд, тобто нею є територія під жилим будинком, проїзди та тротуари, озеленені ділянки та ігрові майданчики, майданчики для відпочинку, занять спортом, тимчасового зберігання автомобілів жителів будинку, для господарських цілей та інші території, пов'язані з утриманням і експлуатацією будинку.

Відповідно до вимог Земельного кодексу України (ст.ст. 116, 118, 124, 125), право власності чи користування земельною ділянкою із земель комунальної власності виникає з моменту державної реєстрації цих прав на підставі рішення органу місцевого самоврядування.

Судом встановлено та визнано сторонами, що житлові будинки №10 та №12 по вул. А.Молодики на балансі в будь-якому комунальному підприємстві не перебувають. Обєднання співвласників багатоквартирних житлових будинків №10 та №12 по вул. Андрія Молодики власниками квартир вказаних будинків не створювалося, та відповідна прибудинкова територія їм у власність чи у користування не передавалась. Земельні ділянки під вказаними будинками відносяться до земель житлової та громадської забудови, є землями комунальної власності, якими розпоряджається Шепетівська міська рада як орган місцевого самоврядування.

Між сторонами виникли правовідносини з приводу права позивача вільно володіти, користуватися та розпоряджатися своїм майном (квартирою) на власний розсуд.

Відповідно до ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

За змістом даної норми закону відповідачем у справі повинна бути особа, яка порушує, не визнає або оспорює права, свободи чи інтереси позивача, і такі порушення, невизнання та оспорювання унеможливлюють в повній мірі реалізувати позивачеві свої права, свободи та інтереси.

Згідно з рішенням узгоджувальної комісії виконкому Шепетівської міської ради з вирішення земельних спорів від 05.11.2014 року №18, ОСОБА_8, яка проживає у ІНФОРМАЦІЯ_1 та фактично представляє інтереси власника квартири ОСОБА_5, яка є її дочкою, розяснено можливість облаштування відмостки на ширину від 70 см від стіни будинку. Розяснено ОСОБА_2 про необхідність утримуватися від руйнування відмостки, облаштованої біля будинку, автомобілем, що заїжджає по спільному проїзду між будинками №10 та №12.

Цим рішенням встановлено, що єдиним доступним вїздом в двір будинку №10 по вул. А.Молодики є проїзд між будинками №10 та №12. Інші проїзди неможливо використовувати через самовільні побудови, споруди, які належать власникам квартир будинків №10 та №12. ОСОБА_2 рекомендовано утриматися від руйнування відмостки, облаштованої біля будинку №12.

Рішенням узгоджувальної комісії виконкому Шепетівської міської ради з вирішення земельних спорів від 14.08.2014 року №3 встановлено, що підїзду спеціальних машин до туалету загального користування та господарських будівель, що знаходяться біля будинку №12, перешкоджають складовані будівельні матеріали.

Вказані рішення виконкому Шепетівської міської ради позивачем не оскаржувалися.

Листом в.о. міського голови від 13.06.2014р. ОСОБА_5 розяснено, що проїзд між будинками №10 та №12 по вул. А.Молодики в м. Шепетівка є спільним і всі мешканці двох будинків мають право ним користуватися, в тому числі заїжджати на подвіря автомобілями. ОСОБА_2 розяснено право ОСОБА_5 на влаштування відмостки вздовж фундаменту будинку №12.

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_8 показала, що є матір?ю позивача, проживає в її квартирі АДРЕСА_4. Тривалий час між нею та відповідачем існують неприязні відносини. ОСОБА_2 своїм автомобілем чинить перешкоди в облаштуванні відмостки, руйнує її.

Допитана свідок ОСОБА_9 показала, що проживає у ІНФОРМАЦІЯ_2, власником якої є ОСОБА_10 ОСОБА_5 є власником квартири №3 в цьому ж будинку і мала намір облаштувати відмостку біля стіни будинку, однак ОСОБА_2 чинить їй перешкоди, руйнує відмостку. Навколо всього будинку є відмостка шириною близько 70 см, однак біля стіни, за якою знаходяться квартири позивача та ОСОБА_6 відмостки немає.

Допитана свідок ОСОБА_11 показала, що проживає в ІНФОРМАЦІЯ_3. Бачила як восени 2015 року ОСОБА_5 робила відмостку біля стіни свого будинку №12, а ОСОБА_2, яка проживає в будинку №10, її зруйнувала.

Допитана свідок ОСОБА_12 показала, що проживає в ІНФОРМАЦІЯ_4. Ніхто з сусідів не заперечує проти облаштування позивачкою відмостки, однак вона має бути бетонною і шириною менше 1 метра, щоб не перешкоджала проїзду транспорту, карети швидкої допомоги тощо. Сама встановила біля своєї квартири декоративну огорожу шириною 80 см без будь-яких дозволів.

Допитана свідок ОСОБА_13 показала, що проживає в ІНФОРМАЦІЯ_5. Всі сусіди користуються проїздом між будинками 10 та 12, оскільки неможливо використовувати інші проїзди. Позивачка повинна облаштувати таку відмостку, яка б не заважала проїзду транспортних засобів.

Таким чином, рішеннями узгоджувальної комісії та показаннями свідків підтверджується, що ОСОБА_2 не визнає право ОСОБА_5 на облаштування відмостки, чинить перешкоди в її облаштуванні та руйнує її.

Відповідно до листа начальника відділу містобудування та архітектури від 23.11.2015р. забудова вулиці Крупської (нині вул. А.ОСОБА_7) проводилась у середині минулого століття, у звязку з чим проекти (плани) забудови відсутні. У звязку з цим неможливо визначити ширину проектованих заїздів. Ширина заїзду становить між будинком №12 та декоративною огорожею біля будинку №10 2,8 м; між будинком №12 та сходами біля будинку №10 2,93 м; між будинком 12 та добудовою до будинку №10 3,8 м. Ширина заїзду у внутрішні дворики будинків регламентується ДБН 360-92** і повинна становити 3,4-3,5 м для забезпечення заїзду пожежних машин.

Допитаний у судовому засіданні начальник відділу містобудування і архітектури виконавчого комітету Шепетівської міської ради ОСОБА_14 як спеціаліст, пояснив, що будинки №10 та №12 по вул. А.Молодики є будинками старої забудови, були відомчим житлом, належали Південно-Західній залізниці, в подальшому квартири були приватизовані та відчужені. Квартири будинків управлінськими компаніями не обслуговуються. Збереглися два плани забудови вулиці за 1978 рік та 2005 рік. На плані 1978 року між будинками 10 та 12 є огорожа, на плані 2005 року цієї огорожі немає, з?явилися різні добудови та господарські споруди. Між 10 та 12 будинками огорожа демонтована, тому утворився спільний заїзд. Відмостка біля будинку №12 була шириною 70 см, тривалий час вона відсутня, зруйнувалася. Відмостка відноситься до конструкції фундаменту будинку, це частина будинку. Відповідно до Типових конструкцій і деталей будинків та споруд СРСР за 1969 рік рекомендовано три типи відмостки №52, 53, 54. Всі рекомендується облаштовувати шириною від 50 до 100 см, різняться між собою матеріалом та товщиною. Відмостка за №53 виготовляється з бетону товщиною 150 мм, по такій можна їздити. Відмостка повинна бути по всій стіні будинку. Відсутність відмостки призводить до замочення фундаменту та руйнування стіни будинку, тому її наявність обов?язкова. Узгоджувальна комісія виконавчого комітету, членом якої він є, під час прийняття рішення врахувала тип відмостки №53, рекомендувала позивачу облаштувати відмостку шириною не більше 70 см, щоб це не перешкоджало проїзду транспортних засобів між будинками №10 та №12. Якщо облаштувати бетонну відмостку по всій стіні будинку з поперечним ухилом не менше 0,03 м, то вона буде виконувати свої функції та не завадить використовувати спільний (заїзд) проїзд. Між будинками №10 та 12, і на даний час, без відмостки, проїзд не відповідає нормам ДБН, однак фактично використовується, бо іншого проїзду немає.

Відповідно до Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації обєктів нерухомого майна, затвердженої наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства №127 від 24.05.2001р. замощення (відмостка) це спеціальне покриття вздовж зовнішнього боку стін будинку для захисту фундаментів від атмосферних опадів. Замощення виконується на власному фундаменті утрамбованому щебені по ущільненому ґрунтовому покриттю за допомогою бетонного чи асфальтобетонного покриття. Відсутність замощення суттєво впливає на довговічність експлуатації будинку. Замощення відноситься до основних конструктивних елементів будинку (додаток 11).

Як вбачається із висновку судової будівельно-технічної експертизи №01-88/16 від 08.02.2016р. з фото-таблицями до нього, з урахуванням уточнень експерта від 23.02.2016р., при обстеженні житлового будинку №12 по вул. А.Молодики в м. Шепетівка було виявлено зруйноване замощення біля зовнішньої стіни будинку, яка прилягає до проїзду в двір між будинками №10, №12 та ряд похилих і вертикальних тріщин в цій частині зовнішньої стіни, які розкрилися від верху фундаменту на всю висоту стіни. Ці тріщини свідчать про недостатню міцність стін та просадку фундаменту або нерівномірні деформації розміщених нижче несучих конструкцій. Зруйноване замощення приводить до замочування ґрунтів під фундаментами будівлі, зволоження фундаментів, що призводить до руйнування стіни будівлі житлового будинку. Для запобігання подальшого руйнування будівлі житлового будинку, що може призвести до його аварійного стану, терміново необхідно виконати облаштування замощення (відмостки) шириною 1 м. При цьому, проїхати без наїзду на замощення біля зовнішньої стіни будинку №12 буде неможливо.

Відповідно до карти міста Шепетівка, проїзд у внутрішній двір будинків №10 та №12 по вул. А.Молодики в 2005 році можна було здійснювати: між будинками №10 та №12 по проїзду шириною 5,17м, між №8 та №10 шириною 5 м., між №14 та №12 шириною 5,45 м. Відповідно до п. 1.3 Правил пожежної безпеки в Україні забороняється зменшувати ширину доріг та проїздів для пожежних машин

Відповідно до п. 3.14 ДБН 360-92** «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень» проїзди у внутрішні дворики треба приймати (у світлі) не менше 3,4 м. Всі вищенаведені проїзди у внутрішні двори будинків №10 та №12 вул. А.ОСОБА_7, попередньої забудови мали розміри від 5 до 5,45 м, що майже відповідало вимогам цих нормативно-правових актів.

Однак, на даний час, за рахунок добудов, будівництва гаражів в дворі будинку №10, ширина проїзду у внутрішній двір будинків №10 та №12 становить 1,8 м, що менше нормованого розміру (3,4м), а проїзд між будинками №10 та №8 перекритий будівлями гаражів.

Тому, експерт дійшов висновку, що раніше діючі проїзди у внутрішні двори житлових будинків №10 та №12, №10 та №8, №12 та №14 по вул. А.Молодики на теперішній час не відповідають ДБН і не можуть використовуватися як проїзди.

Допитаний в судовому засіданні експерт ОСОБА_15 підтримав висновки, надані ним у висновку експерта №01-88/16. Пояснив, що відповідно до посібника «Технічне обстеження та нагляд за безпечною експлуатацією будівель та інженерних споруд», розробленим Головним навчально-методичним центром Держгірпромнагляду України від 2007 року, ширина відмостки повинна бути не менше 1 метра з наступом та поперечним ухилом не менше 0,03 м, може бути виготовлена з будь-якого матеріалу, не призначена, щоб по ній їздили, та буде виконувати свою функцію за умови облаштування її вздовж усієї стіни будинку. У своєму висновку зазначив як приклад конструкцію облаштування замощення (відмостки), яка рекомендується у вищезазначеному посібнику.

Суд не погоджується з твердженням експерта щодо обовязкової ширини відмостки в 1 м, оскільки посібник «Технічне обстеження та нагляд за безпечною експлуатацією будівель та інженерних споруд», розробленим Головним навчально-методичним центром Держгірпромнагляду України від 2007 року не є нормативно-правовим актом, а чинним законодавством України не передбачені імперативні вимоги щодо ширини замощення.

Пункт 4.1.6. Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України від 17.05.2005 N 76, на який посилався представник позивача, в тій частині, що поверхня відмостки повинна бути піднята на 15 см, не поширюється на дані правовідносини, оскільки відмостка, яку має намір облаштувати позивач не межує з проїзною частиною, поняття якої визначене у п. 1.10 Правил дорожнього руху України.

В силу приписів ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд, власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону; при здійсненні своїх прав та виконанні обов'язків власник зобов'язаний додержуватися моральних засад суспільства; усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав; власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства.

Статтею 321 цього Кодексу визначено принцип непорушності права власності.

Частиною 2 статті 16 ЦК України визначені способи захисту цивільних прав та інтересів, в тому числі шляхом припинення дії, яка порушує право, а також іншим способом, який встановлений договором або законом.

Засади захисту права власності визначені ст. 386 ЦК України, в тому числі: рівність захисту прав усіх суб'єктів права власності; власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Власник майна, згідно зі ст. 391 ЦК України, має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Судом встановлено, що будинок №12 по вул. А.Молодики був побудований у 1965 році, а тому при облаштуванні замощення доцільно використовувати проект бетонного замощення деталь №53, що передбачений в Типових конструкціях і деталях будинків і споруд СРСР.

Земельна ділянка, на якій розташовані житлові будинки №10 та №12 по вул. А.Молодики в м. Шепетівка знаходиться у комунальній власності та у фактичному користуванні сторін, відсутність замощення суттєво впливає на довговічність експлуатації будинку, створюючи тим самим перешкоди у використанні власності позивачем, власник земельної ділянки надав згоду на влаштування замощення (відмостки) у розмірі 0,70 м, а відтак, перешкоди, які створює відповідач позивачу по влаштуванню останньою замощення підлягають усуненню.

Таким чином, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, відповідача слід зобовязати не чинити перешкоди в облаштуванні позивачем бетонного замощення (відмостки) з північної сторони по всій довжині стіни будинку №12 по вул. А. Молодики в м. Шепетівка зі сторони проїзду між будинками №10 та №12, шириною не більше 0,70 м, з поперечним ухилом від стіни будинку не менше 0,03 м, та в подальшому не руйнувати вказане замощення.

Право розпорядження землями комунальної власності, відповідно до ст.ст. 12, 122 ЗК України належить органу місцевого самоврядування.

Пунктом 34 статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», рішення з питань земельних правовідносин приймаються виключно на пленарних засіданнях сесії ради органу місцевого самоврядування.

Таким чином рішення про розпорядження землями комунальної власності приймає Шепетівська міська рада, позов до якої не предявлявся.

З огляду на викладене, враховуючи, що розпорядником земельної ділянки є Шепетівська міська рада, а прибудинкова територія у користування сторонам не надавалася, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою (прибудинковою територією) задоволенню не підлягають.

Посилання відповідача на те, що вона не руйнувала відмостку спростовуються поясненнями свідків, які у судовому засіданні підтвердили факт руйнування ОСОБА_2 відмостки, висновком експертизи, а також первинними поясненнями відповідача у судовому засіданні та її письмовими запереченнями від 08.01.2016р. (а.38), в яких вона зазначала, що в присутності працівників поліції зруйнувала виставлену плитку біля будинку 12 по вул. А.Молодики, оскільки плитка була встановлена без погодження з нею та виставлена ребром, що перешкоджало заїзду її автомобіля.

Суд відхиляє посилання відповідача про те, що висновок експертизи є неналежним доказом у справі, оскільки експертиза проводилась кваліфікованим фахівцем в будівельній галузі, предметом її дослідження були усі наявні матеріали, тому підстав для сумнівів у достовірності даних висновків суд не вбачає.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до задоволених вимог.

Відповідно до п. 36 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014р. №10, якщо вимогу пропорційності розподілу судових витрат точно визначити неможливо, то вони розподіляються між сторонами порівну.

Вирішуючи питання про відшкодування витрат, повязаних із проведенням судової експертизи, суд враховує, що витрати у розмірі 3200 грн. не перевищують нормативну вартість проведення судових експертиз у науково-дослідних установах Мінюсту, підтверджені документально, сплачені позивачем, а тому підлягають стягненню з відповідача.

Однак, враховуючи часткове задоволення позову немайнового характеру, суд дійшов висновку стягнути з відповідача на користь позивача 243,60 грн. судового збору (487,20/2), витрати, повязані з проведенням судової будівельно-технічної експертизи в сумі 1600 грн. (3200/2).

Керуючись ст.ст. 3, 10, 11, 60, 88, 212-215 ЦПК України, ст.ст. 16, 319, 321, 386, 391 ЦК України, ст.ст. 20, 39-42 ЗК України, суд

вирішив:

Позов ОСОБА_5 до ОСОБА_2 за участі третіх осіб без самостійних вимог Шепетівської міської ради, виконавчого комітету Шепетівської міської ради, ОСОБА_6 про усунення перешкод в користуванні майном задовольнити частково.

Зобов'язати ОСОБА_2, з метою усунення перешкод у здійсненні права приватної власності ОСОБА_5, не чинити перешкоди в облаштуванні нею бетонного замощення (відмостки) з північної сторони по всій довжині стіни будинку №12 по вул. А. Молодики в м. Шепетівка зі сторони проїзду між будинками №10 та №12, шириною не більше 0,70 м, з поперечним ухилом від стіни будинку не менше 0,03 м, та в подальшому не руйнувати вказане замощення.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_5 243,60 грн. судового збору, витрати, повязані з проведенням судової будівельно-технічної експертизи в сумі 1600 грн., а всього 1843 (тисячу вісімсот сорок три) грн. 60 коп.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Хмельницької області через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня його проголошення, а особою, без участі якої проголошено рішення - протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя А.Ю. Цідик