Ухвала суду № 57425019, 25.04.2016, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

У Х В А Л А

25.04.2016 Справа №607/4340/16-ц

Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Сташків Н.М., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Тернопільського обласного управління ПАТ «Державний ощадний банк України», начальника філії Тернопільського обласного управління ПАТ «Державний ощадний банк України» ОСОБА_2 про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди та притягнення до відповідальності,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 подала до суду позовну заяву до Тернопільського обласного управління ПАТ «Державний ощадний банк України», начальника філії Тернопільського обласного управління ПАТ «Державний ощадний банк України» ОСОБА_2 про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в період з 02 березня 2016 року по 21 квітня 2016 року в розмірі 3581,17 гривень, стягнення моральної шкоди у розмірі 3000 гривень, притягнення до відповідальності начальника філії Тернопільського обласного управління ПАТ «Державний ощадний банк України» ОСОБА_2 за невиконання ним рішення суду.

Відповідно до вимог ст. 119 ЦПК України позовна заява має містити відомості, передбачені пунктами 1 7 частини другої зазначеної статті, та відповідати іншим вимогам, встановленим законом. До позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору.

Встановлено, що зазначена позовна заява не відповідає вказаним вимогам, оскільки:

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 119 ЦПК України позовна заява має містити ім'я (найменування) позивача і відповідача. Однак, у позовній заяві найменування відповідачів зазначено: філія Тернопільського обласного управління ПАТ «Державний ощадний банк України», начальник філії Тернопільського обласного управління ПАТ «Державний ощадний банк України» ОСОБА_2. Найменування юридичної особи включає в себе розгорнуту організаційно-правову форму та назву.

Відповідно до ч. 2 ст. 30 ЦПК України позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава. Місцезнаходженням юридичної особи, відповідно до ст. 93 ЦК України, є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку. Згідно з ч. 1 ст. 28 ЦК України місцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово.

Відповідно до ч. 3 ст. 95 ЦК України філії та представництва не є юридичними особами, тобто лише діють від імені юридичної особи. Це також стосується і начальника філії, який діє в межах повноважень, наділеними юридичною особою. Зокрема начальник філії видає наказ про звільнення не особисто, а діючи від імені юридичної особи.

Згідно з вимогами п.п. 4 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання фізичною особою до суду позовної заяви немайнового характеру встановлюється в розмірі 0,4 розміру мінімальної заробітної плати (551 гривень 20 копійок).

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» у разі коли в позовній заяві обєднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Із змісту позову вбачається, що позивачем заявлено три позовних вимог:

1) стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу»;

2) відшкодування моральної шкоди;

3) притягнення до відповідальності.

В силу вимог п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору звільняються позивачі у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Таким чином, позивач звільнена від сплати судового збору лише щодо вимог про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Позовні вимоги щодо відшкодування моральної шкоди та притягнення до відповідальності не стосується стягнення заробітної плати чи поновлення на роботі, а тому підлягають оплаті судовим збором на загальних підставах.

Разом з тим, суд розяснює, що в межах розгляду даної категорії справ, суд вирішує питання про поновлення трудових прав працівника, а не про притягнення до відповідальності осіб, винних у їх порушенні. Питання притягнення до відповідальності посадових осіб, винних у порушенні трудового законодавства розглядаються у порядку, встановленому Кодексом України про адміністративні правопорушення, а не Кодексом законів про працю України, Цивільним процесуальним кодексом України.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 121 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статті 119 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали.

Враховуючи зазначені вимоги закону, позовну заяву слід залишити без руху і надати позивачу строк п'ять днів з дня отримання ухвали суду для виправлення зазначених вище недоліків та сплати судового збору в розмірі по 551,20 гривень за кожну вимогу немайнового характеру (за винятком вимоги про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу).

Судовий збір сплатити за наступними реквізитами рахунку та оригінал квитанції про оплату подати до суду у вищевказаний строк:

рахунок: 31212206700002, код одержувача: 37977726; банк одержувача ГУДКC України в Тернопільській області; одержувач УК м.Тернопіль/м.Тернопіль/22030001, код бюджетної класифікації 22030001; МФО 838012, призначення платежу судовий збір, код 02886692, пункт1.2.

Враховуючи наведене та керуючись ст.121 ЦПК України, суддя,

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Тернопільського обласного управління ПАТ «Державний ощадний банк України», начальника філії Тернопільського обласного управління ПАТ «Державний ощадний банк України» ОСОБА_2 про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди та притягнення до відповідальності залишити без руху і надати позивачу строк для усунення виявлених недоліків терміном пять днів із дня отримання копії ухвали.

У випадку невиконання вимог даної ухвали позовна заява буде вважатись неподаною і підлягатиме поверненню.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя