Рішення № 57425196, 20.04.2016, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20.04.2016 Справа №607/17713/15-ц

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області у складі:

головуючого судді Сташків Н.М.,

за участі секретаря судового засідання Рихліцької О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа Другий відділ державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції про зняття арешту та виключення запису з реєстру,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 предявила до суду позов до Другого відділу державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції про зняття арешту з житлового будинку з надвірними будівлями по вулиці Бродівській, 18 в місті Тернополі та з автомобіля марки «Subaru Forester», державний номерний знак НОМЕР_1, виключення відповідного запису з Єдиного реєстру заборон відчуження нерухомого майна. Обґрунтовує позов тим, що за час перебування у шлюбі з ОСОБА_2 ними було спільно набуто майно, що складається, в тому числі, з зазначеного вище житлового будинку та автомобіля. У звязку із не виконанням боргового зобовязання її чоловіком ОСОБА_2, 19 серпня 2014 року державним виконавцем Другого відділу державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції було накладено арешт на все рухоме і нерухоме майно, в тому числі на те, яке перебуває у спільній сумісній власності. Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 04 грудня 2014 року за позивачем визнано право власності на житловий будинок з надвірними будівлями по вулиці Бродівській, 18 в місті Тернополі та на автомобіль марки «Subaru Forester», державний номерний знак НОМЕР_1. З цих підстав позивач вважає, що її права порушені, оскільки на майно, яке належить їй на праві власності накладено арешт, внаслідок чого вона позбавлена можливості користуватися та розпоряджатися цим майном.

В подальшому судом замінено первісного відповідача Другий відділ державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції, належними відповідачами ОСОБА_2, ОСОБА_3, а Другий відділ державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції залучено до участі у справі, як третю особу.

У судове засідання представник позивача ОСОБА_1 ОСОБА_4 подав заяву про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримав, просив задовольнити їх у повному обсязі. Судові витрати покласти на позивача.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання подав заяву, в якій просив слухати справу в його відсутності, позовні вимоги визнав у повному обсязі, проти задоволення позову не заперечив.

Відповідач ОСОБА_3 та представник третьої особи Другого відділу державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду справи, до суду не з'явилися, не повідомивши про причини неявки. Заяви про розгляд справи за їх відсутності не подавали.

За вказаних обставин, з урахуванням вимог ст. 169 ЦПК України, суд вважає за можливе вирішити справу в їх відсутності на підставі наявних у справі доказів.

Суд, дослідивши та оцінивши зібрані у справі докази, установив такі обставини:

Рішенням апеляційного суду Тернопільської області від 10 липня 2014 року з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_3 стягнуто 182275 гривень сплачених коштів та 1823 гривень судових витрат.

З метою забезпечення виконання рішення суду, постановою державного виконавця Другого відділу державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції від 19 серпня 2014 року

В ході примусового виконання виконавчого листа №607/3159/14-ц, виданого на підставі зазначеного рішення суду, постановою державного виконавця Другого відділу державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції від 19 серпня 2014 року накладено арешт на все рухоме і нерухоме майно, що належить ОСОБА_2 та заборонено відчужувати будь-яке майно, що належить боржнику.

Постановою державного виконавця Другого відділу державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції про розшук майна боржника від 18 вересня 2014 року оголошено розшук майна боржника ОСОБА_2, а саме ПФ 01 Фермер, державний номерний знак НОМЕР_2, автомобіль марки «Subaru Forester», державний номерний знак НОМЕР_1 та автомобіль марки «Skoda Fabia», державний номерний знак НОМЕР_3.

22 грудня 2015 року державним виконавцем Другого відділу державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції винесено постанову про припинення розшуку майна боржника транспортного засобу марки «Subaru Forester», державний номерний знак НОМЕР_1, 2002 року випуску.

Згідно з Витягом з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень від 04 грудня 2014 року, індексний номер 30439251, в розділі про державну реєстрацію обтяжень за обєктом нерухомого майна житловим будинком по вулиці Бродівській, 18 в місті Тернополі містяться записи про обтяження, а саме арешт нерухомого майна, обтяжувач Другий Відділ державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції, номер запису про обтяження 7934457, підстава внесення обтяження: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриття розділу), індексний номер 17703729 від 04 грудня 2014 року.

Рішенням Тернопільського міськрайонного суд Тернопільської області від 04 грудня 2014 року, яке набрало законної сили, позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя задоволено та визнано за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок №14 загальною площею 38,2 кв.м., в тому числі житловою площею 17,2 кв.м., з надвірними побудовами, що знаходиться по вулиці Бродівській, 18 в місті Тернополі, та на автомобіль марки «Subaru Forester», державний номерний знак НОМЕР_1, припинивши право власності ОСОБА_2 на це майно. Залишено у власності ОСОБА_2 автомобіль марки «Skoda Fabia», державний номерний знак НОМЕР_3, будівельні матеріали цеглу будівельну (15000 штук) ідерево будівне (18 м.куб.), мякі меблі, кухонну плиту «Ardo», телевізор «Samsung» і мікрохвильову піч.

Відповідно до ч. 3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином, судом встановлено, що житловий будинок по вулиці Бродівській, 18 в місті Тернополі та автомобіль марки «Subaru Forester», державний номерний знак НОМЕР_1, перебувають у приватній власності позивача ОСОБА_1

Позивач ОСОБА_1, як власник майна, має право здійснювати своє право власності відповідно до закону, в тому числі володіти, користуватись та розпоряджатись ним.

Однак, унаслідок того, що спірне майно перебуває під арештом, позивач обмежена у здійсненні свого права власності на належне їй майно, хоч не є боржником за виконавчим провадженням і обєктивних передбачених законом підстав для обмеження її у праві власності на майно не встановлено.

Відповідно до п. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 11 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше, як за зверненням фізичних та юридичних осіб, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Частиною 1 ст. 57 ЗУ «Про виконавче провадження» встановлено, що арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Частиною 2 ст. 57 ЗУ «Про виконавче провадження» передбачено, що арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем, зокрема, шляхом проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.

Із зазначених норм Закону слідує, що арешт майна в ході здійснення примусового виконання застосовується щодо майна, яке належить боржникові.

Відповідно до ч. 1 ст. 60 Закону України «Про виконавче провадження», особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Стаття 41 Конституції України надає кожному право володіти, користуватися та розпоряджатися своєю власністю, придбаною в законному порядку.

Згідно з ч. 1 ст. 316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Згідно зі ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійснені.

Згідно зі ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню (ч. 2 ст. 386 ЦК України).

Судом установлено, житловий будинок по вулиці Бродівській, 18 в місті Тернополі та автомобіль марки «Subaru Forester», державний номерний знак НОМЕР_1 належить позивачу ОСОБА_1 на праві приватної власності.

Таким чином, за наявності арешту (обтяження), накладеного на зазначене майно, порушується право власності позивача, внаслідок чого вона позбавлена змоги в повному обсязі володіти, користуватися та розпоряджатися своїм майном відповідно до закону.

Аналізуючи в сукупності викладені обставини і визначені відповідно до них правовідносини сторін, положення закону, якими вони регулюються, дослідивши зібрані у справі докази, суд приходить до переконання, що позов ОСОБА_1 підлягає до задоволення шляхом зняття арешту з житлового будинку з надвірними будівлями по вулиці Бродівській, 18 в місті Тернополі та з автомобіля марки «Subaru Forester», державний номерний знак НОМЕР_1, накладеного постановою державного виконавця Другого відділу державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 19 серпня 2014 року, та виключення з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна запис № 7934457 від 18 вересня 2014 року про арешт житлового будинку з надвірними будівлями по вулиці Бродівській, 18 в місті Тернополі.

На підставі наведеного, відповідно до ст. ст. 316, 319, 321, 328, 391 ЦК України, ст. ст. 52, 55, 57, 60 Закону України «Про виконавче провадження», керуючись ст. ст. 10, 60, 212, 213, 215, 218, 223, ч. 1 ст. 294, ч. 1 ст. 296 ЦПК ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа Другий відділ державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції про зняття арешту та виключення запису з реєстру задовольнити.

Зняти арешт з житлового будинку з надвірними будівлями по вулиці Бродівській, 18 в місті Тернополі та з автомобіля марки «Subaru Forester», державний номерний знак НОМЕР_1, накладений постановою державного виконавця Другого відділу державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 19 серпня 2014 року.

Виключити з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна запис №7934457 від 18 вересня 2014 року про арешт житлового будинку з надвірними будівлями по вулиці Бродівській, 18 в місті Тернополі.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя