Рішення № 57422991, 22.04.2016, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №487/7408/14-ц 22.04.2016 22.04.2016 22.04.2016

Справа 487/7408/14-ц

Провадження № 22ц-784/659/16 Суддя першої інстанції - Нікітін Д.Г.

Категорія 39 Суддя-доповідач апеляційного суду - ОСОБА_1

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 квітня 2016 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Миколаївської області в складі:

головуючої - Крамаренко Т.В.,

суддів Буренкової К.О., Кутової Т.З.,

із секретарем Горенко Ю.В.,

за участю: представника позивачки ОСОБА_2, представника відповідача - ОСОБА_3, третьої особи - ОСОБА_4 її представника ОСОБА_5, прокурора Кадєєвої А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою

ОСОБА_6 та її представника ОСОБА_2

на рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 3 лютого 2016 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_7 до Миколаївського міського бюро технічної інвентаризації, Миколаївської міської ради, Третьої Миколаївської державної нотаріальної контори, Реєстраційної служби Миколаївського міського управління юстиції Миколаївської області за участю третьої особи ОСОБА_4 про скасування реєстрації права власності та зобовязання вчинити певні дії,

в с т а н о в и л а:

В липні 2014 року ОСОБА_7 звернулася з позовом до Третьої Миколаївської державної нотаріальної контори, Реєстраційної служби Миколаївського міського управління юстиції Миколаївської області про скасування реєстрації права власності та зобовязання вчинити певні дії.

Позивачка зазначала, що власником будинку №2 по вул. Гагаріна у с. Мала Корениха являлася ОСОБА_8 На підставі нотаріально посвідченого заповіту від 26 жовтня 1981 року, вказаний будинок вона заповіла своєму сину ОСОБА_9 19 жовтня 1992 року ОСОБА_8 померла, після її смерті спадщину прийняв її син - ОСОБА_9, оскільки був зареєстрований та проживав разом з матірю у вказаному будинку на момент її смерті, а в подальшому користувався будинком та майном, яке в ньому знаходилося. В нотаріальну контору за оформленням спадкових прав ОСОБА_9 не звертався. 9 листопада 2010 року він помер. Позивачка ОСОБА_7, як спадкоємець першої черги дочка спадкодавця прийняла спадщину після смерті останнього, звернувшись з відповідною заявою до Третьої миколаївської державної нотаріальної контори.

Між тим, отримала відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину, оскільки наданий нею дублікат правовстановлюючого документу на спадкове майно не зареєстрований в установленому законом порядку та зясовано, що власником житлового будинку по вул. Молдавській,2 (стара назва Гагаріна) у селищі Мала Корениха є ОСОБА_4 Рішенням Апеляційного суду Миколаївської області від 31 жовтня 2012 року встановлено факт прийняття спадщини ОСОБА_9 після його смерті матері ОСОБА_8, яка померла 19 жовтня 1992 року. Постановою Заводського районного суду м. Миколаєва від 13 березня 2013 року скасовано свідоцтво про право власності на імя ОСОБА_4 на спірний будинок.

Посилаючись на викладене та остаточно уточнивши позовні вимоги, позивачка просила суд скасувати незаконну реєстрацію за ОСОБА_4 в реєстрі речових прав на майно та вилучити свідоцтво на право власності як недійсне, зобовязати Третю Миколаївську державну нотаріальну контору видати їй свідоцтво про право на спадщину за законом на будинок №2 по вул. Молдавській, в с. Мала Корениха в м. Миколаєві та зареєструвати за нею право власності на вказаний будинок.

Ухвалами Заводського районного суду м. Миколаєва від 29 січня 2015 року, 18 червня 2015 року та 30 липня 2015 року до участі у справі залучено в якості співвідповідачів - Реєстраційну службу Миколаївського міського управління юстиції Миколаївської області, Миколаївську міську раду, Миколаївське міське бюро технічної інвентаризації та в якості третьої особи ОСОБА_4.

Рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 3 лютого 2016 року у задоволені позову відмовлено.

В апеляційній скарзі позивачка та її представник посилаючись на незаконність оскаржуваного рішення просили рішення суду першої інстанції скасувати та ухватити нове рішення про задоволення позову.

В запереченнях на апеляційну скаргу відповідач Третя Миколаївська державна нотаріальна контора Миколаївської області, просила рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які приймали участь у справі, дослідивши докази по справі в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що дії державного нотаріуса вчиненні в межах повноважень, передбачених чинним законодавством України, а тому вимоги є безпідставними.

Проте, з таким висновком суду погодитися в повній мірі неможливо.

З матеріалів справи вбачається та встановлено судом, що на підставі свідоцтва про право власності та свідоцтва про право на спадщину за законом від 30 листопада 1979 року, виданих державним нотаріусом Першої Миколаївської державної нотаріальної контори ОСОБА_8 належав житловий будинок №2 по вул. Гагаріна, яка в подальшому була перейменована на вул. Молдавську селища ОСОБА_10 м. Миколаєва (т. 1 а.с.132, 133).

26 жовтня 1981 року ОСОБА_8 заповіла вказаний житловий будинок своєму сину ОСОБА_9, склавши про це нотаріально посвідчений заповіт (т. 1 а.с. 139).

28 лютого 1990 року ОСОБА_8 на підставі рішення виконкому Великокорениської селищної ради народних депутатів №23 від 20 лютого 1990 року було видано свідоцтво про право власності на житловий будинок №2 по вул. Молдавській у с. Мала Корениха м. Миколаєва (т. 2 а. с. 335, 336).

19 жовтня 1992 року ОСОБА_8 померла (т. 1 а.с. 138).

Рішенням Апеляційного суду Миколаївської області від 31 жовтня 2012 року встановлено факт прийняття ОСОБА_9 спадщини після смерті матері ОСОБА_8, яка померла 19 жовтня 1992 року (т. 1 а.с.147-148).

9 листопада 2010 року ОСОБА_9 помер (т. 1 а.с.92).

Після його смерті із заявою про прийняття спадщини до нотаріальної контори звернулась його донька ОСОБА_7 та на підставі заяви заведена спадкова справа №740/2010 (т. 1 а.с.81-188).

Однак, у видачі свідоцтва про право на спадщину ОСОБА_7 після реєстрації шлюбу ОСОБА_6 державним нотаріусом неодноразово було відмовлено.

Так, постановою державного нотаріуса Третьої миколаївської державної нотаріальної контори від 9 серпня 2013 року у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом ОСОБА_7 відмовлено.

Підставою відмови нотаріус зазначає, що спадкоємцем ОСОБА_7 надано дублікат свідоцтва про право на спадщину, який було видано державним нотаріальним архівом Миколаївської області 11 лютого 2011 року за реєстровим №3-38 та не зареєстрований у встановленому законом порядку згідно зі статтею 1299 ЦК України. Згідно інформаційних довідок з Реєстру прав власності на нерухоме майно право власності на житловий будинок №2, що знаходиться за адресою: місто ОСОБА_5, ОСОБА_10, вулиця Молдавська зареєстровано за ОСОБА_4 (т. 1 а.с.178).

Статтею 5 Закону України «Про нотаріат» нотаріус зобов'язаний, зокрема, сприяти громадянам, підприємствам, установам і організаціям у здійсненні їх прав та захисті законних інтересів, роз'яснювати права і обов'язки, попереджати про наслідки вчинюваних нотаріальних дій для того, щоб юридична необізнаність не могла бути використана їм на шкоду.

Згідно ст. 68 Закону України «Про нотаріат» державний нотаріус при видачі свідоцтва про право на спадщину перевіряє факт смерті спадкодавця, час і місце відкриття спадщини, наявність підстав для закликання до спадкоємства та склад спадкового майна.

Відповідно до п.114 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України №18/5 від 14 червня 1994 року (в редакції на час відкриття спадщини), державний нотаріус при видачі свідоцтва про право на спадщину за законом перевіряє факт смерті спадкодавця, час і місце відкриття спадщини, наявність підстав для закликання до спадкоємства осіб, які подали заяву, склад спадкового майна, на яке видається свідоцтво про право на спадщину. На підтвердження цих обставин від спадкоємців обовязково вимагаються відповідні документи.

Так, на запит державного нотаріуса про надання інформації щодо нерухомого майна, належного ОСОБА_8 та ОСОБА_9, КП ММБТІ від 22 червня 2011 року повідомило, що право власності за адресою м. Миколаїв Мала ОСОБА_10, вул. Молдавська,2 було зареєстровано за ОСОБА_8 на підставі свідоцтва про право власності від 28 лютого 1990 року, зареєстрованого в КП ММБТІ 28 лютого 1990 року. На теперішній час на підставі свідоцтва про право власності від 28 лютого 2005 року право власності зареєстровано за ОСОБА_4 (т. 1 а.с.131).

Проте, постановою Заводського районного суду м. Миколаєва від 13 березня 2013 року визнані незаконними та скасовані рішення Малокорениської сільської ради народних депутатів: - №9/7 від 26 червня 1996 року «Про зняття з обліку власника будинку по вул. Молдавській, 2 в с. М.Корениха та зарахування земельної ділянки по вул. Молдавська, 2 в ОСОБА_10 до земель територіальної громади»; №11/7 та №13/7 «Про передачу земельної ділянки за адресою вул. Молдавська, 2 у с. Мала Корениха у власність ОСОБА_4В.». Визнані незаконним та скасовані рішення виконкому Миколаївської міської ради №327 від 22 лютого 2005 року в частині оформлення права власності ОСОБА_4 на житловий будинок за літ. «А» житловою площею 53,9 кв.м. загальною площею 98,5 кв.м. з господарськими будівлями та спорудами, що розташовані по вул. Молдавській, 2 у с. Мала Корениха в м. Миколаєві та видачі свідоцтва про право власності на її імя п.8. та свідоцтво про право власності на імя ОСОБА_4 на нерухоме майно серії ЯЯЯ №015700 видане 28 лютого 2005 року на підставі рішення виконкому Миколаївської міської ради №327 від 22 лютого 2005 року (т. 1 а.с.150-152).

Вказана постанова суду на момент відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину не набрала законної сили, проте була надана нотаріусу.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 11 листопада 2014 року зазначена постанова залишена без змін та набрала законної сили (т. 1 а.с.76-78).

За положеннями статті 42 Закону України «Про нотаріат» вчинення нотаріальної дії може бути відкладено в разі необхідності витребування додаткових відомостей або документів від фізичних та юридичних осіб або надсилання документів на експертизу, а також якщо відповідно до закону нотаріус повинен впевнитись у відсутності у заінтересованих осіб заперечень проти вчинення цієї дії. Строк, на який відкладається вчинення нотаріальної дії в цих випадках, не може перевищувати одного місяця. За обґрунтованою письмовою заявою заінтересованої особи, яка звернулася до суду та на підставі отриманого від суду повідомлення про надходження позовної заяви заінтересованої особи, яка оспорює право або факт, про посвідчення якого просить інша заінтересована особа, вчинення нотаріальної дії зупиняється до вирішення справи судом. Законами України можуть бути встановлені також інші підстави для відкладення або зупинення вчинення нотаріальних дій.

Отже, нотаріус відмовляючи позивачці у видачі свідоцтва про право на спадщину не звернув уваги на те, що правовстановлюючим документом на житловий будинок є свідоцтво про право власності від 28 лютого 1990 року, а не свідоцтво про право на спадщину та не відклав вирішення питання щодо видачі свідоцтва до набрання законної сили постанови суду щодо скасування свідоцтва про право власності на спірний будинок за ОСОБА_4, а відтак дійшов передчасного висновку про відмову у вчиненні нотаріальної дії.

Наведене свідчить про неправомірність відмови Третьої Миколаївської державної нотаріальної контори від 9 серпня 2013 року щодо видачі свідоцтва про право на спадщину за законом ОСОБА_6

Крім цього, запис про нерухоме майно, право власності: приватна, розмір частки 1/1 за номером 7767308 розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, відкритого на обєкт нерухомого майна з реєстраційним номером 506857648101 за ОСОБА_4 скасовано, що вбачається з рішення державного реєстратора від 25 лютого 2016 року №28452050 (т. 1 а.с.264).

Представник нотаріальної контори під час апеляційного розгляду пояснила що на даний час перешкод у видачі свідоцтва про право на спадщину не існує.

За таких обставин, рішення суду на підставі п. 3 ч. 1 ст. 309 ЦПК України в частині відмови у задоволенні вимог ОСОБА_6 до Третьої Миколаївської державної нотаріальної контори про зобовязання видати свідоцтво про право на спадщину за законом скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення. Визнати неправомірною відмову Третьої Миколаївської державної нотаріальної контори від 9 серпня 2013 року щодо видачі свідоцтва про право на спадщину за законом ОСОБА_6 та зобовязати Третю Миколаївську державну нотаріальну контору розглянути питання щодо видачі свідоцтва про право на спадщину за законом ОСОБА_6 після смерті ОСОБА_9, померлого 9 листопада 2010 року.

В іншій частині рішення суду підлягає залишенню без змін, оскільки на теперішній час Державним реєстратором прийнято рішення про скасування реєстрації права власності на спірне нерухоме майно за ОСОБА_4

Керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 та її представника ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 3 лютого 2016 року в частині відмови у задоволенні вимог ОСОБА_6 до Третьої Миколаївської державної нотаріальної контори про зобовязання видати свідоцтво про право на спадщину за законом скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення.

Вимоги ОСОБА_6 до Третьої Миколаївської державної нотаріальної контори про зобовязання видати свідоцтво про право на спадщину за законом задовольнити частково.

Визнати неправомірною відмову Третьої Миколаївської державної нотаріальної контори від 9 серпня 2013 року щодо видачі свідоцтва про право на спадщину за законом ОСОБА_6.

Зобовязати Третю Миколаївську державну нотаріальну контору розглянути питання щодо видачі свідоцтва про право на спадщину за законом ОСОБА_6 після смерті ОСОБА_9, померлого 9 листопада 2010 року.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Рішення суду набирає законної сили з моменту проголошення, але протягом двадцяти днів з цього часу може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуюча:

Судді: