Ухвала суду № 57424980, 25.04.2016, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

У Х В А Л А

25.04.2016 Справа №607/8009/15-к

Слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Дзюбановський Ю.І., при секретарі судового засідання Борисевич І.А., за участю адвоката Вароди П.Б., володільця майна ОСОБА_2, старшого слідчого слідчого відділення СВ Тернопільського відділу поліції ГУНП в Тернопільській області Юрик М.С., розглянувши в залі суду в місті Тернополі клопотання адвоката Вароди П.Б. в інтересах ОСОБА_2, про скасування арешту майна, -

В С Т А Н О В И В:

До слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області звернувся адвокат Варода П.Б. в інтересах володільця майна ОСОБА_2 з клопотанням про скасування арешту майна - гаража НОМЕР_1, розташованого в АДРЕСА_2, який перебуває у власності ОСОБА_2, накладений ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 08 квітня 2016 року, шляхом заборони відчуження та розпорядження ним як ОСОБА_2, так і іншими особами.

Вважає, що в застосуванні даного заходу забезпечення позову немає необхідності, оскільки слідчий суддя накладаючи арешт на гараж виходив із того, що у матеріалах кримінального провадження вбачається наявність достатніх підстав вважати, що вказане нерухоме майно - гараж, який на праві власності належить ОСОБА_2, найближчим часом може бути відчужений іншій особі, з метою забезпечення цілісності речового доказу, вказаних кримінальних правопорушень, а також у зв'язку із тим, що незастосування заходів щодо заборони розпорядження та відчуження з боку ОСОБА_2 та інших осіб даним гаражем може призвести до вчинення дій щодо незаконної передачі та відчуження вищезазначеного гаража. Однак, потерпіла ОСОБА_4 та власник майна ОСОБА_2 в кримінальному провадженні водночас є і сторонами у цивільних справах, де вирішувався спір про право на зазначений гараж, у яких судами ухвалено рішення, які набрали законної сили, про відмову у задоволенні позовів ОСОБА_4 в яких вона оспорювала право власності на гараж ПМП Спортивний клуб «Смок», ОСОБА_5 та ОСОБА_2 За рішеннями суду в даних справах покупці ОСОБА_5 та ОСОБА_2 визнанні добросовісними набувачами, що позивачем ОСОБА_4 не було спростовано. У зв'язку із наведеним ОСОБА_2 є добросовісним набувачем гаража НОМЕР_1, розташованого в АДРЕСА_2, а тому арешт накладено необґрунтовано та просить його скасувати.

Адвокат Варода П.Б., який діє в інтересах володільця майна ОСОБА_2, подане клопотання підтримав з мотивів наведених в ньому та просить клопотання задовольнити, скасувати арешт накладений ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 08 квітня 2016 року на гараж НОМЕР_1, розташований за адресою АДРЕСА_2, який перебуває у власності ОСОБА_2.

Старший слідчий слідчого відділення СВ Тернопільського відділу поліції ГУНП в Тернопільській області Юрик М.С. в судовому засіданні проти задоволення клопотання про скасування арешту майна заперечила та просить відмовити у задоволенні даного клопотання.

Заслухавши пояснення адвоката Вароди П.Б., старшого слідчого слідчого відділення СВ Тернопільського відділу поліції ГУНП в Тернопільській області Юрик М.С., вивчивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя вважає, що клопотання слід задовольнити, виходячи з таких міркувань.

Ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 08 квітня 2016 року накладено арешт на гараж НОМЕР_1, розташований за адресою АДРЕСА_2, який перебуває у власності ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, жительки АДРЕСА_3, шляхом заборони відчуження та розпорядження ним як ОСОБА_2, так і іншими особами. У вказане судове засідання відповідно до ч.2 ст. 172 КПК України ОСОБА_2 не викликалась.

Накладаючи арешт, слідчий суддя виходив з того, що є достатні підстави вважати, що у матеріалах кримінального провадження вбачається наявність достатніх підстав вважати, що нерухоме майно - гараж НОМЕР_1, розташований за адресою АДРЕСА_2, який на праві власності належить ОСОБА_2, найближчим часом може бути відчужений іншій особі, з метою забезпечення цілісності речового доказу, вказаних кримінальних правопорушень, а також у зв'язку із тим, що незастосування заходів щодо заборони розпорядження та відчуження з боку ОСОБА_2 та інших осіб даним гаражем може призвести до вчинення дій щодо незаконної передачі та відчуження вищезазначеного гаража, а також невжиття такого заходу негативно впливатиме на дослідження усіх обставин вчинення даних кримінальних правопорушень, і в свою чергу на повноту та всебічність розслідування кримінального провадження.

Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 174 КПК України арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

В судовому засіданні встановлено, що згідно рішення Тернопільського міськрайонного суду у справі №2-2369/2007 за позовом ОСОБА_4 до ПМП Спортклуб «Смок» рішення виконавчого комітету ТМР №285 щодо передачі приміщення гаража НОМЕР_1 ПМП Спортклуб «Смок» визнано незаконним та скасовано. Окрім цього визнано незаконною та скасовано свідоцтво про право власності ПМП Спортклуб «Смок» на вказаний гараж та державну реєстрацію права власності на цей об'єкт.

Також відповідно до рішення Тернопільського міськрайонного суду від 20 грудня 2007 року у справі №2-6113/07 рішення Тернопільської міської ради №1263 щодо передачі гаража НОМЕР_1 у власність товариству індивідуальних забудовників «Добробуд» визнано незаконним та скасовано, а ТзОВ «МБТІ» зобов'язано зареєструвати даний гараж як невід'ємну частину квартири АДРЕСА_1.

В подальшому директор ПМП Спортивний клуб «Смок» ОСОБА_6 умисно не виконав рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області, здійснивши державну реєстрацію права власності на гараж НОМЕР_1 за адресою АДРЕСА_2 за ПМП Спортивний клуб «Смок», внаслідок чого завдав матеріальну шкоду ОСОБА_4 Окрім цього, директор ПМП Спортивний клуб «Смок» ОСОБА_6, зловживаючи своїми повноваженнями звернув гаражне приміщення НОМЕР_1 за адресою АДРЕСА_2 не зареєстроване за ПМП Спортивний клуб «Смок» у власність вказаного підприємства та продав іншій особі, отримавши таким чином неправомірну вигоду та завдавши матеріальну шкоду ОСОБА_4 Поряд із цим, директор ПМП Спортивний клуб «Смок» ОСОБА_6 при оформленні права власності на гаражне приміщення НОМЕР_1 за адресою АДРЕСА_2, використав скасоване рішення виконавчого комітету Тернопільської міської ради №285 від 21 березня 2005 року, щодо передачі ПМП Спортивний клуб «Смок» вказаного гаража, у зв'язку із чим було розпочато кримінальне провадження №12015210010001146 від 05.05.2015р. за ознаками кримінальних правопорушення, передбачених ч. 3 ст. 382, ч. 2 ст. 364-1, ч. 3 ст. 358 КК України (в редакції КК України 2001року).

Згідно рішення апеляційного суду Львівської області від 8 грудня 2015 року, апеляційну скаргу ПМП Спортивний клуб «Смок» задоволено, рішення Тернопільського міськрайонного суду від 20 грудня 2007 року у цивільній справі №2-6113/07 скасовано в частині зобов'язання ТОВ «Міське бюро технічної інвентаризації» зареєструвати гараж НОМЕР_1, загальною площею 17,2 кв.м., за адресою АДРЕСА_2, як невід'ємну складову частину квартири АДРЕСА_1 за ОСОБА_4 та в цій частині ухвалено нове рішення, яким відмовлено у задоволенні позову.

Рішенням апеляційного суду Львівської області від 01 березня 2016 року апеляційну скаргу ПМП Спортивний клуб «Смок», ОСОБА_5, ОСОБА_2, задоволено, рішення Тернопільського міськрайонного суду від 16 листопада 2015 року у цивільній справі №607/6868/15 за позовом ОСОБА_4 до приватного малого підприємства Спортивний клуб «Смок», ОСОБА_5, ОСОБА_2, приватного нотаріуса Тернопільського міського нотаріального округу ОСОБА_7, реєстраційної служби Тернопільського міського управління юстиції Тернопільської області, про скасування державної реєстрації права власності, визнання недійсним договорів купівлі-продажу - скасовано й ухвалено нове рішення, яким відмовлено у задоволенні позову повністю.

Між тим, у вказаному рішенні апеляційного суду Львівської області від 1 березня 2016 року зазначено наступне, що: «в даному випадку покупці ОСОБА_5 та ОСОБА_2 є добросовісними набувачами, що позивачем не спростовано».

Окрім цього відповідно до ч.3 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладено на нерухоме і рухоме майно, майнові права інтелектуальної власності, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковому вигляді, цінні папери, корпоративні права, які перебувають у власності у підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, і перебувають у нього або в інших фізичних, або юридичних осіб, а також які перебувають у власності юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, з метою забезпечення можливої конфіскації майна, спеціальної конфіскації або цивільного позову.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, слід оцінювати три критерії на предмет сумісності заходу втручання в право особи на мирне володіння майном із гарантіями статті 1 Першого протоколу, а саме: чи є втручання законним; чи переслідує воно «суспільний», «публічний» інтерес; чи є такий захід (втручання в право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям. Критерій законності означає, що втручання держави у право власності особи повинно здійснюватися на підставі закону - нормативно-правового акту, що має бути доступним для заінтересованих осіб, чітким та передбачуваним у питаннях застосування та наслідків дії його норм.

Втручання держави в право власності особи є виправданим, якщо воно здійснюється з метою задоволення «суспільного», «публічного» інтересу.

Принцип «пропорційності» передбачає дотримання справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов'язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання.

Слідчим суддею встановлено, що як станом на день звернення слідчого із клопотанням про арешт вказаного гаража, так і станом на день розгляду даного клопотання, слідчим не повідомлено, що потерпіла ОСОБА_4 та власник майна ОСОБА_2 в кримінальному провадженні водночас є і сторонами у цивільних справах, в яких вирішувався спір про право на зазначений гаража НОМЕР_1, в АДРЕСА_2, який перебуває у власності ОСОБА_2, та в яких судами ухвалено рішення, які набрали законної сили.

Також слідчим не доведено в судовому засіданні, що накладення арешту майна є необхідним з метою забезпечення можливої конфіскації майна, спеціальної конфіскації або заявлення в даному кримінальному провадженні цивільного позову.

Враховуючи вищевикладене, зокрема те, що в судовому засіданні встановлено, що право власності ОСОБА_2 на арештований гараж не припинялось та є дійсним, як таке що набуте у встановленому законом порядку, поки іншого не встановлено, ОСОБА_2 не повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення та не доведено інших обставин визначених ч.3 ст. 170 КПК України, а тому слідчий суддя приходить до переконання, що клопотання адвоката Вароди П.Б. в інтересах ОСОБА_2, про скасування арешту майна підлягає до задоволення, оскільки арешт накладено необґрунтовано.

На підставі викладеного, керуючись ст. 170, 174, 309 КПК України, слідчий суддя, -

У Х В А Л И В:

Клопотання адвоката Вароди П.Б. в інтересах ОСОБА_2, про скасування арешту майна - задовольнити.

Скасувати арешт на гараж НОМЕР_1, розташований за адресою АДРЕСА_2, який належить на праві власності ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, накладений ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 08 квітня 2016 року.

Ухвала є остаточною оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя Тернопільського

міськрайонного суду Дзюбановський Ю.І.